Костопільська територіальна громада

     Іван Гвяздовський  народився  9 червня 1988 року у селі Бронне  Березнівського району, Рівненської області. Зростав у простій селянській сім’ї.       У 1994 році  пішов у перший клас місцевої школи,  закінчив  9 класів у 2003 році. У школі він був  добрим, веселим  і відповідальним учнем. Після закінчення 9 класу  вступив  до Березнівського  агротехнічного ліцею-інтернату. У ліцеї  здобув  спеціальність водія категорії АВС.

      У 2006 році  Іван пішов на строкову службу  у зенітно- ракетні війська. Здобув   професію водія – електрика технічної батареї.  Повернувся після служби додому у 2007 році, згодом  Іван одружився  у нього народився  син Дмитро. На той час молода сім’я проживала  у селі Кам’янка  Житомирської області. Працював там, де знаходив роботу – малярем, шофером на пташиній фермі , комбайнером.

      Через  десять років сімейного  життя  Іван  розлучився  з дружиною і переїхав    жити у рідне село  Бронне. Працював  на будовах, їздив на заробітки. У 2020 році познайомився з жінкою Марією, вдруге одружився, у них народився син Костянтин. З того часу  Іван проживав у селі Великий  Мидськ.… Читати далі

Гузоватий Геннадій Володимирович народився 13 серпня 1991 року с. Дюксин. Навчався в Дюксинському ліцеї ім. Ніла Хасевича. Закінчивши 9 класів сільської школи, вступив до Костопільського будівельно-технологічного коледжу НУВГП. Геннадій жив з мамою, старшою сестрою та молодшим братом, який служить в ЗСУ. Родина рано втратила батька.
Геннадій любив природу, ліс. Саме тому пішов працювати в лісове господарство. Усі, хто знав Генадія Гузоватого, характеризують його, як працьовитого, совісного, справедливого та наполегливого чоловіка. Він ніколи не залишався осторонь чужого горя. Втім, і для себе ніколи не просив допомоги. Всього намагався досягти власними силами. Веселий та запальний. Він завжди був душею будь-якої компанії. Завжди знаходив спільну мову з людьми.
Геннадій мав золоті руки. Здавалося б, не було такої техніки, яку б він не зміг полагодити. Це було одне з його хобі. Одружився на свій день народження – 13 серпня 2013 року, після 6 років зустрічей. Подружжя жило щасливо, купили власне житло, про яке мріяли, в селі Підлужне, будували плани на майбутнє.
Геннадія призвали на військову службу 1 березня 2022 року.… Читати далі

Олександр Киріша  народився у селі Великий Мидськ (Костопільського району, Рівненської області ) 16 серпня 1977 року. Зростав у простій, селянській сім’ї. Був хорошою, слухняною дитиною, допомагав батькам по господарству.
    У 1984 році Олександр пішов у перший клас Великомидської загальносередньої школи. Після закінчення школи у 1994 році він навчався в Рівненське професійно – технічне училище №11, здобував професію на водія. У 1995 році був призваний на строкову службу, яку проходив  у м. Львові. Отримав звання молодший сержант.                       
    Після повернення  зі служби Олександр проживав у рідному селі. Він  був єдиною підтримкою і опорою для своїх стареньких батьків. Час від часу їздив на заробітки у Київ. Пізніше працював у селі на пилорамі, аж поки не був мобілізований до лав ЗСУ. (22 січня 2023 року)
Олександр Киріша був молодшим сержантом військової частини А4447.
     26 червня 2023 року під час проведення бойових дій у районі  н. п. Роботине  Запорізької області в результаті мінометного обстрілу Олександр Киріша (позивний Монах) отримав тяжкі поранення. Три місяці лікарі боролися за його життя, але 26 вересня 2023 року серце захисника перестало битися.… Читати далі

Курач  Іван  Іванович   народився  21 лютого  1981 року у селі  Грицьки  Дубровицького району. Освіта вища – факультет  «Правознавство» університету розвитку людини « Україна», здобув кваліфікацію юриста.  Служив у Національній Гвардії України, потім звільнився і став підприємцем. Проте згодом повернувся на службу. Був майстром на всі руки та любив щось майструвати з дерева.

   Іван  Курач  проходив військову службу з червня 1999 року по грудень 2006 року, звання  штаб -сержант. Із перших днів війни пішов добровольцем у Нацгвардію. Сержант з матеріального забезпечення стрілецької роти  з охорони  та  оборони  об’єкту: № 9  15 -го окремого батальйону Національної гвардії України.

   Загинув  Курач  Іван  14 березня 2022 року під час виконання  службових  обов’язків у селі Антопіль  Рівненського району внаслідок  ракетного  удару по  будівлі  телевежі.

Іван  Курач  був одружений. У нього  залишились  дружина  Вікторія і троє дітей: Дарина, Іванна, Андрій.   

   Похований  Курач  Іван Іванович  16 березня 2022 року  на кладовищі  «Нове» у м. Костопіль.

  Посмертно нагороджений орденом « За мужність» ІІІ – ступеня.

