Революція гідності. Війна. Рівненщина

Богдан Тимчук народився у  1969 році в селі Колоденка.    Навчався в Колоденській загальноосвітній школі, вступив у Мирогощанське професійно-технічне училище. Строкову службу проходив у артилерійських військах у Красноярську. Після служби закінчив навчальні курси водія. Розпочав роботу в підприємстві КОМТранс. Згодом оформив статус підприємця та створив власну справу – фірму «Світанок», займався фермерським господарством.

Із початком російського вторгнення, на виклик військкомату, 23 квітня чоловік вже був на навчальному полігоні в селі Стриганці Львівської області, через місяць переведений у 10 гірськоштормову бригаду в селищі Коломия Закарпатської області. На Тучинському полігоні  що на Рівненщині здобув навики навідника-оператора БМП. 13 червня частину бригади було відправлено на схід нашої країни. База дислокації – Краматорськ. Богдан воював у населених пунктах Лисичанськ, Бахмут, після другого бою в Друшківці 27 червня потрапив у санчастину, де реабілітувався 5 днів.

28 липня воїн отримав осколкове поранення внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області, 30 липня Богдан помер у Краматорській міській лікарні № 2 від ускладнень унаслідок отриманих поранень.… Читати далі

Назар Небожинський народився 23 січня 1999 року у місті Рівному Рівненської області.

Навчався у Рівненському НВК «Колегіум». У 2016 році вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. Закінчив бакалаврат, після чого пішов добровольцем до лав Збройних сил України.

30 березня 2022 року, у ході російсько-української війни на Чернігівщині Назар, навідник БМП, підбив три ворожі «броні», однак крайня гармата встигла спрацювати і смертельно його поранила. Ціною власного життя він врятував 20-х побратимів.

Похований Назар Небожинський 4 квітня 2022 року на Алеї Героїв на кладовищі «Нове» у Рівному.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі  указом президента від 20 квітня 2022 року № 265/2022 Небожинського Назара  Володимировича, молодшого сержанта , нагороджено  орденом  «За мужність» III ступеня ( посмертно)… Читати далі

Вадим Карпович народився у селі Великі Озера Дубровицького району Рівненської області. Коли йому виповнилося 8 років, родина переїхала на Херсонщину. Саме там Вадим провів практично усе життя.

Працював у міліції, у 2008 році звільнився за власним бажанням. У 2015-му його мобілізували, він пройшов рік війни-АТО, повернувся додому. А потім підписав контракт із ЗСУ.  Починав солдатом, а вже скоро мав отримувати капітана.

Із початком війни його дружина Світлана та 13-річний син Андрій переїхали до Рівного, а чоловік був на кордонах з Луганщиною.

40-річний старший лейтенант командир роти 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового Костя Гордієнка Вадим Карпович, позивний “Шериф”, загинув 28 липня під час зенітно-ракетного обстрілу в селі Гончарівське Чернігівської області…… Читати далі

Віталій Кучерук народився 17 березня 1999 року  в с. Олександрія Рівненського району. Навчався в ЗОШ с. Олександрія. Вступив до  Національної академії  сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив  у 2020 році.

Ніс службу у Мукачеві, та з початком воєнних дій був відправлений до Києва, захищати країну.

Командир реактивного артилерійського взводу – старший офіцер реактивної артилерійської батареї.  Увечері 26 лютого у транспортний засіб, де перебував  лейтенант Віталій Кучерук поцілив ворожий снаряд від чого він   загинув.

Йому було лише  23 роки. У Віталія залишилися батьки, молодший брат та кохана дівчина.

Указом Президента України мужнього офіцера нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі… Читати далі

Анатолій Саратов народився 13 січня 1998 року у селищу Клесів Сарненського району.Анатолія виховувала бабуся. 2015 закінчив Клесівську ЗОШ І-ІІ ступенів ліцею, після чого пішов працювати верстатником у цеху переробки ДП «Клесівський лісгосп». 2019 підписав контракт із ЗСУ та проходив службу у зоні ООС на Луганщині. З початком російського вторгнення став на захист рідної землі.

Загинув в с. Попасна Луганської області 1 квітня 2022 року, виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи територію України від російських загарбників.

18 квітня 2022 р. в останню путь провели загиблого  Анатолія Саратова. Світла пам’ять про Героя, його незламний патріотичний дух назавжди залишаться в серцях рідних, близьких друзів, побратимів та знайомих.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Анатолія Саратова нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі