Андрій  Тішко  народився  26.10.2001 р. у м. Костопіль.
   Упродовж 2008 – 2017 рр. навчався в  Костопільській ЗОШ № 3, потім в Костопільській ЗОШ № 5.Андрій відвідував гурток греко-римської боротьби  в Костопільській спортивній школі,  займався танцями та футболом.     З 2017 року продовжив навчання   у  ВСП  «Костопільський   будівельно-технологічний  фаховий  коледж  УВГП» , за спеціальністю «Муляр, пічник, штукатур ».
   Після закінчення коледжу у 2019 р. проходив військову службу в ЗСУ  у складі Першої президентської  бригади м. Києва. Був наймолодшим серед солдатів. Оскільки в той період 18-річних не брали служити, то Андрієві підписав розписку дядько, який допомагав матері у вихованні. Присягу приймав біля Верховної  Ради України. Під час служби отримував подяки від командира, їх часто показували в новинах.
      У 2021р. повернувся додому, працював охоронцем у  магазині « Сільпо»   м. Костопіль.  Андрія характеризували, як старанного працівника.
     У вересні  2021року Андрій одружився. З дружиною почав зустрічатися ще до армії. Влаштувався  охоронцем  ще на одну роботу, в магазин « Сім – 23».  Трудився, старався, адже молода сім’я на той час чекала народження дитини.  1 лютого 2022р. народився синочок  Єгор. Андрій назвав сина на честь командира строкової служби. Казав, що такого командира ні в кого не було, називали його «Батько».   За місяць до війни працював у ТОВ Костопільський  фанерний  завод».   

  Коли розпочалася війна, 25.02.2022 р. Андрій, не задумуючись,  вступив до лав ЗСУ. Служив у 14 ОМБР ім. Князя Романа Великого у м.Володимир, старший солдат. А 16 липня 2022 р. хлопець  відправився у с. Берестове  Донецької області . Рідним  не сказав, де перебуває. А вже 26 липня 2022 року  рідним повідомили страшну звістку, що їх син , чоловік та батько загинув у бою.  26 жовтня йому мало виповнитися 21 рік.
    Поховали   Героя  28.07.2022 р.  на  міському кладовищі « Нове» м. Костопіль, біля  побратимів небесного легіону. У Героя залишились : дружина Оля, синочок Єгор – копія тата,  мама Ольга, бабуся Валентина, брат Максим, який теж служив у Національній гвардії.

Тішко Андрій Віталійович нагороджений Орденом  III ступеня ім. Богдана Хмельницького (посмертно ) та Орденом  Князівський хрест Героя «Навіки в строю».
На честь Захисника названа вулиця імені Героя Тішка Андрія, раніше –  вулиця Героїв УПА.

Публікації про Андрія  Т.
ЧИМ БЛИЖЧЕ ДО ПЕРЕМОГИ, ТИМ ВИЩА ЇЇ ЦІНА…

На жаль, ми втрачаємо найкращих, котрі йдуть на Небо зовсім юними, пертворюючись на Героїв, вартих нескінченної шани та поваги. Крім усього іншого, ці хлопці навчили нас розуміти сучасні цінності в умовах, коли кожен день наближає нас до омріяної Перемоги, але чим ближче до неї, тим вища її ціна. Нехай світла пам’ять про Героя буде сильнішою за смерть і назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, колег, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував. Низько схиляємо голови у глибокій скорботі. Так співпало, що урочисте прощання з Андрієм Тішком випало на День Україської Державності. Мабуть, не просто так. Герої не вмирають, бо у Бога мертвих немає. Царство Небесне. Слава Україні! Героям слава!, – йдеться на сайті Костопільської міської ради

Спогади рідних : «У дитинстві Андрій був веселим, спритним, кмітливим, життєрадісним та  розумним. Коли йому був 1 рік  і 2 місяці, у
Польщі трагічно загинув його тато. Мама тоді була на шостому місяці вагітності , чекали братика.  Він дуже любив свою бабусю, допомагав
старшим людям. Андрій був патріотом ,  мав багато друзів. Побратими розповіли, що він сам зробив вибір, пішов воювати у саме пекло, с.
Берестове, де окупанти творили страшні речі. 

«Його знали як доброго, чуйного, працьовитого чоловіка та люблячого батька. Мав багато планів на майбутнє. Дуже любив життя, завжди міг прийти на допомогу», – розповіла дружина загиблого Ольга.
«Сильний за характером, чесний, принциповий та відповідальний – таким згадують його друзі та колеги. Надійний, доброзичливий та відкритий, завжди був готовий допомогти. Ми втрачаємо найкращих… Колектив щиро співчуває рідним та дружині загиблого. Герой назавжди залишиться в нашій пам’яті!» – написали колеги.

Рідним загиблих військових із Костопільської громади вручили нагороди  

Скорботу рідних не розвіяти крізь віків. Кожен із нас у великому боргу перед загиблими захисниками і перед їхніми родинами. Пам’ятаймо та шануймо подвиг кожного воїна! 

Нагороди Тішко Андрія Віталійовича

Фото із сімейного архіву

Список публікацій

Тішко Андрій Віталійович // Костопільська міська рада:

Андрій Тішко // Платформа пам’яті

На Донеччині загинув 20-річний Андрій Тішко // Сфера -ТВ

.Рідні військових з Костопільщини просять підтримати петиції про присвоєння звання Героя посмертно // Рівне 1


Тішко Андрій Віталійович (26.10.2001-26.07.2022)