chitalka – Сторінка 3 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Ставський Віталій Миколайович (3.09.1991 – 3.09.2014)

Віталій Ставський народився 3 вересня 1991 року в Костополі. Закінчив Костопільську ЗОШ №6 І – ІІІ ступенів. Був вихованцем місцевого обласного ліцею-інтернату спортивного профілю. У 16 років Віталій став чемпіоном України, а згодом майстром спорту з греко-римської боротьби. Із жовтня 2011-го проходив службу за контрактом у військовій частині А0284. Мав звання молодший сержант. Загинув воїн-десантник у день свого народження в 2014 році, під час атаки російських бойовиків на аеропорт у Луганську, який десантники обороняли кілька місяців.

Попрощалися з військовослужбовцем 80-ої окремої аеромобільної бригади Віталієм Ставським 7 вересня 2014 року.

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі у Збройних Силах України Віталій Ставський, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі

Суліцький Олександр Сергійович (19.06.1979 – 9.08.2014)

Суліцький Олександр народився 19.06.1979 р. в Квасилові, (Рівненський район, Рівненська область) Закінчив 9 класів квасилівської щколи; СПТУ № 16, здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів». У 1997 році був призваний на дійсну військову службу до Збройних сил України.

Свою трудову діяльність розпочав у 2000 році на підприємстві ВАТ «Рівнеголовпостач» слюсарем з ремонту прокатної техніки V розряду. З 2001 до 2014 року працював на різних підприємствах.

20 травня 2014 року на виконання Указу Президента України від 6 травня 2014 року № 454/2014 «Про часткову мобілізацію» був призваний на військову службу в Збройні сили України. Після бойового злагодження на навчальному полігоні проходив службу в батальйоні «Горинь», брав участь у бойових діях в зоні АТО, захищав державний суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.

Загинув 9.08.2014 року при виконанні бойового завдання. Без батька залишилася 13-річна донька.

Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» О.… Читати далі

Тарасюк Сергій Костянтинович (4.08.1988 – 12.11.2015)

Сергій Тарасюк народився 4 серпня 1988 р. у м. Кузнецовськ. Виріс у простій незаможній родині. Навчався в загальноосвітній школі № 5. Любив життя, був веселим, запальним, непосидючим. Після закінчення школи навчався в ДТСААФі, здобув спеціальність водія. З 2006 до 2007 р. проходив службу в Збройних силах України. У березні 2015 року пішов до Збройних сил України захищати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. 8 листопада старший солдат Сергій Тарасюк отримав важкі поранення біля села Славне Мар’їнського району Донецької області та був госпіталізований у Харківський військовий госпіталь. Кузнецовці організували збір коштів на порятунок свого солдата. Сергій помер 12 листопада 2015 р. у Харківському військовому шпиталі, так і не прийшовши до свідомості.

Його життя обірвалося зовсім рано, на 28-му році життя. 14 листопада загиблого бійця АТО, старшого солдата Сергія Тарасюка кузнецовці чекали ще з 5-ої години ранку. Прощання з бійцем відбулось у Палаці культури. В останню путь загиблого проводжали рідні, близькі, бойові побратими, учасники АТО, місцева влада та небайдужі містяни. Відспівали Сергія у Спасо-Преображенському соборі.… Читати далі

Тарасюк Олег Андрійович (Тарас) (21.09.1968 – 10.08.2014)

Тарасюк Олег Андрійович народився 21 вересня 1968 р. в с. Курозвани Гощанського району Рівненської області. Навчався у першому професійно-технічному училищі м. Рівне. Працював на «Азоті» муляром-монтажником, більше десяти років був успішним підприємцем. Торгував тракторами з Європи. За власні кошти облагородив озерце в рідному селі. Добровольцем пішов служити до Збройних сил України. Був командиром Рівненської розвідгрупи Добровольчого Українського Корпусу «Правого Сектору», мав псевдонім «Тарас». За цей час пройшов найгарячіші точки протистояння в Донецьку, Амвросіївці та Карлівці. Загинув від кулі снайпера о 17-й годині 10 серпня 2014 року, рятуючи побратимів у бою за Іловайськ.

