Логасюк Вадим Олександрович народився 07 січня 2002 року в селі Лінчин Березнівського району Рівненської області.

У 2017 році закінчив Лінчинську ЗОШ, а після закінчення школи навчався  в Соснівському  ПТУ , де  здобував професію муляра-штукатура.

Призваний на строкову службу в ЗСУ,  яку  проходив спочатку у Дніпрі, а потім у Черкасах в  інженерних військах. У грудні 2021 року був  демобілізований. Із серпня 2022 року мужньо боронив нашу країну від російських окупантів. Проходив  навчання за кордоном, після чого  був передислокований в Донецьку область, Бахмутський район, с. Оріхово-Василівка командиром інженерно-саперного взводу 2 аеромобільного батальйону.

Молодший сержант, командир відділення інженерно-саперного взводу загинув 18 березня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу

населеного пункту Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області.

У Логасюка Вадима залишилися батьки та брат.

Публікації про Логасюка В.
Небо теж плакало за молодим воїном

01 квітня, Березнівщина у скорботі зустріла та провела в останній земний шлях молодого 24-річного Захисника України Володимира Усача з села Лінчин.

Дорога загиблого Захисника до рідної домівки виявилася довгою. Після тривалого пошуку тіла Герой все таки повернувся додому назавжди молодим.

В цей скорботний день небо сумувало та лило сльози разом з рідними, односельчаними, друзями, усіма хто шанував і любив Володимира.

Від батьківської домівки у супроводі духового оркестру, почесної варти та колони прапороносців молодого Захисника проводжали усією громадою. Заупокійну службу провели у Свято-Введенському храмі села Лінчин.

Поховали Героя з військовими почестями на сільському кладовищі поруч з загиблими односельцями, такими ж молодими та неодруженими хлопцями – Тарасом Свиридюком (25 років), Павлом Зінкевичем (26 років), Вадимом Логасюком (21 рік).

Військові вручили мамі загиблого Державний Прапор України та віддаючи домовину з тілом Захисника в обійми поліської землі провели Героя в останню дорогу під залпи військового салюту.

Схиляємо голови у скорботі разом з мамою нашого Захисника Людмилою Андріївною, сестричкою та двома братами Володимира, які сьогодні теж захищають нас на передовій.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та друзям загиблого.

Ми всі безмежно дякуємо кожному воїну за наш спокій і можливість жити!

Скільки життів вкрали московські окупанти! Скільки перекреслено амбітних планів молодих Захисників та Захисниць на побудову власного життя та майбутнього України. Тому маємо завжди пам’ятати про подвиг усіх полеглих воїнів!

Березнівська міська рада

Новітні лицарі стражденної Вкраїни
Весна сховалась в котиках вербових,
Застигла соком в стовбурах беріз –
Збігають кров'ю із вінців тернових
Гіркі потоки материнських сліз.
А їх везуть - вертають на щитах
Новітні лицарі стражденної Вкраїни,
Кружляє в небі зсиротілий птах,
Шукають маму діти на руїнах…
Гудуть вітри пронизливо і дико-
Немов збудили із пророцтва звіра,
Тремтять народи від страшного рику,
Моя Вкраїна бореться за віру.
Весна поверне з вирію лелеку,
Розбудить землю,спраглу до насіння,
І лиш у снах і спогадах далеких
Являтись будуть страх і голосіння

.
Іноді провидіння демонструє такі збіги, що терпне душа. Цей вірш вчительки-поетеси Балашівського ліцею Лілії ХУРСЯК потрапив мені на очі напередодні похорону юного 21-річного військовослужбовця, лицаря-звитяжця Вадима ЛОГАСЮКА. Сіра, вся у вибоїнах, дорога до Лінчина, звідки він родом, здавалася безкінечною. Відбувши дійсну армійську службу, Вадим вирішив залишитися у Збройних Силах України та боронити її священні рубежі від ординської навали Пройшовши навчання за кордоном, молодий, але уже досвідчений, воїн був передислокований в район Бахмута і уже із серпня 2022-го року разом з побратимами давав відсіч озвірілим нападникам. Молодий сержант, командир відділення інженерно-саперного взводу, він демонстрував зразки мужності і витримки. Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка Вадим загинув.
Трагічна звістка чорним птахом впала на сім’ю, рідне село. Треба сказати, що протягом останнього часу воно дуже змінилося: колишній Лінчин поволі перетворюється на сучасний населений пункт з добротними оселями, новими вулицями. Вадим Логасюк теж мріяв звести тут гарний дім, сподівався, що з центром громади село невдовзі з’єднає асфальтована траса. Та ці плани перекреслила війна. Підло, жорстоко, безжально. І він з усією безоглядною рішучістю
молодості кинувся на захист того, що було йому дорогим і рідним.
На жаль, війни без жертв не буває. Життя Вадима обірвалося так немилосердно рано. Отож сотні односельців зібралися на обійсті Логасюків, щоб висловити свою повагу звитяжцю за його подвиг в ім’я життя, в ім’я України, в ім’я кожного з нас. У розпачі припадала до сина, такого молодого і красивого, мати, невтішно плакали сестри, витирав скупі чоловічі сльози батько. Хрещені винесли на рушнику коровай, який мав би стати весільним, але доєднався до печального подиху скорботи, що витав над похоронною процесією. Під траурні мелодії оркестру, супровід почесної варти, колони прапороносців, священнослужителів, нескінченного людського потоку кортеж із домовиною звитяжця рушив до Свято – Введенського храму ПЦУ с. Лінчин, де відбулася заупокійна служба за полеглим захисником України. Поховали його з військовими почестями на місцевому кладовищі. Схиляючи голови перед подвигом усіх полеглих звитяжців, зберігаймо впевненість, тверду віру в нашу перемогу, в те, що, як сказала поетка: «весна поверне з вирію лелеку, розбудить землю, спраглу до насіння, і лиш у снах спогадах далеких являтись будуть страх і голосіння».
Слава Україні! Героям слава!


Надія Ярмолюк

Список публікацій

Ярмолюк Н. Новітні лицарі стражденної Вкраїни / Н. Ярмолюк // Надслучанський вісник. – 2023. – № 13/ 30 берез. – С.2.

На Березнівщині попрощались з молодим воїном // Березнівська міська рада

На Донеччині загинув молодий командир відділення інженерно-саперного взводу з Рівненщини // Рівне вечірнє

Поблизу Бахмуту загинув воїн з Березнівщини Вадим Логасюк // Горинь

Логасюк Вадим Олександрович (07.01.2002-18.03.2023)