Денис Доценко народився  22 червня 2002 року  у селі Бистричі Березнівського, нині Рівненського району. Навчався у місцевій ЗОШ. Потому навчався в Сосновому, де в місцевому ліцеї здобував професію штукатура-лицювальника, маляра. У Соснівському центрі дитячої та юнацької творчості відвідував гурток туризму. Строкову службу проходив у Національній гвардії України. Денис був неодружений.

           З початком російської агресії пішов захищати Батьківщину від московських окупантів, став гранатометником у взводі оперативного призначення. Денис був опорою багатодітної сім’ї як єдиний син для батьків та брат для п’ятьох сестричок, які з нетерпінням чекали на повернення рідної людини, адже всі надії були на молодого та енергійного хлопця.

У боях поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області його важко поранили. Лікарі, на жаль, не змогли врятувати життя молодого бійця. 

Помер Денис Доценко 23 січня 2023 року.

Відспівування героя відбулося у місцевому Свято – Миколаївському храмі УПЦ, в якому взяло участь одинадцять священників.  

Поховали Героя на сільському кладовищі поруч з могилами героїв-односельців.

               Вічна шана захисникові – звитяжцю

 

    Ця людська ріка невимовної скорботи, здавалося, не має кінця. По­братими вже занесли на своїх плечах домовину з тілом загиблого звитяжця на територію храму, а люди йшли і йшли та їх печальним хвилям було тісно у берегах сільських вулиць. Вже втретє мешканці Бистрич проводжали в останню путь свого односельця-героя, який загинув у боротьбі з московськими окупантами. Велелюдність похоронної процесії стала свідченням не тільки загальної скорботи, а й глибокої пошани бистричан до юного земляка, вдячності за його жертву в ім’я життя.

    Дениса Доценка добре знали не тільки в рідному селі, а й у Сосновому, – він у місцевому професійному ліцеї здобував професію штукатура-лицювальника, маляра, відвідував гурток туризму у Соснівському центрі дитячої та юнацької творчості, тягнувся до всього світлого, доброго. Крім того, Денис був опорою багатодітної сім’ї як єдиний син для батьків та брат для п’ятьох сестричок.

    А як захисник за характером, після строкової служби в Національній гвардії України пішов захищати рідних, своє село, Батьківщину від московських окупантів, став  гранатометником у взводі оперативного призначення. У боях поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області був важко поранений. Лікарі, на жаль, не змогли врятувати молодого бійця. Серце Дениса Доценка, якому ледве-ледве виповнилося двадцять два роки, перестало битися 23 січня. Трагічна звістка сколихнула серця рідних, бистричан, усіх, хто знав цього красивого, енергійного, роботящого, доброзичливого хлопця, який міг бути прикладом для наслідування для ровесників, друзів, стати в майбутньому хорошим сім’янином, спеціалістом.

    Віддати військові почесті своєму побратимові прибули воїни з тієї частини Національної гвардії України, в якій Денис служив – почесна варта й духовий оркестр. З букетами живих квітів, вінками підходили до домовини звитяжця міський голова Березного Руслан Пилипчук, представники педагогічних, учнівських колективів Бистрицького та Соснівського ліцеїв, рідні, друзі.

    Відспівування героя відбулося у місцевому Свято – Миколаївському храмі УПЦ, в якому взяло участь одинадцять священників, а очолив його настоятель храму отець Миколай Ковальчук, який виголосив надзвичайно хвилюючу патріотичну проповідь.

    Благочинний парафій Православної Церкви України митрофорний протоієрей Мирослав Синиця та настоятель Соснівського Свято-Михайлівського храму Тарасій Юречко хоч і не брали участі у богослужінні, але віддали належну шану звитяжцю, схиливши голови і коліна на шляху слідування кортежу з тілом загиблого.

    Поховали Дениса на сільському кладовищі поруч з могилами героїв-односельців Марії Власюк та Миколи Солончука. Не помилюся, коли скажу, що під час військового салюту учасники похорону благали Бога про те, аби ці пострілі були останніми на нашій землі.

Надія Ярмолюк                                                                     

  •  

Сьогодні у селі Бистричі Березнівської територіальної громади відбулося прощання із 20-річним військовослужбовцем Національної гвардії України Денисом Доценком.

31 січня, зустрічали похоронний кортеж в населених пунктах громади із синьо-жовтими прапорами у руках, «живими коридорами», схиливши в пошані й скорботі голови та приклавши коліна.

У рідному селі молодого воїна провели до місця вічного спочинку рідні, друзі, односельчани, жителі навколишніх населених пунктів. Люди несли квіти та не стримували сліз.

«У серцях рідних та близьких Денис назавжди залишиться дбайливим сином, щирим братом-захисником. Побратими пам’ятатимуть його як вірного та відважного друга. Неможливо знайти такі слова, які б змогли зменшити душевний біль рідним, від втрати. Висловлюємо найщиріші співчуття з приводу непоправної втрати. Поділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами, підтримуємо у годину скорботи. Нехай Денису земля буде пухом, а пам’ять про героїчного сина України вічно зберігатиметься у наших серцях», – йдеться на сторінці Березнівської міськради в фейсбуці

Березнівська міська рада

Памяті Андрія Доценка…
Закарбувалися навік на обеліску 
близькі і рідні серцю імена.                 
Колишуться й шумлять 
над ним стрункі берізки… 
А серце плаче, – знову  
йде війна…  
Чи ми подумати могли, 
що знов топтати 
будуть землю вороги, 
а  юні хлопці в пеклі 
тім,  впадуть, так як 
колись їх прадіди?                 
Жили, як вміли, 
працювали, хто як міг, 
нікого не чіпали і 
мріяли, щоб краще всіх 
на світі жить. 
Хотіли збудувати дім, 
сімю,  і посадити сад, 
та довелось в тяжкім 
бою Вітчизну захищать.   
Вогонь і біль, терпіли ви, 
боролись мужньо, як герої, 
молитви щирі всіх людей 
вам сили додавали серед бою. 
Та недосяжним став 
той виплеканий в  серці рай, 
поклали  голови свої, 
за волю і за рідний край.  
А в  небі тужно журавлі 
несуть на крилах 
сльози матерів.        
Той вічний біль в серцях 
не згасить час, – 
завжди живі Герої 
будуть серед нас. 
На всі роки, на всі віки, 
подяка щира вам, Захисники.
Автор Валентина Рудич-Ковальчук

БИСТРИЧІ” Вірш присвячений загиблим односельчанам: Доценку Денису, Власюк Марії, Солончуку Миколі
Список публікацій

Ярмолюк Н. Вічна шана захисникові – звитяжцю / Н. Ярмолюк // Надслучанський вісник. – 2023. – № 6 / 09 лют. – С.2.

На війні загинув воїн з Березнівщини Денис Доценко // Район Рівне

На Донеччині загинув гранатометник Денис Доценко з Рівненщини // Еспресо

Від тяжких поранень помер 20-річний гранатометник із Рівненщини //  Рівне вечірнє
 Доценко Денис  Андрійович (22.06.2002-23.01.2023)