У нього залишилися дружина, двоє дітей та двоє онуків. Поховали Олега Анатолійовича у м. Рівне на Алеї Слави міського кладовища «Нове».

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Тарасюка Олега Анатолійовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Згідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне».… Читати далі

Тивончук Андрій Валерійович (15.03.1978 – 1.06.2016)

Тивончук Андрій Валерійович народився 15 березня 1978 року в с. Тучин Гощанського району Рівненської області. У 1984–1995 рр. навчався в Тучинській загальноосвітній школі. У 1996 році в Корці закінчив курси водія. Протягом 1996 -1998 років проходив військову службу в Бердичеві, а потім у Львові в прикордонних військах. Своє життя вирішив пов’язати з армією. У 1999- 2001 роках навчався в Ужгородській школі прапорщиків, там і служив до 2003 року. Пізніше проходив службу в Тучинський військовій частині. Після демобілізації працював на ковбасному заводі будівельником, потім – водієм. У липні 2015 році був мобілізований в армію, служив на Тучинському полігоні. У травні 2016 року Андрій Валерійович був відправлений на Схід. Служив у Миколаївській області начальником колони матеріального забезпечення. Помер Андрій Валерійович 1 червня 2016 р. на території військової частини в смт Велика Новосілка (Донецька область) від зупинки серця. Похований у селищі Тучин.… Читати далі

Тимощук Михайло Петрович (“Професор”) (13.08.1987 – 13.08.2014)

Михайло Петрович Тимощук народився в місті Рівне 13 серпня 1987 року, а в 1996 році переїхав до Берегова Закарпатської області, за місцем проживання мами. Походив він зі змішаної українсько-угорської родини. Навчався у ЗОШ № 5 м. Берегово, потім продовжив навчання у Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ за спеціальністю «історія та географія» (з 2005 до 2009 р.). У 2010 році отримав диплом вчителя історії.

У 2012 році пішов служити за контрактом у Збройні сили України. Старший солдат, старший механік-водій 128-ої окремої механізованої бригади, військова частина А1556, псевдо «Професор». Загинув у день свого народження під час обстрілу з РСЗВ «Град» підрозділів бригади в районі с. Новоганівка Краснодонського району Луганської області. Поховали Михайла 17 серпня 2014 р. у м. Берегово. Указом Президента України від 14 березня 2015 року року № 144/2015 «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» М. Тимощук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Також герой нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).… Читати далі

Тишкун Віталій Олександрович (25.08.1991 – 11.10.2016 )

Тишкун Віталій Олександрович народився 25 серпня 1991 року в с. Бадівка Острозького району Рівненської області у сім’ї робітників: батько Тишкун Олександр Миколайович- залізничник, мати працювала у зеленому господарстві м. Острог. Тишкун В. навчався у початковій школі с. Бадівка, потім у Волосківській ЗОШ І-ІІ ст. Загальну середню освіту здобув у Вельбівненській ЗОШ І-ІІІ ст. Хлопець навчався на середньому рівні, був активним учасником учнівського самоврядування, долучався до патріотичних заходів. Віталій мріяв стати військовим. Йому не була байдужа доля нашої держави. У період розвитку подій «революції Гідності» він працював поблизу м. Київ і, не вагаючись, долучився до учасників Майдану. Батьки дізналися про це лише коли його було поранено. У зв’язку з пораненням він не підлягав мобілізації, але дух патріотизму та велике бажання захищати рідну державу перемогли. У травні 2016 року Віталій підписав контракт на проходження військової служби. Загинув Віталій Тишкун 11 жовтня 2016 року під час виконання бойового завдання У хлопця залишилися батьки, брат-інвалід та племінники. Пам’ять про Віталія залишиться назавжди в серцях рідних, друзів, односельчан.… Читати далі

