Рівненський район

Семенович Іван Михайлович  народився 05.03.1984 року у селі Балашівка Березнівського району, але проживав все життя в  місті Березне.
У 2001 році здобув повну загальну середню освіту в Березнівській ЗОШ № 2. Навчався у Березнівській лісній школі та здобув професію “Звалювальник лісу”. У 2003 році Іван навчався у Березнівському ВПУ-4 за спеціальністю «перукар – модельєр». У 2006 році він одружився та разом з дружиною Інною створили щасливу, міцну сімю. У 2015 році у них народився довгоочікуваний син Дмитро.
З початком повномасштабного вторгнення  росії в Україну, в лютому 2022 року, Іван без роздумів відразу пішов добровольцем у лави ЗСУ. З 09 березня 2022 року вже стояв на захисті нашої держави. Проходив службу Іван в частині А4030, десантно-штурмових військах 71-їй єгерській бригаді – розвідник – кулеметник розвідувальної групи спеціального призначення.

 05 рудня 2022 року Іван героїчно загинув у результаті вогнепального поранення. Віддав своє життя Іван в Донецькій області Краматорському районі в селі Опитне.

Без чоловіка залишилася дружина, без тата залишився син Дмитро.

Поховали Герої України Семеновича Івана Михайловича в рідному місті Березне на міському кладовищі в урочищі “Лукавець” зі всіма військовими
почестями Заупокійна служба проходила у Свято-Миколаївському храмі.… Читати далі

Харчук Анатолій народився  14 жовтня 1972 року у с.Зірне на Березнівщині. Навчався у Зірненській ЗОШ,  а після закінчення у Березнівському ПТУ та у Корецькій автошколі де здобув професію водія. Ще з  дитинства він захоплювався авто технікою, і тому  працював водієм у районному центрі зайнятості, ДП Березнівському держлісгоспі,  Березнівському птахопідприємстві. Рядовий, водій автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової  частини  Анатолій Харчук  був призваний на військову службу 1 лютого 2023 року.
До цього працював водієм у відділі освіти, молоді та спорту Березнівської міськоїради.

Анатолій загинув 14 квітня 2023 року під час ракетного обстрілу в районі селища Мирне Донецької області.  У мирному  житті  Анатолій разом з дружиною виховували двох доньок, був добрим господарем, прекрасним чоловіком, люблячим батьком та дідусем для п’яти внуків, щирим другом. 

Анатолій назавжди залишиться  у пам’яті всіх, хто його знав, порядною і доброю людиною.
Заупокійна служба відбулася у місцевому Свято-Пантелеймонівському  храмі. 

Поховали захисника на місцевому сільському кладовищі зі всіма військовими почестями. Біля могили відважного воїна пролунали залпи військового салюту на честь земляка.

 Військові вручили дружині загиблого Державний Прапор України.

… Читати далі

Федоров Станіслав Юхимович народився 24 березня 1977 року у селі Балашівка Березнівського району Рівненської області. У 1994 році Станіслав Федоров закінчив Балашівську середню школу.
Проходив строкову військову службу. У 2008 році закінчив відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного університету «Боярський коледж екології і природних ресурсів» за спеціальністю «Зелене будівництво і садово-паркове господарство» і здобув кваліфікацію техніка ландшафтного дизайну. З 2010 року працював заступником директора з адміністративно-господарської роботи опорного закладу Балашівський ліцей Березнівської міської ради.

У квітні 2022 року став на захист України від рашистських загарбників. Головний сержант стрілецької роти 24-тої окремої механізованої
бригада імені короля Данила Федоров Станіслав загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Нью-Йорк Донецької області 01 вересня 2023 року.

… Читати далі

Саванчук Сергій Романович народився 17 листопада 1979 року у селі Орлівка на Березнівщині. В 1995 році закінчив 9 класів Орлівської загальноосвітньої школи. Закінчивши навчання у Дубенському училищі культури, отримав диплом за спеціальністю «Народна художня творчість» і здобув кваліфікацію організатора культурно-дозвіллєвої діяльності, художнього керівника самодіяльного творчого колективу (духові інструменти).
Саванчук Сергій до 2014 року тривалий час перебував у лавах Збройних Сил України. Служив у військовому оркестрі музикантом. З 2014 року залишивши військовий оркестр, виконував бойові завдання в АТО.
З січня 2023 року служив у бойовому підрозділі командиром бойової машини механізованого батальйону. 28 серпня 2023 року, перебуваючи у цьому підрозділі, старший сержант Саванчук Сергій загинув поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області внаслідок штурмових дій противника.
Поховали захисника з військовими почестями на місцевому кладовищі.

… Читати далі

Віктор Лашта  народився 17 червня 1973 року  в селі Маринин Рівненської області. У рідному селі пройшло дитинство та юність.  Був учнем Марининської школи,
там закінчив 9 класів, У 1990 році – середню школу.  Віктор ще школярем активно займався лижним спортом. Був лідером серед лижників, займав призові місця. Навчався у  Корецькому вищому професійному училищі, а після закінчення працював у лісгоспі лісником.  З 2009 року  проживав в селі Зірне Березнівського району. Був одружений.  До повномасштабного вторгнення росії в Україну займався автомобільними перевезеннями вантажів.

Віктор Лашта був призваний на військову службу 2 березня 2022 року. Молодший сержант. Служив у відділенні технічного обслуговування автомобільної техніки 14-го окремого стрілецького батальйону «Полісся» (в/ч А7098).
Загинув 14 квітня 2023 року під час ракетного обстрілу в районі селища Мирне Донецької області.
Віктор запам’ятався, усім хто його знав та поважав, доброзичливим, хорошим товаришем, люблячим чоловіком. Земляки та військові побратими цінували його як
професіонала з ремонту автомобілів.

Поховали захисника у селі Маринин
У мужнього воїна залишилася дружина, любляча 23 річна донечка, та мама.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку (Указ Президента України № 433/2023) ЛАШТУ Олександра Максимовича — головного сержанта нагороджено “Орденом за мужність ІІІ ступеня” (посмертно)

… Читати далі

Околович Олександр Сергійович (позивний ДЄД) народився 02 березня 1974 року в селі Моквин на Березнівщині. Навчався у Березнівській ЗОШ №2, а після закінчення став студентом Національного університету водного господарства. Повернувшись зі служби в ЗСУ Олександр одружився. У шлюбі народилися троє діток, яких він дуже любив. Але згодом Олександр з дружиною розлучилися. Працював на різних підприємствах на Березнівщині, був на заробітках за кордоном.
Відразу після повномасштабного вторгнення Олександр повернувся з Польщі до Києва. У квітні 2022 року вступив до лав тероборони, а потім до новоствореної 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Захищаючи рідну землю воїн отримав поранення та контузію. Після лікування повернувся у бригаду.

Розвідник, командир відділення, молодший сержант Олександр Сергійович передавав свій бойовий досвід молодим побратимам, користувався у бійців свого підрозділу незаперечним авторитетом, за це і отримав позивний «Дєд».
03 січня 2023 року в районі населеного пункту Павлівка Донецької області Олександр Околович загинув . Йому назавжди 48…
У серцях рідних та близьких, побратимів та друзів Сашко назавжди залишиться дбайливим сином, люблячим татом, справедливим та вірним товаришем.… Читати далі