Революція гідності. Війна. Рівненщина

Іванов Андрій Анатолійович народився 11 вересня 1996 року в селі Орлівка Березнівського району, де і провів щасливе дитинство . З 2003 по 2012 рік навчався в Орлівській школі. Гарно вчився.
Андрій змалку дуже любив грати у футбол.  Після закінчення  школи, з 2012 по 2014 рік навчався в Березнівському економіко -гуманітарному ліцеї. Після успішного закінчення ліцею навчався в Київському політехнічному інституті  Ігоря Сікорського. Далі працював у Києві  за  спеціальністю,    майстром на
підприємстві.
Андрій створив сім’ю. З перших днів війни разом з дружиною вступив в територіальну оборону Києва, а потім підписав контракт з ЗСУ.
Загинув Андрій Іванов 8 вересня 2022 року в боях з  російськими загарбниками під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Йому було лише 25 років, не дожив до свого 26-річчя всього три дні.
У Героя залишилась вдовою дружина Анастасія. Втратили найдорожчого сина мама і тато, оплакують його молодші брати.
Поховали бійця у рідному селі.… Читати далі

… Читати далі

Олександр Микитюк народився  13 листопада 1979 року в Рівному,  навчався у ЗОШ , число 26,  після 9 класу продовжив навчання у дев’ятому ПТУ, де здобув фах токаря.

Коли не стало батьків,   у 18 років Олександр оформив опіку над  12 річним  братом Романом . Працював на радіозаводі, потім – майстром з обслуговування таксофонів Укртелекому. Пізніше робив ремонти, спеціалізувався на роботі з декоративними матеріалами.

Останні 14 років Сашко разом із дружиною жив у смт  Березне.  З початком війни там пішов до військкомату, навчання проходив на Яворівському полігоні.

Військовий потрапив у Сєвєродонецьк. Пізніше отримав поранення, але повернувся на службу…

Олександр був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.

42-річний Олександр Микитюк загинув 28 жовтня поблизу села Опитне Донецької області…Поховали його, як того і хотів, у Березному на кладовищі в урочиці Лучка (6 листопада)

 … Читати далі

Харчук Роман Миколайович народився 4 січня 1986 року в селі Моквин Березнівського  району Рівненської області. У 2001 році закінчив 9 класів Моквинської ЗОШ та вступив до Млинівського ветеринарного технікуму, який закінчив у 2006 році, цього ж року.
У мирному житті Роман Харчук працював ветеринарним лікарем, , а з 2007 року по 2019 рік – працював у Березнівській районній ветеринарній лікарні. Із початком військової агресії російської федерації проти України, 26 лютого 2022 року,  Роман розпочав військову службу в роті охорони першого відділу Рівненського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а 9 травня 2022 року був направлений до військової частини Збройних Сил України міста Володимир-
Волинський, залишивши вдома трьох юних донечок і молоду дружину.З 15 липня по 23 липня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи в Харківській,
Донецькій областях. Служив у стрілецькому батальйоні військової частини А 1008.

Загинув 23 липня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Берестове Донецької області.… Читати далі

 Байчура Роман Миколайович  народився  6 червня 1986 року в селі Поліське Березнівського району Рівненської області. У 2001 році закінчив Поліську ЗОШ І-ІІ ступенів. Після школи навчався У Соснівському ВПУ №8 де здобув професію столяра-будівельника. Роман у мирному житті працював на різних будівельних роботах.

Коли розпочалося   масштабне вторгнення до України   пішов добровольцем на війну. Спочатку був направлений у Володимир Волинський, військова частина  А 1008, а потім   у Донецьку область.

Загинув Роман Байчура 25 липня у боях з російськими окупантами поблизу населеного пункту Берестове Донецької області.

Батьки втратили сина, дружина – чоловіка, двоє малолітніх синів – тата.

Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася  у Свято-Михайлівській церкві села Поліське.

 

 … Читати далі

Оксенюк Андрій Андрійович, житель с. Городище, 1987 року народження. Старший лейтенант поліції Андрій Оксенюк працював старшим інспектором 1-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмовий) управління «Корпус оперативно-раптової дії» Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Службі в органах внутрішніх справ він присвятив понад 16 років. Спецпризначенцем «КОРДу» став від початку створення спецпідрозділу у листопаді 2016 року.  Захищав територіальну цілісність України в зоні АТО.

Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України був у складі зведеного полку Національної поліції України «Сафарі», в складі якого виконував завдання з  військовослужбовцями ЗСУ, Національної гвардії України з відсічі збройної агресії російської федерації, звільнення територій населених пунктів від окупантів.

