Костопільська територіальна громада

Степчук Тарас народився 06.08.1987 року в м. Костополі. У 2002 році закінчив 9 класів Костопільської загальноосвітньої школи № 3.В період з 01.09.2002 р. по 25.06.2004 року навчався у Костопільському будівельно-технологічному технікумі НУВГП за професією «Муляр, пічник, штукатур».
З квітня 2007 року проходив строкову військово-патрульну службу в ЗСУ в місті Києві. Своєю поведінкою та старанністю подавав іншим військовослужбовцям приклад зразкового виконання військового обов’язку, про що свідчить його характеристика з частини.
Після повернення додому професійно займався бджільництвом. Тарас був пасічником і разом з тим працював охоронцем у «Свіспан-лімітед», а далі – начальником зміни караулу.
Пасіка налічувала до 250 бджолосімей. Він займався селекційною діяльністю виведення нової породи бджоли. Щоб перейняти його досвід в роботі з
бджолами, приїжджали навіть вчені-професори. Був головою Спілки пасічників Костопільського району.
27 квітня 2009 року одружився, виховував двох синів.

Коли розпочалася повномасштабна війна, не вагаючись, вступив добровольцем до лав ЗСУ, щоб захищати свою рідну землю від ворога. Був призваний до 14 окремого стрілецького батальйону «Полісся». Тарас користувався авторитетом серед побратимів, мав чітко сформований вольовий характер, власну думку.… Читати далі

Микола Вітошко народився 1 квітня 1987 року в с. Малий Стидин. В 1993 році пішов навчатися у Малостидинську ЗОШ. Улюбленими предметами були: біологія, хімія, фізика. Був здібним хлопчиком, навчання давалося легко, був веселої вдачі. Закінчив школу у 2004 році. Затим навчався у Рівненському державному гуманітарному університеті за спеціальністю вчитель біології, закінчив навчання у 2009 році. У 2014 році одружився, народився син Ілля, у 2016 році донька Христинка.
До війни працював водієм.
Мобілізований 11 жовтня 2022 року. Місяць проходив навчання на полігоні у місті Житомир, направлений у Слов’янськ , де служив навідником 3 десантно – штурмового взводу 1 десантно – штурмової роти 1 десантно – штурмового батальйону 95 десантно-штурмової бригади військової частини А0281.
Користувався авторитетом серед своїх побратимів, в усьому допомагав їм, постійно підтримував бойовий дух.
За час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Микола намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, вникав у турботи оточуючих. Героя пам’ятатимемо усі як великого патріота, відважного Воїна, зразкового сім’янина та доброго товариша для багатьох.… Читати далі

Валерій Потапчук народився 2 листопада 1977 року в селі Малушка Березнівського району. Зростав допитливим хлопчиком. Навчався у СШ № 1 міста Костопіль. Валерій любив спорт, відвідував секцію боротьби успортивній школі, грав у футбол. По закінченню школи вступив на навчання до Костопільського ПТУ за спеціальністю « Слюсар – ремонтник». Жив і працював в місті Костопіль. Влаштувався слюсарем у цех ДСП- 110 домобудівного комбінату. Згодом закінчив курси і отримав спеціальність газівника.
Військову службу проходив у м. Вишгород Київської області у внутрішніх військах, а в Золочеві був у навчальному центрі. Служив в охороні . Закінчивши військову службу, продовжив працювати на комбінаті. З 2016 року брав участь в АТО. Захищав Мар’їнку, Сєвєродонецьк, Слов’янськ та інші населені пункти. З перших днів повномаштабного вторгнення був мобілізований в Сумську область, а згодом – у Бахмут. Служив навідником гірсько-штурмової роти військової частини А3029. На ротацію приїжджав до Києва.
В с. Білогорівка Бахмутського району Валерій із побратимами був у жорстокому бою. Їх накрило мінометним вогнем. Того дня було багато поранених і загиблих бійців.… Читати далі

Ткач  Олександр  Володимирович  народився 11 серпня 1983 року в місті Костополі.    У вересні 1990 року пішов до 1-го класу Костопільської загальноосвітньої школи I- III ступенів № 5. Після закінчення 9 класу,  вступив до Костопільського  будівельно -технологічного  коледжу на спеціальність  «Столяр -будівельник, тесляр».    14 листопада  2001 року Олександра призвали на строкову військову службу.
  Після армії працював  у будівельній  сфері, їздив на заробітки, потім – на  Костопільському  підприємстві  з  виготовлення блоків. 23 липня 2011 року  Олександр одружився.  У 2012 році народився син  Владислав.
   В перші дні російського вторгнення Олександр  активно допомагав місцевій територіальній обороні. Брав участь у підготуванні підвальних приміщень для укриттів. Олександр  разом  з дружиною  виховували  10 – річну  дитину  з інвалідністю ( ДЦП). Щоб забезпечити безпеку, він відвіз свою  сім’ю до  кордону, а сам  кордон  не перетнув, хоча мав для цього велику можливість. Він  повернувся   додому,   щоб боронити Україну. Через деякий час прийняв рішення вступити до лав  ЗСУ. 
28 серпня 2022 року Олександр був призначений на військову службу по загальній мобілізації, другим відділом Рівненського РТЦК  та  СП Рівненської області.… Читати далі

Примак Андрій Сергійович народився 21 березня 1988 року в місті Костопіль. У 1995 р. пішов до першого класу школи № 5, де навчався до сьомого класу. З дитинства ходив на танцювальний гурток. З 2001 – 2005рр. навчався в Костопільському обласному ліцеї – інтернаті спортивного профілю. Займався греко – римською боротьбою, отримав багато медалей та кубків, здобув звання майстра спорту.

