Рівненська територіальна громада

Мельничук Павло Олександрович (14.07.1986 – 18.07.2022)

Павло Мельничук народився 14 липня 1986  у Рівному, навчався у Квасилівському професійному ліцеї. Із родиною проживав у Квасилові. Працював водієм.  В армії не  служив, та з початком війни пішов  добровольцем.Був старшим навідником гранатометного відділення.

Старший навідник гранатометного відділення солдат Павло Мельничук загинув 18 липня поблизу Авдіївки внаслідок мінометного обстрілу.

У чоловіка залишилася дружина та 5-річна дочка.

Поховали військового на кладовищі “Нове”.

 … Читати далі

Бондаренко Андрій Васильович ( ?04.05.1977-16.08.2022 )

Андрій Бондаренко народився на Сумщині, звідки родом його батько. Але все свідоме життя проживав  у Рівному. Тут навчався, здобув фах будівельника. Саме у Рівному зустрів дружину та виховували разом донечок…Андрій займався ремонтами. 7 березня Андрій отримав повістку і пішов захищати Батьківщину. Спочатку служив у піхоті. Потім його перевели у розвідку

16 серпня в районі села Єгорівка Донецької області 45-річний солдат Андрій Бондаренко поповнив Небесне військо… У день прощання Сергій мав прийти у відпустку, на день народження своєх дружини.

Прощання із Героєм  у суботу, 20 серпня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному.
Поховали  його на кладовищі «Нове».
 Бондаренко Андрій  Васильович – почесний громадянин міста Рівне (Рішення Рівненської міської ради № 2408 від 22.08.2022) 
Читати далі

Смирнов Сергій ( -05.08.2022 )

Сергій Смирнов народився у Рівному, тут навчався у загальноосвітній школі, число 27. По завершенню продовжив навчання у Харківському коледжі транспортних технологій, а за тим і в Українському державному університеті залізничного транспорту.
Після навчання Сергія – строкова служба в армії  в Президентському полку. Після повернення — робота на рівненському АЗОТі.

У 2014 році після  одруження, Сергій  мобілізувався. Він рік прослужив у зоні АТО. Був на Херсонщині, а в липні 2016 повернувся додому. Працював  у Польщі електромонтажником. За кілька днів до повномасштабного вторгнення росії, Сергій повернувся додому. Коли  розпочалася війна сам пішов у військкомат.

32-річний молодший сержант Сергій Смирнов загинув 5 серпня 2022 року  поблизу села Бахмутське на Донеччині, рятуючи  поранених з передової.
 Поховали Героя  на кладовищі “Нове”.
Читати далі

Рабчевський Віталій Васильович (22.03.1977- 08.08.2022)

Віталій Рабчевський народився і  все життя прожив у Квасилові. Закінчив місцеву школу, навчався у професійному ліцеї на зварювальника. Строкову  службу  проходив у військово-морських силах. Під час служби був головним електриком на кораблі.
Після повернення одружився,  виховували двох діток: сина та донечку.
Вперше війна наздогнала у 2014 році.  Віталія мобілізували на рік у зону проведення антитерористичної операції.
Поховали  їх на кладовищі “Нове”…
Читати далі

Небожинський Назар Володимирович (23.01.1999-30.03.2022)

Назар Небожинський народився 23 січня 1999 року у місті Рівному Рівненської області.

Навчався у Рівненському НВК «Колегіум». У 2016 році вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. Закінчив бакалаврат, після чого пішов добровольцем до лав Збройних сил України.

30 березня 2022 року, у ході російсько-української війни на Чернігівщині Назар, навідник БМП, підбив три ворожі «броні», однак крайня гармата встигла спрацювати і смертельно його поранила. Ціною власного життя він врятував 20-х побратимів.

Похований Назар Небожинський 4 квітня 2022 року на Алеї Героїв на кладовищі «Нове» у Рівному.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі  указом президента від 20 квітня 2022 року № 265/2022 Небожинського Назара  Володимировича, молодшого сержанта , нагороджено  орденом  «За мужність» III ступеня ( посмертно)… Читати далі

Мазур Михайло Володимирович (01.11.1990-29.06.2022)

 

Михайло МАЗУР  народився у Рівному.  Навчався за спеціальністю «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості» в період 2005-2009рр.

Диплом отримав з відзнакою.

З 2009р. працював майстром виробничого навчання в коледжі.

Вищу освіту здобув у НУВГП за спеціальністю «Машинобудування» (2009-2013).  Розпочав свою трудову діяльність майстром виробничого навчання. В коледжі працював з 2009 року. Викладав в групі кваліфікованих робітників за професією «Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування», «Електрозварник ручного зварювання». Був відповідальним, старанним, дисциплінованим, до колег та учнів ставився з повагою, любив грати у футбол

У лютому, коли  розпочалася повномасштабна війна – він один з перших з’явився у військкомат, хоч мав ” білий квиток”.Михайло приєднався до 115-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був гранатометником. Підрозділ, до якого потрапив Мазур, брав участь у боях за Бахмут на Донеччині, Сєвєродонецьк і Лисичанськ на Луганщині

«Михайло був одним із найбільш відповідальних, чесних, мудрих і добрих людей. Він був найкращим у світі батьком і чоловіком. Він назавжди в наших серцях», – розповіла дружина Анна.

31-річний Михайло Мазур загинув 29 червня у боях за місто Лисичанськ.

Читати далі

Гранітний Ярослав Сергійович (30.03.1979 – 02.03.2022)

Народився Ярослав 30 березня 1979 року в м. Рівне, громадянин України, освіта загальна середня.Відвідував дитячий садочок № 39. Закінчив ЗОШ , число 8, м. Рівне.  Після закінчення навчання  військову службу проходив у Самборі.  Повернувшись до Рівного, працював на Андріївському ринку охоронцем.Невдовзі їде на заробітки до Росії. Там навчався в юридичній академії. Але через відсутність грошей довелося закінчити навчання.. Через сім років повернуся уже зрілим , дорослим чоловіком. і влився у  політичну боротьбу поруч із Сашею Білим. .Спочатку був членом “Свободи”, пізніше організував громадську організацію  “Бойовий молот”. Зареєстровано 29.04.2014 р.

Фізична особа – підприємець, безпартійний, проживав у місті Рівному.

Розпочинав свою діяльність у Рівненському осередку партії “Свобода”, від якого балотувався у Верховну Раду України у 2012 р. У 2012-2013 рр. був помічником народного депутата від “Свободи” Олега Осуховського.

У 2012 році був одним з організаторів фестивалю  традиційної козацької культури “Покровський вітер”, до 70-річчя УПА.

Ярослав Гранітний був активістом УНСО і  підозрюваним у сепаратизмі й державній зраді після того, як організовував фейковий мітинг під Рівненською облдержадміністрацією у 2017-му році.… Читати далі

Хамуйло Олександр Валерійовича (??1985.-25.05.2022)

Олександр Хамуйло закінчив ЗОШ № 13  м. Рівного. Навчався у вищому професійному училищі №1 м. Рівне та  в РДГУ. Проходив строкову службу в армії. Працював на будівництві та підприємстві з монтажу котелень та обладнання.  Олександр дуже любив риболовлю, та більше любив щось майструвати власноруч.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну отримав виклик у військкомат і був призваний в ряди ЗСУ. Після ворожих обстрілів рашистів, 25 травня серце Олександра зупинилося. Він загинув біля села Білогорівка Луганської області.

Після служби у Покровському соборі його поховали на алеї Героїв кладовища Нове Рівному.

Без батька залишилися донька Аня  та син Діма

 … Читати далі

Гамаровський Руслан Іванович (27.02.1976-05.06.2022)

Руслан Гамаровський народився у Львові, але все життя прожив у Рівному. Бухгалтер за освітою, він працював у багатьох підприємствах та організаціях. Проте в 2014 році, коли ворог вперше перетнув східні кордони нашої країни, змінив цифри на військову форму. Пройшов низку ротацій в зоні АТО/ООС

У 2014 році служив у батальйоні “Шахтарськ”, у 2015-2016 роках воював у 81 ОАЕМБр, у 2019 став частиною Української Добровольчої Армії, батальйон “Аратта”…

27 лютого цього року Руслан відзначив свій 46-й день народження і вирушив на фронт. Руслан Гамаровський загинув 5 червня під час бою біля села Полтавка Запорізької області.

 Поховали  Руслан на кладовищі “Нове” в Рівному

Гамаровський Руслан Іванович – почесний шгромадянин М. Рівного (Рішення Рівненської міської ради №2408 від 22.08.2022)

Читати далі

Ткачук Дмитро Миколайович (30.11.1985 -15.04.2022)

Народився  Дмитро в 1985 році. Здобувши освіту економіста у МЕГУ ім. Дем’янчука, певний час працював на митниці, згодом змінив сферу діяльності. У ЗСУ пішов добровольцем, попри те що не маав досвіду військової служби. За три дні прийняв присягу. За десять днів поїхав на Луганщину. 36-річний Дмитро був гранатометником, служив в 57-мій окремій мотопіхотній бригаді. Спочатку у Кіровоградській області, а згодом – на Луганщині. Останній раз виходив на зв‘язок 14 квітня. Життя Дмитра обірвалося 15 квітня. В нього залишилася 11-річна донька.

Дмитра Ткачука  поховали у Полонному, де проживають його батьки.… Читати далі