Міщенко Микола Олександрович (16.09.1973 – 02.08.2023)  


8 серпня 2023 року Демидівська територіальна громада провела в останню путь військовослужбовця Збройних сил України МІЩЕНКА МИКОЛУ ОЛЕКСАНДРОВИЧА – солдата-гранотометника стрілецького батальйону, який загинув 02 серпня цього року під час бойових дій в районі населеного пункту
Північне Донецької області.
Демидівчанина МИКОЛУ МІЩЕНКА знали й поважали мешканці селища. Вся його трудова діяльність була пов’язана з виробничим управлінням житлово-
комунального господарства Демидівської селищної ради, де з 2007 року працював на посаді інженера. Як фахівець своєї справи відзначався професіоналізмом, відповідальністю, сумлінним ставленням до виконання службових обов’язків. Крім того, Микола Олександрович був прекрасним сім’янином – добрим чоловіком і батьком.
Із самих початків повномасштабної війни син Міщенків – Роман пішов захищати рідну Батьківську землю від російських окупантів. Батьки виховали сина як справжнього чоловіка. А хіба міг бути осторонь цього Микола Міщенко – патріот ріднокраю, батько бойового офіцера – ОБОРОНЦЯ Української держави? Звичайно, ні. У лютому 2023 року демидівчанина було мобілізовано до Збройних сил України.

Вічна пам’ять ГЕРОЮ, який віддав найдорожче – життя, за Україну! Глибокі співчуття родині Міщенків: дружині – Аллі Миколаївні, сину – Роману – МУЖНЬОМУ ЗАХИСНИКУ УКРАЇНИ та доньці – Юлії.… Читати далі

Кожушко Олексій Олегович (25.03.1984-13.07.2024)

Кожушко Олексій Олегович народився 25 березня 1984 року в місті Рівне. З дитинства Олексій вирізнявся добротою, щирістю та бажанням допомагати іншим. Після завершення навчання у школі Олексій вступив до Рівненського інституту слов’янознавства, де здобув спеціальність маркетолога-логіста.
У 2018 році Олексій створив сім’ю з коханою дружиною Юлією. У 2019 році на світ з’явилася їхня донечка Яночка, яка стала справжнім світлом у житті
батька. Олексій ніжно любив свою родину, приділяв багато уваги вихованню доньки та завжди підтримував близьких.
Того ж 2019 року Олексій підписав контракт зі Збройними Силами України та приєднався до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Він служив старшим солдатом на посаді радіомінера-гранатометника відділення керованого мінування 2 інженерно-саперного взводу інженерно- саперної роти групи інженерного забезпечення. Олексій вирізнявся хоробрістю, людяністю та був тим, хто завжди підставляв плече побратимам у складні моменти. Його відданість справі, щире серце та готовність допомагати стали основою його поваги серед товаришів
Повномасштабне вторгнення застало Олексія та його побратимів у місті Попасна. 29 червня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Часів Яр на Донеччині, Олексій отримав важкі поранення.… Читати далі

Брушко Вадим Васильович (29.07.1983-18.12.2024)

Вадим Брушко народився у 1983 році, проживав у селі Верба, що на Дубенщині. Військовослужбовець Збройних сил України служив оператором протитанкового ракетного комплексу. Воїн до останнього подиху захищав територіальну цілісність України. Солдат загинув під час виконання бойового завдання 18 грудня 2024 року біля населеного пункту Константинопольське, що у Донецькій області. Назавжди 41…

Читати далі

Тартачний Назарій Борисович (22.02 1994-04.12.2024  )

Назарій Тартачний 1994 року народження, проживав у місті Радивилів.

Назарій навчався в Радивилівський школі №2 , нині ліцей ім. П.Г.Стрижака, закінчив навчання у 2011році. Вступив до Рівненського університету водного господарства на спеціальность «Гідротехніка», де на військовій кафедрі здобув офіцерське звання молодшого лейтенанта.