Загинув 22.05.2022 року в селі  Вільноандріївка, Запорізької області.

Без батька залишилися семирічна донька та трирічний син.… Читати далі

Тимофієв Віктор народився 16 березня 1971 року в селі Друхів Рівненської області Березнівського району в сім’ї колгоспників Тимофієва Миколи Наумовича та Тимофієвої Надії Федорівни.   З малих років Віктор був приучений до праці: пас корів, заготовляв дрова, косив, обробляв поле.

У 1978 році пішов у перший клас Друхівської середньої школи. Отримав неповну середню освіту і продовжив навчання в Соснівському ПТУ, здобувши професію маляра-штукатура.

В листопаді  1989 року був призваний до лав Радянської армії. Проходив службу на Камчатці на Тихоокеанському флоті три роки. У 1992 році був демобілізований і повернувся в рідне село.

У 1993 одружився. Після демобілізації з армії працював у місцевому колгоспі,  перебував на  заробітках як в межах України, так і за її межами.

2 березня 2022 року пішов захищати Україну від російських загарбників.

Старший стрілець механізованого відділення Віктор Тимофєєв загинув 12 травня 2022 року під час виконання бойових завдань у районі смт. Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області від поранення несумісного з життям.

Заупокійна служба за загиблим захисником відслужена в Церкві Різдва Богородиці села Друхів.… Читати далі

Тимофіїв Іван Григорович народився 03 січня 1983 року в селі Новий Моквин Березнівського району Рівненської області .

Навчався у Моквинській ЗОШ І-ІІІ ст., дуже любив  такі предмети як українська література та історія. Був товариським та доброзичливим.

У 2002 році закінчив Костопільский будівельно-технологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування і здобув кваліфікацію  муляра, пічника, штукатура.  У 2009 році  закінчив НУВГП і здобув кваліфікацію бакалавра з менеджменту.

З  серпня 2015 року по жовтень 2016 року перебував  в зоні АТО.  01.03.2022 року пішов   на військову службу до 80-тої окремої десантно-штурмової бригади ВЧ  А 0284 місто Львів.

Іван мав загострене почуття справедливості і патріотизму, тому опинився серед перших бажаючих воювати за Україну.

Загинув  Тимофіїв Іван  10 травня 2022 року в с.Дмитрівка Краматорського району, Донецькаої області.

У Івана  Тимофіїва залишилися дружина та син.

 … Читати далі

.
Зубчик Сергій Миколайович народився 17 травня 1986 року в селі  Орлівка Березнівського району Рівненської області. У 2000 році закінчив 8 класів в Орлівській ЗОШ. У 2002 році закінчив 11 класів – Тишицька ЗОШ.
Сергій закінчив курси автослюсарів і пішов в армію. Строкову служу проходив в місті Одесі в прикордонних військах.
До війни Сергій Зубчик був професійним кінологом. З 2014 року він служив в АТО, отримав від Президента України нагороду «За мужність».
Сержант Сергій служив командиром інженерно-саперного відділення ВЧ А 1275. Головний сержант-командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу Сергій Зубчик загинув 08 липня в боях поблизу міста Авдіївка Донецької області. Без сина залишилася мати, а без тата – син та донька. Похоронений  військовий  на  сільському кладовищі.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі указом  президента №175/2022 ЗУБЧИКА Сергія Миколайовича — сержанта   нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня;

указом  президента №580/2022 ЗУБЧИКА Сергія Миколайовича — старшого сержанта нагороджено  орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно)
… Читати далі

 

Шельчук Сергій Йосипович  народився  14 липня  1975 року у селі Тишиця Березнівського району Рівненської області. Після закінчення 8 класу Тишицької ЗОШ  навчався у Мирогощанському  радгоспі-технікумі  за спеціальністю рибальство. Після служби в армії у  90-х роках одружився. За спеціальністю не працював. До війни працював на сезонних роботах.

     Відразу  після вторгнення росіїї в Україну, 26 лютого Сергій  був зарахований до ЗСУ. Декілька місяців перебував  на бойовому злагодженні у Володимир-Волинську. Із липня місяця перебував на передовій.  Працював  оператором NLAW.

Захищаючи Україну, Сергій  Шельчук загинув 24 липня 2022 року поблизу  населеного пункту Берестове Донецької області.

Воїна поховали в рідному селі Тишиця. У Сергія Шельчука залишилися батьки, дружина, діти

 … Читати далі