Бариш Олександр Вікторович (позивний «Логопед») народився 9 жовтня 1975 у місті Дубно. Навчався в Дубенській школі №7. Після закінчення школи пройшов строкову службу. Понад 15 років працював слюсарем-мотористом на Дубенському цукровому заводі. Любив свою справу, як кажуть рідні: «Любив крутити гайки».
У 2015 році був призваний по мобілізації для участі в АТО. Впродовж двох років воював в перших рядах 10-ої штурмової бригади в населених пунктах Мар’їнка, Красногорівка, Катеринівка, Авдіївка. За час служби був нагороджений нагрудним знаком «ОБОВ’ЯЗОК ВИКОНАНО З ЧЕСТЮ».
У перші дні повномасштабного вторгнення знову повернувся до лав Збройних Сил України, був санітаром, під час бойовий дій врятував не одне життя, про що свідчать вдячні слова побратимів. Брав участь у бойових діях в Сумській області та населеному пункті Бахмут на Донеччині.
Молодший сержант Бариш Олександр Вікторович, вірний військовій присязі, захищаючи нашу Батьківщину, її свободу і незалежність, виявивши стійкість та мужність під час мінометного обстрілу зі сторони збройних сил російської федерації, героїчно загинув 11 травня 2023 року в районі н.п. Оріхово-Василівка Донецької області.… Читати далі
Смалюк Сергій Сергійович (11.08.1968-21.07.2023)
Смалюк Сергій народився 11 серпня 1968 року в м. Дубно. Навчався в Дубенській ЗОШ №2, після закінчення якої вступив до Дубенського медичного коледжу.
Проходив строкову службу на карело-фінському кордоні, виконував обов’язки фельдшера і був командиром зенітно-ракетної установки.
Після закінчення служби свою трудову діяльність розпочав в Дубенській районній лікарні, в якій пропрацював 25 років. Користувався великою повагою колег по роботі. Дуже любив свою родину та кохану дружину. Був надзвичайно доброю та щирою людиною. До останнього подиху був вірним Батьківщині, професії та світлому поклику серця – допомагати.
Під час служби проявив неабияку мужність та героїзм, за що 10 липня 2023 року наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №1513 відзначений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест».
Старший сержант, фельдшер медичного пункту 3-го механізованого батальйону Смалюк Сергій Сергійович загинув 21 липня 2023 року під час виконання бойового завдання з евакуації пораненого в районі н.п. Мала Токмачка Запорізької області внаслідок ворожого обстрілу бронетранспортера М113.
Похований Герой у місті Дубні на кладовищі по вул. Млинівській. У воїна залишились дружина, сестра та брат.… Читати далі
Триндусь Вадим Петрович, псевдо “Козак” (15.09.1992-09.08.2023)
Триндусь Вадим Петрович народився 15 вересня 1992 року в місті Дубно Навчався в Дубенському ліцеї №3.
У 2014 році одружився і став коханим чоловіком, а згодом – люблячим татусем для своїх синів. Вадим був позитивною і енергійною людиною. Завжди підтримував всіх словом і ділом.
24 лютого 2022 року без вагань Вадим записався у ТРО м.Дубно, де проходив навчання для захисту країни і сім?ї, а 28 березня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Прийшовши воєнну підготовку, 15 червня 2023 року вирушив на схід нашої країни. Під час служби проявив неабияку мужність та героїзм, був відданим солдатом і побратимом.
Життя хороброго воїна обірвалося 9 серпня 2023 року поблизу населеного пункту Васюківка Бахмутського району Донецької області. В бою під обстрілами, захищаючи волю та незалежність України, солдат отримав поранення несумісні з життям. Похований Герой на кладовищі села Тараканів Дубенського району.
Вадим Триндусь нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Рішенням сесії Дубенської міської ради від 14 грудня 2023 року Триндусю Вадиму Петровичу присвоєно звання “Почесний громадянин м.… Читати далі
Тимощук Василь Леонідович, позивний «Вампір» (25.07.1970-28.05.2023)
Тимощук Василь Леонідович (позивний «Вампір») народився 25 липня 1970 року в місті Дубно. Навчався в Дубенській ЗОШ №1, після закінчення якої продовжив навчання у ПТУ №27. Захоплювався історією, археологією та моделюванням кораблів. Дуже любив різних птахів, особливо папуг.
