Березнівська територіальна громада

Юрій Переходько народився 8 червня 1975 року у селі Соснове Березнівського району. Дитинство провів у селі Прислуч, де закінчив школу і у 1990 році вступив до Костопільського будівельно-технологічного технікуму. Роки навчання Юрій згадував з великою теплотою, адже юність – це найкраща пора для морально-професійного зростання і саме викладачі технікуму сприяли розвитку особистості Юрія. Після закінчення технікуму близько року працював на Костопільському домобудівельному комбінаті. Згодом розпочалися роки становлення підприємницької діяльності на теренах нашої країни і Юрій примкнув до лав людей, які займалися перегоном і ремонтом авто з країн Балтики. Ця справа захопила його і до останніх днів свого життя Юрій ремонтував автомобілі. Його пристрастю були авто марки «Мерседес». Ще з дитинства він  мріяв мати такий автомобіль і завдяки працьовитості та наполегливості цю мрію вдалося здійснити.
У 2000 році Юрій одружився, у 2004 – народився син Дмитро. Народження дитини спонукало чоловіка розпочати будівництво власного
будинку, у якому зараз проживає сім’я. Юрій був люблячим батьком та найкращим чоловіком.
24 лютого 2022 року о 5 годині ранку сім’я прокинулася від дзвінка телефону і найстрашніших слів «…вставайте, війна почалася…» Юрій з
перших днів не стояв осторонь, записався до лав тероборони, чергував на блокпостах, згодом добровольцем працював на складі медикаментів в приміщенні районної бібліотеки.… Читати далі

Олександр народився 26 червня 1996 року і постійно проживав в селі Зірне що на Березнівщині. Здобував базову середню освіту у Зірненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 2002 по 2013 рік. Після закінчення школи працював на сезонних роботах, пов’язаних з будівництвом.
У мирному житті Олександр був тихим, спокійним, врівноваженим, ввічливим хлопцем. У школі був винахідливим, мав хист до виготовлення виробів з деревини, захоплювався футболом. Доброзичливий у спілкуванні, завжди готовий прийти на допомогу. Працьовитий, був опорою для батьків, допомагав по господарству.
Цікавився комп’ютерами та полюбляв риболовлю. Захисник був мобілізований до Збройних Сил України в березні 2023 року та мужньо боронив нашу країну від російських окупантів, віддавши життя за світлемайбутнє нашої нації.
26 лютого 2024 року молодший сержант, Корицький Олександр Васильович, командир бойової машини – командир відділення механізованої роти загинув у Донецькій області.

… Читати далі

Cергій Гуменний народився  09 травня 1985 року і постійно проживав у селі Колодязне Березнівської громади в багатодітній сім’ї. У 2002 році закінчив Колодязнівську загальноосвітню школу I-III ступенів.
Для рідних, друзів та односельчан Cергій запам’ятався товариським, життєрадісним, який завжди мав свою думку і болісно реагував на несправедливість.
Односельчани говорять – що найперше, що вражає у цьому велетні-це позитив. ,,У мене все добре”- це насправді його слова. Наш захисник боронив Україну від московських окупантів з березня 2023 року.
12 лютого 2024 року гранатометник механізованого батальйону загинув під час виконання бойового завдання, пов’язаних із захистом Батьківщини у Донецькій області.
У місцевому Свято-Вознесенському храмі села Колодязне відбулася заупокійна служба.
Поховали Гуменного Сергія Романовича на кладовищі села Колодязне зі всіма військовими почестями. На площі Незалежності міста Березне відбулося громадське прощання з Героєм
У Сергія залишилися мама, брат, сестри, троє неповнолітніх дітей, племінники.

… Читати далі

Захисник народився 03 лютого 1968 року і постійно проживав у місті Березне. Навчався Ігор у Березнівській середній школі № 2, після закінчення якої у 1985 році, продовжив навчання у Острозькому професійно-технічному училищі № 13. У період навчання в училищі з 1986 по 1988 рік проходив строкову військову службу у десантних військах. Здобувши у 1989 році в профтехучилищі спеціальність слюсара- наладчика з ремонту побутової техніки працював електромонтером у рідному місті Березне. З 1992 по 2006 рік працював слюсарем, майстром контрольно- вимірювальних приладів та автоматики, а також інженером з метрології Березнівського фарфорового заводу.
У мирний час Ігор був надзвичайно добрим, щирим, комунікабельним, веселим чоловіком, котрий завжди готовий був прийти всім на допомогу. Знаходив спільну мову як з дитиною, так і з дорослим. Любив жартувати та знав безліч жартів, вмів та любив смачно готувати. Обожнював «тихе полювання» та понад усе любив свою доньку та двоє внучок.
20 грудня 2022 року Ігоря призвали на військову службу. Боєць служив сержантом, командиром розвідувального відділення розвідувального взводу на Запорізькому та Донецькому напрямках.… Читати далі

Микола народився 26 березня 1972 року у селі Олександрівка Костопільського району. З грудня 1972 року постійно проживав у місті Березне.
З 1979 по 1987 рік навчався у Березнівській середній школі №1. Після закінчення 9-го класу навчання цієї школи вступив до Сарненського профтехучилища № 22, в якому отримав професію механізатора меліоративних робіт з присвоєння кваліфікації машиніста ескаватора та тракториста машиніста.
З 1990 по 1995 рік працював трактористом в брикетному цеху Березнівського міжгосподарського переробного підприємства. У цей період з 1990 по 1992 рік проходив строкову військову службу. З 1995 року постійно працював трактористом в комунальному підприємстві «Березнекомунсервіс» Березнівської міської ради.
Разом з дружиною виховували доньку. Для рідних, колег, вчителів, однокласників, друзів Микола запам’ятався турботливим сином, коханим чоловіком, люблячим батьком, надзвичайно трудолюбивою, вихованою, чесною та справедливою людиною.
Механік-водій Державної прикордонної служби України Микола Лапюк з липня 2023 року боронив Україну від московських окупантів.
15 січня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув у Донецькій області.
Поховали Миколу зі всіма військовими почестями на міському кладовищі в урочищі «Лукавець» на Алеї Слави поруч із земляками, які віддали своє життя за майбутнє незалежної України.… Читати далі

