Денис Доценко народився  22 червня 2002 року  у селі Бистричі Березнівського, нині Рівненського району. Навчався у місцевій ЗОШ. Потому навчався в Сосновому, де в місцевому ліцеї здобував професію штукатура-лицювальника, маляра. У Соснівському центрі дитячої та юнацької творчості відвідував гурток туризму. Строкову службу проходив у Національній гвардії України. Денис був неодружений.

           З початком російської агресії пішов захищати Батьківщину від московських окупантів, став гранатометником у взводі оперативного призначення. Денис був опорою багатодітної сім’ї як єдиний син для батьків та брат для п’ятьох сестричок, які з нетерпінням чекали на повернення рідної людини, адже всі надії були на молодого та енергійного хлопця.

У боях поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області його важко поранили. Лікарі, на жаль, не змогли врятувати життя молодого бійця. 

Помер Денис Доценко 23 січня 2023 року.

Відспівування героя відбулося у місцевому Свято – Миколаївському храмі УПЦ, в якому взяло участь одинадцять священників.  

Поховали Героя на сільському кладовищі поруч з могилами героїв-односельців.

… Читати далі

Малець Петро Юрійович, народився 6 червня 1990 року в місті Костопіль Рівненської області де на той час проживали його батьки.
З 1996 по 2005 роки навчався у Великопільській загальноосвітній школі Березнівського району, а потім у Березнівському агротехнічному ліцеї-інтернаті. У 2008-2009 роках проходив строкову службу в місті Кривий Ріг у військах МВС.

Після служби в армії Петро вирішив на практиці здобувати навички у сфері будівництва та ремонту, і стати хорошим майстром .

На момент широкомасштабного військового вторгнення в Україну Петро проживав з батьками у селі Велика Купля Березнівського району.
Після телефонного дзвінка з військкомату Петро без вагань приїхав на назначений
день і час, і був розподілений в Житомирську 95 десантно-штурмову бригаду. Його служба
розпочалась 20 червня 2022 року.  Три тижні проходив  навчаннях у Великобританії, після повернення відразу  відправлений на передову .
24 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання в Харківській області, неподалік села Довгеньке  натрапили на міну. Петро отримав тяжкі поранення та ще 6 днів боровся за своє життя , але 30 серпня 2022 року його серце перестало битися.… Читати далі

Савчук Андрій народився 16 червня 1984 року у селі Голубне Березнівського (тепер Рівненського) району. Навчався у Голубнівській ЗОШ. Брав  участь щодо забезпечення оборони України та визволення її від нападу російських агресорів.
Савчук Андрій проявивши мужність та залишившись вірним присязі, загинув 03 листопада 2022 року виконуючи завдання поблизу населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. В пам’яті рідних та друзів він назавжди лишився порядним, доброзичливим та життєрадісним.
Двоє дівчаток шкільного віку все життя пам’ятатимуть ціну свободи і незалежності України – адже до Небесного українського війська доєднався і їх тато.
Мати втратила сина, діти – тата, брати та сестра – рідну людину.… Читати далі

Іванов Андрій Анатолійович народився 11 вересня 1996 року в селі Орлівка Березнівського району, де і провів щасливе дитинство . З 2003 по 2012 рік навчався в Орлівській школі. Гарно вчився.
Андрій змалку дуже любив грати у футбол.  Після закінчення  школи, з 2012 по 2014 рік навчався в Березнівському економіко -гуманітарному ліцеї. Після успішного закінчення ліцею навчався в Київському політехнічному інституті  Ігоря Сікорського. Далі працював у Києві  за  спеціальністю,    майстром на
підприємстві.
Андрій створив сім’ю. З перших днів війни разом з дружиною вступив в територіальну оборону Києва, а потім підписав контракт з ЗСУ.
Загинув Андрій Іванов 8 вересня 2022 року в боях з  російськими загарбниками під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Йому було лише 25 років, не дожив до свого 26-річчя всього три дні.
У Героя залишилась вдовою дружина Анастасія. Втратили найдорожчого сина мама і тато, оплакують його молодші брати.
Поховали бійця у рідному селі.… Читати далі

Олександр Микитюк народився  13 листопада 1979 року в Рівному,  навчався у ЗОШ , число 26,  після 9 класу продовжив навчання у дев’ятому ПТУ, де здобув фах токаря.

Коли не стало батьків,   у 18 років Олександр оформив опіку над  12 річним  братом Романом . Працював на радіозаводі, потім – майстром з обслуговування таксофонів Укртелекому. Пізніше робив ремонти, спеціалізувався на роботі з декоративними матеріалами.

Останні 14 років Сашко разом із дружиною жив у смт  Березне.  З початком війни там пішов до військкомату, навчання проходив на Яворівському полігоні.

Військовий потрапив у Сєвєродонецьк. Пізніше отримав поранення, але повернувся на службу…

Олександр був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.

42-річний Олександр Микитюк загинув 28 жовтня поблизу села Опитне Донецької області…Поховали його, як того і хотів, у Березному на кладовищі в урочиці Лучка (6 листопада)

 … Читати далі

Харчук Роман Миколайович народився 4 січня 1986 року в селі Моквин Березнівського  району Рівненської області. У 2001 році закінчив 9 класів Моквинської ЗОШ та вступив до Млинівського ветеринарного технікуму, який закінчив у 2006 році, цього ж року.
У мирному житті Роман Харчук працював ветеринарним лікарем, , а з 2007 року по 2019 рік – працював у Березнівській районній ветеринарній лікарні. Із початком військової агресії російської федерації проти України, 26 лютого 2022 року,  Роман розпочав військову службу в роті охорони першого відділу Рівненського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а 9 травня 2022 року був направлений до військової частини Збройних Сил України міста Володимир-
Волинський, залишивши вдома трьох юних донечок і молоду дружину.З 15 липня по 23 липня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи в Харківській,
Донецькій областях. Служив у стрілецькому батальйоні військової частини А 1008.

Загинув 23 липня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Берестове Донецької області.… Читати далі

 Байчура Роман Миколайович  народився  6 червня 1986 року в селі Поліське Березнівського району Рівненської області. У 2001 році закінчив Поліську ЗОШ І-ІІ ступенів. Після школи навчався У Соснівському ВПУ №8 де здобув професію столяра-будівельника. Роман у мирному житті працював на різних будівельних роботах.

Коли розпочалося   масштабне вторгнення до України   пішов добровольцем на війну. Спочатку був направлений у Володимир Волинський, військова частина  А 1008, а потім   у Донецьку область.

Загинув Роман Байчура 25 липня у боях з російськими окупантами поблизу населеного пункту Берестове Донецької області.

Батьки втратили сина, дружина – чоловіка, двоє малолітніх синів – тата.

Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася  у Свято-Михайлівській церкві села Поліське.

 … Читати далі

Оксенюк Андрій Андрійович, житель с. Городище, 1987 року народження. Старший лейтенант поліції Андрій Оксенюк працював старшим інспектором 1-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмовий) управління «Корпус оперативно-раптової дії» Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Службі в органах внутрішніх справ він присвятив понад 16 років. Спецпризначенцем «КОРДу» став від початку створення спецпідрозділу у листопаді 2016 року.  Захищав територіальну цілісність України в зоні АТО.

Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України був у складі зведеного полку Національної поліції України «Сафарі», в складі якого виконував завдання з  військовослужбовцями ЗСУ, Національної гвардії України з відсічі збройної агресії російської федерації, звільнення територій населених пунктів від окупантів.

Загинув 22.05.2022 року в селі  Вільноандріївка, Запорізької області.

Без батька залишилися семирічна донька та трирічний син.… Читати далі