Пиясюк Роман Володимирович (19.08.1975 – 10.03.2015)

Пиясюк Роман Володимирович (19.08.1975 -10.03.2015)

Пиясюк Роман народився в 1975 році в м. Костополі. Навчався в Костопільській ЗОШ №3. Закінчив ПТУ у Камінь-Каширському що на Волині, де здобув професію столяра. 3 грудня 1993 року призваний на строкову службу. 16 червня 1995 року звільнений у запас. 19 жовтня 1995 року пішов по контракту в Костопільську військову частину. 15 лютого 1998 року звільнився і став працювати далекобійником. Працював у приватних підприємців області (перевозив вантажі в межах України).

5 вересня 2014 року добровольцем пішов на захист України Військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). 10 березня 2015 року військовий підірвався на «розтяжці» під час виконання бойового завдання у селі Златоустівка (Волноваський район) Донецької області. Поховали справжнього патріота 15 березня 2015 року на його Батьківщині, у селі Пісків Костопільського району, де проживають його батьки. У Романа Пиясюка залишилася дружина та двоє дітей.

Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Р.… Читати далі

Салівончик Руслан Сергійович (31.01.1983 – 29.08.2014)

Салівончик Руслан Сергійович (31.01.1983 – 29.08.2014)

Руслан Салівончик народився 31 січня 1983 р. у м. Костопіль Рівненської області. З 1993 до 1998 року навчався у ЗОШ № 8. Закінчив Костопільську філію медколеджу, Харківський юридичний університет. Був капітаном міліції. Шість років працював у секторі кримінального розшуку в Каховському РВ УМВС України в Херсонській області. З початку проведення на сході України антитерористичної операції записався добровольцем у батальйон патрульної служби особового призначення «Херсон».

Капітан міліції Руслан Сергійович Салівончик загинув 29.08.2014 року в зоні проведення антитерористичної операції в районі м. Іловайська Донецької області під час спроби вийти з оточення так званим «зеленим коридором» на дорозі між с. Многопілля і с. Червоносільське. 3 вересня 2014 року тіло бійця разом з іншими було привезено у Дніпропетровський морг. Упізнаний бойовими товаришами і рідними. Похований 6 вересня в Костополі. У сім’ї залишилися дружина та маленька донька

Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 р. «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Р.… Читати далі

Ставський Віталій Миколайович (3.09.1991 – 3.09.2014)

Ставський Віталій Миколайович (03.09.1991- 03.09.2014)

Віталій Ставський народився  3 вересня 1991 року в Костополі.  Закінчив Костопільську  ЗОШ №6  І – ІІІ ступенів. Був вихованцем місцевого обласного ліцею-інтернату спортивного профілю. У 16 років Віталій став чемпіоном України, а згодом майстром спорту з греко-римської боротьби. Із жовтня 2011-го проходив службу за контрактом у військовій частині А0284. Мав звання молодший сержант. Загинув воїн-десантник у день свого народження в 2014 році, під час атаки російських бойовиків на аеропорт у Луганську, який десантники обороняли кілька місяців.

Попрощалися з військовослужбовцем 80-ої окремої аеромобільної бригади Віталієм Ставським 7 вересня 2014 року.

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі у Збройних Силах України Віталій Ставський, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі

Кондратюк Олексій Володимирович (5.07.1995 – 17.03.2017)

Кондратюк Олексій Володимирович – навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, матрос.

Народився 5 липня 1995 року в селі Пісків Костопільського району Рівненської області. Через деякий час родина переїхала до міста Костопіль Рівненської області. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №3 міста Костопіль, у 2012 році – Сарненський професійний аграрний ліцей та здобув професію «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник».

Працював слюсарем-сантехніком у багатогалузевому житлово-комунальному підприємстві міста Костопіль.

У травні 2016 року був призваний Костопільським районним військовим комісаріатом Рівненської області на військову службу за контрактом до лав Збройних Сил України. Служив у 501-му окремому батальйоні морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А1965, місто Бердянськ Запорізької області).

З літа 2016 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

17 березня 2017 року матрос Кондратюк загинув під час мінометного обстрілу російсько-терористичними силами спостережного посту українських військових в районі села Водяне Волноваського району Донецької області.

Читати далі

Мацюк Олександр Володимирович (4.04.1975 – 29.04.2016)

Народився Олександр 4 квітня 1975 року в с. Велика Любаша  Костопільського району. У 1982 році пішов до Пісківської ЗОШ, яку закінчив у 1992 році.

Навчався на курсах водія категорії “С” в Рівненському ДТСААФ. Призваний до лав  ЗСУ у 1993 р. Проходив військову службу в м. Чугуїв Харківської області, водієм БТР Національної гвардії. Звільнений у запас восени 1994 року. Працював у колгоспі «40-річчя Жовтня»,  в Костопільському ДБК .

5 лютого 2015 року пішов добровольцем захищати нашу державу. Підготовку проходив на Рівненському полігоні. У травні 2015 року був ротований до зони АТО у місто Мар’їнка в складі 14-ої бригади за спеціальністю навідник САУ. Також проходив службу в м. Красногорівка у 81-му військовому опорному пункті.

