Ярошик Андрій Іванович (04.07.1974-12.12.2022)

Андрій Ярошик народився у селі Деражне. Навчався у місцевій школі,  здобував освіту у Рокитнівському медичному училищі. По завершенню — вступив до Рівненського державного гуманітарного університету. Відтоді переїхав до Рівного.

У професійній діяльності Андрій знайшов себе у бізнесі — займався реалізацією лако-фарбової продукції та супровідних товарів до неї.

Із перших днів повномасштабної війни росії проти нашої країни, Андрій добровольцем вирушив захищати Україну. Відтоді побував у одних з найгарячіших точок Миколаївщини та Херсонщини. Та, на жаль, обірвалося його життя на Донеччині в районі Бахмута. 48-річний солдат Андрій Ярошик загинув 12 грудня…

Поховали Андрія Ярошика у селі Бармаки.

Читати далі

Войтович Назар Ігорович (18.10.2003-02.11.2022)

Назар Войтович народився 18 жовтня 2003 року. Навчався у Радивилівському ліцеї №1, випускником якого був у 2020 році. Він був одним з кращих учнів школи, талановитим вихованцем Радивилівського міського Будинку школяра, активним учасником культурно-мистецького життя громади.

Після закінчення школи навчався у Київському університеті ім. Драгоманова. Через війну покинув навчання в університеті і пішов у ЗСУ. На початку повномасштабного вторгнення Назар став на захист Києва. Він швидко опанував військову справу і вже влітку 2022 року стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу Назарій Войтович, з позивним «Малий», боронив Україну на сході.

У жовтні 2022 року Назару виповнилося 19 років і він отримав звання молодшого сержанта. Загинув Назарій Войтович 2 листопада 2022 року біля населеного пункту Білогорівка Сєверодонецького району на Луганщині.

Поховали Героя на міському кладовищі у Радивилові.

Указом Президента №873/2022 від 23 грудня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» молодшого сержанта Войтовича Назарія Ігоровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Гончар Дмитро Петрович (30.09.1996-10.09.2022)

Гончар Дмитро  народився 30 вересня 1996 року в смт. Володимирець Рівненської області. Мама, Гончар Наталія Іларіонівна. Тато, Гончар Петро Микитович. В дитячі роки  відвідував садочок «Казка» . У 2003 році пішов до першого класу  Володимирецького районного колегіуму де і навчався до 2014 року. В період  навчання  здобув професію оператора комп”ютерного набору.  У 2016 році був призваний  на військову службу за контрактом у військову частину 3045 Національної Гвардії України, м. Вараш, отримав звання старший сержант.
З початком повномасштабної війни Дмитро без роздумів пішов захищати  Україну. 25 лютого 2022 року він ніс службу у Рівненському ОТЦК на посаді водія у смт. Володимирець. У травні  переведений у м. Володимир, Волинської області, де проходив навчання  та бойову підготовку.  Служив у 14 ОМБР командиром відділення 4  стрілецької роти 2 стрілецького батальйону.
16 липня 2022 року  прикомандирований в район виконання бойових дій у тактичне угрупування «Соледар. Служив на Бахмутському  напрямку. Згодом їхня бригада перемістилася в Харківську область.

Старший сержант Гончар Дмитро Петрович героїчно загинув 10 вересня 2022 року, визволяючи Україну від загарбників.… Читати далі

Леунов Олександр Володимирович (31.12.1987-16.03.2022)

Леунов Олександр Володимирович народився 31 грудня 1987 року, смт  Краснопілля Сумської області. Закінчив місцеву дев`ятирічну школу в 2002 році. Після школи навчався в Лебединському медичному коледжі на Сумщині.

Проходив строкову службу в Криму. З 2007 по 2010 рік служив за контрактом  в 30-ій механізованій бригаді м. Новоград-Волинського Житомирської області . В 2015 році брав участь в зоні АТО. З 2021 до 24 лютого 2022 року працював у вищому професійному училищі № 24 м. Корець.

16 березня 2022 року старший сержант Олександр Леунов виконував бойове завдання в районі населеного пункту Кам’янка, Харківської області. Під час прориву колон ворожої техніки з міста Ізюм в напрямку міста Слов’янськ, в складі 3-ї аеромобільно-десантної роти, яка перебувала в резерві, він висунувся на передній край оборони.

Під вогнем противника старший сержант Леунов відчайдушно та уміло керував діями підрозділу. А під час зустрічного бою, розділившись силами до взводу зайняв позицію на лівому фланзі дамби населеного пункту Кам’янка. На чолі підрозділу, він вступив в бій з противником та знищив три ворожі танки та дві БМП-3 противника.… Читати далі

Павлюк Михайло Миколайович (12.11.1988-04.07.2022)

Павлюк Михайло Миколайович народився 1989 року с. Річечино Корецького району Рівненської області. Навчався у школах с. Топчі та Великої Клецької. Закінчив Корецьке вище професійно-технічне училище №24. Михайло мав золоті руки, був дуже працьовитим, доброю людиною,
розповідають знайомі.

У 2006 році був призваний на строкову службу, яку проходив у військовій частині м. Києва. Пізніше працював на підприємстві з виробництва вікон Epsilon у Рівному. В 2015-2016 рр. пройшов АТО, тож з  початком російського повномасштабного вторгнення був мобілізований як резервіст.
Життя захисника обірвалося 4 липня в боях за суверенність та незалежність України, під час виконання бойового завдання. Унаслідок ворожого обстрілу він був вбитий російськими окупантами на Донеччині.

У Героя залишися мама, брат та сестра.… Читати далі

Окушко Василь Анатолійович (29.12.1992 -26.09.2022)

Василь Анатолійович Окушко народився 29 грудня 1992 року. Навчався у Головницькій ЗОШ,  пізніше у Клеванському професійно-технічному училищі, де здобув спеціальність кухаря-кондитера. За спеціальністю не працював, після навчання був на заробітках. 11 жовтня 2011 року призваний на строкову військову службу, а 9 жовтня 2012 року звільнений в запас.

У 2014 році брав участь в антитерористичній операції на сході нашої держави. 2 квітня 2019 року підписав контракт іперебував  в Луганській та Донецькій областях.  Внаслідок бойових дій отримав контузію та тимчасово був звільнений від військової служби. Цьогоріч з 1 квітня продовжив захищати Україну від загарбників.
На  початку війни  Василь  навчався  в Десні в складі першого механізованого батальйону другої механізованої роти, пізніше направлений   в окупований Чорнобиль. Пізніше в село Макарівка Київської області.

Життя Окушко Василя  обірвалося 26 вересня біля Гряниківки, що на Харківщині. Василю було 29 років.

Поховали захисника на місцевому кладовищі з військовими почестями.… Читати далі

Шолота Василь Миколайович (03.08.1979-13.04.2022)

Шолота Василь народився 3 серпня 1979 року в селі Трипутня Сарненського району (до 2021 р. – Дубровицького району). У 1986- 1997 рр. навчався в Трипутнянській школі.

Після військової служби у ЗСУ, куди його призвали у 1998-му, приїхав працювати до Рівного, де й зустрів свою майбутню дружину Ірину. Згодом родина жила у селі Кошатів Рівненського району (до 2021 р. – Здолбунівського району). Василь розпочав власний бізнес. У них народилися трійко діток.

У 2014 році пішов добровольцем на фронт, а в 2015-му отримав важке поранення. Після поранення повернувся додому та продовжував працювати волонтером. У 2015 році був нагороджений медаллю «За оборону держави», мав нагрудний знак «Бійцю батальйону «Айдар».

Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України 24 лютого 2022 року, Василь відразу став на її захист.

13 квітня 2022 року солдат Василь Шолота загинув під час зіткнення з військами російської федерації біля населеного пункту Борова Харківської області.

12 листопада 2022 року жителі Здолбунівської громади провели Героя в останню путь, а поховали його в рідному селі Трипутня Сарненського району.… Читати далі

Іванов Андрій Анатолійович (11.09.1996-08.09.2022)

Іванов Андрій Анатолійович народився 11 вересня 1996 року в селі Орлівка Березнівського району, де і провів щасливе дитинство . З 2003 по 2012 рік навчався в Орлівській школі. Гарно вчився.
Андрій змалку дуже любив грати у футбол.  Після закінчення  школи, з 2012 по 2014 рік навчався в Березнівському економіко -гуманітарному ліцеї. Після успішного закінчення ліцею навчався в Київському політехнічному інституті  Ігоря Сікорського. Далі працював у Києві  за  спеціальністю,    майстром на
підприємстві.
Андрій створив сім’ю. З перших днів війни разом з дружиною вступив в територіальну оборону Києва, а потім підписав контракт з ЗСУ.
Загинув Андрій Іванов 8 вересня 2022 року в боях з  російськими загарбниками під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Йому було лише 25 років, не дожив до свого 26-річчя всього три дні.
У Героя залишилась вдовою дружина Анастасія. Втратили найдорожчого сина мама і тато, оплакують його молодші брати.
Поховали бійця у рідному селі.… Читати далі

Гузь Роман Вікторович (05.11.1994-03.10.2022)

Гузь Роман народився 5 листопада 1994 року в селі Іллін Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району).

З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію вільної та незалежної України, став на її захист разом зі своїми двома рідними братами.

Роман загинув 3 жовтня в районі населеного пункту Дробишево Донецької області.

Поховали військовослужбовця 9 жовтня 2022 року в рідному селі Ілліні.

В загиблого залишилися батьки та два брати.… Читати далі

Крохмалюк Тарас Васильович (1997-02.11.2022)

Крохмалюк Тарас народився у селі Пустомити Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району). Навчався в Малятинській школі, після закінчення якої поступив у Рівненській професійний ліцей за спеціальністю токар- фрезеровщик. Після завершення навчання проходив строкову військову службу.

З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, Тарас був призваний на військову службу під час мобілізації.

Загинув Тарас 2 листопада 2022 року під час артилерійського обстрілу поблизу міста Бахмута Донецької області.

Поховали Героя 9 листопада 2022 року на кладовищі в с. Мощони Рівненського району.

У загиблого залишилися батьки, сестра, дружина та донька.… Читати далі