Рівненський район – Page 46 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Пінчук Геннадій Іванович, позивний “Шериф” (03.12.1968-28.12.2022)

Народився Генадій Іванович в селі Хиночі Володимирецького району, був найстаршим в сім’ї, де росло четверо синів. Закінчив школу, потім у ПТУ здобув професію електрика. Строкову військову службу проходив у Афганістані. Закінчив Івано-Франківську школу міліції, працював у Володимирецькому районі дільничним. Продовжив навчання в Національній академії внутрішніх справ, після закінчення якої працював у УБОЗі УМВС в Рівненській області, а затим дільничним в Рівненському районі.З 2001 року і до виходу на пенсію у 2011 жив і працював у Клевані.

15 березня 2022 року , Генадій добровільно вступив до лав ЗСУ. У квітні Пінчук Генадій Іванович воював на Авдіївському напрямку у 110 ОМБр ім. Генерал-Хорунжого Безручка.19 травня він отримав осколкове поранення ноги, Після лікування повернувся назад у Авдіївку, був старшим на позиції, де 26 грудня, на світанку, коли він розносив побратимам боєкомплект, його смертельно поранив снайпер.28 грудня вночі життя Пінчука Г.І. обірвалось.

Поховали Героя на кладовищі Клевань 1

Доценко Денис Андрійович (22.06.2002-23.01.2023)

Денис Доценко народився 22 червня 2002 року у селі Бистричі Березнівського, нині Рівненського району. Навчався у місцевій ЗОШ. Потому навчався в Сосновому, де в місцевому ліцеї здобував професію штукатура-лицювальника, маляра. У Соснівському центрі дитячої та юнацької творчості відвідував гурток туризму. Строкову службу проходив у Національній гвардії України. Денис був неодружений.

З початком російської агресії пішов захищати Батьківщину від московських окупантів, став гранатометником у взводі оперативного призначення. Денис був опорою багатодітної сім’ї як єдиний син для батьків та брат для п’ятьох сестричок, які з нетерпінням чекали на повернення рідної людини, адже всі надії були на молодого та енергійного хлопця.

У боях поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області його важко поранили. Лікарі, на жаль, не змогли врятувати життя молодого бійця.

Помер Денис Доценко 23 січня 2023 року.

Відспівування героя відбулося у місцевому Свято – Миколаївському храмі УПЦ, в якому взяло участь одинадцять священників.

Поховали Героя на сільському кладовищі поруч з могилами героїв-односельців.

Савін Андрій Юрійович (11.12.1987- 26.01.2023)

Андрій Савін народився у Рівному. Закінчив 23 місцеву школу, навчався у кооперативному коледжі, а за тим здобував вищу освіту кухаря-технолога в Полтаві. Працював барменом у ресторані “Спорт” багато років, разом із дружиною виховували двох діток — 12-річну Дарину та 9-річного Сашка.

“Якщо можна так сказати, то Бог здійснив мою головну мрію — подарував мені найкращого чоловіка та батька для дітей,” – розповідає дружина Героя Віта.

Війна прийшла у життя раптово, а вже у серпні Андрія мобілізували. У день Незалежності — 24 серпня — склав присягу на вірність України, хоч раніше в армії не служив.

“Андрій не відчував страху, казав, що розуміє заради чого йде, заради майбутнього дітей,” – пригадує Віта.

Надзвичайно люблячий, добрий, Андрій любив свою справу, захоплювався будівництвом, залюбки опоряджував дачу. Як справжня душа компанії, знайшов багато друзів і у війську.

“Він говорив, що після закінчення війни ми будемо дуже багато подорожувати. Адже тепер мав друзів у різних куточках нашої країни — вони домовлялися, що після перемоги обов’язково приїдуть один до одного в гості,” – продовжує дружина.… Читати далі

Простаков Владислав Володимирович (08.01.1990- 03.12.2023)

Владислав Простаков народився у Рівному, навчався у Національному університеті водного господарства та природокористування на економічному факультеті. До повномасштабної війни Владислав монтував системи опалення.. Хлопець ріс без батьків, в армії не служив, але у перші дні вторгнення Росії в Україну пішов добровольцем у військкомат.

.Упродовж усього дня 3 грудня 2022 року нашій військові тримали оборону в районі населеного пункту Яковлівка на Донеччині. В наслідок наступу ворога та вимушеного відступу українських захисників зв’язок із 32-річним стрільцем-санітаром солдатом Владиславом Простаковим був втрачений. У подальшому його тіло знайшли та упізнали у встановленому законом порядку.

Поховали Героя в Рівному на кладовищі “Нове”

Римар Руслан ( -26.01.2023)

Руслан Римар народився у Рівному, закінчив ЗОШ число 13. Навчався у десятому училищі м. Рівного, де здобув освіту слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і автоматики. Пройшов строкову службу. Останні роки працював у ТОВ “Транс − Н” енергетиком.. Повернувшись додому одружився.

У перші дні війни Руслан став на облік у військкоматі. У листопаді він був призваний на захищати Україну. Проходив військову підготовку в Кам’янець-Подільському . Згодом його перевели на Вінничину, а вже звідти −на передову.

