Війна (2022)

Олександр Микитюк народився  13 листопада 1979 року в Рівному,  навчався у ЗОШ , число 26,  після 9 класу продовжив навчання у дев’ятому ПТУ, де здобув фах токаря.

Коли не стало батьків,   у 18 років Олександр оформив опіку над  12 річним  братом Романом . Працював на радіозаводі, потім – майстром з обслуговування таксофонів Укртелекому. Пізніше робив ремонти, спеціалізувався на роботі з декоративними матеріалами.

Останні 14 років Сашко разом із дружиною жив у смт  Березне.  З початком війни там пішов до військкомату, навчання проходив на Яворівському полігоні.

Військовий потрапив у Сєвєродонецьк. Пізніше отримав поранення, але повернувся на службу…

Олександр був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.

42-річний Олександр Микитюк загинув 28 жовтня поблизу села Опитне Донецької області…Поховали його, як того і хотів, у Березному на кладовищі в урочиці Лучка (6 листопада)

 … Читати далі

Гергелюк Олександр народився 4 листопада 1997 року в селі Тучин Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району) в сім’ї робітників.

У 2014 році Олександр продовжив навчання у Соснівському професійному ліцеї.

У 2016 році підписав контракт на службу в Збройних Силах України.

Після закінчення контракту з 2019 року працював у місті Рівне в ТЗОВ «Компанія управління будівництвом «Моноліт».

27 квітня 2022 року Олександра мобілізували до ЗСУ, на захист Батьківщини від країни агресора, де він прослужив всього два місяці.

7 липня 2022 року старший солдат Олександр Гергелюк загинув внаслідок артилерійського та танкового обстрілів противником позицій спостережних постів та ротного опорного пункту під час виконання бойового завдання в районі села Івано-Дар’ївка, що на Донеччині.

14 липня 2022 року його поховали в селі Тучин.

За особисті заслуги перед Батьківщиною, мужність і відвагу під час виконання своїх обов’язків, самовідданість і стійкість під час проходження військової служби був нагороджений: відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», нагрудним знаком «Учасник АТО» від Генерального штабу ЗСУ, нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій», відзнакою «За заслуги» від Правління Фонду ветеранів воєнної розвідки, відзнакою «За службу державі» від ВГО «Спілки ветеранів та працівників силових структур України «ЗВИТЯГА» та подяками.… Читати далі

Горисюк Олександр народився у селі Синів Гощанського району.   Понад 10 років Олександр працював на виробництві вікон, знав, що таке заробітки за кордоном, а потім повернувся додому, Бо ж саме у Рівному живе його донька Анастасія, яку він безмежно любив. Олександр захоплювався футболом, а ще любив куховарити, приготовані ним страви не залишали байдужим нікого.

Коли ж почалася війна, пішов добровольцем, хоч раніше в армії й не служив. Олександр вірив у Перемогу України, чекав і наближав її, як тільки міг… 41-річний Олександр Горисюк, якого друзі та побратими називали «Гарік», залишив по собі світлі спогади. В останню путь Героя провели небайдужі рівняни та найближче оточення захисника.

Поховали Олександра Горисюка в рідному селі Синів

Публікації про Горисюка О.

 … Читати далі

Юрій Михайлович народився 4 травня 1978 року в м. Дубно. Після здобуття середньої освіти закінчив школу міліції в м. Київ.

Проживав в м. Харків, працював на заводі ім. Малишева заступником директора служби безпеки.

На початку війни вступив добровольцем в ряди територіальної оборони, у військовому званні сержанта.

30 квітня 2022 року, виводячи військовий підрозділ з оточення, героїчно загинув на Харківщині.

Поховали Героя на сільському кладовищі Михайлівки, що у Дубенському районі.

У Юрія Полтавцева залишилися мама, дружина, діти та чисельна родина.… Читати далі