Лукін Валентин Сергійович (01.02.2005-12.03.2025)

Фото-портрет. Валентин Лукін

Валентин народився 1 лютого 2005 року в селі  с.Верба Дубенського району. Зростав як дитина, позбавлена батьківського піклування, під державною опікою.  Він з раннього дитинства жив у сиротинці. З трирічного віку Валентин проживав у прийомній сім’ї. Там познайомився з Андрієм, з яким жив до 15-річного віку.

Мріяв про власну родину. Після навчання в коледжі поїхав на роботу у Польщу, звідки повернувся, щоб воювати.

Півроку тому 19-річний юнак прийняв непохитне рішення захищати Україну і, добровільно уклавши контракт, долучився до лав стрілецької роти. Валентин був стрільцем-помічником гранатометника третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти.

Він загинув 12 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області.

Декілька місяців солдат провів на передовій. Загинув 12 квітня 2025 року поблизу н.п. Новодарівка Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання.

Незадовго до загибелі Валентин приїжджав у відпустку в Дубно до близьких людей та  відвідав Мирогощанський фаховий аграрний коледж – заклад, де він навчався. 

Поховали Валентина Лукіна на Алеї слави, що на кладовищі по вулиці Семидубський.… Читати далі

Вознюк Андрій Михайлович (15.11.1978-13.09.2022)

Фото.-портрет. Вознюк Андрій з м. Дубно

Вознюк Андрій Михайлович народився 15 листопада 1978 року у місті Дубно. Навчався з 1985 року по 1996 рік в Дубенській ЗОШ №1. У 2001 році закінчив   Національний університет водного господарства та природокористування, де, окрім диплому, отримав військову посаду старшого лейтенанта. З 2001 року працював у ТзОВ «ДУБНОПОБУТСЕРВІС», а згодом і очолив  дане підприємство.
У перші дні війни був мобілізований до лав ЗСУ. Перебуваючи на командній посаді, дбав про своїх підлеглих побратимів.
Старший лейтенант, командир взводу заготівлі дерев’яних конструкцій, інженерно-технічної роти Андрій Вознюк загинув 13 вересня 2022 року при виконанні бойового завдання результаті ракетного обстрілу в н.п. Лозова Харківської області.
Похований у м.Дубно на кладовищі по вулиці Млинівській.
У воїна залишились мама та сестра.

   Вознюку Андрію Михайловичу присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).

Читати далі

Заріцький Василь Олександрович (02.01.1980-07.04.2024)

Василь Заріцький народився 2 січня 1980 року в Дубні. Ще у дитячому віці разом із родиною переїхав до Рівного. Тут навчався у 10-й школі, згодом здобув фах слюсаря-ремонтника в місцевому училищі.
Після строкової служби в армії працював на «Рівнеазоті», а згодом – у Державній службі охорони. У червні 2023 року Василя Заріцького мобілізували до лав Збройних Сил України.
«Він був знайомий зі службою – для нього армія не стала якимось відкриттям. Ніколи не скаржився на своє перебування там. Василь не любив проявляти емоції, здебільшого все тримав у собі. На нього завжди можна було покластися – це була відповідальна та доброзичлива людина», – розповіла сестра Захисника.
На жаль, 44-річний солдат Василь Заріцький загинув 7 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Лише нещодавно тіло воїна ідентифікували та передали рідним для гідного поховання.
У Василя залишилися дві рідні сестри.
Поховали  військовослужбовця  на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі. 

Читати далі

РЕГЕЗА ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ (08.07.1989 – 15.04.2025)

Фото  Регези Володимира Васильовича з с. Баранне Дубенського району.

Регеза Володимир Васильович народився 18 липня 1989 року в селі Баранне Дубенського району Рівненської області, де й проживав з родиною.

Після закінчення Крупецької ЗОШ І-ІІІ ступенів навчався в Радивилівському професійному ліцеї та здобув професію «Муляр-штукатур».