Народився Артклебер Андрій 24 грудня 1987 року в місті Рівне. В ранньому дитинстві залишився сиротою, тому виховувався на Березнівщині в селі Балашівка в родині дідуся та бабусі. Коли хлопчику виповнилося шість років, він пішов до першого класу Балашівської середньої школи. В школі Андрій навчався старанно, був здібним та талановитим учнем, відмінником. Хлопець мав неабиякий хист до точних наук, любив математику і, як усі однолітки, – фізкультуру. Юнак володів лідерськими якостями, тому мав велике коло друзів, яких міг захопити ясністю думки, підтримати у будь-яку хвилину, надати пораду або допомогу. Таким Захисник запам’ятався однокласникам, вчителям, друзям та односельчанам.

Проходив строкову військову службу. Працював деякий час охоронцем, а потім на сезонних роботах. Протягом останніх років Андрій проживав у с.Бистричі що на Березнівщині.
У липні 2023 року був мобілізований. Свій останній бій стрілець-помічник гранатометника аеромобільної роти військової частини А0641 прийняв 17 січня 2023 року у Луганській області.

Жителі села живим коридором шани провели Героя дорогою, встеленою квітами до Свято-Миколаївського храму села Бистричі, де відбулася заупокійна служба.… Читати далі

Михайло народився 16 грудня 1976 року і постійно проживав у селі Городище Березнівської громади. Навчався у Городищенській загальноосвітній школі І– ІІІ ступенів. Після закінчення навчання у школі вступив до Рівненського автотранспортного технікуму. Отримавши диплом молодшого спеціаліста техніка-механіка, проходив строкову військову службу.

Працював слюсарем з ремонту автомобілів, газового устаткування, підземних газопроводів у містах Рівне та Березне. Разом з дружиною виховували двох дітей. Для рідних, друзів та односельчан Михайло запам’ятався працьовитим чоловіком та добрим господарем.

Михайло Миколайович боронив Україну від московських окупантів з січня 2023 року. Він не відмовлявся і казав дружині Олені «Що мусить захищати Україну і що це його обов’язок».

Старший механік-водій механізованого батальйону загинув 16 червня 2023 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.

Поховали Іванчука Михайла Миколайовича на сільському кладовищі в урочищі Лізяно. У захисника залишилися дружина Олена Миколаївна, син Владислав та дочка Юлія, сестри Наталія та Людмила.

… Читати далі

Микола народився 4 жовтня 1972 року і постійно проживав у селі Білка. Навчався у Білківській школі, яку закінчив у 1987 році. Після закінчення школи навчався в профтехучилищі міста Корець, де здобув професію водія. У свій час працював водієм, робітником у Зірненській школі та у Березнівському ліцеї №1 імені Миколи Буховича. Микола одружений має троє дітей та 2 онуків

У квітні 2023 року був мобілізований до ЗСУ. Солдат Микола Майструк служив водієм механізованого батальйону. Герой загинув 29 жовтня 2023 року у Запорізькій області внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

У полеглого захисника залишилися дружина Людмила Андріївна, син Сергій, дочки Олеся та Юліанна та двоє онуків.

… Читати далі

Геннадій Несенчук народився 2 лютого 1969 року у селі Бечаль Рівненського району Рівненської області. З 1976 року по 1986 рік навчався в Рівненській ЗОШ № 24, де здобув повну середню освіту. В шкільні роки багато займався спортом, отримав чимало нагород.

У 1987 році закінчив Рівненську автошколу, де здобув професію машиніста пересувної електростанції другого розряду. У 1987 році був призваний на службу в армію де періодично їздив на змагання з мотокросу та займав призові місця. Отримав звання майстра спорту з мотокросу. З 1991 року працював інструктором з фізичної культури та спорту в мотоклубі «Хімік» в м. Рівне.

Стрілець-санітар захищав Україну з червня 2023 року у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. У молоді роки, коли Геннадій Костянтинович проживав в місті Рівне, захисник мав значні спортивні досягнення на міжнародному рівні в мотоциклетному спорті. Захоплювався риболовлею та полюванням. Односельчани цінували його як професіонала будівельної справи.

Загинув 21 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям.… Читати далі

Народився Володимир 03 листопада 1989 року в селі Зірне Березнівського району Рівненської області. Здобував базову середню освіту з 1996 по 2003 рік у Зірненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів та з 2003 по 2007 рік в Березнівському ліцеї- інтернаті спортивного профілю.

З 2007 по 2010 рік навчався в Житомирському агротехнічному коледжі, по завершенню навчання у якому проходив строкову військову службу в Житомирській області. Після одруження з 2012 року по жовтень 2023 року Володимир проживав у Запорізькій області та працював водієм у ТОВ “Урожай” у місті Запоріжжя.

У мирному житті Володимир був відомим спортсменом, чемпіоном області та учасником чемпіонатів України з греко-римської боротьби. Стрілець-снайпер захищав Україну у лавах механізованого батальйону Збройних Сил України.

34-річний стрілець-снайпер механізованого батальйону Володимир Васильович Кондратюк загинув 10 грудня 2023 року у бою за Україну на Донеччині.
Поховали захисника на кладовищі села Зірне зі всіма військовими почестями.

… Читати далі