Олександр Курильчик народився 3 лютого 1986 року і постійно проживав у місті Березне. Навчався в Березнівській загальноосвітній школі № 2, а з 7 по 11 клас в Березнівському економіко-гуманітарному ліцеї, який закінчив в 2000 році. У 2009 році закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів» та здобув кваліфікацію інженера-механіка.
15 березня 2022 року Олександра призвали на військову службу. Солдат Курильчик Олександр Володимирович служив у лавах Збройних Сил України.
Брав безпосередню участь у бойових діях на території Донецької області в складі 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Після поранення за станом здоров’я був переведений у інженерні війська.
Наказом Міністра оборони України від 21.03.2023 № 301 нагороджений відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За поранення».
Після тривалого лікування у госпіталі 30 жовтня 2023 року Олександр помер.
Поховали на Алеї Слави міського кладовища в урочищі «Лукавець»
У захисника залишилися мама Раїса Андріївна, дружина Наталія, син Артем, сестра Наталя.
Публікації про Курильчик О.
02 листопада відбулася церемонія прощання Олександром Володимировичем.
Віддати останню шану померлому прийшли до будинку № 7 по вулиці Станіслава Коваля у місті Березне рідні, друзі, знайомі, побратими, представники міської ради, багато березнівчан, усі хто знав Олександра.
А запам’ятали його як надзвичайно доброзичливого чоловіка. В юнацькі роки він захоплювався футболом, любив математику.
Проводжали захисника з усіма військовими почестями. Під траурні звуки духового оркестру, почесної варти та колони прапороносців похоронна процесія в жалобі тягнулася від будинку рідними міськими вулицями до Свято-Троїцького Собору міста Березне, де відбулася заупокійна служба за захисником.
Опісля прощання продовжили на міському майдані Незалежності. Зі словами скорботи та підтримки до рідних звернулися Березнівський міський голова Руслан Пилипчук та настоятель Свято-Троїцького Собору міста Березне отець Ігор.
Після траурного мітингу жалобний кортеж пройшов центральними вулицями міста, де з надзвичайною повагою та скорботою його зустрічали містяни.
Під виконання Державного Гімну України та військового салюту завершився земний шлях Олександра Володимировича, якого поховали на Алеї Слави міського кладовища в урочищі «Лукавець» поруч з загиблими захисниками України.
За матеріалами Березнівської міської ради.
Світла память моєму Сашку, нашому Герою! Він захищав Україну!
7 листопада минуло 9 днів, як обірвалось наповнене любов’ю і добротою життя мого дорогого сина, мого Сашка.Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся моєії сім‘і. Від тяжких поранень на війні перестало битися серце мого Сашка….Тебе я на війну проводжала, сина свого любого, а серце кров‘ю обливалось….Відганяла погані думки…. були сподівання і надії…На колінах я Бога благала:-Боже, бережи мою дитину!!!…Дзвінка чекала щохвилини…. Та той дзвінок був не від тебе… Ти повернувся… Але тебе уже не обійняти, не пригорнути, мій рідний сину, моя надія, голос твій не почути:»Що ти, мамо?»….Ти боронив Україну, сина, родину – але тебе від лютої смерті я не змогла захистить… Прости мені , мій сину!!!Ця клята війна у горе мене закувала до кінця життя…розбилися вмить всі мрії, надії сподівання – один лиш роковий дзвінок …..Дні проходять, та біль із серця не виходить. Час не гоїть душевної рани… Біль тяжкої втрати не викажуть слова… У хаті лиш твої світлини, що спомин мені вони про тебе несуть. Не можу повернути тебе, сину, але молюся , щоб ти посміхався на Небесах, знаючи, що я завжди люблю тебе! Ти – янгол і тепер – на небесах…Спи, синочку, кровиночко мила, хай сонце зігріє душу твою. Господь хай обійме, до себе пригорне, тебе, синочку, там у раю. Хай будуть янголи з тобою і Матір Божа Пресвята. А мені судилося з журбою прожити прийдешні всі літа. Царство Небесне і вічний спокій твоїй світлій душі!Висловлюю подяку рідним, друзям, кумам, однокласникам, сусідам, побратимам, військкомату, міській раді, настоятелю Свято-Троїцького храму батюшці Ігорю, хористам і всім добрим людям, що підтримали мене морально і матеріально в тяжкому горі , допомогли в організації церемонії поховання та провели в останню дорогу мого сина, мого Сашка, мого Героя. Хай Бог береже вас і ваші родини.
