Триндусь Вадим Петрович, псевдо “Козак” (15.09.1992-09.08.2023)

Триндусь Вадим Петрович народився 15 вересня 1992 року в місті Дубно  Навчався в Дубенському ліцеї №3.
У 2014 році одружився і став коханим чоловіком, а згодом – люблячим татусем для своїх синів. Вадим був позитивною і енергійною людиною. Завжди підтримував всіх словом і ділом.
24 лютого 2022 року без вагань Вадим записався у ТРО м.Дубно, де проходив навчання для захисту країни і сім?ї, а 28 березня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Прийшовши воєнну підготовку, 15 червня 2023 року вирушив на схід нашої країни. Під час служби проявив неабияку мужність та героїзм, був відданим солдатом і побратимом.
Життя хороброго воїна обірвалося 9 серпня 2023 року поблизу населеного пункту Васюківка Бахмутського району Донецької області. В бою під обстрілами, захищаючи волю та незалежність України, солдат отримав поранення несумісні з життям. Похований Герой на кладовищі села Тараканів Дубенського району.

Вадим Триндусь нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Рішенням сесії Дубенської міської ради від 14 грудня 2023 року Триндусю Вадиму Петровичу присвоєно звання “Почесний громадянин м.… Читати далі

Тимощук Василь Леонідович, позивний «Вампір» (25.07.1970-28.05.2023)

Тимощук Василь Леонідович (позивний «Вампір») народився 25 липня 1970 року в місті Дубно. Навчався в Дубенській ЗОШ №1, після закінчення якої продовжив навчання у ПТУ №27. Захоплювався історією, археологією та моделюванням кораблів. Дуже любив різних птахів, особливо папуг.
У 1988 році був призваний на строкову службу на «Байканур». В подальшому працював на підприємствах Дубна. У 1995 році одружився та мріяв про дітей. Мрія збулась – має донечку Софійку.
14 вересня 2022 року за мобілізацією знову повернувся до лав ЗСУ, захищав Україну у складі 14 окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого.
Рядовий стрілець Тимощук Василь Леонідович загинув 28 травня 2023 року під час танкового обстрілу, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України, в районі населеного пункту Іванівка Куп’янського району Харківської області. Похований Герой на кладовищі села Кривуха Дубенського району.
У воїна залишились мати, дружина та донечка.

“Почесний громадянин м. Дубно” (посмертно). Рішення сесії Дубенської міської ради від 14 грудня 2023 року

Читати далі

Братащук Іван Петрович (30.01.1990-16.09.2024) 

Народився майбутній воїн 30.01.1990 року у селі Гранівка, проживав із сімє’ю в Козині. Був надзвичайно працьовитим, вмілим господарем. Нещадовно родина придбала будинок у селі Савчуки.

Оборонець Батьківщини мужньо, сумлінно і самовіддано виконував військовий обов’язок. У 2022 році Івана БРАТАЩУКА було відзначено нагрудним знаком «Знак пошани». У травні 2023 року Захисник був нагороджений Почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», а вже у вересні 2023 року військовослужбовець отримав пам’ятну монету «Захисник Харківщини та міста Ізюм».

Іван виконував обов’язки командира відділення дистанційного мінування взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення..

Загинув під час виконання бойових дій 16 вересня 2024 року.

У загиблого Захисника залишилися дружина Оксана Анатоліївна та сини Андрій і Максим.

Похований с.Козин, Дубенського району Рівненської області

Читати далі

Галанджовський Володимир(16.12.1975 -17.02.2024)

 Галанджовський Володимир Петрович народився 16 грудня 1975 року в місті Радивилові.  1 вересня 1983 року пішов у 1-й клас Радивилівської ЗОШ №1 І-ІІІ ст. Володимир був енергійним, жвавим хлопчиком, любив грати у футбол. Після закінчення 8-го класу вступив до Радивилівського ПТУ, де здобув фах тракториста. Через поганий зір та проблеми із здоровʼям не ніс строкову військову службу.

Після одруження проживав у Тернопільській області, батько трьох дітей. Працював різноробочим. Останні роки Володимир проживав у м.Радивилові з мамою та сестрою.

