Мойсеєв Сергій Федорович, позивний “Чужий” (27.12.1983-22.01.2023)

Сергій Федорович Мойсеєв народився 27 грудня 1983 року в селі Залізниця, Корецького району, Рівненської області. Закінчив Великомежиріцьку школу-інтернат. Після шкільного навчання  вступив у ВПУ №24 м.Корець, де здобув професію зварювальника, працював різноробочим. Вільний час проводив з рідними, любив досліджувати світ, подорожувати й дізнаватися щось нове.

Із початком повномасштабного вторгнення добровільно пішов боронити Україну. Воював на Донецькому напрямку у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Був снайпером. Обіймав посаду командира бойової машини. Нагороджений медаллю «Незламним героям російсько-української війни».

Його життя обірвалось 22 січня 2023 року під час виконання бойового завдання через отримані травми несумісні з життям внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків у селищі Новоселівка Друга Покровського району Донецької області.

Мойсєєв Сергій Федорович, загинув як командир бойової машини командира 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А 4007..

«Сергій був простим, дуже добрим хлопцем. Хто б його що не попросив, він завжди допомагав, він віддав за нас найцінніше – своє життя», – зазначив отець Олександр.… Читати далі

Кирильчук Петро Петрович, позивний “Petrovich” (13.07.2001-02.02.2023 )

2.02.2023 рроку в запеклих боях за Кремінну на Луганщині, загинув справжній Герой України, один з найкращих синів нашої Держави, молодший сержант Національної гвардії України – Кирильчук Петро Петрович, р.н., житель с. Крилів.

Петро народився13.07.2001 в селі Крилів Рівненської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі. Потім здобув фах маляра-штукатура у Рівненському вищому професійному училищі №1. З юних років мріяв про військову службу. І врешті 2021 року здійснив мрію – став бійцем Національної гвардії України.

Під час повномасштабного російського вторгнення Петро воював за Україну у лавах 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» НГУ. Разом із побратимами з перших днів великої війни стримував наступ окупантів на найзапекліших ділянках фронту. Однак до перемоги дожити йому не судилося.

Повний енергії та сил, мрій, надій і сподівань, Петро з першого дня повномасштабного вторгнення боронив українську землю та давав відсіч ворогові, разом з побратимами відстоював незалежність України та її територіальну цілісність.

Підступний ворог обірвав життя воїна, не дав дочекатись ротації, перервав всі плани та назавжди забрав у батьків сина, у рідних – дорогу людину.… Читати далі

Поліщук Олександр Анатолійович (16.04.1997-17.05.2024)

Олександр Анатолійович Поліщук народився 16 квітня 1997 року в селі Калинівка, Корецького району, Рівненської області. Був найстаршою дитиною в сім`ї. Закінчив Калинівську початкову школу, потім навчався у Новокорецькій загальноосвітній школі. Пізніше здобував освіту у Корецькому ВПУ №24, опанував професію машиніста-тракториста. У 2018 році проходив строкову службу.
У кінці 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. Понад рік він мужньо боронив свою рідну землю, за власним бажанням не брав відпустки.

Його життя обірвалося 17 травня поблизу Новоданилівки Пологівського району Запорізької області під час танкового обстрілу позицій оборонців. Юний хлопчина не встиг створити сімю, ародовжити свій рід, чи побудувати успішну карєру. але встиг дати відсіч російському ворогу.
Односельці запам`ятають його як відкриту, щиру, з великим серцем та доброю вдачею людину.… Читати далі

Бондарук Микола Дмитрович (16.12.1990-10.11.2022)

16 грудня 1990 року в м. Рівне,в сім’ї Бондаруків Галини Миколаївни і Дмитра Івановича, народився син Микола. 1 вересня 1996 року Микола пішов навчатися до Рівненської школи.
У 2000 році сім’я Бондаруків повертається на постійне місце проживання у рідне с. Крилів. Микола продовжив навчання у 5 класі Крилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. «Він був хорошим, здібним ,активним учнем. Охоче брав участь у різноманітних масових заходах школи. Завжди хотів грати ролі позитивних героїв у різних сценках».-згадує класний керівник Горкун Валентина Миколаївна. У 2007 році Микола закінчив навчання в Крилівській ЗШ І-ІІІ ступенів. Микола був добрим, товариським, щедрим, мав багато планів на майбутнє. З 1 вересня 2007року 1 липня 2009 року навчання у РДБМК по спеціальності зубний технік. За спеціальностю не працював, перебував на заробітках.
9 травня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, як медик, перебував передовій у Миколаївській області. 22 жовтня рідні, друзі, знайомі бачили його у Facebook. На своїй сторінці він дякував учням Крилівської школи за листівки, малюнки, солодкі подарунки, які вони надіслали для воїнів.… Читати далі

Боровець Роман Святославович(15.02.1992-14.10.2023)

Роман Боровець народився у селі Великі Межирічі на Кореччині. Навчався у місцевій школі, а за тим, здобував фах психолога у Кременецькому педагогічному університеті. Проте, працювати за спеціальністю не захотів.Працював на будівництвах як в Україні, так і за кордоном.

6 березня 2022 року Роман Боровець пішов добровольцем у Збройні сили України.

Служба Романові подобалася, відчував себе на своєму місці, наче і, справді, робить те, що написано вище. За доброту та характер отримав позивний “Добриня”, став командиром взводу.

Батьки, молодший брат чекали Романа додому з перемогою у Рівному, куди переїхали кілька років тому. Та, на жаль…

29-річний молодший сержант Роман Боровець загинув 14 жовтня 2023 року внаслідок мінно-вибухової травми, виконуючи бойове завдання неподалік селища Райгородка Луганської області..

