Гранітний Ярослав Сергійович (30.03.1979 – 02.03.2022) – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Народився Ярослав 30 березня 1979 року в м. Рівне, громадянин України, освіта загальна середня.Відвідував дитячий садик 39. Закінчив ЗОШ , число 8, м. Рівне. Після закінчення навчання військову службу проходив у Самборі. Повернувшись до Рівного, працював на Андріївському ринку охоронцем.Невдовзі їде на заробітки до Росії. Там навчався в юридичній академії. Але через відсутність грошей довелося закінчити навчання.. Через сім років повернуся уже хзрілим , дорослим чоловіком. і влився у політичну боротьбу зпоруч із Сашею Білим. .Спочатку був членом “Свободи”, пізніше організував громадську організацію “Бойовий молот”. Зареєстровано 29.04.2014 р.

Фізична особа – підприємець, безпартійний, проживав у місті Рівному.

Розпочинав свою діяльність у Рівненському осередку партії “Свобода”, від якого балотувався у Верховну Раду України у 2012 р. У 2012-2013 рр. був помічником народного депутата від “Свободи” Олега Осуховського.

Ярослав Гранітний був активістом УНСО і підозрюваним у сепаратизмі й державній зраді після того, як організовував фейковий мітинг під Рівненською облдержадміністрацією у 2017-му році.

Провів у СІЗО 2 роки й 8 місяців, потім його звільнили під домашній арешт, пізніше під особисте зобов’язання. Суд не розпочав розгляд цієї справи по суті.

Український політичний діяч, публіцист, волонтер, учасник Революції гідності загинув у ніч проти 2 березня 2022 року в бою з російською диверсійною групою в місті Васильків Київської області.

У Рівному сьогодні прощаються з Ярославом Гранітним (ФОТО)

В ніч з 1 на 2 березня 2022 року в бою з російською диверсійною групою в м. Васильків Київської області загинули бійці Рівненської добровольчої групи Ярослав Гранітний, Степан Ковалюк і художник, заслужений діяч України Сергій Пущенко. Ціллю ДРГ був шкільний підвал в якому знаходилися мирні люди, діти і старики. Бандити не сподівалися, що крім охоронця школи знаходяться ще й наші бійці і 4 чоловіки з Тероборони Василькова.

Вони прийняли бій і врятували ціною власного життя – життя людей, що знаходилися в бомбосховищі.

Ви – сини свого народу!

Слава Вам герої України!

PS. внизу, фото з пробитим російською кулею паспортом громадянина України – Ярослава Гранітного.

(із Фейсбук сторінки Коваля Р.)

Мама Ярослава згадує: “її син був справжнім патріотом та не терпів несправедливості. Не дивлячись ні на що, Ярослав ніколи не опускав руки. Навіть коли відсидів майже три роки у СІЗО коли йому, зі слів матері намагалися пришити вигадану справу про держзраду. Жінка, запевняє ніщо не могло зламати її сина, бо він вірив у світле майбутнє країни. Був правдорубом і не переставав боротися з несправедливістю”.

У менне троє дітей. Я їх всіх люблю. Ярослав був особливий : правдолюб, завжди захищав слабших, любив справедливість. був справедливий. Найбільш очікуваний внук. На нього покладалися великі надії. Я думала доживати свій вік біля Ярослава

блю