З глибоким сумом і скорботою твоя сім’я !
Воїну низький уклін
Золота осіння пора лягала смутком на серця людей, котрі прийшли попрощатися з українським воїном, березнівчанином Олександром КУРИЛЬЧИКОМ, 1986 року
народження. Отримавши в боях поранення, захисник перебував у госпіталі. Після тривалого лікування його серце перестало битися. Зустрічали земляки військовий кортеж з тілом нашого воїна живим коридором шани.
Олександр з березня 2022 року боронив Україну у лавах інженерних військ Збройних Сил України. Брав безпосередню участь у бойових діях на території Донецької області в складі 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Після поранення за станом здоров’я був переведений у інженерні війська. Наказом Міністра оборони України від 21.03.2023 р. № 301 нагороджений відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За поранення». а 30
жовтня після тривалого лікування Олександр покинув земне життя, щоб стати ангелом в Небеснім строю. Другого листопада у будинку батьків проходило прощання з померлим захисником. Мати невпинно ридала над тілом єдиного сина, тінь смутку і печалі впав гіркотою на серце сестри, яка втратила брата. Зростатиме без тата синочок, його осиротила війна, відібравши у нього дорогу людину.
Квіти прощання і журби лягали в домовину воїна. Сльози смутку котилися по обличчях всіх, хто прийшов провести в останню дорогу померлого захисника, осінній листопад розносив довкола гіркоту втрати. У супроводі тужливої мелодії духового оркестру похоронна процесія рухалася вулицями Березного до Свято – Троїцького храму, де була проведена заупокійна служба. Після поминальної відправи траурна колона з тілом воїна прямувала до майдану Незалежності. У скорботі на колінах проводжали померлого березнівчани. Остання дорога вкривалася квітами печалі, осіннє сонечко дарувало воїну своє останнє тепло, зігріваючи його тіло теплим промінням.
На майдані Незалежності присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх полеглих. Березнівський міський голова Руслан Пилипчук висловив співчуття родині і слова подяки за мужнього сина матері. Вдячні слова про українського воїна висловив настоятель Свято- Троїцького храму благочинний отець Ігор. Присутні продовжили прощальну церемонію прощання з померлим, обдаровуючи його квітами і схиляючись на коліна перед його світлою пам’яттю.
Похоронний кортеж вирушив до кладовища в урочищі Лукавець, де й знайшло свій прихисток тіло померлого захисника. Низький уклін воїну, який став на захист рідної країни. Щирі співчуття родині.
Марія Антонюк
Сину мій дорогий, моя кровиночко, сьогодні тобі було б 38. Але не судилося нам усім привітати тебе, рідненький. Замість привітань сльози і біль. Не можна стримати, сину, сліз від втрати серце розбите на шматочки.
Ми іще синочку не віримо що тебе нема, бо з болем цим змиритись неможливо. Існую в світі із надією на диво. Кожного вечора перед сном, я думаю про тебе,синку. Я так хочу щоб ти прийшов в мій сон. І я могла б побачити тебе і обійняти, притулитися, синочку, до твого сильного плеча хоч так , у сні..
Просимо Бога щоб прийняв тебе у Царство своє. Вічного спокою тобі, Сину !
Усі хто знав: всі рідні і друзі, куми, сусіди пом’яніть нашого САШУ в цей день. Нехай із Святими спочиває. СУМ,… БІЛЬ….СЛЬОЗИ….
Мама
Список публікацій
Антонюк М. Воїну низький уклін /М.Антонюк // Надслучанський вісник Березнівська районна газета. – 2023. – N 45 /09 листоп./ – С. 2.
Помер військовий Олександр Курильчик із Березного // Район рівне
У госпіталі після тривалого лікування помер воїн з Березнівщини // Rivne Media
У місті Березне попрощалися з захисником України Олександром Курильчиком // Березнывська мыська рада :сайт