Вищу освіту здобув у Львівській ветеринарній академії на «біолого -технологічному» факультеті. Після двох років навчання Андрій вирішив піти на строкову службу до армії . Призваний у 2007 р. служив у місті Києві в Президентському полку до 2008 року.

Бойовий шлях військового розпочався ще у 2014-му. 10 серпня Андрій отримав повістку а 13 серпня відправився на навчання до Яворівського полігону. Далі, мінометник 9- ої роти 93 – ї аеромобільної бригади у зоні АТО. Спочатку разом із побратимами Андрія мобілізували в Донецьку область, поблизу містечка Костянтинівка . Брав участь у визволенні Пісків. Був і серед військових, які захищали Донецький аеропорт. У 2016році повернувся з АТО.… Читати далі

Олександр Іванович Цюх народився 25 жовтня 1965 року в місті Костопіль. Закінчив Клесівську ЗОШ I – II ступенів , був випускником Здолбунівського залізнично – транспортного училища.
Армійську підготовку Олександр проходив з 7 травня 1985 року у військовому навчальному центрі в Туркменістані. Службу військову
проходив на кордоні з Афганістаном, на посаді командира розвідки. Добре знав та пам’ятав всі жахи війни в Афганістані.
В мирний час, був приватним підприємцем, працьовитою, чуйною, доброю людиною.
1 березня 2022 року Олександра мобілізували на військову службу 104 бригади територіальної оборони м. Дубровиця , він був сержантом,
розвідником – далекомірником відділення А 7071 управління військової частини.
26 квітня 2023 року, 57 – річний сержант Олександр Цюх був госпіталізований у Дубровицьку лікарню. На жаль, наступного дня він помер, від ішемічного інсульту.
28 квітня 2023 року поховали Олександра Цюха на « Новому « кладовищі міста Костопіль, поруч з іншими Воїнами Небесного Легіону.
У Героя залишилися : дружина, діти та внуки.

… Читати далі

  Петрик  Андрій народився  24.09.1991р.  в  м. Костопіль.    У 2006 р. закінчив  ЗОШ № 8. В  2006  – 2009 роках . навчався у ДПТНЗ  Сарненський  професійний  аграрний  ліцей  Рівненської області  за професією : тракторист – машиніст  с /г виробництва, слюсар з ремонту с /г машин та устаткування, водій автотранспортних засобів.

   В 2009 р.  пройшов строкову службу у Збройних  Силах України. У 2014 – 2015 роках брав участь в  АТО.    У  2014 році отримав поранення і був демобілізований. 

  У вересні 2015 р. одружився, через  4 роки народився  син  Дмитрик, якого він безмежно любив.

   Напочатку  повномасштабного  вторгнення  росіїї  в  Україну разом з друзями  облаштував  блокпости у рідному  місті  Костопіль.    В  серпні 2022р.  призваний на військову службу по мобілізації. Був  водієм  2 – го  десантно – штурмового відділення 1 – го десантго – штурмового взводу 1 – ої десантно – штурмової роти  1 десантно – штурмового батальйону  військової частини  А 0284 у складі Львівської  ВО ОДШБ. 

  Надійний  товариш, зразковий сім’янин, справжній українець,   загинув 25.10.2022р. … Читати далі

Прокопович Олександр Миколайович народився 14 червня 1973 р. в с. Орлівка, Приморського району, Запорізької області, в сім’ї ветеринара.
Батько Прокопович Микола Миколайович, мати Прокопович Лідія Іванівна, два брати Олексій та Костянтин.
У 1979 р. пішов навчатися у Орлівську середню загальноосвітню трудову політехнічну школу.У 1988 р. отримав неповну середню освіту. Після розлучення батьків, Олександр переїхав до Криму і продовжив своє навчання. Одинадцятий клас закінчив відмінником. Після закінчення школи в період з 1991- 1993рр. проходив строкову військову службу. За період служби навчався у професійно – технічному училищі, здобув професію монтажника внутрішніх сантехсистем і обладнання.
Затим вступив до технічного училища на оператора по ветеринарній обробці сільськогосподарських тварин – техніка штучного осіменіння с/г тварин.
У 1994 р. отримав диплом із відзнакою. Під час навчання неодноразово приймав участь у різних заходах . Проходив практику за місцем проживання.
У 1996 р. одружився . Переїхав жити у м. Костопіль. У 1997 р. народилася донька Аліна.
Разом зі своєю дружиною розпочали власною справою, спочатку це було невеличке місце на ринку, а згодом стали більші масштаби.… Читати далі

Андрій Руссу народився 12 червня 2003 року в с. Доброжанівка Миколаївської області. У 2006 р. сім’я переїхала жити в с. Садки Рівненської області.
У 2009р. Андрій пішов у 1 – й клас Головинської ЗОШ I – III ступенів. Навчався в школі до 9-го класу.
У 2018р. продовжив навчання у ВСП «Костопільський будівельно-технологічний фаховий коледж (НУВГП)». Вчився на штукатура – лицювальника, був старостою групи, гарно проявив себе у навчанні, викладачі та майстри були ним задоволені. Поки вчився, то ходив на роботу, шліфував каміння, ще працював на Бош сервісі. Коледж закінчив у 2021р.
Осінню 2021р. Андрія призвали на строкову службу у військово – морські сили. Служив в м. Очаків Миколаївській області, був мотористом на
кораблі, йому дуже подобалася служба і він підписав контракт. 5 червня 2022 року віддав своє молоде життя в боротьбі з російськими
окупантами . Це сталося в акваторії Чорного моря, де наш відважний земляк у складі тактичної групи вів бойові дії з ворогом.

6 червня жителі Головинської територіальної громади та мешканці міста Костопіль попрощалися зі своїм земляком, жителем села Садки, Андрієм
Руссу.… Читати далі