Новіцький Віктор Павлович (14.04.1978–10.08.2014)

Віктор Павлович Новіцький народився 14 квітня 1978 року в селі Климентіївка Баранівського району Житомирської області. Після закінчення школи закінчив військовий ліцей, Одеське військове училище, Київську військову академію. З дружиною та двома дітьми проживав у Рівному.

Віктор Павлович Новіцький – підполковник Збройних сил України,  офіцер управління оперативного командування «Північ». З перших днів АТО в небезпечній зоні. 10 серпня 2014, під час переміщення по тимчасово контрольованій проросійськими бойовиками території, колона військової техніки була обстріляна з РСЗВ БМ-21 «Град». Поранено бійця-контрактника з механізованої бригади. Під шквальним вогнем Новіцький встиг надати пораненому першу медичну допомогу та відтяг його в безпечне місце. Наступний снаряд обірвав життя підполковника. Похований у місті Баранівка з військовими почестями.

Указом Президента України № 817/2014 від 21 жовтня 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).  Почесний громадянин міста Рівне.… Читати далі

Оверчук Дмитро Русланович (7.06.1992 – 28.07.2014)

Дмитро Русланович Оверчук народився в 1992 році у с. Шкарів Гощанського району. Після закінчення Горбаківської ЗОШ опановував професію слюсаря з ремонту автомобілів у Квасилівському професійно-технічному ліцеї. 18 жовтня 2011 року його призвано на строкову службу до лав Української Армії, де Дмитро і залишився служити за контрактом. Далі навчання за програмою підготовки «Механік-водій БМП» у підрозділі військової частини А-1048. Постійне місце служби – 30-та бригада, що дислокувалась у м. Новоград-Волинському Житомирської області. 8 березня 2014 року 30-та бригада перебувала на півдні України у районі села Чаплинка, що межує з материковою Україною та півостровом Крим. Згодом нове місце дислокації – Арабатська стрілка, а далі – Скадовськ, Бердянськ. Загинув Дмитро Русланович Оверчук влітку 2014 року, похований в с. Шкарів Гощанського районну.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Д. Оверчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

На честь Дмитра перейменовано центральну вулицю села Шкарів.… Читати далі

Озеранчук Леонід Вікторович (1.12.1991 – 22.05.2014)

Озеранчук Леонід Вікторович народився 1 грудня 1991 року в селищі Томашгород Рокитнівського району Рівненської області. Навчався у Томашгородському навчально-виховному комплексі «Школа І-ІІІ ст. – ліцей», який закінчив у 2009 році. У тому ж 2009 році сім’я Озеранчуків переїхала на постійне проживання в с. Осницьк.  Леонід вступив до Сарненського ВПТУ №22, яке закінчив 2011 року, здобувши спеціальність автомеханіка. У 2012–2013 рр. ніс службу в Збройних силах України у військах МВД Автономної Республіки Крим. Після повернення з армії працював на лісопильній рамі Томашгородського лісництва ДП «Клесівський лісгосп». Загинув 22 травня 2014 р. під час збройного нападу на блокпост в районі станції Велико-Анадоль Донецької області.

Залишились батьки, дві сестри та наречена.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Л. Озеранчук нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).… Читати далі

Оліферчук Юрій Леонтійович (30.10.1992 – 12.07.2014)

Оліферчук Юрій Леонтійович – розвідник-снайпер 30-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, солдат. Народився 30 жовтня 1992 року в місті Рівне. Мешкав у селі Березовий Груд Лугинського району Житомирської області. Закінчив Радогощанський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» села Радогоща Лугинського району. Проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. Працював на будівництві в Києві. 18 березня 2014 року мобілізований до Збройних сил України. Служив розвідником-снайпером 30-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0409). З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 11 липня 2014 року у районі міста Олександрівськ Луганської області колона українських військ, у складі якої перебував солдат Оліферчук, потрапила у засідку терористів. Противник захопив військову техніку. Солдат Оліферчук особисто керував розвідувальним відділенням при відбитті атаки за відсутності командира. Під час бою загинув. 15 липня 2014 року похований на кладовищі села Березовий Груд Лугинського району Житомирської області.

Неодружений, вдома залишились батьки, сестра та два брати.… Читати далі

Палічук Руслан Степанович (5.07.1977 – 25.12.2014)

Руслан Палічук народився 5 липня 1977 р. у с. Глинськ Здолбунівського району Рівненської області. Після закінчення 9 класу ЗОШ вступив до ПТУ №11 м. Рівне, де здобув спеціальність фрезерувальника,  наладчика станків з програмним управлінням. Військову службу проходив у місті Рівне в спецрозділі із супроводу військового вантажу. Після закінчення військової служби здобув другу спеціальність – газозварювальник у ПТУ смт Квасилів. Працював газозварювальником на Здолбунівському авторемзаводі. У серпні 2014 року був призваний до лав Збройних сил України і, пройшовши військовий вишкіл на базі Яворівського полігону, направлений у зону антитерористичної операції. Службу ніс у складі 128-ої гірськопіхотної дивізії, яка захищала Україну на відрізку шляху між Артемівськом та Бахмуткою.

Руслан загинув 25 грудня 2014 р. поблизу м. Лисичанськ Луганської області.
Звання: молодший сержант.
Місце поховання: с. Глинськ Здолбунівського району Рівненської області.… Читати далі

Пляшко Федір Петрович (29.01.1966 – 22.08.2017)

Федір Петрович Пляшко народився 29 січня 1966 року в селі Озерськ Дубровицького району, проживав у місті Дубровиця. Відслужив 15 років у прикордонних військах та вийшов на пенсію. У 2014 році став активним учасником Революції гідності і в цьому ж році пішов добровольцем на фронт, де перебував один рік.