Тіт Володимир Степанович (26.05.1980 – 25.12.2015)

Тіт Володимир Степанович народився 26 травня 1980 року в селі Сновидовичі Рокитнівського району Рівненської області. В 1986 році пішов до першого класу Сновидовицької ЗОШ I-III ступеня, де здобув неповну загальну освіту. У 1995 році вступив до Сарненського ПТУ-38, де здобув спеціальність сантехнік-газозварювальник. У 1998 році був призваний на строкову службу до Збройних сил України. Службу проходив у в\ч А-2209. Після армії продовжив навчання в Рокитнівському ПТУ. У 2001 році Володимир працював газозварювальником в Українській лісопереробній компанії (УЛПК) «Роксолана». 8 серпня 2014 року під час мобілізації пішов захищати Батьківщину. Навчання проходив на Яворівському полігоні, службу ніс у 51-ій окремій механізованій бригаді міста Володимир-Волинська (3 місяці). Пізніше був переведений в 24-ту окрему механізовану бригаду. Після цього служив гранотометником поблизу Луганська, у селищі Кримському. У 2015 році отримав осколкове поранення правого стегна. Через постійні обстріли два тижні пролежав у бліндажі. Після поранення отримав відпустку на 10 днів, проходив лікування в Рокитнівській центральній районній лікарні, діагноз – відкрита язва. Помер 25 грудня 2015 року.… Читати далі

Ткачук Юрій Іванович (15.11.1968 – 31.07.2016)

Юрій Ткачук народився 15 листопада 1968 року в м. Костопіль. У 1986 poцi закінчив ЗОШ № 1 iм. Т. Г. Шевченка, далі була служба в армії та навчання у Київському вищому військовому танковому училищі. Із 1992 року розпочався новий етап життя Юрія Ткачука – служба в Збройних силах України. Відданість військовій справi, прагнення віддати свій досвід, свої знання Україні були закріплені навчанням у Київській військовій академії й отриманням відповідного диплома. Військову службу ніс на різних посадах, остання – заступник начальника Центру забезпечення peaлізації договорів про скорочення озброєнь, який дислокується в м. Львові. Протягом 2015-2016 років виконував службові завдання в зоні проведення АТО. Помер підполковник Збройних сил України Ткачук Юрій Іванович 31 липня 2016 року.

Юрій Ткачук відзначений нагородами: медаллю «За сумлінну службу» I ступеня, медаллю «За досягнення у військовій службі» II ступеня, відзнаками Міністра оборони України «Знак Пошани» і «Ветеран військової служби», нагрудним знаком Mіністpa оборони України «За військову доблесть» (за мужність i героїзм, виявлені під час виконання службових завдань в АТО).… Читати далі

Томілін Володимир Юрійович (22.08.1990 – 20.07.2015

Володимир Томілін народився 22 серпня 1990 року в м. Березне Рівненської обл. В перший клас пішов у Березнівську ЗОШ № 2. В 2001 році, після розлучення батьків, Володимир з мамою переїжджають в с. Малинівку Гощанського району Рівненської області. В цьому селі він ходить до школи. Після закінчення 9 класів Малинівської ЗОШ І-ІІ ступенів навчався ПТУ №1 м. Рівне. У 2008 році був призваний до Збройних сил України. Після закінчення строкової служби повернувся у рідне село, де й створив сім’ю.

9 березня 2015 року пішов добровольцем в АТО. З 24 квітня 2015 року брав участь в антитерористичній операції в Донецькій області. Мав звання – старший солдат, посада – стрілець, 28-ма окрема механізовану бригада. 20 липня 2015року загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу міста Красногорівка (Мар’їнський район Донецька область). У нього залишилися мати, дружина та маленька донька. Похований у рідній Малинівці.

Указом Президента України №291/2016 «за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Томіліна Володимира Юрійовича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі