Валерій Переходько народився 08.04.1986 року в м. Костопіль. Навчався в Костопільській загальноосвітній школі № 3. Мав багато друзів. Був старанним учнем, навчання давалося йому легко. Після закінчення 9 класу, самостійно вирішив продовжити навчання в Костопільському будівельно-технологічному технікумі. Він казав: «Хочу бути будівельником, як батько». У 2004 році закінчив навчання і здобув спеціальність «Муляр.Пічник. Штукатур». Отримав диплом з відзнакою.
На цьому не зупинився. В цьому ж році вступив до Костопільського будівельно-технологічного технікуму НУВГП. У 2007 році закінчив навчання, здобув спеціальність «Будівництво та експлуатація будівель і споруд». Навчався разом з братом, завжди допомагали один одному, підтримували, все планували тільки двоє.
Валерій не проходив строкову службу за станом здоров’я, але мав велике бажання служити в армії. Працював у ДБК в будівельній бригаді. До лав ЗСУ був мобілізований в кінці лютого 2023 року. Служив в десантно-штурмовій роті військової частини А-1910. А 17 квітня рідні отримали страшну звістку: солдат Валерій Леонідович Переходько, стрілець десантно-штурмової бригади, загинув під час виконання бойового завдання у населеному пункті Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області.
Поховали Героя із військовими почестями на кладовищі «Нове» в м Костопіль поруч з іншими Воїнами небесного Легіону.
У нього залишилася улюблена донечка Єлизавета, яка дуже вірила, що тато повернеться додому живим.
Публікації про Переходько В
Костопільська громада попрощалася із двома Героями
21 квітня на Майдані Шевченка відбулося загальноміське прощання.
Жителі Костопільської громади віддати шану та належно зустріли Героїв Валерія Переходька та Геннадія Гузоватого.
Схиляємо голови перед Героями, які віддали своє життя за Україну.
Висловлюємо щире та глибоке співчуття рідним та близьким полеглих захисників.
Вічна пам’ять! – йдеться у повідомленні Костопільської міської ради
Спогади мами Раїси Костянтинівни
Синок Валєрчик був хорошою, слухняною дитиною. Ніколи не мали з ним проблем. В дитинстві багато хворів, але був завжди терплячим. Він ніколи нікому не відмовляв, коли його просили допомоги. Завжди поважав старших людей. Дзвонив часто, цікавився про всіх. І весь час говорив, що обов’язково повернеться і все буде добре. Я молилася і просила Бога, щоб він його оберігав. Не можу повірити, що мій син, якого любила, вірила, що все буде гаразд, загине…З цим змиритися
неможливо. Валерій – справжній Герой! Його слова: «Мам, треба захищати Україну, перемога буде за нами!»
Він завжди в наших серцях, дуже любимо і сумуємо…
Спогади тата Леоніда Адамовича
Я дуже горжуся своїм сином! Він прийняв рішення йти захищати рідну землю, хоч міг і не йти за станом здоров’я. Валерій був добрим, чуйним, відповідальним сином. Ніколи нічого не боявся і так любив життя…
Дуже шкода, що стільки ще всього не встиг зробити за свою коротку життєву дорогу…
Спогади брата Костянтина
У мене був чудовий, найкращий брат! Серце стискається від болю, що Валєри більше немає. Ми завжди були разом, підтримували один одного, вирішували будь-які проблеми.
Після завершення навчання в Костопільському будівельному технікумі, працювали обоє на будівництві, набиралися майстерності та досвіду один в одного.
Зараз мені його так не вистачає… Так шкода, що він стільки ще всього не встиг зробити в цьому житті…
Фото із домашнього архіву
Список публікацій
Костопільська громада знову в жалобі: 22 квітня попрощаються з двома загиблими Героями // Рівне вечірнє
Костопільська громада попрощалася із двома Героями // Костопільська міська рада
Костопільська громада знову в жалобі: 22 квітня попрощаються з двома загиблими Героями // Телеканал Сфера-Тв