Революція гідності. Війна. Рівненщина

Симонюк Андрій Вікторович народився 21 вересня 1981 року в                       смт Володимирець Рівненської області. В період з 1988 року по 1995 рік навчався в  загальноосвітній школі № 125 м. Казань, республіка Татарстан, російської федерації.

У 1995 році вступив до Казанського Суворовського військового училища, яке закінчив у 1998 році. З 1998 по 1999 рік проходив військову службу та навчався в Казанській філії військово-артилерійського університету, м. Казань.

У вересні 1999 року  переїхав  на проживання в Україну,  м.Рівне.  Навчався в Українському державному університеті водного господарства та природокористування, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «підйомно – транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання та здобув кваліфікацію інженера – механіка.

Свою трудову діяльність Андрій СИМОНЮК розпочав у липні 2002 року на посаді інженера, пізніше переведений на посаду заступника начальника транспортного цеху, а згодом начальником транспортного цеху АТ «Рівневтормет». В період з 2005 по 2009 рік працював на посадах менеджера Приватного підприємства «РОМ» та ТОВ «Українська сірникова фабрика».

З травня 2009 року працював на державній службі в органах Мінприроди України, де пройшов шлях від провідного спеціаліста  до начальника відділу.… Детальніше

 Байчура Роман Миколайович  народився  6 червня 1986 року в селі Поліське Березнівського району Рівненської області. У 2001 році закінчив Поліську ЗОШ І-ІІ ступенів. Після школи навчався У Соснівському ВПУ №8 де здобув професію столяра-будівельника. Роман у мирному житті працював на різних будівельних роботах.

Коли розпочалося   масштабне вторгнення до України   пішов добровольцем на війну. Спочатку був направлений у Володимир Волинський, військова частина  А 1008, а потім   у Донецьку область.

Загинув Роман Байчура 25 липня у боях з російськими окупантами поблизу населеного пункту Берестове Донецької області.

Батьки втратили сина, дружина – чоловіка, двоє малолітніх синів – тата.

Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася  у Свято-Михайлівській церкві села Поліське.

 … Детальніше

Віктор Франчук народився 11 квітня 1994 року в селі Яполоть на Костопільщині, де і проживав. Останнім часом разом з дружиною займався волонтерством. З початку повномасштабного російського вторгнення, у березні 2022 року без вагань став на захист Батьківщини.  Солдат Віктор Франчук був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону в/ч А4350.

Виконуючи бойове завдання, Віктор Франчук 27 липня 2022 року загинув під Херсонською Білогіркою в результаті артилерійського обстрілу. Ненависні варвари забрали у батьків люблячого сина, у вагітної жінки – надійного чоловіка, а у шестирічної донечки, котра цьогоріч мала стати першокласницею, – дорогого татуся.

Віктора поховали на місцевому кладовищі в с. Яполоть.… Детальніше

Олександр Стецюк народився 30 березня 1985 року в с. Великий Стидин на Костопільщині. Мобілізований був добровольцем ще на початку розв’язаної росією війни – 10 березня.

Олександр – стрілець-зенітник 1-го зенітно-ракетного взводу зенітно-ракетної батареї військової частини А4053.

Поліг наш Захисник на полі бою як Герой 17 вересня 2022 року неподалік с. Опитне Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника.

Війна обірвала життя прекрасного сім’янина, батька двох дітей.

Оленксандра урочисто поховали у рідному селі.… Детальніше

Народився Андрій Грановський 6 квітня 1999 в с. Хотин Дубенського району Рівненської області. Навчався у Радивилівській ЗОШ № 1. Закінчив Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП, отримав спеціальність електрогазозварювальника.

Воїн Андрій мав пухлину мозку і вилікувався, а з початком війни в Україні пішов добровольцем захищати свою Батьківщину від російських загарбників. На відмовляння  рідних відповідав: «А хто піде,  як не я”.

Андрій Грановський проходив службу у Донецькій області, поблизу Бахмута, після цього був переведений у Харківську область.

22 вересня 2022 року Андрій Грановський загинув у м. Куп’янськ Харківської області, під час виконання бойового завдання по захисту незалежності України.

Поховали Грановського Андрія на кладовищі в м.Радивилові,

У загиблого героя залишились батьки і молодша сестра.

Указом Президента України №363/2023 “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку” ГРАНОВСЬКОГО Андрія Сергійовича  нагороджено  орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Удостоєний відзнаки «Князівський хрест Героя «Навіки в строю».… Детальніше

Ігор Вікторович Левицький народився 3 лютого 1995 року.

З 2001 року навчався в  Костопільській  ЗОШ  №2 І–III ступенів (нині Костопільський ліцей №2).

Ігор Левицький у мирному житті працював таксистом за кордоном. Але після 24 лютого повернувся в Україну і добровольцем пішов воювати за рідну землю. Він був справжнім патріотом, мудрим командиром відділення, комунікабельним та товариським, мав багато друзів, з якими завжди ділився останнім.

2015- 2016 роки – проходив військову строкову службу в ЗСУ в десантних військах.

Призваний на військову службу 21. 03. 2022 року Костопільським  РТЦК та СП Рівненська область до виконання дій на різні зміни в оперативній обстановці та з 13. 04. 2022 року проходив службу у в/ч А 4350, відповідно до наказу командира в/ч  А 4350 ( по строковій частині), від 06. 04. 2022 року №3, командир Валерій Скред.

Командир відділення аеромобільного взводу та солдат Ігор Левицький загинув 27. 07. 2022 року в результаті артобстрілу в районі  Білогірки Херсонської області.

Похований у Костополі на міському кладовищі «Нове» з іншими воїнами небесного легіону.… Детальніше