Призваний до ЗСУ був 22 червня 2023 року. Навчання проходив на Тучинському полігоні Рівненської області. Службу проходив на посаді стрільця стрілецького взводу. 11 січня 2024 року був відправлений на Купʼянський напрямок. Загинув Володимир Петрович 17 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Куп’янськ Харківської області. 

       З військовими почестями похований на Лев’ятинському кладовищі поряд з могилою батька.

Читати далі

Андрійчук Андрій Антонович ( 06.11.1980 – 07.02.2024)

Андрій Андрійчук народився 6 лютого 1980 року в місті Радивилові. 1 вересня 1987 року пішов у 1-й клас Радивилівської ЗОШ №1.

Зі спогадів класного керівника Василя Ілліча Вишницького та однокласників: « Андрій був відповідальним, скромним юнаком. Любив працювати, завжди брав участь в загальношкільних трудових десантах, сумлінно виконував доручення”. Після закінчення школи у 1996 році вступив до Радивилівського СПТУ, де здобув кваліфікацію майстра сільського виробництва.

  У 1999 році проходив службу в лавах ЗСУ на посаді розвідника-сапера відділення взводу інженерної розвідки групи інженерного забезпечення.  Після військової служби працював будівельником, теслею. У 2004 році отримав подяку та нагороджений грамотою за допомогу в будівництві храму в селі Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Був добрим, чуйним та щирим, завжди всім допомагав, ніколи не залишав у біді.

30 серпня 2023 року був призваний на військову службу Львівським МТЦК та СП в місті Львів. Виконував бойові завдання на Запоріжжі. 7 лютого 2024 року внаслідок ворожої атаки  життя Андрія Антоновича обірвалося. 

Страшна війна забрала життя найдорожчого чоловіка, люблячого батька трьох чудових хлопців, доброго брата, вірного друга.… Читати далі

Лесний Роман Михайлович (03.06.1979-21.09.2022)

Лесний Роман Михайлович народився 3 червня 1979 року у місті Дубно. Навчався в Дубенській ЗОШ №1 та ЗОШ №6. Здобув фах зварювальника у професійному училищі. Цікавився технікою, захоплювався мотоциклами, грав на гітарі.
Багато років працював у Дубенській виправній колонії для неповнолітніх, мав звання прапорщика. Після закриття колонії продовжив службу на місцевій нафтобазі. Пізніше був переведений у 44 окрему артилерійську бригаду імені гетьмана Данила Апостола.
Під час повномасштабного російського вторгнення Роман ніс службу у лавах ЗСУ. Разом з побратимами мали виконувати бойові завдання на передовій. Створив родину та мріяв про мирне життя. Понад усе вірив у перемогу!  
Старший солдат Роман Лесний загинув 21 вересня 2022 року від отриманих поранень несумісних із життям в результаті артилерійського обстрілу району вогневої позиції артилерійської батареї артилерійського дивізіону в районі н.п. Біла Гора Донецької області під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України.
У воїна залишились дружина та діти.
Похований на Алеї Слави у місті Дубно на Семидубському кладовищі.

ВІдповідно до Указу Президента №152/2024 “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку” орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено Лесного Романа Михайловича (посмертно) — старшого солдата

Рішенням  сесії Дубенської місько від 14 грудня 2023 року воїну-Герою Дубенської міської територіальної громади, який віддав життя за Волю та Незалежність України Лесному  Роману Михайловичу присвоєно міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).… Читати далі

Томко Володимир  Олександрович (12.06.2002-05.06.2022)

Томко Володимир Олександрович народився 12 червня 2002 року у місті Дубно.
З 2008 року навчався у Дубенській ЗОШ № 6. Після закінчення 9-го класу у 2018 році вступив до Дубенського вищого художнього професійно-технічного  училища, який закінчив у 2021 році, здобувши професію «Електрозварник».
4 жовтня 2021 року був призваний до лав ЗСУ. Військову службу проходив у військово-морських силах Збройних сил України. Здобув звання старший комендор (матрос).
Військовослужбовець загинув 5 червня 2022 року, виконуючи бойове завдання в акваторії Чорного моря у складі тактичної групи, в результаті ведення бойових дій з супротивником та нанесенні ним ракетного удару.
Похований на Алеї Слави у місті Дубно на Семидубському кладовищі. 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі указом президента України №461/2022 нагороджено Орден «За мужність» III ступеня ТОМКА Володимира Олександровича (посмертно) — матроса

