Рівненська територіальна громада

Бережний Олександр Володимирович народився 08. 11.1989 у місті Рівному. У  1993 р.у віці трьох років пішов до садочка, число 40. У  1996р – Олександр став першокласником школи № 20, де провчився до 9 класу. У 2003 році  перейшов у школу №23, яку закінчив у 2006 році.
З 2006 року  по 2007 рік навчався у Рівненському професійному ліцеї за спеціальністю «Слюсар з ремонту автомобілів». Після навчання відразу пішов працювати.

У 2009 році – одружився. Згодом народилася донечка Ангеліна, яку він обожнював. А через 5 років народився синочок Микита. Діти для нього були найбільшим щастям.
Декілька років поспіль чоловік їздив на заробітки. До війни Саша працював на фірмі по виготовленню пам’ятників. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр перебував у тероборонів м.Рівного.   А вже в лютому 2023 року отримав повістку і  відразу почав проходити медогляд.
27 лютого його мобілізували. 28 лютого зранку їх зібрали і повезли на навчання у Житомир, 95 десантно-штурмова бригада військової частини А 1910. Навчання тривало трохи більше місяцяі .… Читати далі

Олесь народився у Рівному 1 квітня 2002 року. Ходив до дитячого садочка № 7. У 2008 році переїхав жити до Здолбунова, де й пішов до першого класу початкової школи № 7. Закінчивши її перейшов вчитися до ЗОШ № 6, міста Здолбунів. У 2017 році у віці 40 років померла мама Олеся і він переїхав жити у Рівне до двоюрідної бабусі та пішов навчатися у 10 клас Рівненської ЗОШ № 9. Закінчив школу у 2019 році та вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на професію «Кіно та телеоператорство».

У 2023 році захистивши диплом бакалавра, Олесь пішов добровольцем на війну у 12 бригаду спеціального призначення АЗОВ Національної гвардії України пообіцявши помститися за свого найкращого друга Єгора Муху, що загинув у травні 2023 року. В пам’ять про маму та її першу збірку віршів, яка називалася «Каркаде» обрав собі позивний Каркаде.

Олесь був багатогранною людиною, хотів все спробувати. Ходив на багато гуртків і здобував призові місця на змаганнях з різних дисциплін (бальні танці, дитяча залізниця, трекове атомобілемоделювання, паркур, спортивний туризм, гра на гітарі).… Читати далі

Овдійчук Ян Юрійович народився 11.06. 1992 року в місті Сєвєродонецьк, Луганської області. До дитячого садочку , Ян не ходив, зростав у колі люблячої сім’ї : тата, мами та молодшого брата. У вересні 1997р. пішов навчатися у експериментальний- підготовчий клас Сєвєродонецької гімназії. Згодом перевівся у Сєвєродонецький багатопрофільний ліцей, який закінчив у 2008 році. Отримав атестат про повну загальну середню освіту. Дуже гарно давалися предмети : англійська мова, німецька, фізична культура, захист Вітчизни, основи безпеки життєдіяльності. Погано давалася російська мова..

01.09. 2008 р. Ян вступив до технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля м. Сєвєродонецьк.

Строкову службу, проходив у 2011 – 2012 рр, служив у спецназі в Криму. Отримав схвальну характеристику. 30. 06. 2014 р. закінчив навчання та отримав диплом за кваліфікацією бакалавр з «Економіки підприємства». У 2014 р. Ян разом з батьком займався підприємницькою діяльністю .

У 2015 – 2016 рр. перебував на службі в АТО, в 40 – й артилерійській бригаді. За цей період . отримав посвідчення: “Класного спеціаліста ЗСУ” та звання молодший сержант.… Читати далі

Максим Загоройчук народився 13 квітня 1995 року у місті Рівне. Навчався у місцевій 25 школі, а за тим у 13-й. Після закінчення — влаштувався працювати комірником на підприємство “МК-Трейд”. Максим не мав досвіду військової служби, був абсолютно не військовою людиною. Проте, коли у квітні 2023 року отримав повістку, не став відмовлятися.