Поховали Героя на кладовищі у селі Великі Межирічі, поряд з дружиною.

Читати далі

Янець Сергій Володимирович (20.08.1976-26.12.2022)

Сергій Володимирович  Янець народився 20 серпня 1976 році у місті Корці. Закінчив  Корецьку ЗОШ №1. Навчався у Березнівському лісовому коледжі, за спеціальністю технік-лісовод. Військову службу. роходив у Білій Церкві.

Після служби в армії працював у будівельній сфері. Завжди займав громадську позицію. Завжди цікавився історією України та її державотворенням і займав активну позицію в розбудові української держави. Задовго до Майдану за власним бажанням їздив на вишкіли і приймав участь у реконструкціях боїв І та ІІ світових воєн. Знімався у фільмах у м. Києві по реконструкціях минулих воєн. Спочатку подій на Майдані він залишив усі свої справи і з першого дня приєднався до боротьби за незалежність України. Не зважаючи на розстріли, він не полишив Майдан. Після цих кривавих подій продовжував боротьбу за незалежність та суверенітет України в зоні АТО, де вступив у батальйон імені генерала Сергія Кульчицького. Три з половиною роки боровся з ворогом в районі Слов’янська. Повернувся до мирного життя в м. Корець, приймав активну участь у благоустрої міста. З особистих причин виїжджає до столиці.… Читати далі

Василишин Дмитро Андрійович (17.08.1986-13.09.2023)

Василишин Дмитро Андрійович народився 17 серпня 1986 року в селі Крива Балка Миколаївського району Миколаївської області. В 1990 році в зв`язку з сімейними обставинами родина переїжджає проживати в село Даничів Корецького району Рівненської області. Навчався в Даничівській загальноосвітній школі. Після закінчення школи 2002-2005 роки навчався в Корецькому вищому професійному училищі №24. Здобув спеціальності тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, слюсаря з ремонту устаткування та сільськогосподарських машин. З 2005 по 2006 роки проходив строкову військову службу, як старший механік – водій зенітних гарматно-ракетних комплексів.

24 лютого одним з перших добровільно вступив до лав ЗСУ на захист рідної країни. Був простим, добрим, відважним хлопцем.

Служив в 2 мотопіхотному відділенні 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.

13 вересня 2022 року зник безвісті в районі населеного пункту Брускінське Херсонської області. Багато було потрачено сил і здоров`я мами, але 25 листопада 2022 року повернувся додому востаннє.

На превеликий жаль у війні з росією ми втрачаємо найкращих наших синів. Адже воїн був люблячим татом, сином, внуком, другом, хорошим односельчанином.… Читати далі

Омельчук Юрій Вікторович (12.08.1992-19.12.2022)

Юрій Вікторович Омельчук народився 12 серпня 1992 року в селі Річки, Корецького району, Рівненської області. Навчався в місцевій Річецькій загальноосвітній школі. Після закінчення школи, вступив у Соснівське училище, де опанував професію столяра.

З початком повномасштабної війни пішов захищати Україну. 19 грудня 2022  року під час наступальних дій зі звільнення нашої землі загинув на Донеччині,  у районі Бахмута.

Був одружений, залишилися  згорьовані батьки, дружина та двоє малих діток.

Читати далі

Леунов Олександр Володимирович (31.12.1987-16.03.2022)

Леунов Олександр Володимирович народився 31 грудня 1987 року, смт  Краснопілля Сумської області. Закінчив місцеву дев`ятирічну школу в 2002 році. Після школи навчався в Лебединському медичному коледжі на Сумщині.

Проходив строкову службу в Криму. З 2007 по 2010 рік служив за контрактом  в 30-ій механізованій бригаді м. Новоград-Волинського Житомирської області . В 2015 році брав участь в зоні АТО. З 2021 до 24 лютого 2022 року працював у вищому професійному училищі № 24 м. Корець.

16 березня 2022 року старший сержант Олександр Леунов виконував бойове завдання в районі населеного пункту Кам’янка, Харківської області. Під час прориву колон ворожої техніки з міста Ізюм в напрямку міста Слов’янськ, в складі 3-ї аеромобільно-десантної роти, яка перебувала в резерві, він висунувся на передній край оборони.

Під вогнем противника старший сержант Леунов відчайдушно та уміло керував діями підрозділу. А під час зустрічного бою, розділившись силами до взводу зайняв позицію на лівому фланзі дамби населеного пункту Кам’янка. На чолі підрозділу, він вступив в бій з противником та знищив три ворожі танки та дві БМП-3 противника.… Читати далі

Павлюк Михайло Миколайович (12.11.1988-04.07.2022)

Павлюк Михайло Миколайович народився 1989 року с. Річечино Корецького району Рівненської області. Навчався у школах с. Топчі та Великої Клецької. Закінчив Корецьке вище професійно-технічне училище №24. Михайло мав золоті руки, був дуже працьовитим, доброю людиною,
розповідають знайомі.

У 2006 році був призваний на строкову службу, яку проходив у військовій частині м. Києва. Пізніше працював на підприємстві з виробництва вікон Epsilon у Рівному. В 2015-2016 рр. пройшов АТО, тож з  початком російського повномасштабного вторгнення був мобілізований як резервіст.
Життя захисника обірвалося 4 липня в боях за суверенність та незалежність України, під час виконання бойового завдання. Унаслідок ворожого обстрілу він був вбитий російськими окупантами на Донеччині.

У Героя залишися мама, брат та сестра.… Читати далі