Рішенням  сесії Дубенської місько від 14 грудня 2023 року воїну-Герою Дубенської міської територіальної громади, який віддав життя за Волю та Незалежність України Томко Володимиру Олександровичу  присвоєно міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).… Читати далі

Штефусь Владислав Олегович (29.03.1998-04.05.2022)

Штефусь Владислав Олегович народився 29 квітня 1998 року у місті Дубно.
З 2004 року по 2008 рік навчався у Дубенській початковій школі №4, з 2013 року по 2017 рік – у Дубенській ЗОШ №6.
Після закінчення 9 класу вступив до Мирогощанського аграрного коледжу. Активно займався спортом. Кандидат у майстри спорту з вільної боротьби. Учасник регіональних та міжнародних змагань, нагороджений численними кубками та медалями.
З 2019 року служив у Збройних Силах України на посаді водія-понтонера.

Нагороджений медаллю бойових дій в АТО «Ветеран війни».

Воїн загинув 4 травня 2022 року під час виконання бойових завдань на Харківщині в районі н.п. Протопопівка, Ізюмського району, Харківської області.

Cолдату Владиславу Штефусю виповнилось лише 24. . Не одружений, без сина залишились батьки. .

Указом ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №416/2022 “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” ШТЕФУСЯ Владислава Олеговича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)

Рішенням сесії Дубенської міської ради від 14 грудня 2023 року Штефусю Владиславу Олеговичу присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).… Читати далі

Соколов Олександр Євгенович (05.12.1975-04.05.2022)

Соколов Олександр Євгенович народився 5 грудня 1975 року у місті Дубно. Навчався у Дубенській ЗОШ №6, яку закінчив у 1991 році.
У 1992 вступив до Львівського професійно-технічного училища. 25 грудня 1993 року був призваний до лав Збройних Сил України.
Старший солдат-понтонер загинув 4 травня 2022 року у результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі н.п. Протопопівка Ізюмського району Харківської області.
У Героя залишились мама, дружина, син та донька.
Похований на Алеї Слави у місті Дубно на Семидубському кладовищі.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №416/2022 “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” СОКОЛОВА Олександра Євгеновича — старшого солдата нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)

14 грудня 2023 року Згідно рішення сесії Дубенської міської ради. Соколову Олександру Євгеновичу присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).

14 грудня рішенням Дубенської міської ради Соколову Олександру Євгеновичу присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).

27 квітня, 2023 року на фасаді Дубенського ліцею №6 відкрито меморіальну дошку Олександру Соколову, який навчався в цьому закладі.… Читати далі

Савіцький Олег Анатолієвич (11.10.1978-07.04.2022)

Савіцький Олег Анатолійович народився 11 жовтня 1978 року у місті Дубно. В перший клас пішов у 1986 році до Дубенської  ЗОШ  №6. Закінчивши школу у 1996 році, проходив строкову службу в одній з військових частин міста Львова. Після служби навчався у школі прапорщиків у Василькові. Закінчивши навчання, служив в авіаційному полку. З 2016 року по 2022 роки перебував на службі в дорожньо-коменданському батальйоні 47 інженерної бригади.  З 2017 року був учасником АТО. На момент початку повномасштабного вторгнення росії у України перебував на Сході.
Штаб-сержант, командир І ДКР Олег Савіцький загинув 07 квітня 2022  року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання н.п Степове Попаснянського р-ну Луганської області. Залишились батько, дружина та син та донька.
Похований воїн на одному з кладовищ Мирогощанської ОТГ

14 груд. 2023 року   рішенням сесії Дубенської міської ради Савіцькому Олегу Анатолійовичу  присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).

Читати далі