Примак Андрій Сергійович народився 21 березня 1988 року в місті Костопіль. У 1995 р. пішов до першого класу школи № 5, де навчався до сьомого класу. З дитинства ходив на танцювальний гурток. З 2001 – 2005рр. навчався в Костопільському обласному ліцеї – інтернаті спортивного профілю. Займався греко – римською боротьбою, отримав багато медалей та кубків, здобув звання майстра спорту.


Вищу освіту здобув у Львівській ветеринарній академії на «біолого -технологічному» факультеті. Після двох років навчання Андрій вирішив
піти на строкову службу до армії . Призваний у 2007 р. служив у місті Києві в Президентському полку до 2008 року.

Бойовий шлях військового розпочався ще у 2014-му. 10 серпня Андрій отримав повістку а 13 серпня відправився на навчання до Яворівського
полігону. Далі, мінометник 9- ої роти 93 – ї аеромобільної бригади у зоні АТО. Спочатку разом із побратимами Андрія мобілізували в Донецьку
область, поблизу містечка Костянтинівка . Брав участь у визволенні Пісків. Був і серед військових, які захищали Донецький аеропорт. У 2016році
повернувся з АТО. Вирішив продовжити навчання і вступив до Національного університету « Львівська політехніка». Закінчив навчальний
заклад у 2020 році, здобувши кваліфікацію, ступінь вищої освіти – бакалавр, спеціальність « Екологія».


З перших днів повномасштабного вторгнення рашистів молодший сержант знову став на захист України. Пройшовши підготовку в Чернігові,
був направлений у військову частину А 0501, Донецької області дев’яносто другої окремої механізованої бригади оперативного командування « Схід» 3 механізованого батальйону, на посаду командира відділення кулеметного взводу. Пройшов з побратимами багато боїв, отримував поранення та ніколи не відступав.


28 квітня 2023 року Примак Андрій загинув під час виконання бойового завдання, в результаті важких поранень отриманих внаслідок ворожого
ракетного обстрілу. Це трапилось поблизу с. Хромове Бахмутського району Донецької області.

Андрій з честю та гідністю виконав свій обов’язок громадянина України, патріота. Він щиро вірив, що наша країна має бути вільною, віддав душу і тіло, щоб так було!
Поховали Андрія Примака на кладовищі «Нове» у Костополі поруч із іншими Воїнами Небесного Легіону.

За особисту мужність, самовіддане виконання військового обов’язку молодшого сержанта Андрія Примака нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня. (посмертно).

Публікації про Примак А

«Ми родиною пишаємося Андрієм його мужністю, силою духу. Не кожен зможе дивлячись смерті в очі – стояти з побратимами пліч-о-пліч, не боячись за своє життя – рятувати інших та мужньо боротися за свободу своєї країни. Андрій щиро вірив, що наша країна має бути вільною, і все робив, аби саме так і було!», – розповідає сестра загиблого.

6 травня попрощались із захисником Андрієм Примаком, якій вражав своєю мужністю, силою та вірою. Вірою в нашу країну та вільне майбутнє. Саме він став на захист зі зброєю у руках та світлими помислами. Нехай світла душа Героя знайде вічний спокій, а ми завжди пам’ятатимемо про його самопожертву заради кожного з нас, заради України…

Віддати шану оборонцю прийшли рідні, військові, друзі, представники влади та жителі громади. Чин похорону відбувся у соборі святих апостолів Петра та Павла.

По завершенню Героя провели пішою ходою до Майдану Шевченка.

Дивився в очі смерті і казав.
-Їх рідні мають гідно поховати.
Був кулеметником…
Він взводом керував.
Встиг повагу командирів заслужити.
Ворожий постріл… Син Ангелом став.
До Перемоги не судилося дожити…
Нема синочка… Без нього час минає..
Без нього пройшла осінь в сад і в поле.
Виходжу на дорогу і чекаю, а він не йде.
Не прийде вже ніколи…
Лишилися медалі й ордени.
До них я доторкнутися боюся.
Не повернуть сина вони мені. Не скажуть:
-Як ти там? Привіт, матусю!
Іду на цвинтар, де між прапорів, кам’яні очі й сина
смерті дата . Яку мало він на світі цім прожив,
а горя й сліз мені лишив багато.
В храмі горять свічки за Упокій.
Змінити щось ніхто
уже не в силі. Плачу, молюсь:
-Пробач, синочку мій, що я жива.
А ти лежиш в могилі…

Соломія Українець

 « Мій плач за сином…»
присв’ячено Андрію Примаку

- Мамо, прокидайтесь. Мене вбили.
В Бахмуті, сьогодні, серед ночі.
Тепер за спиною в мене крила.
-А я жити, жити, мамо хочу.
На колінах Господа благала
- -Боже, бережи мою дитину!- і побачила,
як зірка з неба впала. Що є сили закричала:
-Сину!!!
Смс всю ніч йому писала.
Проганяла страх, тривогу, втому.
Ранком, вирок той страшний сказали:
Вбитим син вертається додому…
Голосила. Гріх - та проклинала, всіх,
хто йшов наших синів вбивати.
Чорна хустка сиві коси вкрила.
Не жива йшла сина зустрічати…
До могили сина довгий шлях.
Щодня Осінь чує, як я плачу.
Тихо розмовляю з ним в думках і
в минулому живого бачу…
Справедливим ще з дитинства був.
Добре навчався і спортом займався.
Звання майстра спорту з грецької боротьби здобув.

За що б не брався, він завжди старався…
До всіх привітний , багато друзів мав.
Як сонечко був - людям посміхався.
Не помітили, як він дорослим став.
В інституті, на еколога навчався…
За себе й правду постояти вмів.
Від проблем ніколи не ховався.
Несправедливості найбільше не любив,
жити по совісті завжди старався.
В 2014 повістку вручили в АТО.
Не звик ховатися, чи нарікати.
- - Якщо не я, то піде хто, свою країну мушу захищати.
Повернувся. Жив і працював.
Дітей любив, мріяв
сім’ю створити. Багато мрій і планів Андрій мав.
Він не багато, а щасливо хотів жити…
Одним із перших пішов на війну.
Ну як могла я сина
Не пускати ! Він не боявся нечисть ту страшну,
яка прийшла вбивати й грабувати…
- -Я повернусь, матусю!- обіцяв.
-Не відкупився він, не заховався.
Перший завжди , зброю в руках тримав, сміливий,
мужній був, катам не здався…
На полі бою побратимів він збирав.
Права не мав щоб їх там залишати.


Соломія Українець



Світлини з відкритих Інтернет джерел




Список публікацій

Собкович О. Серце матері: [Андрій Примак ]/ О. Собкович // Вісті кооперації. – № 34/ 20 серп/.-2015

.В бою за рідну землю поклали свої життя наші земляки:[Андрій Примак] / Новини Костопільщини. – 2023. – № 18 -19 /13 травня/ . – С.4

Примак Андрій Сергійович // Костопільська міська рада
А мама жде, що син постукає у двері…// Новини Костопільщини. – 2024
У Костополі попрощаються із загиблим командиром, жителем Херсонщини // Рівне Медіа

Примак Андрій Сергійович (21.03.1988-28.04.2023)