Революція гідності. Війна. Рівненщина

Мельникович Сергій Миколайович народився 14 липня 2004 року в селі Дібрівськ Зарічненського району Рівненської області.
З  2010 року навчався у Дібрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів,  закінчив 9 класів. 
У 2019 році,  вступив до Костопільського обласного ліцею-інтернату спортивного профілю (КОЛІСП) на відділення футболу. У ліцеї Сергій грав на позиції воротаря, хоча в матчах з друзями міг виступити і в ролі форварда чи захисника. Впродовж навчання неодноразово з командою брав участь у змаганнях, де вони здобували призові місця. Після закінчення ліцею, отримав І спортивний розряд з футболу.
У вересні 2021 року вступив до  Тернопільського національного  педагогічного університету імені Володимира Гнатюка на спеціальність «фізична реабілітація». 
Із початком повномасштабного вторгнення,  Сергій  говорив, що його ставлення до життя змінилося.  На  3-мукурсу, у віці 19 років, він пройшов відбір та добровільно доєднався до лав 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.
Про свої наміри хлопець  нікого не повідомляв, адже хвилювався, що рідні намагатимуться його відмовити. Але для нього, як згодом казав, це рішення не було спонтанним – він довго і потайки зважував його, готувався та особливо активно працював над своєю фізичною підготовкою.… Читати далі

Тарасіч Олександр Олександрович – народився 1 травня 1989 року у місті Вараші. У 2017 році закінчив приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет»
14 лютого 2022 року його було зараховано на роботу у Вараську міська публічну бібліотеку на посаду провідного інженера з програмного забезпечення комп’ютерів.

Він був не просто працівником бібліотеки — він був серцем команди. Талановитий програміст, уважний колега, добрий і щирий чоловік, який завжди вмів знайти рішення і підтримати інших.
В особовій справі родинний стан: мама Тарасіч Валентина Владиславівна, та син Тарасіч Антон Олександрович. Він дуже любив бабусю й дідуся, вони були для нього тим затишним світом, де пахне дитинством.

34-річного молодшого сержанта, жителя Вараша, мобілізували на захист України у січні 2023 року, де він мужньо виконував військовий обов’язок. Тарасіч Олександр Олександрович був командиром відділення однієї із рот 95-ої окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув Олександр 5 червня 2023 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області.

Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища у селі Стара Рафалівка.

Без батька зростатиме його син.… Читати далі

Карпенко Олександр Вікторович – старший навідник міномета мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону Сухопутних військ Збройних сил України, старший солдат.

Народився 25 грудня 1985 року у місті Нововолинськ, Волинської області. Закінчив Вараський ліцей №5, затим навчався у Вараській філії ПВНЗ “Європейський університет”. Працював за кордоном, але з початком повномасштабного вторгнення, не зміг стояти осторонь та пішов захищати рідну землю.

27 лютого 2022 року Вараським районним центром комплектування та соціальної підтримки мобілізований до лав Збройних Сил України. Упродовж 2016-2018 років брав участь у АТО/ООС. Під час служби отримав нагороду “Учасник АТО”. Служив старшим навідником міномета мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону військової частини А0409.

12 травня 2024 року старший солдат Олександр Карпенко загинув внаслідок мінометного та артилерійського.

У Захисника залишилася мати.

Нагороджений відзнакою Міністра оборони України “Захиснику України”. (посмертно)            

Почесний громадянин Вараської міської територіальної громади (посмертно)  

… Читати далі

Володимир народився в 1993 році у м.Вараш, навчався у Вараському ліцеї , число 1. Після школи вступив до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, вільно володів англійською й іспанською мовами. На початку війни Володимир активно займався волонтерською діяльністю : закупив бронежилети та дрони, ерудований, розумний, добрий, А 29 червня 2022 року Володимира призвали до лав Збройних Сил України. Був направлений до 2 роти, 3 батальйону, 80 ОДШБр на посаду старшого стрільця. Спочатку брав участь у боях за визволення Харківської області, а саме смт. Борова, с. Оскіл та інших населених пунктів. Керував дроном і був основним у штурмовій групі.

Згодом неодноразово брав участь у штурмах в районі Кремінної, а саме с. Терни та с. Ямполівка.

Молодший сержант спочатку служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, а пізніше був призначений командиром аеромобільного відділення у 82-й окремій аеромобільній бригаді.

28 серпня 30-річний уродженець Вараша Володимир Михайлович Кузло загинув на фронті, . потрапивши під артилерійський обстріл біля с.Вербове Пологівського району Запорізької області.

У Героя залишилися батьки, сестра і дружина.… Читати далі

Дмитро Переходько народився п’ятнадцятого жовтня 1982 року у селі Суховоля, навчався у Вараському ліцеї №4. Любив грати у футбол. Чоловік працював на хлібозаводі, згодом у ТОВ «КНМП «ЕПМ».

У період 2015-2016 брав призваний по шостій хвилі мобілізації, служив в  АТО. Відзначався відвагою і мужністю. Був зарахований до першої черги мобілізації і коли ворог напав на Україну  він оперативно прийшов у територіальний центр комплектування. Призваний на військову службу  6 березня 2022 року.

Другого травня стрілець-снайпер 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша потрапив під ворожий мінометний обстріл у селі Пречистівка Донецької області.  Дмитро пішов із життя в 39 років.

У нього залишились старенькі батьки. Поховали  Захисника на кладовищі у селі Стара Рафалівка.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, Указом Президента України №418/2022 від 17.06.2022 року Переходько Дмитро Григорович нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Переходько Дмитро почесний громадянин Вараської міської територіальної громади (посмертно)… Читати далі