У 1988 році був призваний на строкову службу на «Байканур». В подальшому працював на підприємствах Дубна. У 1995 році одружився та мріяв про дітей. Мрія збулась – має донечку Софійку.
14 вересня 2022 року за мобілізацією знову повернувся до лав ЗСУ, захищав Україну у складі 14 окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого.
Рядовий стрілець Тимощук Василь Леонідович загинув 28 травня 2023 року під час танкового обстрілу, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України, в районі населеного пункту Іванівка Куп’янського району Харківської області. Похований Герой на кладовищі села Кривуха Дубенського району.
У воїна залишились мати, дружина та донечка.
“Почесний громадянин м. Дубно” (посмертно). Рішення сесії Дубенської міської ради від 14 грудня 2023 року
Братащук Іван Петрович (30.01.1990-16.09.2024)
Народився майбутній воїн 30.01.1990 року у селі Гранівка, проживав із сімє’ю в Козині. Був надзвичайно працьовитим, вмілим господарем. Нещадовно родина придбала будинок у селі Савчуки.
Оборонець Батьківщини мужньо, сумлінно і самовіддано виконував військовий обов’язок. У 2022 році Івана БРАТАЩУКА було відзначено нагрудним знаком «Знак пошани». У травні 2023 року Захисник був нагороджений Почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», а вже у вересні 2023 року військовослужбовець отримав пам’ятну монету «Захисник Харківщини та міста Ізюм».
Іван виконував обов’язки командира відділення дистанційного мінування взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення..
Загинув під час виконання бойових дій 16 вересня 2024 року.
У загиблого Захисника залишилися дружина Оксана Анатоліївна та сини Андрій і Максим.
Похований с.Козин, Дубенського району Рівненської області
Галанджовський Володимир(16.12.1975 -17.02.2024)
Галанджовський Володимир Петрович народився 16 грудня 1975 року в місті Радивилові. 1 вересня 1983 року пішов у 1-й клас Радивилівської ЗОШ №1 І-ІІІ ст. Володимир був енергійним, жвавим хлопчиком, любив грати у футбол. Після закінчення 8-го класу вступив до Радивилівського ПТУ, де здобув фах тракториста. Через поганий зір та проблеми із здоровʼям не ніс строкову військову службу.
Після одруження проживав у Тернопільській області, батько трьох дітей. Працював різноробочим. Останні роки Володимир проживав у м.Радивилові з мамою та сестрою.
Призваний до ЗСУ був 22 червня 2023 року. Навчання проходив на Тучинському полігоні Рівненської області. Службу проходив на посаді стрільця стрілецького взводу. 11 січня 2024 року був відправлений на Купʼянський напрямок. Загинув Володимир Петрович 17 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Куп’янськ Харківської області.
З військовими почестями похований на Лев’ятинському кладовищі поряд з могилою батька.
Андрійчук Андрій Антонович ( 06.11.1980 – 07.02.2024)
Андрій Андрійчук народився 6 лютого 1980 року в місті Радивилові. 1 вересня 1987 року пішов у 1-й клас Радивилівської ЗОШ №1.
Зі спогадів класного керівника Василя Ілліча Вишницького та однокласників: « Андрій був відповідальним, скромним юнаком. Любив працювати, завжди брав участь в загальношкільних трудових десантах, сумлінно виконував доручення”. Після закінчення школи у 1996 році вступив до Радивилівського СПТУ, де здобув кваліфікацію майстра сільського виробництва.
У 1999 році проходив службу в лавах ЗСУ на посаді розвідника-сапера відділення взводу інженерної розвідки групи інженерного забезпечення. Після військової служби працював будівельником, теслею. У 2004 році отримав подяку та нагороджений грамотою за допомогу в будівництві храму в селі Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області.
Був добрим, чуйним та щирим, завжди всім допомагав, ніколи не залишав у біді.
30 серпня 2023 року був призваний на військову службу Львівським МТЦК та СП в місті Львів. Виконував бойові завдання на Запоріжжі. 7 лютого 2024 року внаслідок ворожої атаки життя Андрія Антоновича обірвалося.
Страшна війна забрала життя найдорожчого чоловіка, люблячого батька трьох чудових хлопців, доброго брата, вірного друга.… Читати далі
Лесний Роман Михайлович (03.06.1979-21.09.2022)
Лесний Роман Михайлович народився 3 червня 1979 року у місті Дубно. Навчався в Дубенській ЗОШ №1 та ЗОШ №6. Здобув фах зварювальника у професійному училищі. Цікавився технікою, захоплювався мотоциклами, грав на гітарі.
Багато років працював у Дубенській виправній колонії для неповнолітніх, мав звання прапорщика. Після закриття колонії продовжив службу на місцевій нафтобазі. Пізніше був переведений у 44 окрему артилерійську бригаду імені гетьмана Данила Апостола.
Під час повномасштабного російського вторгнення Роман ніс службу у лавах ЗСУ. Разом з побратимами мали виконувати бойові завдання на передовій. Створив родину та мріяв про мирне життя. Понад усе вірив у перемогу!
Старший солдат Роман Лесний загинув 21 вересня 2022 року від отриманих поранень несумісних із життям в результаті артилерійського обстрілу району вогневої позиції артилерійської батареї артилерійського дивізіону в районі н.п. Біла Гора Донецької області під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України.
У воїна залишились дружина та діти.
Похований на Алеї Слави у місті Дубно на Семидубському кладовищі.
ВІдповідно до Указу Президента №152/2024 “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку” орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджено Лесного Романа Михайловича (посмертно) — старшого солдата
Рішенням сесії Дубенської місько від 14 грудня 2023 року воїну-Герою Дубенської міської територіальної громади, який віддав життя за Волю та Незалежність України Лесному Роману Михайловичу присвоєно міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).… Читати далі
Томко Володимир Олександрович (12.06.2002-05.06.2022)
Томко Володимир Олександрович народився 12 червня 2002 року у місті Дубно.
З 2008 року навчався у Дубенській ЗОШ № 6. Після закінчення 9-го класу у 2018 році вступив до Дубенського вищого художнього професійно-технічного училища, який закінчив у 2021 році, здобувши професію «Електрозварник».
4 жовтня 2021 року був призваний до лав ЗСУ. Військову службу проходив у військово-морських силах Збройних сил України. Здобув звання старший комендор (матрос).
Військовослужбовець загинув 5 червня 2022 року, виконуючи бойове завдання в акваторії Чорного моря у складі тактичної групи, в результаті ведення бойових дій з супротивником та нанесенні ним ракетного удару.
Похований на Алеї Слави у місті Дубно на Семидубському кладовищі.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі указом президента України №461/2022 нагороджено Орден «За мужність» III ступеня ТОМКА Володимира Олександровича (посмертно) — матроса
Рішенням сесії Дубенської місько від 14 грудня 2023 року воїну-Герою Дубенської міської територіальної громади, який віддав життя за Волю та Незалежність України Томко Володимиру Олександровичу присвоєно міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).… Читати далі
Штефусь Владислав Олегович (29.03.1998-04.05.2022)
Штефусь Владислав Олегович народився 29 квітня 1998 року у місті Дубно.
З 2004 року по 2008 рік навчався у Дубенській початковій школі №4, з 2013 року по 2017 рік – у Дубенській ЗОШ №6.
Після закінчення 9 класу вступив до Мирогощанського аграрного коледжу. Активно займався спортом. Кандидат у майстри спорту з вільної боротьби. Учасник регіональних та міжнародних змагань, нагороджений численними кубками та медалями.
З 2019 року служив у Збройних Силах України на посаді водія-понтонера.
Нагороджений медаллю бойових дій в АТО «Ветеран війни».
Воїн загинув 4 травня 2022 року під час виконання бойових завдань на Харківщині в районі н.п. Протопопівка, Ізюмського району, Харківської області.
Cолдату Владиславу Штефусю виповнилось лише 24. . Не одружений, без сина залишились батьки. .
Указом ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №416/2022 “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” ШТЕФУСЯ Владислава Олеговича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)
Рішенням сесії Дубенської міської ради від 14 грудня 2023 року Штефусю Владиславу Олеговичу присвоєно найвищу міську відзнаку – звання “Почесний громадянин міста Дубно” (посмертно).… Читати далі