… Читати далі

Лазарчук Роман Богданович народився 19 січня 1977 року у селі Гута Костопільського району Рівненської області. Навчався у місцевій школі.
У 1992 – 1994 роки навчався у Березнівському лісовому коледжі на спеціальність « Лісове господарство». Проходив строкову службу в лавах ЗСУ. З 1997- 2002 роки працював у КСП « Гутянське» водієм у автопарку, а потому одружився. З 2002 – 2011 роки працював лісником у Великомидському лісництві, згодом був переведений на посаду майстра лісу.
У 2003 році продовжив навчання у Березнівському лісовому коледжі для отримання повної вищої освіти із спеціальності та здобуття кваліфікації бакалавр. У 2006 році закінчив навчання та отримав диплом за спеціальністю «Лісове господарство» і здобув кваліфікацію техніка лісового господарства.
У 2011 році був прийнятий на роботу кочегаром у Гутянську школу, де працював до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Романа Лазарчука призвали на службу у перший день повномасштабного вторгнення у 2022 році. Він захищав наші землі в багатьох гарячих точках. Своє життя боєць поклав за Україну.
28 липня 2024 року Роман загинув від мінно – вибухової травми в районі н.п.… Читати далі

Банацький Сергій Павлович народився 2 січня 1970 року в селі Гута Костопільського району Рівненської області. Навчався в місцевій школі з 1985 – 1989 роки, був студентом Себежського сільськогосподарського технікуму, здобував професію агронома.

Після навчання пройшов строкову службу в армії. Згодом повернувся в рідне село, де працював з 1991 – 1992 роки робітником у будівельній бригаді. Із 1992 – 2010 роки працював спеціалістом – землевпорядником.
У 2010 році жителі громади два рази обирали Сергія Банацького сільським головою Гутянської сільської ради. Односельці згадують його завжди привітним, світлим, чуйним, з великим добрим серцем!

З перших днів повномаштабного вторгнення Сергій не вагаючись став на захист рідної держави. 26 лютого 2022 року він доєднався до окремої 104 бригади ТрО, служив молодшим сержантом 59 батальйону, командиром 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А 7071. Захищав наші кордони у Бахмуті.
Помер 12 листопада 2023 року поблизу населеного пункту Дачне Бахмутського району Донецької області. Причиною смерті 53 – річного молодшого сержанта Сергія став набряк головного мозку.… Читати далі

Ольшанський Андрій Віталійович народився 26 січня 1990 року в Москві, де вчився його батько, офіцер пожежної охорони.

У 1992 році родина переїхала в Костопіль. Андрій, єдиний син у батьків, закінчив Костопільську школу №4 і вступив на навчання у НУВГП у Рівному. В університеті пройшов військову підготовку, після закінчення мав звання молодшого лейтенанта. Збирався служити в армії, але на той час відбувалося скорочення запасу, і чоловік пішов вчитися на слюсаря-ремонтника автомобілів.

У серпні 2014 року Андрій Ольшанський пішов добровольцем в АТО, до вересня 2015 виконував бойові завдання на Донеччині у складі батальйону «Горинь».

З жовтня 2017 року Андрій Ольшанський працював у Рівненській дирекції залізничних перевезень складачем поїздів. Мешкав у Рівному, власної сім’ї не мав. Як учасник бойових дій перебував в оперативному резерві.

Повістку одержав 23 лютого 2022 року, наступного дня чоловік уже був у складі 130 окремого розвідувального батальйону, його призначили командиром механізованого розвідувального взводу. З січня 2023 року Андрій воював на Запорізькому напрямку, брав участь у контрнаступі ЗСУ та визволенні Роботиного.… Читати далі

Трофимчук Андрій Олександрович народився 13 грудня 1981 року в місті Костопіль. У 1983 році відвідував дошкільний навчальний заклад №4» Берізка».
У 1997 році закінчив загальноосвітню школу № 1 ім. Т. Г. Шевченка. 1 вересня 1997 року вступив до філії ВПУ-1 у місті Костопіль.
22 червня 1999 року закінчив повний курс названого закладу за професією «Маляр (будівельний)- штукатур».
28 квітня 2000 року призваний на строкову службу. із травня по червень 2000 року був стрільцем в/ч 3008 м. Вінниця. З червня 2000 року по травень 2001 року – стрілець в ОФВВМВС. З травня по жовтень 2001 року – командир відділення в ОФВВМВС. Після служби працював на різних підприємствах.
Вправно вмів будувати будинки, альтанки та інші вироби з круглого дерева.У 2014 році пішов добровольцем захищати Україну. Ніс службу в З ОСР ДУКПС.

2 грудня 2022 року призваний другим відділом Рівненського РТЦК та СП Рівненської області. Проходив навчання у Польщі, далі виконував бойові завдання в Донецькій області. Старший сержант, командир відділення морської піхоти – командир машини взводу морської роти в/ч А 4548.… Читати далі

   Сирочук Олександр Всеволодович народився 29 серпня 1983р., в селі Малий Мидськ  Костопільського району Рівненської області. Батько, Сирочук  Всеволод Іванович, був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС. Мама  Сирочук Галина , працювала в  сільсікій раді.

   У 1989 р. пішов у 1 клас. Першою вчителькою була Пінчук Люба Миколаївна, яка навчила Сашка читати та писати. Був слухняним учнем, легко засвоював шкільний матеріал. Брав активну участь у шкільних заходах, відвідував гуртки, займався спортом. Мав дуже багато друзів.

   У 2000 р. закінчив Маломидську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Згодом вступив до Млинівського державного технікуму ветеринарної медицини за спеціальністю «Ветеринарна медицина» і 23 червня 2003 року здобув кваліфікацію фельдшера ветеринарної медицини.

   12 вересня 2003 року був прийнятий на роботу в СВК «Серпанок» обліковцем ферми. А у жовтні – призваний для проходження служби у Збройних Силах України. Під час проходження служби, 20 лютого 2005 року помирає батько Сашка.

   З 2007 по 2008 роках працював охоронцем в МПП «Сигнал» м. Костопіль. Згодом повернувся в рідне село.… Читати далі