Володимир був гарним сином та братом, вірним, щирим другом, надійною опорою та підтримкою для рідних та близьких.

Володимир Регеза був мобілізований у березні 2022 року. Служив у званні старшого солдата, був стрільцем 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини.

Вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність, Володимир Регеза  загинув 15 квітня 2025 року, під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв’язку із військовою агресією російської федерації проти України, в районі н.п. Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області.

Поховали загиблого воїна з військовими почестями на кладовищі у селі Крупець.

Читати далі

Остапчук Віктор Петрович (11.03.1989 – 19.07.2024)

Фото- портрет Остапчука Віктора

ОСТАПЧУК Віктор Петрович народився у 1989 році, проживав у селі Крупець.

Захисник проходив військову службу на посаді стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону.

Воїн віддав своє життя за волю України та наше майбутнє. Життя Віктора Остапчука трагічно обірвалося 19 липня 2024 року в районі села Прогрес Покровського району Донецької області. Воїн вважався зниклим безвісти. Лише 11 червня 2025 року до військової частини надійшла постанова про ідентифікацію особи Віктора Остапчука.

Поховали Віктора з військовими почестями на кладовищі в с. Крупець.

Бійцю назавжди – 35 років.

Читати далі

Бондарець Любомир Васильович (25.12.1990 – 09.01.2023)

Фото  Бондарця  Любомира з  села Теслугів Дубенського району
Загинув 9 січня 2023року

Любомир народився 25 грудня 1990 року у селі Теслугів Дубенського району, де і  проживав із сім’єю. . Закінчив Дрогобицький нафтовий технікум за спеціальністю «Обслуговування і ремонт обладнання нафтових і газових промислів». Займався підприємницькою діяльністю.

Навесні 2022 року чоловік приєднався до лав захисників, щоб боронити Україну від окупантів. Воював у лавах 1-го (Донецького) прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Обіймав посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії-начальника секції (гранатометника) Прикордонної комендатури швидкого реагування № 1

. Перше бойове хрещення відбулося на Донеччині в с. Тетянівка, де приймав безпосередню участь у бойових діях.

З 9 січня 2023 року не виходив на зв’язок з рідними, вважався зниклим безвісти.

Любомир загинув 09.01.2023 року у м. Соледар,

До останнього подиху захищав рідну Батьківщину від рашистів, мужньо боровся за нашу державу, наближаючи Перемогу.

Поховали воїна у рідному селі. У загиблого героя залишилися дружина, донечка, батьки та брат.

Читати далі

Перетятко Олег Ростиславович (10.02.1996-02.03.2024)

Фото. Перетятка Олега Ростиславовича.

Перетятко Олег Ростиславович народився 10 лютого 1996 року у місті Дубно. Навчався в Дубенській ЗОШ №5, після закінчення якої вступив до Кременецького лісотехнічного коледжу. У 2015 році отримав диплом молодшого спеціаліста та кваліфікацію «технік лісового господарства».
Проте ще з дитинства з Олег мріяв стати військовим, бо був справжнім патріотом своєї країни. З 2014 року приїздив на Схід до свого батька військового ЗСУ. У червні 2016 року підписав контракт з військовою частиною А****. Брав участь в АТО, у 2017 році отримав посвідчення Учасника бойових дій.
Будучи військовослужбовцем, заочно навчався в Національному університеті водного господарства та у 2020 році здобув ступінь вищої освіти «Магістр» за спеціальністю «Екологія».
У 2020 році підписав контракт з 1** окремим розвідувальним батальйоном, де в подальшому проходив службу. Добросовісно виконував всі завдання та мав повагу серед побратимів та командування.
Старший солдат Перетятко Олег Ростиславович, розвідник – радіо телефоніст 3-го розвідувального відділення 1-го розвідувального взводу 2-ї розвідувальної роти загинув 2 березня 2024 під час виконання бойового завдання, в результаті артилерійського обстрілу ворога в районі н.п.… Читати далі

