АТО/ООС – Сторінка 12 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Ткачук Юрій Іванович (15.11.1968 – 31.07.2016)

Юрій Ткачук народився 15 листопада 1968 року в м. Костопіль. У 1986 poцi закінчив ЗОШ № 1 iм. Т. Г. Шевченка, далі була служба в армії та навчання у Київському вищому військовому танковому училищі. Із 1992 року розпочався новий етап життя Юрія Ткачука – служба в Збройних силах України. Відданість військовій справi, прагнення віддати свій досвід, свої знання Україні були закріплені навчанням у Київській військовій академії й отриманням відповідного диплома. Військову службу ніс на різних посадах, остання – заступник начальника Центру забезпечення peaлізації договорів про скорочення озброєнь, який дислокується в м. Львові. Протягом 2015-2016 років виконував службові завдання в зоні проведення АТО. Помер підполковник Збройних сил України Ткачук Юрій Іванович 31 липня 2016 року.

Юрій Ткачук відзначений нагородами: медаллю «За сумлінну службу» I ступеня, медаллю «За досягнення у військовій службі» II ступеня, відзнаками Міністра оборони України «Знак Пошани» і «Ветеран військової служби», нагрудним знаком Mіністpa оборони України «За військову доблесть» (за мужність i героїзм, виявлені під час виконання службових завдань в АТО).… Читати далі

Томілін Володимир Юрійович (22.08.1990 – 20.07.2015

Володимир Томілін народився 22 серпня 1990 року в м. Березне Рівненської обл. В перший клас пішов у Березнівську ЗОШ № 2. В 2001 році, після розлучення батьків, Володимир з мамою переїжджають в с. Малинівку Гощанського району Рівненської області. В цьому селі він ходить до школи. Після закінчення 9 класів Малинівської ЗОШ І-ІІ ступенів навчався ПТУ №1 м. Рівне. У 2008 році був призваний до Збройних сил України. Після закінчення строкової служби повернувся у рідне село, де й створив сім’ю.

9 березня 2015 року пішов добровольцем в АТО. З 24 квітня 2015 року брав участь в антитерористичній операції в Донецькій області. Мав звання – старший солдат, посада – стрілець, 28-ма окрема механізовану бригада. 20 липня 2015року загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу міста Красногорівка (Мар’їнський район Донецька область). У нього залишилися мати, дружина та маленька донька. Похований у рідній Малинівці.

Указом Президента України №291/2016 «за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Томіліна Володимира Юрійовича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі

Трохимчук Іван Васильович (24.07.1993 – 06.08.2014 )

Трохимчук Іван Васильович народився 24.07.1993 року в селі Тишиця Березнівського району в багатодітній сімʼї. В 2000 році пішов в 1-й клас Тишицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, яку закінчив у 2010 році. Зі слів вчителів та однокласників Іван був хлопчиною товариським, спокійним. Мав здібності до математики, а ще, як і всі хлопчаки, любив уроки фізкультури. В 2012 році був призваний до лав Збройних сил України. Службу проходив у Новоград-Волинську Житомирської області старшим стрільцем-кулеметником. Демобілізувався в 2013 році. В 2014 році, коли на Сході України розпочалася антитерористична операція, Трохимчук Іван був мобілізований одним із перших. Перед відправкою в Луганську область, 40 днів проходив навчання у Володимир-Волинському навчальному центрі.

У період з 19.06.14 до 27.07.2014 р. та з 29.07.14 до 02.08.2014 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районі Донецької та Луганської областей.

