Павло Довганюк народився 5 лютого 1991 року у с. Нова Митниця Дубенського району (до 2021 року – Радивилівський район). Виховувався у багатодітній сім’ї. Після закінчення Митницької ЗОШ І-ІІ ст. навчався у Дубенському медичному коледжі по спеціальності “Фельдшерська справа”, по закінченні якого працював в лікарській амбулаторії с. Рідків, пізніше – у ФАПі с. Митниця.
В 2014 році вступив на контрактну службу до лав ЗСУ. Служив в зоні ООС.
З перших днів війни і до останнього подиху захищав Україну від російських окупантів. 13 березня 2022 року загинув у бою з російськими загарбниками у м. Попасна Луганської області.
Указом Президента №205/2022 «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» молодшого сержанта Довганюка Павла Володимировича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Публікації про Довганюка П. В.
Світла пам’ять патріоту
«Усвідомивши, що основний обов’язок людини – діяти, Павло без довгих вагань приймає єдино вірне на той час рішення про продовження подальшого навчання в Дубенському медичному коледжі, по закінченні якого вже молодим фельдшером повертається в рідне село. Природна доброта, біблейська турбота про ближнього, відкритість до чужого болю і горя та любов до своїх односельчан лягли в основу цього рішення, а ще й родинний обов’язок перед молодшими братами і сестрами та старенькою матір’ю. Мабуть, він таки мав талант жити серед людей, жити для людей. Таким його село знало і таким він залишиться в людській пам’яті.
Після проходження строкової служби у 2013-2015 рр. в ЗСУ Павло Довганюк, вже у званні молодшого сержанта, підписав контракт на її продовження. А коли постала загроза цілісності і суверенітету країни на її східних кордонах він, як і тисячі інших патріотів України, без будь-яких вагань приймає рішення про участь в АТО.
Потім було 24 лютого 2022 року… Вже на той час стежки від багатьох порогів українських хат вперлися у війну. В ці дні, як ніколи повсюдно відчувалася потреба в медичних кадрах, як на фронті, так і в тилу. Війна не рахується з віком, планами, мріями на майбутнє. Молодшому сержанту П. Довганюку не судилося пережити цього дня черговий обстріл ворожої артилерії. Серце патріота перестало битися від чисельних поранень в далекому степу на Луганщині, де на той час точилися найзапекліші бої.
Смерть сина ніби назавжди розколола час матері Павла, Олександри Іванівни, на минуле і майбутнє. Тепер він завжди лише мовчки дивитиметься розуміючими очима з портрета на стіні батьківської хати на свою стареньку матір, чисельну родину, ніколи не маючи змоги сісти поруч за родинним столом».
Список публікацій
Гинуть наші краяни у боротьбі за мир в Україні // Вільне слово. – 2022. – 7 квіт. – С. 5.
Загиблі захисники України, котрих поховали на Дубенщині від початку війни // Скриня. – 2022. – 7 квіт. – С. 7.
Казмірук М. Світла пам’ять патріоту / М. Казмірук // Сурми Радзивілів. – 2022. – 8 квіт. – С. 8.
Мащенко, П. Попрощалися з героїчно полеглими захисниками України / П. Мащенко // Дзеркало плюс : (Дубно). – 2022. – 7 квіт. – С. 2.
Нагорода герою // Сурми Радзивілів. – 2022. – 29 лип. – С. 3.
Орденом “За мужність” посмертно відзначено ще трьох Героїв-земляків // Сурми Радзивілів. – 2022. – 29 лип. – С. 3.
Орденом “За мужність” посмертно відзначено ще трьох наших Героїв-земляків // Дзеркало плюс : (Дубно). – 2022. – 28 лип. – С. 6.
Посмертно відзначено ще трьох наших Героїв-земляків // Гомін і К. – 2022. – 28 лип. – С. 8.
Посмертно нагородили орденом “За мужність” // Вільне слово. – 2022. – 28 лип. – С. 5.