Михайло народився 22 червня 1989 року в місті Березне. В молодших класах навчався в Березнівській загальноосвітній школі №2, а згодом у Березнівському агротехнічному ліцей-інтернаті. В цивільному житті працював на будівельних роботах.
08 серпня 2022 року старший солдат Михайло Курята призваний на військову службу по мобілізації, став гранатометником 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону.
16 квітня 2024 року воїн помер в бліндажі на позиціях ротного опорного пункту.
Чин похорону відбувся у храмі Різдва Пресвятої Богородиці міста Березне Поховали Михайла зі всіма військовими почестями на міському кладовищі в урочищі «Лукавець» на Алеї Слави.
Михайло був неодружений у нього залишилися сестри та племінники.

“Публікації про Курята М.
20 квітня 2024 року у місті Березне останнім земним шляхом провели українського воїна Куряту Михайла Георгійовича

Висловлюємо щирі співчуття сестрам українського воїна Ользі, Валентині, Марині, племінникам та близьким! Вічна пам’ять Захиснику!

Нехай світлий спомин про Захисника України Куряту Михайла Георгійовича назавжди залишиться в наших серцях і спогадах його рідних та близьких”, – йдеться на сторінці Березнівської міської ради

Душа його в блаженстві перебуватиме


Двадцяте квітня в оточенні прохолодних похмурих днів несподівано виявилося особливим — небо засяяло яскравою голубінню, легкі білосніжні хмари не стали перешкодою для золотих розсипів сонячного проміння. Природа наче спеціально демонструвала свої щедроти, щоб гідно провести в останню путь і шанувати воїна-звитяжця, який приніс себе в офіру за те, щоб торжествувало життя. Відданий син України, щирий патріот — саме таким був березнівчанин Михайло КУРЯТА.
Він народився 22 червня 1989 року. Навчався спочатку у Березнівській ЗОШ №1, потім в агротехнічному ліцеї-інтернаті. Працював на будівельних роботах, як
тисячі його ровесників, мріяв про гарне майбутнє, вмів долати труднощі, життєві випробування, підтримував братерські зв’язки з сестрами Ольгою, Валентиною,
Мариною, племінниками. 8 серпня 2022 року став воїном ЗСУ,гранатоментником 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, сумлінно виконував військові обов’язки, був справжнім бойовим побратимом для тих, хто воював поруч, болісно переживав втрати друзів. Зовсім недавно, 16 квітня Михайло перебував у бліндажі на позиціях ротного опорного пункту, де несподівано зупинилося його серце, не витримавши важких фізичних та психологічних навантажень.


Чин військового поховання відбувся у рідному місті Михайла. Вшанувати його світлу пам’ять прийшли рідні, представники влади, друзі. Пішою ходою під траурні мелодії духового оркестру, церковні піснеспіви березнівчани провели померлого воїна до храму Різдва Пресвятої Богородиці ПІДУ, де настоятель парафії військовий капелан Назарій Момотюк та отець Богдан провели заупокійну службу, після якої на майдані Незалежності відбулося прощання громадськості зі
звитяжцем. Зі словами підтримки, скорботи до рідних, всіх присутніх звернулися міський голова Руслан Пилипчук, отець Назарій.

Тіло Михайла Куряти з усіма військовими почестями віддали землі на міському кладовищі в урочищі Лукавець на алеї Слави поруч з іншими воїнами Небесного Легіону під мелодію Державного Гімну, під звуки військового салюту. А душа звитяжця відлетіла у блакитну небесну вись, де довіку у блаженстві перебуватиме. Світлий спомин про нього назавжди залишиться у серцях вдячних земляків.


Надія Ярмолюк.

СЕРЦЕ В КУЛАЧКУ

Світлій памяті Воїна-героя
Михайла Куряти

І знов скорботна звістка.Смуток неба.
І дзвонять дзвони. Серце в кулачку.
І скільки ще життів згубити треба,
Щоб розтрощить спіраль війни гнучку?
Скільком серцям ще перестати битись,
Аби рашистам клятим зупинитись?
Герою, воїне, нескорений солдате,
Ти йшов сміливо край наш захищати.
Ти віч-на-віч зустрівся з сатаною,
Знесиленим вертався з поля бою.
Хилилось небо до твоїх доріг...
Жаль, загубився долі оберіг.
Ти повернувся гідно «На Щиті»,
Здолав шляхи із вирвами, круті.
Більш не підеш виконувать наказ,
Бо струни серця обірвались враз.
Зависла тиша. Небо без зірок.
Жалобний знов розплутався клубок.
Сумують рідні. Прапор на труні.
Земний свій шлях скінчив ти на війні.
Не встиг ще долюбити, докохати,
Бо ж треба було ворога прогнати.
Спинилось серце - ох, важкі дороги,
Якими ти ішов до Перемоги.
Скорботна доля. Не відмолим в Бога.
І гірко, й сумно... Нелегка дорога,
Яку долають воїни-герої
Із гідрою рашистською в двобої.
Як важко відчувати біль і втрату...
Вклоняюсь вдячно воїну-солдату.
Тетяна Марцинюк .
Список публікацій

Ярмолюк Н. Душа його в блаженстві перебуватиме / Н. Ярмолюк // Надслучанський вісник : Березнівська районна газета. – 2024. – N 17/25 квіт./. – С. 2.

Помер воїн із Березного Михайло Курята // Район .Рівнке

Гранатометник з Рівненщини помер на бойовій позиції // Рівне вечірнє

Серце не витримало жаху війни: прямо на позиції помер …// ОГО

Гранатометник повертається з війни додому «на щиті» // Рівне вечірнє

Курята Михайло Георгійович (22.06.1989-16.04.2024)