Чижук Олексій

Олексій Чижук народився на Дубенщині. Згодом переїхав до Рівного, де минули роки його навчання у школі та училищі. Здобув фах токаря, а за тим і механіка.
Олексій працював водієм на вантажівці, багато їздив і по Україні, і за кордоном.  Згодом придбав машину, зареєструвався як підприємець.
В перші тижні війни, Олексій віз боєприпаси у напрямку Чернігова та дорогу перегородив ворожий танк. Автомобіль героя було розстріляно. Вантаж здетонував. Востаннє Олексій  виходив на зв’язок 13-го березня.
Рідні до останнього вірили, що Олексій живий. Нещодавно його ідентифікували по ДНК тесту.
В Олексія Чижука залишилась дружина та двоє дітей. Син пішов стопами батька і зараз захищає незалежність України.
Поховали Олексія у селі Радиславка Рівненського району, де проживає родина.

 

“Олексій Чижук все життя працював водієм, виховав двох чудових діток та віддав життя за нашу свободу. На жаль, його родина почула страшну новину – їх рідна людина зникла безвісти. Кілька місяців дружина очікувала доброї звістки, сподівалася на краще, але щоразу надії видавалися марними.
Читати далі

Савчук Ярослав (24.02.1970-??2022)

Ярослав Савчук народився 24 лютого у 1970 році, закінчив Дубенську школу №7. Працював дільничним інспектором поліції, а також у Дубенському будинку-інтернаті для престарілих. Згодом, у 2016 році, підписав контракт зі Збройними Силами України, відтоді виконував бойові завдання у зоні АТО.

За час проходження служби нагороджений медалями «За доблесть та відвагу» та «Учасника АТО», а також нагрудними знаками.

Поховали воїна Ярослава Савчука на Алеї слави у Дубні.… Читати далі

Друзь Костянтин Володимирович (позивний Ейс) (01.02.2000-12.03.2022)

Костянтин Володимирович Друзь — сержант, головний сержант – командир 3-го відділення навчального взводу навчальної роти батальйону вишколу особового складу окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ, що загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році, учасник російсько-української війни.

за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку  Указом  Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 Костянтин Володимирович Друзь нагороджений орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно)

 Публікації про Друзя К.

Рівненська ОВА повідомляє:

Хлопці були близькими друзями, вірними побратимами. Обоє загинули як справжні воїни. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку Віталій Семчук та Костянтин Друзь посмертно нагороджені орденом «За мужність» III ступеня.

Борди з їхніми фото тепер на вулицях Рівного.

Список публікацій

Ничипорук І. Рівняни зі сльозами на очах проводжали своїх Героїв [Текст] / І.… Читати далі

Вячеслав Цюзь ( – 08.08.2022 )

Вячеслав Цюзь народився на Сарненщині у селі Гута-Перейма, але фактично все життя провів у Рівному. Навчався на електрика.  Багато років трудився на АЗОТі, пізніше  займався будівництвом. Працював на об’єктах в Україні, та більше — за кордоном.
Коли ворог вперше ступив на українську землю, Вячеслав не став переховуватися, був мобілізований та півтора роки, прослужив у зоні проведення антитерористичної операції…
Після повернення ,  Вячеслав знову повернувся до роботи будівельником.
Читати далі

Мешко Петро Ілліч ( 08.08.2022)

Петро Мешко народився у Рівному. Навчався у шостій школі, згодом вступив у Клеванський професійний ліцей, де здобув фах автослюсаря. Черговим етапом у житті стала строкова служба. Її Петро проходив у прикордонних військах. Потім повернувся додому. Працював будівельником.

40-річний солдат Петро Мешко загинув 8 серпня, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини поблизу с. Новомайорськ Донецької області.

 

 … Читати далі

Добринський Сергій Володимирович (17.07.1974-02.06.2022)

Добринський Сергій народився 17 липня 1974 року в с. Соломіївці Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району). Виріс в багатодітній працелюбній сім’ї. Закінчив Орв’яницьку середню школу. Відслужив строкову службу в м.Мукачеві. Одружився, виховав двох доньок.

Молодший сержант після отримання виклику у військомат,  встав на захист Батьківщини від російських окупантів.

Загинув Сергій 2 червня 2022 року в боях поблизу н.п Комишуваха Луганської області.

9 червня 2022 року Дубровицька громада провела в останню путь загиблого Героя.

Похований на кладовищі с.Кураш.

У Сергія залишилась дружина, дві доньки, сестри двійнята.… Читати далі

Бабич Сергій Петрович (07.06.1996-31.03.2022)

Впродовж 2011-2014 рр. навчався в Рівненському технічному фаховому коледжі НУВГП за професією «Слюсар контрольно-вимірювальних приладів (електроніка)».

Протягом останнього року Сергій був закордоном, проте в перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну, був одним з перших, хто повернувся з-за кордону, щоб стати на захист суверенності нашої держави.

Сергій був важкопоранений 25.03.2022 року при виконанні бойового завдання біля села Покровське Донецької області, під час ворожого артилерійського обстрілу. 31.03.2022 року помер у військовому шпиталі м. Дніпро. Хлопцеві було лише 25 років.

Похований 08.04.2022 року на Алеї Героїв кладовища «Нове», м. Рівне.

 

Читати далі

Нікітчук Павло Олексійович (1995-26.02.2022)

Здолбунівчанин, старший солдат за контрактом.

26 лютого 2022 року загинув в ході російсько-української війни під час обстрілів поблизу Василькова Київської області.

В нього залишилась тільки мама.

Захисника посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

 

 

 … Читати далі

Храпаченко Олександр Володимирович

Храпаченко Олександр Володимирович народився  18.09.1987  в м. Рівне. Закінчив  ЗОШ № 19  міста Рівне. У 2004 році Олександр вступив до Рівненського державного гуманітарного університету на художньо-педагогічний факультет, кафедру театральної режисури, спеціальність – режисер драматичного театру.  У 2010 році  закінчив РДГУ з освітнім рівнем – бакалавр. Під час навчання у виші Олександр був найяскравішим студентом всього факультету, грав у багатьох режисерських роботах студентів. Він був щедро наділений режисерськими здібностями, зробив не одну театральну постановку. Режисерські роботи Олександра: А. П. Чехов «Ведмідь», С. Мрожек «Стриптиз»; акторські роботи: А. Салинський «Сьогодні я стану жінкою», О. Слаповський «Від червоного щура до зеленої зірки», Софокл «Ісмена». та ін.  Олександр знявся у фільмі «Воскресіння», в якому виконав роль солдата, що  повернувся з війни додому.
Олександр Храпаченко був провідним актором, солістом театру вільної пластики «Яблуко», що діяв при кафедрі театральної режисури. Сашко був скаут-рейнджером  та  скіфом, захоплювався рок-музикою.
Активіст Євромайдану. Убитий пострілом снайпера на вулиці Інститутській у Києві. Куля потрапила в ключицю, пройшла легені та застрягла у печінці.… Читати далі