Максим вірив, що зовсім скоро повернеться додому, і обов’язково з перемогою. Налаштовував і себе і близьких людей тільки на позитив.

Саме таким — усміхненим та позитивним — пам’ятатимуть Максима друзі, знайомі. А для рідних — батьків та брата — він на завжди залишиться найдобрішим, щирим та найріднішим Янголом…

28-річний молодший сержант Максим Загоройчук загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини 14 лютого 2024 року на Луганщині…

Прощання із Героєм відбулося 20 лютого, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховали його на кладовищі “Нове”..

… Читати далі

Андрій Яремчук народився у селі Світанок на Кореччині. Після закінчення школи пішов на строкову службу в армію. Коли ж повернувся, присвятив себе роботі на будівництві в Україні та за кордоном.

“Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Андрій саме повернувся додому. За мобілізацією вже 5 березня 2022 року був призваний у військо. Не відмовлявся, казав, що мусить захищати Україну, що це його обов’язок,” – розповідає дружина Героя Оксана.

Людина-усмішка — таким завжди пам’ятатимуть Андрія рідні, друзі та знайомі. Надзвичайно позитивний, веселий, добрий, чесний та щирий. Андрій завжди дбав про рідних. Був найкращим татом та чоловіком. Про службу дружині та 17-річному синові Назару розповідав мало. Лише заспокоював, що все буде добре, щоб найдорожчі не хвилювалися.

Упродовж тривалого часу Андрій ніс службу на кордоні з Білоруссю. Але 5 січня 2024 року вирушили на Донеччину.

12 січня 2024 року 41-річний старший солдат Андрій Яремчук, відданий військовій присязі, загинув на полі бою у Бахмутському районі на Донеччині.

Прощання із Героєм відбулося 18 січня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному.… Читати далі

Максим Кривцов народився у Рівному 22 січня 1990 року. Навчався у місцевих школах № 23 та №28, в економіко-технологічному коледжі НУВГП.

Максим – активний учасник Революції Гідності. Після нападу Росії визвольних дух тягнув його захищати Україну. У 2014 році долучився до «Добровольчого українського корпусу», пройшов вишкіл та разом із побратимами вирушив на війну. За цей час Максим сформувався як воїн, тоді й почав займатись порятунком тварин. Рідним не повідомляв про свої наміри, приховував місце перебування, аби не хвилювати зайвий раз маму, – лише за кілька місяців, із випадкового відео вони дізнались, де знаходиться Максим. Згодом підписав контракт та служив у бригаді швидкого реагування за стандартами НАТО.

Позивний Максима Кривцова – Далі. Розповідав, що він наче сам виник: коли треба було назватись, все, що озвучував командиру, уже було. У той час читав книгу про Італію і мав з собою гель для накручування вусів, подумав – о, Далі!

Війну відчув на повну іще під час перебування в зоні АТО, був на позиціях у Пісках, під Авдіївкою на «Світлодарці», Верхньоторецькому, в Маріупольському аеропорту та ще багато де.… Читати далі

Іван Довбенко народився 27 лютого 1973 року в місті Рівному. Здобув освіту механіка в Квасилівському професійному училищі. Після закінчення, пішов працювати на Рівненську фабрику нетканих матеріалів, а також продовжив навчатися у Рівненському економіко-технологічному коледжі НУВГП.

Іван не служив у війську, однак отримавши повістку у квітні 2023 року, без вагань вступив до лав ЗСУ.

Військові будні давалися Іванові нелегко, проте він не падав духом. Говорив рідним, що Україна була і буде незалежною, а ми завжди будемо на своїй землі. Тож попри труднощі був готовий виконувати свій обов’язок..

