Березнівська територіальна громада

Савчук Андрій Миколайович (16.06.1984-03.11.2022)

Савчук Андрій народився 16 червня 1984 року у селі Голубне Березнівського (тепер Рівненського) району. Навчався у Голубнівській ЗОШ. Брав  участь щодо забезпечення оборони України та визволення її від нападу російських агресорів.
Савчук Андрій проявивши мужність та залишившись вірним присязі, загинув 03 листопада 2022 року виконуючи завдання поблизу населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. В пам’яті рідних та друзів він назавжди лишився порядним, доброзичливим та життєрадісним.
Двоє дівчаток шкільного віку все життя пам’ятатимуть ціну свободи і незалежності України – адже до Небесного українського війська доєднався і їх тато.
Мати втратила сина, діти – тата, брати та сестра – рідну людину.… Читати далі

Іванов Андрій Анатолійович (11.09.1996-08.09.2022)

Іванов Андрій Анатолійович народився 11 вересня 1996 року в селі Орлівка Березнівського району, де і провів щасливе дитинство . З 2003 по 2012 рік навчався в Орлівській школі. Гарно вчився.
Андрій змалку дуже любив грати у футбол.  Після закінчення  школи, з 2012 по 2014 рік навчався в Березнівському економіко -гуманітарному ліцеї. Після успішного закінчення ліцею навчався в Київському політехнічному інституті  Ігоря Сікорського. Далі працював у Києві  за  спеціальністю,    майстром на
підприємстві.
Андрій створив сім’ю. З перших днів війни разом з дружиною вступив в територіальну оборону Києва, а потім підписав контракт з ЗСУ.
Загинув Андрій Іванов 8 вересня 2022 року в боях з  російськими загарбниками під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Йому було лише 25 років, не дожив до свого 26-річчя всього три дні.
У Героя залишилась вдовою дружина Анастасія. Втратили найдорожчого сина мама і тато, оплакують його молодші брати.
Поховали бійця у рідному селі.… Читати далі

Нисинець Василь Васильович (09.01.1991-22.05.22)

Нисинець Василь народився  дев’ятого січня 1991 року  в селі  Городище Березнівського району.

Трудову діяльність Василь Нисинець розпочав  у спецпідрозділі в грудні 2012 року на посаді поліцейського-водія. В органах внутрішніх справ він служив понад дев’ять років. Активно займався спортом,  захоплювався самбо.  Брав участь у спортивних змаганнях, на його рахунку — не одна перемога,  не одна медаль і  кубок.

У 2016 році після ретельного відбору Василь Нисинець став частиною новоствореного спецпідрозділу КОРД. Працював старшим інспектором 4-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління КОРД Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Згодом обрав вузьку  спеціалізацію —  кінолога.

Виконуючи бойове завдання, о  четвертій годині ранку 22 травня, капітан поліції героїчно загинув на 31-му році життя  в с. Вільноандріївка, Запорізької області.

Без батька залишилася  дворічна донька.

Поховали полеглого правоохоронця поряд із могилою батька в селі Городище  колишнього Березнівського району

Читати далі

Микитюк Олександр Віталійович (13.11.1979 -28.10.2022)

Олександр Микитюк народився  13 листопада 1979 року в Рівному,  навчався у ЗОШ , число 26,  після 9 класу продовжив навчання у дев’ятому ПТУ, де здобув фах токаря.

Коли не стало батьків,   у 18 років Олександр оформив опіку над  12 річним  братом Романом . Працював на радіозаводі, потім – майстром з обслуговування таксофонів Укртелекому. Пізніше робив ремонти, спеціалізувався на роботі з декоративними матеріалами.

Останні 14 років Сашко разом із дружиною жив у смт  Березне.  З початком війни там пішов до військкомату, навчання проходив на Яворівському полігоні.

Військовий потрапив у Сєвєродонецьк. Пізніше отримав поранення, але повернувся на службу…

Олександр був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.

42-річний Олександр Микитюк загинув 28 жовтня поблизу села Опитне Донецької області…Поховали його, як того і хотів, у Березному на кладовищі в урочиці Лучка (6 листопада)

 … Читати далі

Харчук Роман Миколайович (04.01.1986-23.07.2022)

Харчук Роман Миколайович народився 4 січня 1986 року в селі Моквин Березнівського  району Рівненської області. У 2001 році закінчив 9 класів Моквинської ЗОШ та вступив до Млинівського ветеринарного технікуму, який закінчив у 2006 році, цього ж року.
У мирному житті Роман Харчук працював ветеринарним лікарем, , а з 2007 року по 2019 рік – працював у Березнівській районній ветеринарній лікарні. Із початком військової агресії російської федерації проти України, 26 лютого 2022 року,  Роман розпочав військову службу в роті охорони першого відділу Рівненського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а 9 травня 2022 року був направлений до військової частини Збройних Сил України міста Володимир-
Волинський, залишивши вдома трьох юних донечок і молоду дружину.З 15 липня по 23 липня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи в Харківській,
Донецькій областях. Служив у стрілецькому батальйоні військової частини А 1008.