Донцов Вадим Валерійович (13.09.1987-02.03.2024)

Зображення Донцова Вадима Валерійовича

Донцов Вадим Валерійович народився 13 вересня 1987 року у селі Радинка Поліського району Київської області. Згодом сім’я переїхала до Дубна. Навчався у Дубенській ЗОШ №3 та Дубенській ЗОШ №6. У 2005 році вступив до Мирогощанського аграрного коледжу на електрика. Після навчання був призваний на строкову службу. Завжди мріяв стати військовим. 
З початком антитерористичної операції був мобілізований до Збройних Сил України. За час служби в зоні АТО/ООС отримав відзнаку «За зразкову службу», був нагороджений нагрудним знаком «Гордість та Честь», нагрудним знаком «Батальйон Горинь», пам’ятною медаллю «Ветеран АТО». В подальшому продовжив службу за контрактом в 1** окремого розвідувального батальйону. 
Старший солдат Донцов Вадим Валерійович, номер обслуги гранатометного відділення взводу бойового забезпечення 2-ої розвідувальної роти військової частини А**** загинув 02.03.2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Роботине, Запорізької області внаслідок артилерійського обстрілу ворога. 

Похований на Алеї Слави у місті Дубно на кладовищі по вулиці Семидубській. У Героя залишились мама, донька, дві сестри.

Читати далі

Редько Руслан (07.07.1967-26.09.2024)

Редько Руслан (07.07.1967-26.09.2024), м. Дубно. Стрілець-помічник гранатометника. Похований у рідному місті.

Редько Руслан Олександрович народився 07 жовтня 1967 року. Навчався у початкових класах у Дубенській ЗОШ №3, потім отримав середню базову освіту у Дубенській ЗОШ №8. Після цього вступив до Мирогощанського аграрного коледжу. Звідти був призваний для проходження строкової  військової служби в армії впродовж 1985 – 1987 років. 
Після служби повернувся до навчання у Мирогощанський аграрний коледж. Закінчив його у 1989 році. 
З початку повномасштабного вторгнення російських окупантів на Україну добровольцем став у ряди захисників Батьківщини. 
25 лютого 2022 року мобілізований до лав Збройних Сил України. У вересні 2023 року переведений до військової частини у Донецькій області. .З 11 листопада 2023 року перебував у населених пунктах Подоли, Рідкодуб Куп’янського району Харківської області на посаді стрілець-помічник гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А 7289. 
Руслан Редько, вірний військовій присязі, виконуючи свій обов’язок, загинув 26 вересня 2024 року в селі Фиголівка Куп’янського району Харківської області під час мінометного обстрілу. 
Поховали Героя у місті Дубно на кладовищі по вулиці Кременецькій. … Читати далі

Кубинець Віктор Юрійович (24.11.2001-11.09.2024)

Кунинець Віктор Юрійович 24.11.2001-11.09.2024. м. Дубно

Кунинець Віктор Юрійович народився 24 листопада 2001 року в місті Дубно. Навчався у Дубенській ЗОШ №6. Неодноразово брав участь у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі “Сокіл” (“Джура”) як в міських, так і обласних змаганнях. У 2017 році вступив до Мирогощанського аграрного коледжу на факультет «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі». Вчителям, викладачам, друзям назавжди запам’ятався позитивним, щирим, світлим юнаком.
У жовтні 2021 року Віктор добровільно призвався на військову службу до Збройних Сил України. У липні 2023 року перейшов на контрактну службу, виконував бойові завдання по збиттю ворожих безпілотних апаратів. Навесні 2024 року був направлений у військово-тренувальний центр, де був зарахований до 71-ої єгерської бригади десантно-штурмових військ.
Воїн загинув 11 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування агресії російської федерації проти України в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Вовчанські хутори на Харківщині. Поховали мужнього Захисника України на Алеї Слави, що на кладовищі по вулиці Семидубській. … Читати далі