44-річний солдат, сапер Руслан Римар загинув 26 січня внаслідок танкового обстрілу поблизу населеного пункту Водяне на Донеччині.

Поховали Руслана Римаря в Рівному на кладовищі “Нове”.

Малець Петро Юрійович (06.06.1990-30 .08.2022)

Малець Петро Юрійович, народився 6 червня 1990 року в місті Костопіль Рівненської області де на той час проживали його батьки.
З 1996 по 2005 роки навчався у Великопільській загальноосвітній школі Березнівського району, а потім у Березнівському агротехнічному ліцеї-інтернаті. У 2008-2009 роках проходив строкову службу в місті Кривий Ріг у військах МВС.

Після служби в армії Петро вирішив на практиці здобувати навички у сфері будівництва та ремонту, і стати хорошим майстром .

На момент широкомасштабного військового вторгнення в Україну Петро проживав з батьками у селі Велика Купля Березнівського району.
Після телефонного дзвінка з військкомату Петро без вагань приїхав на назначений
день і час, і був розподілений в Житомирську 95 десантно-штурмову бригаду. Його служба
розпочалась 20 червня 2022 року. Три тижні проходив навчаннях у Великобританії, після повернення відразу відправлений на передову .
24 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання в Харківській області, неподалік села Довгеньке натрапили на міну. Петро отримав тяжкі поранення та ще 6 днів боровся за своє життя , але 30 серпня 2022 року його серце перестало битися.… Читати далі

Єфіменко Дмитро Васильович ( 23.01.1985-13.01. 2023)

Дмитро Єфіменко народився в місті Пологи на Запоріжжі. Закінчив місцеву школу, а за тим – Бердянський державний педагогічний університет. Працював вчителем математики та інформатики у рідному місті.

У 2014-му брав участь в антитерористичної операції. Відслужив рік. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнакою «За оборону Маріуполя».

Після повернення додому, Дмитро працював вчителем математики та фізики, разом із дружиною ростили двох донечок.

З початком війни, резервіст Дмитро, знову став на захист Батьківщини, воював на Донеччині.

38-річний Дмитро Єфіменко загинув 13 січня в Бахмутському районі на Донеччини..

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

Савтира Сергій Миколайович (28.01.1974-16.01.2023)

Сергій Савтира народився і виріс в мальовничому с. Моквин, на Березнівщині.

Змалечку був дуже вихованим і чемним, з медаллю закінчив школу, а за тим вступив на будівельний факультет Рівненського інституту водного господарства. Після його закінчення влаштувався в Рівному на роботу, одружився, виховував дітей.

Сергій був надзвичайно добрим та спокійним.

Призваний на військову службу в жовтні 2022 року, отримавши повістку, старший лейтенант без вагань став на захист України.

Сергій мав звання старший лейтенант і після навчання у Львівській Академії сухопутних військ в підрозділі інженерно-саперні війська був призначений офіцером резерву взводу резерву офіцерського складу.

48-річного старшого лейтенанта Сергія Савтири не стало 16 січня 2023 року

Прощання з Героєм відбулося 21 січня на майдані Незалежності о 10.00.

Поховали Сергія Савтиру на кладовищі “Нове”

Рішенням Рівненської міської ради №3611 від 10.08.2023 Савтирі Сергію Миколайовичу присвоєно звання “Почесний громадяни міста Рівного”

Савчук Андрій Миколайович (16.06.1984-03.11.2022)

Савчук Андрій народився 16 червня 1984 року у селі Голубне Березнівського (тепер Рівненського) району. Навчався у Голубнівській ЗОШ. Брав участь щодо забезпечення оборони України та визволення її від нападу російських агресорів.
Савчук Андрій проявивши мужність та залишившись вірним присязі, загинув 03 листопада 2022 року виконуючи завдання поблизу населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. В пам’яті рідних та друзів він назавжди лишився порядним, доброзичливим та життєрадісним.
Двоє дівчаток шкільного віку все життя пам’ятатимуть ціну свободи і незалежності України – адже до Небесного українського війська доєднався і їх тато.
Мати втратила сина, діти – тата, брати та сестра – рідну людину.… Читати далі

Прокопчук Віталій Іванович (06.09.1974 –13.09.2022)

Віталій Іванович Прокопчук народився 06.04. 1974 року у с. Голишів Рівненського району. У 1989 році закінчив Голишівську восьмирічну школу. З 1989 по 1992 роки навчався в Клеванському СПТУ №23 , де здобув професію тракториста, шофера та комбайнера. За фахом не працював.

Після одруження проживав у с. Застав’я. Деякий час працював бетонувальником на заводі залізобетонних виробів агрофірми ,,Зоря’’, потім на Рівненському хлібозаводі ,,Рум’янець’’. До війни працював в охороні на підприємстві ПрАТ,,Рівнеазот’’. Мав сім’ю – дружину та двох дорослих синів.
Загинув солдат Віталій Прокопчук під час виконання бойового завдання 13 вересня 2022 року в м. Лозова Харківської області.… Читати далі