Загинув 23 липня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Берестове Донецької області.… Читати далі

Байчура Роман Миколайович (06.06.1986-25.07.2022)

 Байчура Роман Миколайович  народився  6 червня 1986 року в селі Поліське Березнівського району Рівненської області. У 2001 році закінчив Поліську ЗОШ І-ІІ ступенів. Після школи навчався У Соснівському ВПУ №8 де здобув професію столяра-будівельника. Роман у мирному житті працював на різних будівельних роботах.

Коли розпочалося   масштабне вторгнення до України   пішов добровольцем на війну. Спочатку був направлений у Володимир Волинський, військова частина  А 1008, а потім   у Донецьку область.

Загинув Роман Байчура 25 липня у боях з російськими окупантами поблизу населеного пункту Берестове Донецької області.

Батьки втратили сина, дружина – чоловіка, двоє малолітніх синів – тата.

Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася  у Свято-Михайлівській церкві села Поліське.

 

 … Читати далі

Оксенюк Андрій Андрйович (27.11.1986 – 22.05.2022)

Оксенюк Андрій Андрійович, житель с. Городище, 1987 року народження. Старший лейтенант поліції Андрій Оксенюк працював старшим інспектором 1-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмовий) управління «Корпус оперативно-раптової дії» Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Службі в органах внутрішніх справ він присвятив понад 16 років. Спецпризначенцем «КОРДу» став від початку створення спецпідрозділу у листопаді 2016 року.  Захищав територіальну цілісність України в зоні АТО.

Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України був у складі зведеного полку Національної поліції України «Сафарі», в складі якого виконував завдання з  військовослужбовцями ЗСУ, Національної гвардії України з відсічі збройної агресії російської федерації, звільнення територій населених пунктів від окупантів.

Загинув 22.05.2022 року в селі  Вільноандріївка, Запорізької області.

Без батька залишилися семирічна донька та трирічний син.… Читати далі

Тимофієв Віктор Миколайович (16.03.1971-12.05.2022)

Тимофієв Віктор народився 16 березня 1971 року в селі Друхів Рівненської області Березнівського району в сім’ї колгоспників Тимофієва Миколи Наумовича та Тимофієвої Надії Федорівни.   З малих років Віктор був приучений до праці: пас корів, заготовляв дрова, косив, обробляв поле.

У 1978 році пішов у перший клас Друхівської середньої школи. Отримав неповну середню освіту і продовжив навчання в Соснівському ПТУ, здобувши професію маляра-штукатура.

В листопаді  1989 року був призваний до лав Радянської армії. Проходив службу на Камчатці на Тихоокеанському флоті три роки. У 1992 році був демобілізований і повернувся в рідне село.

У 1993 одружився. Після демобілізації з армії працював у місцевому колгоспі,  перебував на  заробітках як в межах України, так і за її межами.

2 березня 2022 року пішов захищати Україну від російських загарбників.

Старший стрілець механізованого відділення Віктор Тимофєєв загинув 12 травня 2022 року під час виконання бойових завдань у районі смт. Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області від поранення несумісного з життям.

Заупокійна служба за загиблим захисником відслужена в Церкві Різдва Богородиці села Друхів.… Читати далі

Тимофіїв Іван Григорович (03.01.1983 -10.05.2022)

Тимофіїв Іван Григорович народився 03 січня 1983 року в селі Новий Моквин Березнівського району Рівненської області .

Навчався у Моквинській ЗОШ І-ІІІ ст., дуже любив  такі предмети як українська література та історія. Був товариським та доброзичливим.

У 2002 році закінчив Костопільский будівельно-технологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування і здобув кваліфікацію  муляра, пічника, штукатура.  У 2009 році  закінчив НУВГП і здобув кваліфікацію бакалавра з менеджменту.

З  серпня 2015 року по жовтень 2016 року перебував  в зоні АТО.  01.03.2022 року пішов   на військову службу до 80-тої окремої десантно-штурмової бригади ВЧ  А 0284 місто Львів.

Іван мав загострене почуття справедливості і патріотизму, тому опинився серед перших бажаючих воювати за Україну.

Загинув  Тимофіїв Іван  10 травня 2022 року в с.Дмитрівка Краматорського району, Донецькаої області.

У Івана  Тимофіїва залишилися дружина та син.

 … Читати далі

Зубчик Сергій Миколайович (17.05.1986 – 08.07.2022)

.
Зубчик Сергій Миколайович народився 17 травня 1986 року в селі  Орлівка Березнівського району Рівненської області. У 2000 році закінчив 8 класів в Орлівській ЗОШ. У 2002 році закінчив 11 класів – Тишицька ЗОШ.
Сергій закінчив курси автослюсарів і пішов в армію. Строкову служу проходив в місті Одесі в прикордонних військах.
До війни Сергій Зубчик був професійним кінологом. З 2014 року він служив в АТО, отримав від Президента України нагороду «За мужність».
Сержант Сергій служив командиром інженерно-саперного відділення ВЧ А 1275. Головний сержант-командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу Сергій Зубчик загинув 08 липня в боях поблизу міста Авдіївка Донецької області. Без сина залишилася мати, а без тата – син та донька. Похоронений  військовий  на  сільському кладовищі.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі указом  президента №175/2022 ЗУБЧИКА Сергія Миколайовича — сержанта   нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня;

указом  президента №580/2022 ЗУБЧИКА Сергія Миколайовича — старшого сержанта нагороджено  орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно)
Читати далі