Рівненський район

Микола Конончук народився у Рівному, тут навчався у школі, згодом отримав фах електрика і все життя – працював своїми руками. Відслуживши у ракетних військах ще за часів радянського союзу, він повернувся у рідне місто, де разом з дружиною працював, виховував доньку та будував власне затишне життя

.Він робив чудові ремонти, він знав усе, що стосувалося господарства, родина та робота – це була його велика розрада, втіха. Останній час до війни Микола працював у місцевій ДЮСШ сторожем, паралельно теж допомагав з дрібними ремонтами, особливо, що стосувалося електрики .

У перший день повномасштабного вторгнення чоловік одразу став на облік в ТЦК, а у січні 2023 року його призвали на військову службу.

Щирий, невідмовний, працьовитий, вірний друг, найкращий у світі батько, турботливий чоловік, а ще – невимовний патріот рідного міста та держави… Таким Микола Конончук назавжди залишиться у пам’яті кожного, хто його знав.

На жаль, 56-річний рядовий Микола Конончук загинув 8 червня 2023 року під час артилерійського обстрілу позицій в районі населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області.… Читати далі

Сергій Дорошенко народився 24.серпня. 1981 року в Олександрії. Навчався в Олександрійському ліцеї Спершу отримав фах бухгалтера, в Рівненському економіко-технологічному фаховому коледжі. Затим була строкова служба в ЗСУ. Заочно навчався в Бережанському агротехнічному інституті, де здобув кваліфікацію економіста. Працював у друкарні ТОВ “Планета-Друк”, м. Рівне. У свій час створив смію із коханою Людмилою. У них народилася донька. Сергій бу хорошим, люблячим чоловіком, дбайливим і турботливим батьком, добрим сином і старшим братом.

Із січня 2015 по травень 2016 Сергій служив у зоні проведення антитерористичної операції. 25 лютого 2022 року призваний на військову службу по мобілізації . Незважаючи на те, що Сергій мав економічну освіту, він непогано розумівся на медицині, знав назви ліків ї їх призначення. Це помітили у військовій частині і направили його на навчатися на бойового медика.

На жаль, 2 червня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі села Масютівка Харківської області 42-річний бойовий медик розвідувального батальйону, старший солдат Сергій Дорошенко загинув.

Прощання із Героєм відбулося 8 червня, об 11.00 на площі перед Покровським собором.… Читати далі

Юрій Гілянчук народився 22 січня 1985 р. в с. Мощаниця Рівненського району Рівненської області. Після закінчення Мощаницької школи Юрій навчався в Острозькому профтехучилищі, здобув професію зварювальника та водія. Служив у ЗСУ.
Захоплювався спортом, любив слухати музику та дуже любив квіти. Працював на благо родини та України.
На захист Батьківщини він став під час проведення Антитерористичної операції на сході України в 2017р. Коли почалося широкомасштабне вторгнення ворога він також пішов захищати Батьківщину. Воював у складі окремої 110 механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
Юрій Володимирович загинув 15 травня під час ворожого обстрілу поблизу Авдіївки Донецької області. 

Нагороджений орденом «За відвагу». ( медаллю «Захисникам Вітчизни» від 6 січня 2023р.)

Через важку та непоправну втрату глибоко сумують мама, батько, дружина, діти Артем і Мар’яна, вся родина, рідне село та Україна.

Похований в с. Мощаниця

… Читати далі

Микола народився  22 грудня 1997 року у м. Рівне, тут і зростав З 2004 по 2015 рік навчався в Шубківській ЗОШ I-III ступенів. Після закінчення школи вступив до Львівської академії сухопутних військ (2015-2019 рік) , отримав звання лейтенант.

З 18.07.2019 року проходив військову службу у 54 бригаді м. Бахмут. Військове звання старший лейтенант, учасник бойових дій.

Загинув 24 березня у селі Мар’їнка Донецької області.  Захиснику було лише 24 роки. Залишились батьки і брат.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №328/2023 нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня старшого лейтенанта КОВАЛЬЦЯ Миколу Миколайовича (посмертно)

 Похований у с. Шубків Рівненського району.

… Читати далі

Сульжук Юрій Олександрович народився 12 січня 1982 року, у селі Бистричі. Навчався у Бистрицькій ЗОШ здобу середню освіту. По направленню із військкомату закінчив курси шофера в м. Корець. А після навчання був призваний до лав Збройних Сил України. Повернувшись додому,  працював на сезонних роботах. Одружився,  має двоє дітей, але з дружиною не склалося.

Він був дуже хорошим батьком, постійно піклувався про своїх дітей та навіть придбав для них квартиру в  м. Рівне.

 З березня 2022 року боронив Батьківщину від московських окупантів. Воював на Київщині та Донеччині, останнім часом перебував під Бахмутом.  Двічі був поранений. Лікувався в госпіталі. Повернувся додому.Здавалось усе буде добре.  13 травня 2023 року серце українського воїна Юрія Сульжука  зупинилося.