Іван за період служби двічі отримував поранення: перше – під час боїв біля селища Дзеркальне Луганської області, друге – вже на території Донецької області. Для лікування був направлений в м. Рівне.… Читати далі

Турик Максим Васильович (4.11.1981- 07.07.2016)

Турик Максим Васильович народився 4 листопада 1981 року. На військову службу призваний під час мобілізації Володимирецьким об’єднаним районним військовим комісаріатом 14 березня 2015 року. Військовослужбовець ЗСУ брав участь в антитерористичній операції та захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Проходив службу в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей. У березні 2016 року, після року служби по мобілізації, підписав короткостроковий шестимісячний контракт. 2 липня 2016 року Максим Турик був госпіталізований у Харківський військовий госпіталь, де помер 7 липня. Поховали військовослужбовця на Старорафалівському кладовищі. У нього залишилися матір та сестра.… Читати далі

Ус Сергій Володимирович (11.06.1989 – 09.01.2017)

Сергій Ус народився 11 червня 1989 року в с. Українка Острозького району Рівненської області. Навчався в Українській ЗОШ, яку закінчив у 2005 році. Після закінчення школи здобув спеціальність автослюсаря в Квасилівському ПТУ. Службу в Збройних силах України проходив в м. Дєвічкі Київської області, згодом протягом трьох років продовжив службу за контрактом в м. Новоград-Волинський. 16 листопада 2014 року проходив перепідготовку на Яворівському полігоні. Молодший сержант 80-ї Львівської аеромобільної бригади з 11 листопада 2015 року був мобілізований до лав української армії, брав участь у бойових діях у межах Констянтинівки та Дружківки, здійснював прикриття визначеної ділянки державного кордону. У кінці вересня 2016 року був демобілізований. Згодом почав службу у зенітно-ракетному полку в Шепетівці, за контрактом. Звідти був відкомандирований у 128 гірсько-піхотну бригаду. Загинув Сергій Володимирович 09.01.2017 року. Похований під час різдвяних свят у рідному селі.

Цимощук Олег Михайлович (26.08.1975 – 3.07.2015)

Олег Цимощук народився 26 серпня 1975 року в с. Крилів Корецького району Рівненської області в багатодітній сім’ї. Олег був найменший в родині з 8-ми хлопців. Мати, Цимощук Євгенія Назарівна, працювала в колгоспі «1 Травня». Батько, Цимощук Михайло Лукашович, працював їздовим у Крилівській середній школі. З 1982 до 1992 року навчався в Крилівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Вчився добре, був старанним учнем. Після закінчення школи працював у місцевому колгоспі, пізніше господарював на власній землі, доглядав батьків та брата-інваліда. В селі його знали, як хорошого господаря. У 1993-1995 роках служив у Збройних силах України, м. Дніпродзержинськ. 6 травня 2015 року Олег мобілізований Гощанським військоматом. Навчання проходив у військовій частині м. Яворова Львівської області. Службу проходив у військовій частині 30-ої ОМБР. 3 липня 2015 року загинув біля Артемівська Донецької області. У серпні Олегу мало би виповнитися 40 років. Зі слів очевидців загинув від кулі снайпера. Похований у рідному селі.… Читати далі

Мазур Віталій Віталійович (25.08.1979 – 26.01.2015)

alt Народився Віталій Мазур 25 серпня 1979 року в с. Заслуччя Дубровицького району Рівненської області.
У 1996 році закінчив 10 класів Колківської ЗОШ І-ІІІ ст. З 1996 до 1997 року навчався в Дубровицькому професійному ліцеї на будівельника.
У 1997 році був призваний до ЗСУ, служив у м. Сімферополь в повітряно-десантних військах (ПДВ). Згодом проходив строкову службу у військах спеціального призначення в м. Кіровограді. Подальшу свою службу пов’язав із десантними військами. Був старшиною розвідроти, начальником продовольчого складу. Тривалий час служив у в/ч А1910 (район Корбутівки) старшиною 3-ої аеромобільної роти. Перед початком військових дій був призначений головним старшиною 13-го батальйону.
З 8 березня 2014 року виконував бойові завдання із захисту Батьківщини, спочатку в Криму, а потім на Сході. 22 січня отримав важке поранення голови у бою в районі населеного пункту Спартак Ясинуватського району Донецької області. Перебував у комі. За інформацією волонтерів, Віталій Мазур помер у ніч на 27 січня 2015 р. у лікарні міста Димитрово на Донеччині, куди потрапив з тяжкою травмою голови.
Похований у Житомирі на Смолянському військовому кладовищі.