У травні 2017 року пішов служити контрактником в 14 бригаду ОК «Захід» у Володимир-Волинському  та попросив командування направити його на передову. Військовий ніс службу у першій лінії оборони – Щастя та Старий Айдар Луганської області.

У Федора Петровича залишилися дружина, троє дорослих синів та двоє онуків.

Похований  у м. Дубровиця Рівненської області.  

Пляшко Федор Петрович – помічник начальника прикордонної   застави Північно-Західного напряму,  прапорщик нагороджений  медаллю “За військову службу Україні”… Читати далі

Петренко Павло Іванович («Бані») (3.12.1989 – 29.08.2014)

Народився Павло Петренко 3 грудня 1989 року в м. Здолбунів. Навчався у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3. Після її закінчення вступив до Полтавського інституту бізнесу Міжнародного науково-технічного університету та отримав диплом менеджера. У 2010–2013 рр. проходив військову службу за контрактом у місті Хмельницький. 14 червня 2014 року був зарахований добровольцем до військової частини Національної гвардії України у батальйон «Донбас». У липні  під час виконання бойового завдання боєць був поранений. Після лікування повернувся в зону АТО. Потрапив під обстріл біля села Катеринівка Донецької області. Довгий час вважалося, що він зник безвісти.

Обставини загибелі: ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу “Зеленим коридором” з Іловайського котла, пожежна машина рухалася в автоколоні батальйону «Донбас» з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ої окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Павло стріляв з кулемету «Джесіка». Дістав 2 кулі в район серця та 1 в ногу. Тіло воїна було забране 29-го вересня 2014 р.… Читати далі

Борсук Іван Іванович ( 09.07.1986 – 8.07.2018)

Борсук Іван Іванович народився 9 липня 1986 року в селі Лютинськ Дубровицького району.. Навчався в Західноукраїнському коледжі «Полісся» у місті Березне на правознавчому відділенні, який закінчив в 2006 році. З 31.10.2006 по 11.10.2007 проходив строкову службу в десантних військах, — у 80-ій окремій аеромобільній бригаді (військова частина А0284, м. Львів)

У зв’язку з російською збройною агресією проти України 2 серпня 2014 року був призваний на військову службу за частковою мобілізацією. Служив у 128-ій окремій гірськопіхотній бригаді, брав участь в боях за Дебальцеве. Демобілізований 25 січня 2016 року. В травні 2018 року підписав контракт на проходження військової служби в 14-ій окремій механізованій бригаді (військова частина А1008, м. Володимир-Волинський). Боронив Україну від російських окупантів в районі міста Попасна на Луганщині.

Під час обстрілу позицій 29 червня 2018 року в районі населеного пункту Попасна Донецької області  отримав кульове поранення голови, внаслідок чого 8 липня 2018 року  від отриманих поранень помер у Харківському військовому госпіталі.

10 липня з воїном попрощались у Дубровиці на Майдані Злагоди.… Читати далі

Охмак Іван Миколайович ( 8.06.1991 – 2.02.2015)

Народився Охмак Іван Миколайович 8 червня 1991 року в селі Лугове. У 1997 році Іван пішов до першого класу Лугівської  початкової школи І ст. З 2001 р.  Охмак Іван пішов навчався у Миляцької загальноосвітньої школи І- ІІІ ст. , яку закінчив у 2008 р. Цього ж року вступив до ВПУ № 22 м. Сарни,   здобув кваліфікацію техніка-механіка. У жовтні 2011 року Охмака Івана Миколайовича було призвано до Збройних сил України. Іван проходив службу в батальйоні зв’язку та радіотехнічного забезпечення в/ч А4465, у 2012 році хлопець повернувся з армії відслуживши строкову службу. У серпні  2014 року  був мобілізований до ЗС України. Служив водієм польового вузла зв’язку військової частини В4673. 2 лютого 2015 року Охмак Іван Миколайович загинув, виконуючи бойове завдання з усунення пошкоджень зв’язку в базовому таборі під Дебальцевим.

Залишилися батьки та брат. Місце поховання: с. Лугове, Дубровицький район, Рівненська область.

Указом Президента України №108/2015 «Про відзначення державними нагородами України» “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” І.… Читати далі

Пиясюк Роман Володимирович (19.08.1975 – 10.03.2015)

Пиясюк Роман народився в 1975 році в м. Костополі. Навчався в Костопільській ЗОШ №3. Закінчив ПТУ у Камінь-Каширському що на Волині, де здобув професію столяра. 3 грудня 1993 року призваний на строкову службу. 16 червня 1995 року звільнений у запас. 19 жовтня 1995 року пішов по контракту в Костопільську військову частину. 15 лютого 1998 року звільнився і став працювати далекобійником. Працював у приватних підприємців області (перевозив вантажі в межах України).

5 вересня 2014 року добровольцем пішов на захист України Військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). 10 березня 2015 року військовий підірвався на «розтяжці» під час виконання бойового завдання у селі Златоустівка (Волноваський район) Донецької області. Поховали справжнього патріота 15 березня 2015 року на його Батьківщині, у селі Пісків Костопільського району, де проживають його батьки. У Романа Пиясюка залишилася дружина та двоє дітей.

Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Р.… Читати далі