На момент агресії росії проти нашої держави – знаходився за кордоном і повернувся добровільно захищати батьківщину і вступив в лави ЗСУ.

Чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України 3 березня 2022 року. 

Він був командиром 1-го інженерно-саперного взводу, на службу в Збройних Силах України призваний 3 березня 2022 року другим відділом Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Тримав оборону країни на Донецькому, Херсонському, Харківському напрямках, отримав важке бойове поранення, після якого міг більше не повертатись в бій. Однак, повернувся у фронтовий підрозділ та продовжив боротьбу з ворогом.
Підірвався на Харківщині на невідомому предметі. ТАРТАЧНИЙ НАЗАРІЙ БОРИСОВИЧ, житель м.Радивилів, старший лейтенант
загинув 4 грудня, на Харківщині.

Публікації про Тартачного Н
Як командир, завжди показував приклад, першим йшов на завдання…»

Сьогодні у Радивилівській громаді відбувся чин похорону загиблого на Харківському напрямку 30-річного старшого лейтенанта ЗСУ Назарія Тартачного.… Читати далі

Сенчук Юрій Леонідович (31.07.1977 – 22.07.2023)

Сенчук Юрій Леонідович народився в 1977 році у с.Бугаївка, Дубенського району там й проживав.

Гранатометник мотопіхотного відділення Юрій Сенчук був призваний на військову службу по захисту суверенітету й територіальної цілісності України Другим відділенням Дубенського РТЦК та СП 26 грудня 2022 року.

Загинув в районі населеного пункту Дружба Донецької області 22 липня 2023 року. Боєць отримав поранення, несумісні з життям, під час здійснення противником мінометного обстрілу. Йому назавжди 46 років.

Юрій Леонідович з честю виконував свій військовий та громадський обов’язок. У Героя залишились: дружина Олена Степанівна, , син 16 років, син 20 років, син 22 років, донька 17 років, донька 23 роки

Поховали захисника на кладовищі в с. Опарипси

Читати далі

Бабка Дмитро Юрійович (30.10.1986 – 24.06.2023)

Сержант Дмитро Бабка народився та проживав у місті Радивилів, був випускником міського ліцею №2 ім. П.Г. Стрижака.

Командир автомобільного відділення артилерійської батареї, 36-річний сержант Дмитро Бабка загинув від ран, отриманих внаслідок обстрілу противника по позиціях нашої артилерійської батареї біля населеного пункту Затишшя Запорізької області.

Військовослужбовцеві було 36 років.

Читати далі

Новак Павло Сергійович (01.07.2000-04.10.2024)

Павло Новак народився 1 липня 2000 року у селі Верба Дубенського району. Закінчив місцеву школу, а за тим, опанував фах «Машиніст тепловозу» та «Слюсар-механік рухомого ремонтного складу» у Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту.

Готовність стояти на варті спокою рідних привела Павла у Збройні сили України.

Військова служба була для Павла не просто покликанням, а справою життя. Він неодноразово говорив рідним, що готовий зробити усе, аби його майбутні діти не бачили жахів війни, щоб вони жили у мирній країні.

Тож у складі Сил оборони України Павло брав участь у всіх знакових подіях російсько-української війни: звільнення Київщини, Харківщини, Херсонщини, обороні Соледара, Бахмута, Купʼянська…

За свою відданість народові України, молодший сержант Павло Новак нагороджений «Золотим хрестом», медаллю «Честь, Слава, Держава», «Козацький хрест», нагородним пістолетом від Начальника ГУР МО та годинником від Президента України, Відзнакою Обʼєднаних сил.