Черніченко Олександр Анатолійович (19.04.1968 – 29.03.2015)

Олександр народився 19 квітня 1968 року в Підволочиську Хмельницької області в сім’ї військового. Згодом родина переїхала до Одеси, де він навчався. Професійну освіту Олександр здобував у сільськогосподарському технікумі в Молдові. Далі його призвали на строкову службу до лав Збройних Сил. Закінчив школу прапорщиків та академію Державної прикордонної служби в Хмельницькому. Був поранений в 1993 році. Після лікування в госпіталях продовжив службу в Рівному. У 2008 році в званні капітана звільнений у запас. Після цього працював у Волочиському КП «ЖЕК».

У 2014 році Олександр добровільно пішов до Рівненського військового комісаріату, звідки був мобілізований та направлений до 72-ої окремої гвардійської механізованої Красноградсько-Київської ордена Червоного Прапора бригади. Мобілізували чоловіка за призовом з Рівненського об’єднаного районного військкомату. З січня 2015 року він перебував у зоні проведення антитерористичної операції. Капітан, заступник командира з озброєння 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72-ої окремої механізованої бригади (Біла Церква).

Загинув, отримавши смертельне поранення в результаті мінометного обстрілу бойовиками позицій сил АТО, розташованих поблизу села Гранітне Волноваського району Донецької області, в неділю, 29 березня.… Читати далі

Цісарук Юрій Миколайович (03.12.1974 – 13.07.2015)

Юрій Миколайович народився 3 грудня 1974 року в Ізяславі Хмельницької області. Закінчив Ізяславську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1.

Юрій Цісарук свою службу в Збройних силах України розпочав у 1992 році. За цей час він перебував на різних посадах від командира і до начальника розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування «Захід». Останні роки офіцер служив на Рівненщині. В зоні АТО був начальником розвідки управління ракетних військ і артилерії оперативного командування “Захід”. За період з липня 2014 року до липня 2015 року брав участь у бойових діях. 12 липня 2015 року під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО Юрій разом зі ще одним військовослужбовцем, коли прикривали своїх побратимів, підірвалися на розтяжці поблизу селища Новотошківське, що на Луганщині. Помер від отриманих поранень. У чоловіка залишилася дружина та неповнолітній 15-річний син. Поховали Юрія Миколайовича в Ізяславі на Хмельниччині, звідки він був родом.

Указом Президента України від 12 липня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Юрія Цісарука – начальника розвідки управління ракетних військ та артилерії оперативного командування «Захід» нагороджено орденом Богдана Хмельницького IIІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Маринич Віталій Петрович (2.02.1992 – 22.05.2014)

ÐÐ°ÑÐ¸Ð½Ð¸Ñ ÐÑÑÐ°Ð»ÑÐ¹ ÐÐµÑÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Маринич Віталій Петрович народився 2 лютого 1992 року в селі Рокитне Рокитнівського району Рівненської області. У 1998 – 2008 рр. навчався у Рокитнівському навчально-виховному комплексі «Школа І-ІІІ ст. – ліцей». У 2008 р. вступив до Рокитнівського професійного ліцею, який закінчив у 2010 році, здобувши спеціальність “муляр-пічник, штукатур”. У квітні 2010 р. був призваний на строкову службу, яку проходив у Києві. У квітні 2011 року звільнений в запас з посади механіка автомобільного відділення взводу МТЗ. З вересня 2012-го до лютого 2014 р. працював у Рокитнівській пожежній частині.
10 квітня 2014 року був призваний до лав Збройних сил України. Солдат-розвідник 51-ої окремої механізованої бригади.

Обставини загибелі: біля 6-ої години ранку між Ольгинкою та Володимирівкою поблизу міста Волноваха стався напад диверсійно-терористичної групи на загін українських військових. За словами очевидців, бойовики приїхали на двох інкасаторських машинах та двох позашляховиках, відкрили масований вогонь з гранатометів і кулеметів. Під час обстрілу один зі снарядів влучив у бойову машину, що перебувала на блокпосту. Це спричинило вибух боєкомплекту БМП.… Читати далі