Сарненська територіальна громада

Через три місяці очікування повертається додому наш Герой Олександр Пінчук, аби знайти вічний спокій…

Олександр Пінчук народився 28 вересня 1980 року у селі Мельниця на Сарненщині. Все життя займався ремонтними роботами, працював у різних містах України та закордоном.

“Він служив строкову службу в армії, півтора роки був у зоні проведення антитерористичної операції на самому її початку, у 2014. Тому, коли розпочалось повномасштабне вторгнення та його викликали, Саша вагався. Він знав, що треба йти захищати Україну. Казав, що інакше просто не зможе,” – каже Наталія.

Олександр розпочав службу у квітні 2022 року, проте служив у новому для себе колективі, адже бригаду, з якою разом пройшов АТО, розформували. Та й події навколо кардинально відрізнялися від 2014 року. Досвідчений воїн відверто говорив дружині, що то була не війна, а це – справжня.

Аби опанувати нове озброєння, Олександр навчався у Британії. Ніс службу під Бахмутом.

42-річний сержант Олександр Пінчук загинув 31 серпня 2023 року на Запоріжжі. Рідні чекали підтвердження експертизи ДНК понад три місяці, аби достойно поховати захисника.… Читати далі

Народився Юрій в багатодітній родині колгоспників у с. Тріскині. Крім нього в родині Брижів зростало ще 10-ро дітей: шестеро доньок та четверо синів. Тато Юрка раптово помер коли йому було лише 9 років і мамі довелося самотужки піднімати велику родину. Мама працювала в колгоспі дояркою, підробляла ще на інших роботах, намагаючись максимально забезпечити сім’ю. З 2007 по 2015 роки Юрій навчався у Тріскинській ЗОШ. Був дуже спокійним, добрим, сором’язливим хлопчиком та старанним учнем. Після занять у школі, хлопець любив грати у футбол, захоплювався машинами, і технікою.. У 2016 році Юрій вступив до Київського транспортно-економічного фахового коледжу Національного транспортного університету, де він здобуває кваліфікацію молодший спеціаліст “Механік”. Під час навчання в коледжі, Юра проходив практику на СТО АТГ.

. Закінчивши навчання, Юра пішов працювати на СТО, де займався автомобілями . Попередньо зі своїм колегою по роботі, брали участь в автоперегонах, де він виступив на своєму “Жужику”. Юрчик завжди мріяв жити щасливим життям, займатись улюбленою справою, ремонтувати автомобілі найвідоміших марок.

З початком повномасштабної він разом зі своїм братом Дмитром добровільно пішли захищати країну.… Читати далі

Народився Олег у м.Сарни.Батько, Петро Пилипович, працював майстром у Сарненському ВПУ№22, мати, Тетяна Миколаївна – головним бухгалтером у Орлівській психлікарні. Навчався Олег у ЗОШ №3 та одночасно у музичній школі – грі на баяні. Після школи продовжив навчання у ВПУ №22, по закінченню якого був призваний на строкову військову службу. Відразу після завершення служби почав працювати у Катеринівській колонії, далі в Городищенській колонії.

Олег Петрович одружився і перехав на проживання у м.Рівне. До мобілізації працював на АЗС ОКО. У вересні 2022 року добровільно долучився до лав ЗСУ. Служив молодшим сержантом у 3-й окремій штурмовій бригаді, раніше відомій як полк ССО «Азов», старшим оператором антидронової рушниці (позивний – Босий).

Загинув Магрело Олег Петрович 3 квітня 2023 року в м.Бахмут Донецької області, під час виконання бойового завдання. Він віддав своє життя, прикриваючи собою молодого побратима.

У захисника залишилися дружина та двоє дітей, що проживають у м.Рівне та старший син від першого шлюбу. Похований Магрело Олег на Алеї Героїв у м.Сарни. Йому було 48 років

… Читати далі