24-річний Павло надзвичайно любив Країну, батьків та двох своїх братів. Захищаючи їх, і віддав своє життя 4 жовтня 2024 року у бою на Харківському напрямку…

Прощання із Героєм відбулося 10 жовтня, о 9.30 на майдані Незалежності у Рівному.… Читати далі

Влащук Василь Миколайович, позивний “Старий”(07.01.1968 -15.05. 2023)

Влащук Василь Миколайович (позивний “Старий”) народився 7 січня 1968 року  в селі  Кунин Здолбунівського району Рівненської області. У 1983 році на відмінно закінчив Кунинську восьмирічну школу  та вступив до Київського технікуму радіоелектроніки (1983-1987рр.). У 1987-1989 роках проходив строкову службу, після закінчення якої розпочав трудову діяльність на Рівненському радіозаводі  та заочно навчався у НТУ « КПІ».  У 1991 році Василь одружився, а в 1992-ому молода сім’я переїжджає на постійне місце  проживання в м. Дубно. Там продовжує трудову діяльність, працюючи у УКРАЕРОРУХ  РСП “Київцентраеро”. У 2019 – 2020-х роках вступив на навчання до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, де здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти “магістр”, спеціальність телекомунікації та радіотехніка.
Усе життя Василь був  свідомим громадянином та  палким патріотом своєї держави, тому  із початком повномасштабної війни сам добровільно з’явився у військкомат і відразу ж долучився до лав Збройних Сил України та став командиром відділення зв’язку в/ч. Під час виконання військового обов’язку  проявляв розумну ініціативу, високий професіоналізм, користувався авторитетом та повагою побратимів, зразково виконував службові завдання, за що неодноразово був нагороджений грамотами та подяками.… Читати далі

Іванцов Володимир Андрійович,позивний “Циган” (23.08.1986-04.05.2022 )

Іванцов Володимир народився 23 серпня 1986 у місті Дубно Рівненської області. Закінчив місцеву школу №6. У 2005-2014 роках проходив військову службу у ЗСУ. Був водієм. Потім декілька років працював у Європі. На початку 2020-го знову вступив до Збройних Сил України. Неодноразово брав участь в АТО/ООС у Донецькій та Луганській областях. Цікавився історією. Мав хобі – розкопки з металошукачем. В особистій колекції мав монети різних століть, старовинні предмети, знаряддя праці, кремній. Також любив рибалити.

Під час повномасштабного вторгнення Володимир був водієм понтонного відділення військової частини А7128 Збройних Сил України. У складі свого підрозділу чоловік продовжував виконувати свої обов’язки та бойові завдання для захисту країни.

У 2003 році закінчив Дубенську ЗОШ №6. Був сміливим, хоробрим, справедливим, вірним і хорошим товаришем.

У 2004 році проходив строкову військову службу. З 2005 по 2014 роки служив за контрактом. У 2020 році знову був прийнятий на військову службу за контрактом на посаду старшого солдата.  

Старший солдат Володимир Іванцов, позивний “Циган”, загинув 4 травня 2022 рокуу результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання біля села Протопопівка на Харківщині.… Читати далі

Галяс Олександр Євгенійович (07.04.1991-04.05.2022)

Галяс Олександр Євгенійович народився 7 квітня 1991 року у місті Дубно.
З 1997 по 2006 рік навчався у Дубенській ЗОШ №1, закінчивши яку вступив у Мирогощанський аграрний коледж.
У 2019 році підписав контракт із ЗСУ.
З вересня 2021 року брав участь в операції об’єднаних сил (ООС) на території Донецької та Луганської областей. Служив мотористом відділення буксирних катерів.
Солдат Олександр Галяс загинув 4 травня 2022 року у результі ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі н.п. Протопопівка Ізюмського району Харківської області. У Героя залишилась мама.  
Похований на Алеї Слави у місті Дубно на Семидубському кладовищі.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України №416/2022 “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено ГАЛЯСА Олександра Євгенійовича (посмертно) — солдата

 Воїну-Герою Дубенської міської територіальної громади Галясу Олександру Євгенійовичу , .котрий віддав життя за Волю та Незалежність України, присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).

Читати далі