Добрий, відкритий, щирий, веселий Іван мав насправді золоті руки. Його умінням відремонтувати захоплювалися і домашні, і сусіди, і усі знайомі.У Івана було багато життєвих планів: повезти сім’ю у Карпати, зробити ремонт у квартирі, купити нове авто та багато іншого… Він дуже любив життя і передавав цю любов іншим.

Кожне наступне завдання давалося Івану нелегко, та все ж він знав, що його чекають вдома, за нього моляться і це давало сил та наснаги. Він вірив у те, що повернеться живим.… Читати далі

Роман Корнійчук народився у Рівному. П’ята дитина з семи у родині, він завжди любив учитися. Закінчив 17 школу, потім опанував фах муляра-штукатура в училищі, кілька років пропрацював майстром. А за тим вступив на заочне відділення у Луцький національний технічний університет, аби навчатися улюбленій справі.

Разом із дружиною Тетяною Роман виховував п’ятирічну донечку Октавію. Війна для Романа почалася волонтерством, а коли у березні 2022 року отримав повістку, навіть не роздумував.

Найбільшою пристрастю Романа було пізнання, винахідництво і людська душа. Його жага до життя, повага до людської гідності, неймовірна відповідальність ґрунтувалися на глибокій довірі Богові та цінуванні чеснот. Мав талант розуміння і пояснення, саме тому Роману вдавалося бути чудовим учителем для підлітків і молоді в церкві. Він став співорганізатором Християнської підліткової академії євангельських християн-баптистів. Допомагав опановувати нове і побратимам в армії.

Спостерігаючи за тим, як Рома вправно роз’яснював матеріал новобранцям, командир поцікавився в Ігоря, чи брат, бува, не працював учителем у мирному житті., ні, він був проповідником

Життєвий принцип «усе робіть, як для Господа» однаково втілювався і в проповіді, і у військові справі.… Читати далі

Сергій Скаржинець народився у Рівному. Навчався у “Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту”.

З початком повномасштабного вторгнення він покинув роботу за кордоном і повернувся в Україну, щоб добровольцем піти воювати.

Добрий, щирий, щедрий Сергій залишався вірний своїм переконанням і в мирному житті і на війні.

Про свою військову службу надзвичайно відповідальний та серйозний Сергій мамі старався не розповідати. Більше розпитував про неї.

49-річний молодший сержант Сергій Скаржинець героїчно загинув під час танкового та мінометного обстрілу поблизу населених пунктів Новомаркове — Оріхово-Василівка — Григорівка Донецької області 1 вересня 2023 року.

Прощання із Героем відбулося 7 вересня, о 10.00 на майдані Незалежності. Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

… Читати далі

Максим Данічкін народився у Рівному. У початкових класах навчався в Олександрії, а за тим – у 24 школі Рівного. Після 9 класу вступив до технічного коледжу НУВГП, де здобув фах електрогазозварювальника.

“Ще у школі Максим займався греко-римською боротьбою. Брав участь у змаганнях та займав призові місця. Його хобі були велосипеди, любив виконувати різні трюки на них. Ще навчаючись в технікумі, Максим намагався бути самостійним та заробляв кишенькові гроші. Він завжди був справедливим та вже тоді проявляв свій бойовий дух,” – розповідає мама Героя Лариса.

Майже відразу після завершення навчання Максим підписав контракт із ЗСУ та служив у зоні АТО.

“Три роки відслужив за контрактом, мав позивний “Град”, адже був командиром цієї бойової машини. Повернувся додому після завершення контракту, але невдовзі розпочалося повномасштабне вторгнення. Він відразу відгукнувся, пішов служити у розвідку. Оскільки мав бойовий досвід, то фактично в перші дні його направили на Вугледарський напрямок, де він оволодів різними видами зброї. Та, не зважаючи на свій молодий вік, навчав своїх побратимів. Подробиць про службу не розповідав, навіть коли приїжджав у відпустку, старався не говорити на цю тему.… Читати далі