Михайло Маньковський народився 22 листопада 1980 року в с. Суськ на Костопільщині Рівненської області.… Читати далі
Салій Ігор Володимирович (24.07.1995-28.02.2022)
Ігор Салій народився 24 липня 1995 року в місті Костопіль на Рівненщині. 2012 року закінчив 11-А клас загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 у рідному місті. У старших класах навчався у класах «А» біологічного профілю.
У 2013 році закінчив будівельно–технологічний технікум Національного університету водного господарства та природокористування м. Костопіль за професією столяр–будівельник.
Проходив військову службу у в /ч А 2730 м. Артемівськ Донецької області з 30 жовтня 2013 року ( 12 місяців).
У 2020 році пішов на контрактну службу у м. Львів, звідти пішов в АТО, де служив до осені 2021року.
З 1 грудня 2021 року до 12 січня 2022 року навчався за програмою підготовки «фахова підготовка ВОС 135 ( навідник) 199 навчальний центр ДШБ.
Служив у 80-й окремій десантно–штурмовій бригаді Збройних сил України.
Загинув Ігор Салій у перші дні повномасштабного російського вторгнення в Україну 28 лютого 2022 року при виконанні військового обов’язку на Миколаївщині.
Прощання із загиблим воїном у м. Костополі відбулося через місяць після його загибелі — 28 березня 2022 року, в соборі Петра і Павла, потім на Майдані Шевченка.… Читати далі
Романцев Микола Юрійович (13.06.1968-24.04.2022)
Микола Юрійович Романцев народився 13 червня 1968 року у селі Гута Костопільського району
Навчався у місцевій школі.
1983-1987 роки – навчався в Дубенському педагогічному училищі.
1987-1989 роки – проходив службу в армії.
1994-1998 роки – навчався у Волинському Національному Університеті імені Лесі Українки.
У мирний час Микола Юрійович працював вчителем географії.
1997-2003 роки – працював директором Гутянської ЗОШ I–II ступенів.
Був добрим господарем, збудував власний дім, виховав двох дітей – доньку та сина. У вільний час Микола Юрійович захоплювався бджільництвом.
У 2014 році коли вперше окупанти вдерлися на східні землі України він добровольцем пішов захищати цілісність і незалежність нашої держави. Брав участь у боях на Донбасі.
31.01.2016 року – звільнився з посади вчителя географії у зв’язку з виходом на пенсію за вислугою років.
З початку 2021 року підписав контракт, добровольцем пішов на схід. На початку 2022 року у лютому місяці контракт закінчився, але з початком повномасштабного російського вторгнення Микола без вагань став на захист рідної України. У складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила командував відділенням та до останнього подиху успішно нищив ворога.… Читати далі
Школярчук Олександр Анатолійович (07.04.1987-18.04.2022)
Олександр Школярчук народився 7 квітня 1987 року в Дубні. Закінчив школу №1, Львівський Національний аграрний університет, військову кафедру Рівненського Національного університету водного господарства.
У 2014 р. був мобілізований до лав ЗСУ. Воював у найбільш гарячих точках на Луганщині і Донбасі. За час війни служив на передовій у різних місцях і підрозділах зони АТО-ООС впродовж кількох ротацій. Після демобілізації деякий час служив за контрактом. З 2016 р. проходив службу в Дубенському РТЦК СП. Отримав багато військових нагород. Впродовж кількох років служив у Дубенському військкоматі.
Після широкомасштабного нападу росії на Україну Олександр Школярчук відправився на війну захищати державу у складі яворівської 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був командиром 2 розвідувального взводу, молодшим лейтенантом. Йому було доручено командування розвідувальним взводом. Загинув Герой 18 квітня 2022 р. внаслідок бойового зіткнення населеного пункту Берестове Запорізької області.
Поховали Олександра Школярчука на кладовищі села Кривуха Дубенського району.
У Героя залишились батьки, дружина, син.
Указом Президента №390/2022 від 3 червня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» молодшого лейтенанта Школярчука Олександра Анатолійовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі
Мошенко Вадим Вікторович (17.06.1984-12.05.2022)
Вадим Мошенко народився 17 червня 1984 року в с. Головин Рівненського району (до 2021 року – Костопільський район), де і виріс. В 2014 – 2015 роках захищав нашу країну на сході. З початку повномасштабного вторгнення російської армії Вадим без вагань став на захист Батьківщини.
Указом Президента №382/2022 від 1 червня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» старшого солдата Мошенка Вадима Вікторовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Публікації
На Костопільщині зустрічатимуть загиблого на Донеччині солдата
Прощання із Вадимом Мошенком відбудеться 24 травня.
На Донеччині в боях із російськими окупантами загинув житель села Головин Вадим Мошенко. Він народився 17 червня 1984 року в с. Головин та виріс там. В 2014 – 2015 роках захищав нашу країну на сході. З початку повномасштабного вторгнення російської армії Вадим без вагань став на захист Батьківщини. Він був щирим патріотом своєї країни і віддав за неї найдорожче – своє життя…
Прощання із Вадимом Мошенком відбудеться завтра, 24 травня. … Читати далі
Калаур Вадим В’ячеславович (17.04.1991-22.04.2022)
Вадим Калаур народився 17 квітня 1991 року у м. Рівне. Навчався в загальноосвітній школі № 23 м. Рівного, в якій провчився до 2005 року (закінчивши 8 класів). З 2005 по 2006 рік продовжив навчання у загальноосвітній школі № 6 в м. Костопіль . У 2006 році вступив до Будівельно-технологічного технікуму м. Костопіль, одночасно закінчив і вечірню школу. З 2008 по 2009 рік навчався на програміста у цьому ж закладі.
2009-2010 рр. – служба в армії в м. Павлоград Дніпропетровської області.
Одружився в жовтні 2015 року. Переїхав з дружиною Іванною на постійне місце проживання у м. Луцьк.
У мирний час працював столярем на приватному підприємстві.
У 2016р. був записаний в Рівненський батальйон територіальної оборони. Двічі проходив збори на Рівненському полігоні.
На війну пішов добровольцем 2 березня 2022 року.
Загинув 22 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі смт. Новотошківське Луганської області.
Поховали з військовими почестями на алеї Героїв на новому міському кладовищі в селі Лісопіль на Костопільщині.
У загиблого залишились: дружина Іванна – 1990 р.н.,… Читати далі
Алексєєнко Денис Олександрович (09.05.2003-14.03.2022)
Алексєєнко Денис народився 29 травня 2003 року в м. Костополі . Навчався в загальноосвітній школі №4 м. Костополя. У 2020 році вступив до Костопільського фахового медичного коледжу Рівненської медичної академії. У 2022 році був студентом 2-го курсу відділення «Акушерська справа».
Стрілець-санітар 1-го відділення 2-го стрілецького взводу з охорони та оборони об’єкту №9 15-го окремого батальйону Національної гвардії України. Загинув 14 березня 2022 року при виконанні військового обов’язку в Антополі від авіаційного ракетного удару по телевежі.
17-го березня 2022 року похований у Костополі.
У Дениса залишилися мама та дві сестри.
Йому посмертно присвоїли «Почесний студент» коледжу.
Указом Президента №255/2022 від 17 квітня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» солдата Алексєєнка Дениса нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі