Іван Довбенко народився 27 лютого 1973 року в місті Рівному. Здобув освіту механіка в Квасилівському професійному училищі. Після закінчення, пішов працювати на Рівненську фабрику нетканих матеріалів, а також продовжив навчатися у Рівненському економіко-технологічному коледжі НУВГП.
Іван не служив у війську, однак отримавши повістку у квітні 2023 року, без вагань вступив до лав ЗСУ.
Військові будні давалися Іванові нелегко, проте він не падав духом. Говорив рідним, що Україна була і буде незалежною, а ми завжди будемо на своїй землі. Тож попри труднощі був готовий виконувати свій обов’язок..
Добрий, відкритий, щирий, веселий Іван мав насправді золоті руки. Його умінням відремонтувати захоплювалися і домашні, і сусіди, і усі знайомі.У Івана було багато життєвих планів: повезти сім’ю у Карпати, зробити ремонт у квартирі, купити нове авто та багато іншого… Він дуже любив життя і передавав цю любов іншим.
Кожне наступне завдання давалося Івану нелегко, та все ж він знав, що його чекають вдома, за нього моляться і це давало сил та наснаги. Він вірив у те, що повернеться живим.
На жаль, 50-річний солдат Іван Довбенко загинув 11 жовтня 2023 року унаслідок мінометного обстрілу, виконуючи бойове завдання, поблизу села Роботине Запорізької області.
Церемонія прощання із героєм відбулася 14 жовтня 2023 року о 10:00 год на Майдані Незалежності, після чого ( об 11:00 год) у Свято- Покровському соборі відбуласяя заупокійна служба. Поховавали Героя на кладовищі у с.Обарів.
a
Публікації про Довбенка І,
Розповідає дружина героя Галина :
«У мене є дві донечки, яким я дав життя, і їх потрібно захищати…» – говорив Іван. Саме думки про дівчаток надавали сил до боротьби.
«Він неймовірно любив донечок, 17-річну Дарину та 11-річну Вікторію. Іван не мав батьків, ані рідних братів і сестер, тому мої рідні стали його родиною. Він вважав моїх батьків мамою і татом, а вони прийняли його як рідного сина.
А ще говорив, дуже боляче дивитися, що на захист країни стають хлопці віку наших дітей. Розповідав, що якось повертаючись із завдання, йому на зміну привезли двох молодих розгублених хлопців. Ваня – залишився поряд, не зміг залишити їх.»
У Рівному попрощалися з солдатом Іваном Довбенком.
І знову трагічна звістка прийшла в наше місто і на нашу “Нетканку”.
Виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку загинув помічник майстра Фабрики нетканих матеріалів Іван ДОВБЕНКО.
Чудова людина, професіонал у роботі, вірний і надійний чоловік, люблячий батько двох донечок, Іван був щирим патріотом України. Він віддав за Батьківщину найцінніше, що мав особисто – власне життя.
Ось що написав Іван на своїй сторінці у ФБ незадовго до загибелі:
“Ми ніколи не знаємо, коли буде останнє:
слово, погляд, обійми, поцілунок.
В життя нема розкладу.
Нікому не відомо, що буде з нами завтра, і не повернути того, що було вчора.
Не ображайте людей, які вам рідні”.
Нехай ці пророчі слова будуть заповітом для усіх нас.
Список публікацій
У Рівному попрощалися із 50-річним солдатом // Рівне1
У Рівному попрощалися з солдатом Іваном Довбенком // Суспільне новини
На Запорізькому напрямку загинув співробітник “нетканки” з Рівного // Rivne Media