Рижик Олексій Миколайович народився 30 березня 1992 року в смт. Демидівка, Рівненської області. Після закінчення Демидівського ліцею навчався у лісотехнічному коледжі. Працював у місцевому лісництві, а також будівельником у Києві. Любив природу та проводити дозвілля з сином.
9 березня 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Після навчання за кордоном розпочав службу у 42-й окремій механізованій бригаді.
Виконував бойові завдання в Серебрянському лісі. У липні 2023 року Олексія перевели до танкового взводу однойменних роти та батальйону 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа. Там чоловік став навідником танка Т-72Б3М.
Загинув 11 серпня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу, під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Кучерівка, Купʼянського району, Харківської області. Захиснику тепер назавжди 32 роки. Поховали ГЕРОЯ на кладовищі у селищі Демидівка.
У нього залишилися батьки, сестра та син.
“За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, за самовіддане виконання військового обов’язку” Рижика Олексія Миколайович нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Публікації про Рижика О
«Мій братик – найкращий у світі. Завжди усміхнений, життєрадісний, ніколи не відмовляв у допомозі, ділився всім, чим міг. Перебуваючи в зонах бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко. Навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре. Ми втратили найріднішу та найціннішу людину в житті. Олексій віддав найдорожче – своє життя – за нас із вами, за вільну Україну та мир. Він був Сином, Братом, Татусем та Другом з великої літери. Для нас він завжди залишиться взірцем хоробрості та стійкості. Тим, хто був небайдужим до долі України, хто мріяв про краще майбутнє та світлий, мирний завтрашній день», – так описала захисника рідна сестра Аліна.
Жорстока війна продовжує забирати кращих та приносити горе в оселі українців.
15 серпня Демидівська громада провела в останню дорогу Захисника України Олексія Миколайовича РИЖИКА.
Остання дорога додому, останні години у рідній хаті з найріднішими людьми… Біль, смуток і усвідомлення невідворотності втрати полонили серця кожного, хто прийшов провести Героя в останню дорогу.
Навколішки, з державними прапорами, встеливши дорогу квітами, зустрічали односельчани мужнього Воїна, котрий став на захист незалежності нашої держави і до останнього подиху боронив рідну землю. Усі разом із священнослужителями Православної церкви України молились за душу Героя у храмі Івана Богослова. Під тужливу мелодію оркестру, загиблого Захисника Олексія РИЖИКА востаннє вулицями рідного селища, проводили до місця його останнього спочинку. На честь Героя звучав Гімн України та військовий трикратний салют, який гучно пронизував небо.
Йому було лише 32 роки, попереду – ціле життя, мрії, плани на майбутнє, які перекреслила цинічна, підла та безжальна війна російської федерації проти України…
“Схиляємо голови у шані та безмежній подяці перед загиблим воїном. Вічна пам’ять і слава Героєві Олексію, який захищав Батьківщину та кожного з нас!
Пам’ятаємо та вклоняємось! Герої не вмирають! Вони навіки в наших серцях”!,- йдеться на фейсбук сторінці Демидівської селищної ради
10 червня 2025 року відповідно до Указу Президента України “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, за самовіддане виконання військового обов’язку” орденом «За мужність» ІІІ ступеня відзначено Рижика Олексія Миколайовича, який проживав у селі Дубляни Демидівської громади. Орден отримали мама Валентина Михайлівна, тато Микола Олександрович, сестра Аліна Михайлівна та племінниця Анастасія.
Світлини із домашнього архіву
Список публікацій
Ворожий обстріл забрав життя солдата з Рівненщини // Рівне вечірнє
Олексій Рижик // Меморіал Платформа памяті
На Демидівщині попрощалися із загиблим воїном Олексієм Рижиком // Район. Демидівка
Меморіал героїв – Солдат Олексій Рижик загинув 11 // Меморіал героїв