Поховали захисника на місцевому кладовищі.

Анатолій Колесников народився 08 грудня 1975 р у м. Острозі, Острозького району, Рівненської області. З 1-го по 8- й клас навчався в ЗОШ № 1 м. Острога, 9-й та 10-й клас закінчив у Межирицькій ЗОШ Острозького району Рівненської обла сті у 1993 році. Навчався у професійно-технічному училищі.З грудня 1994 . по липень 1996 року проходив строкову службу в лавах Збройних сил України на Одещині. Був одружений у 1999 році: дружина Оксана Юріївна Колесникова; діти: Іван – 1999 р.н. та Іванка 2001 р.н.
Іванка навчається в РДГУ – політологія – зараз магістр. Іван закінчив Рівненський автотранспортний коледж.
Домашня адреса – м. Острог вул. Йосипа Новицького, 156
Після завершення служби в армії деякий час працював в Острозькому будинкоуправлінні. Згодом здобув професію водія і з 12 листопада 2003 року до часу мобілізації на війну з росією працював водієм в КЗ «Державний історико-культурний заповідник м.Острога».
З початком Антитерористичної операції у 2014 році Анатолія мобілізували до ЗСУ. З 28 травня 2015 р. по 21 липня 2016 р.… Читати далі

Левченко Геннадій Михайлович народився 27 квітня 1998 року в с. Шубків Рівненського району. 2004-2015 р. навчався в Шубківській ЗОШ І-ІІІ ст.     

     Закінчив Рівненське вище професійне училище Департаменту поліції охорони (інкасатор) 2016 р.

     Проходив строкову військову службу у Національній гвардії України м. Вінниці. Працював у Державній кримінально-виконавчій службі, пізніше став молодшим сержантом внутрішньої служби, був молодшим інспектором відділу охорони.

     3 березня 2022 року призвався по мобілізації. Солдат, стрілець-радіотелефоніст 3-го відділення 1-го стрілецького взводу роти охорони та оборони об’єктів № 9,10, 15-го окремого батальйону Національної гвардії України.

     Загинув 14 березня 2022 року через авіаційний ракетний удар по будівлі телевежі в с. Антопіль.

     Похований 16 березня 2022 року в с. Шубків.

Залишилися батьки і сестра.    

 За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом ,,За мужність,, ІІІ ступеня (посмертно) (Указ Президента України № 255 від 17 квітня 2022 року)

… Читати далі

«Мамо, як ви?» – такими словами завжди починав розмову з мамою молодший сержант Олександр Тарасюк. Навіть коли навколо лунали постріли і вибухи, на розмову було лише кілька хвилин, він турбувався про рідних, а не про себе…

Олександр Тарасюк народився у Рівному, навчався у ЗОШ , число 6 ..

Тож обрав для себе й відповідну професію – охоронника. Навчався у Рівненському вищому професійному училищі Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України. Олександр дуже хотів в армію, тож коли прийшов час пішов на строкову службу. Його прагнення та запал оцінили і командири – численні позитивні характеристики, повага побратимів супроводжували його не лише у роки служби. За тим Олександр повернувся до навчання.

Іще під час навчання Олександр влаштувався на роботу за спеціальністю: працював, як колеги зі стажем.

Спершу Олександр служив у Рівному. Мама, яка вміє шити, залюбки допомагала побратимам сина – підшити, підлатати, пошити нові, у того штани короткуваті, у того «розгрузка» «полізла», а там устілки треба тепліші… Усе, що було потрібно солдатам.… Читати далі

Тарасюк Олександр Олексійович народився 29 березня 1995 року в м. Бердичів Житомирської області.

У зв’язку з переводом батька Олександра на інше місце служби у 2000 році разом з батьками переїхав у Рівненську область.

У вересні 2001 року пішов у перший клас Шубківської загальноосвітньої школи I-III ступенів, у якій навчався до 2010 року. Після закінчення дев’ятого класу Шубківської загальноосвітньої школи I-III ступенів, у 2010 році вступив до професійно-технічного училища №4 м. Бердичів Житомирської області, яке закінчив у 2013 році.Здобув професію електрослюсар (слюсар).

У 2014 році вступив у Житомирський  військовий інститут імені С. П. Корольова, який закінчив у 2019 році за професійною кваліфікацією інженер в галузі електроніки та телекомунікацій, офіцер військового управління тактичного рівня.

У 2018 році одружився.

З 2019 року проходив службу у військовій частині А1420 м. Очаків Миколаївської області. За час проходження військової служби здобув кваліфікацію «Водолаз» та «Офіцер водолаз».

Загинув 24 лютого 2022 року під час безпосередньої участі в стримуванні військової агресії російської федерації проти України, виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України в м.… Читати далі