29 квітня 2016 року при виконанні війського обов’язку в зоні АТО солдат Мацюк Олександр Володимирович, уроженець с. Велика Любаша Костопільського району, помер.… Читати далі

Жук Володимир Дмитрович (30.06.1973 – 2.01.2016)

Володимир народився  30 червня  1973 році  в селі Постійне Костопільського району. Після закінчення школи навчався у Рівненському професійно-технічному училищі № 11, де здобув спеціальність слюсаря. Згодом служив у Збройних Силах України. Працював у домашньому господарстві.

У березні 2015 року Володимир Жук був призваний по мобілізації Костопільським РВК у військову частину А 4152.

2 січня 2016 р. у зоні проведення АТО військовослужбовець з Костопільщини, старший сержант Володимир Жук помер. Смерть настала внаслідок раптової зупинки серця.

У нього залишилися дружина та двоє синів Віталій та Едуард 2003 та 2006 років народження.… Читати далі

Головчак Сергій Володимирович (17.07.1991-27.08.2014)

   Головчак Сергій Володимирович.jpgСергій Головчак народився 17 липня 1991 року,  жив у селі Пісків Костопільського району. Після закінчення загальноосвітньої школи, вступив до Рівненського вищого професійно-технічного училища, здобув спеціальність майстра гіпсо-картонних конструкцій. До Збройних сил України був призваний у 2009 році та зарахований у ряди пожежників. Після закінчення строкової служби працював на місцевому підприємстві – ТзОВ «Свіспан Лімітед». У зону проведення АТО мобілізований одним із перших у районі. Звання: старший солдат; підрозділ: 51-ша окрема механізована бригада.
З кінця серпня 2014 р. Сергій Головчак не виходив на зв’язок, тому вважався зниклим безвісти. Встановити особу загиблого вдалося лише за аналізом ДНК. Старший солдат загинув 27.08.2014 у бою під Іловайськом, його батальйон опинився в оточенні біля сіл Березне і Оленівка, під постійним артобстрілом.
Героя з Костопільщини поховали на Дніпропетровщині. Згодом рідні  перевезли й поховали тіло Сергія на малій батьківщині, у с. Пісків Костопільського  району Рівненської області.
У загиблого залишилася дружина та дворічний син Іванко.

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” С.

Читати далі

Ткачук Юрій Іванович (15.11.1968 – 31.07.2016)

Ткачук Юрій Іванович
(15.11.1968 – 31.07.2016)

Юрій Ткачук народився 15 листопада 1968 року в м. Костопіль. У 1986 poцi закінчив ЗОШ № 1 iм. Т. Г. Шевченка, далі була служба в армії та навчання у Київському вищому військовому танковому училищі. Із 1992 року розпочався новий етап життя Юрія Ткачука – служба в Збройних силах України. Відданість військовій справi, прагнення віддати свій досвід, свої знання Україні були закріплені навчанням у Київській військовій академії й отриманням відповідного диплома. Військову службу ніс на різних посадах, остання – заступник начальника Центру забезпечення peaлізації договорів про скорочення озброєнь, який дислокується в м. Львові. Протягом 2015-2016 років виконував службові завдання в зоні проведення АТО. Помер підполковник Збройних сил України Ткачук Юрій Іванович 31 липня 2016 року.

Юрій Ткачук відзначений нагородами: медаллю «За сумлінну службу» I ступеня, медаллю «За досягнення у військовій службі» II ступеня, відзнаками Міністра оборони України «Знак Пошани» і «Ветеран військової служби», нагрудним знаком Mіністpa оборони України «За військову доблесть» (за мужність i героїзм, виявлені під час виконання службових завдань в АТО).… Читати далі

Дусь Іван Петрович ( 6.07.1984 – 18.05.2016)

Дусь Іван Петрович народився 6 липня 1984 року в селі Велика Купля Березнівського району Рівненської області в багатодітній сім’ї. Мама – Басюк Лідія Іванівна – виховувала сина сама. У 1990 році Іван пішов до першого класу Замостищенської ЗОШ. Після закінчення школи (1999 рік), вступив до Костопільського технічного коледжу, де навчався 2 роки. У 2001 році закінчив коледж, здобувши спеціальність “муляр-штукатур”.

22 квітня 2015 року на підставі УП України «Про часткову мобілізацію» призваний у Збройні сили України. Від 25.05.15 до 17.08.15 перебував у секторі «М» (м. Маріуполь), від 18.08.15 до 17.10.05 – у секторі «Б» (м. Куракове), від 10.11.15 до 18.05.16 – у н/п Станиця Луганська. Був бійцем 28-го механізованого батальйону (колишній 18-ий батальйон Одеси).

18 травня 2016 року, під час несення служби, отримав смертельне поранення у голову внаслідок снайперського обстрілу взводного опорного пункту поблизу села Малинове Станично-Луганського району з боку окупованого села Христове. Івана доставили в Станицю Луганську до районної лікарні, але врятувати його життя не вдалося, він помер під час операції.… Читати далі