Карпенко Олександр Вікторович (25.12.1980 – 12.05.2024)


Карпенко Олександр Вікторович – старший навідник міномета мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону Сухопутних військ Збройних сил України, старший солдат.

Народився 25 грудня 1985 року у місті Нововолинськ, Волинської області. Закінчив Вараський ліцей №5, затим навчався у Вараській філії ПВНЗ “Європейський університет”. Працював за кордоном, але з початком повномасштабного вторгнення, не зміг стояти осторонь та пішов захищати рідну землю.

27 лютого 2022 року Вараським районним центром комплектування та соціальної підтримки мобілізований до лав Збройних Сил України. Упродовж 2016-2018 років брав участь у АТО/ООС. Під час служби отримав нагороду “Учасник АТО”. Служив старшим навідником міномета мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону військової частини А0409.

12 травня 2024 року старший солдат Олександр Карпенко загинув внаслідок мінометного та артилерійського.

У Захисника залишилася мати.

Нагороджений відзнакою Міністра оборони України “Захиснику України”. (посмертно)            

Почесний громадянин Вараської міської територіальної громади (посмертно)  

Публікації про Карпенка О
Дванадцятого травня загинув Олександр Вікторович Карпенко з Вараша.

Анна Угринович: Вічний спокій і Світла пам’ять нашому вже Небесному Янголяточку. Ніколи не пробачимо найжахливіший нації на планеті 

Світланочко щирі співчуття і земний уклін за СИНОЧКА, і дай Бог тобі силочки пережити це найбільше в світі горе, розділяю твій біль і скорботу. 

Читати далі

Кузло Володимир Михайлович, позивний «Пророк» (05.02.1993-28.08.2023)

Володимир народився в 1993 році у м.Вараш, навчався у Вараському ліцеї , число 1. Після школи вступив до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, вільно володів англійською й іспанською мовами. На початку війни Володимир активно займався волонтерською діяльністю : закупив бронежилети та дрони, ерудований, розумний, добрий, А 29 червня 2022 року Володимира призвали до лав Збройних Сил України. Був направлений до 2 роти, 3 батальйону, 80 ОДШБр на посаду старшого стрільця. Спочатку брав участь у боях за визволення Харківської області, а саме смт. Борова, с. Оскіл та інших населених пунктів. Керував дроном і був основним у штурмовій групі.

Згодом неодноразово брав участь у штурмах в районі Кремінної, а саме с. Терни та с. Ямполівка.

Молодший сержант спочатку служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, а пізніше був призначений командиром аеромобільного відділення у 82-й окремій аеромобільній бригаді.

28 серпня 30-річний уродженець Вараша Володимир Михайлович Кузло загинув на фронті, . потрапивши під артилерійський обстріл біля с.Вербове Пологівського району Запорізької області.

У Героя залишилися батьки, сестра і дружина.… Читати далі

Переходько Дмитро Григорович (15.10.1982-02.05.2022)

Дмитро Переходько народився п’ятнадцятого жовтня 1982 року у селі Суховоля, навчався у Вараському ліцеї №4. Любив грати у футбол. Чоловік працював на хлібозаводі, згодом у ТОВ «КНМП «ЕПМ».

У період 2015-2016 брав призваний по шостій хвилі мобілізації, служив в  АТО. Відзначався відвагою і мужністю. Був зарахований до першої черги мобілізації і коли ворог напав на Україну  він оперативно прийшов у територіальний центр комплектування. Призваний на військову службу  6 березня 2022 року.

Другого травня стрілець-снайпер 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша потрапив під ворожий мінометний обстріл у селі Пречистівка Донецької області.  Дмитро пішов із життя в 39 років.

У нього залишились старенькі батьки. Поховали  Захисника на кладовищі у селі Стара Рафалівка.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, Указом Президента України №418/2022 від 17.06.2022 року Переходько Дмитро Григорович нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Переходько Дмитро почесний громадянин Вараської міської територіальної громади (посмертно)… Читати далі