Романович Олег Федорович (12.06.1982-13.11.2015)

Романович Олег Федорович народився 12 серпня 1982 року в місті Дубно Рівненської області. Навчався у Дубенській ЗОШ №6,  професійно-технічному училищі №27 міста Дубно (нині – ДНЗ « Дубенське вище художнє професійно – технічне училище») з 1 вересня 1998 до 2001 року  за професією «Електрогазозварювальник, водій автомобіля».

10 березня 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив командиром міномета мінометного взводу мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1008 (польова пошта В0259), місто Володимир-Волинський Волинської області).

З літа 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

13 листопада 2015 року солдат Олег Романович загинув на взводному опорному пункті поблизу міста Мар‘їнка Донецької області від отриманого вогнепального поранення, не сумісного з життям. 20 листопада 2015 року похований на Кременецькому кладовищі у місті Дубно Рівненської області.

Залишились батьки, дружина та донька.

 

 

 … Читати далі

Герасимчук Леонід Данилович (07.08.1081-28.06.2017)

Герасимчук  Леонід  Данилович народився 7 серпня 1981 року у селі Майдан Дубенського району.  Навчався у місцевій школі,   у  2000 році закінчив Мирогощанський аграрний коледж. Після закінчення коледжу був призваний на строкову службу. А уже з 2007 року проходив службу за контрактом у військовій частині А-1519 Збройних Сил України.

Багато років свого життя віддав службі в Збройних Силах України.За заслуги нагороджений багатьма медалями та орденами. З перших днів брав участь в антитерористичній операції на Сході України. В 2014 році група саперів військової частини А1519 була прикріплена до десантної штурмової бригади. Брали Савур-Могилу. Попали в запеклий бій. Там Леонід отримав поранення, за що був нагороджений відзнакою Президента, яку йому особисто вручив Гарант. В останній час разом з дорожньо-комендантським батальйоном виконував службу на блок-постах в зоні АТО з організації комендантської служби.

Із 2002 року і до останнього подиху Леонід Данилович  служив Україні.

Помер 28 червня 2017 року від серцевого нападу. Поховали Леоніда  в його рідному селі Майдан.

У загиблого залишились дружина Наталія та діти Максим І Вікторія.… Читати далі

Гуменюк Микола Олександрович (23.05.1993 – 29.08.2014)

ГУМЕНЮК Микола Олександрович народився 23.05.1993 в с. Птича  Дубенського району. Солдат, водій 51-ї окремої механізованої бригади. Загинув під час виходу з Іловайського котла так званим «зеленим коридором» на дорозі між с. Новокатеринівка та х. Горбатенко. З вересня 2014 року тіло бійця разом з тілами 96 загиблих було привезено до Дніпропетровська. 16 жовтня був тимчасово похований на Каснопільському цвинтаріі  Дніпропетровська як невідомий герой. Був упізнаний за тестами ДНК.

Місце поховання: м. Дніпропетровськ, Краснопільське кладовище, участок № 79 (поховання № 6937, 48°25’17.0″N 34°57’13.0″E).

 Список публікацій

Гуменюк Микола Олександрович // Книга пам’яті загиблих… Читати далі

Мосійчук Сергій Олександрович ( 22.02.1997-26.03.2017)

Мосійчук Сергій Олександрович – військовослужбовець 72-ї окремої механізованої Красноградсько-Київської бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.Народився 22 лютого 1997 року в місті Корець Корецького району Рівненської області. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №1 міста Корець, у 2015 році – Вище професійне училище №24 міста Корець за фахом електрика.З січня 2016 року проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Служив у 72-ій окремій механізованій Красноградсько-Київській бригаді Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2167 (польова пошта В0849), місто Біла Церква Київської області).

З 2016 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

26 березня 2017 року під час мінометного обстрілу українських позицій на опорному пункті поблизу міста Авдіївка Донецької області одна з мін потрапила у бліндаж, де перебували військовослужбовці. Внаслідок вибуху   солдат Сергій Мосійчук загинув.

29 березня 2017 року похований на кладовищі міста Корець.

Залишились батьки, сестра та брат.

Указом Президента України №259/2017 від 2 вересня 2017 року “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

 

Читати далі

Кірись Олексій Сергійович (30.03.1981-7.12. 2015)

Олексій Кірись народився 30 березня 1981 року у селі Смордва Млинівського району. У 1998 році закінчив Млинівську гуманітарну гімназію. Навчався у Рівненському інституті інженерів водного господарства. Працював продавцем-консультантом у ПП «Технодім». З жовтня 2012 року – охоронець у Млинівському районному центрі туристично-краєзнавчої творчості учнівської молоді. Брав участь у подіях на Майдані під час Революції Гідності. Доброволець батальйону «Айдар» з лютого 2014 року.

27 грудня 2015 року поблизу селища Новогородське Донецької області, перебуваючи на чергуванні на спостережному посту, отримав під час обстрілу осколкове поранення. Отримані рани виявилися несумісними із життям. Похований 30 грудня в  смт. Млинів, Млинівськиого району, Рівненської області. Залишилися мати та молодший брат, який теж воював у зоні АТО.

Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”,  нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 … Читати далі

Ляшук Максим Володимирович («Яр») (18.05.1989 -29.08.2014)

Ляшук Максим Володимирович народився18 травня 1989 року у   м. Луцьку. Згодом сім’я Ляшуків переїжджає в с. ОстрожецьМлинівського району Рівненської області , де він продовжує навчання в Острожецькій середній школі. Після закінчення школи вступив до Луцького інституту розвитку людини на спеціальність «Фізична реабілітація». Відслужив строкову службу в ЗСУ, по демобілізації — міліціонер спеціальної роти судової міліції «Грифон». У січні 2011 року розпочав педагогічну діяльністьв Радянській ЗОШ І-ІІ ступенів .  Для участі в АТО зголосився добровольцем у роту особливого призначення МВС «Світязь» Луцького загону.   Працював помічником оперуповноваженого відділу швидкого реагування «Сокіл». Після того — командир взводу № 2, рота «Світязь». Брав участь у боях за Іловайськ. Загинув 29 серпня у «зеленому коридорі» поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко. В автобус «Світязя» влучив снаряд, загинуло 6 бійців, серед них Мирослав Столярчук. 2 вересня 2014-го тіла 88 полеглих привезені до запорізького моргу. Як невпізнаний герой тимчасово похований на цвинтарі Запоріжжя. Упізнаний за тестами ДНК.

Пізніше тіло героя вдалося ідентифікувати і Максима поховали на батьківщині в Острожці.… Читати далі

Ляшук Тарас Іванович (20.12.1986-11.08.2014)

Тарас Іванович Ляшук  народився 20 грудня 1986 року в м. Корець Рівненської області. Навчався в Новокорецькій ЗШ №2, з 2000 року в Корецькому НВК «Школа – ліцей». Згодом навчався у Запорізькому коледжі радіоелектроніки. Закінчив Класичний приватний університет за спеціальністю програмування та інформаційні технології. З 2013 року служив контрактником.
Весною 28-річного юнака мобілізували до 30-тої механізованої бригади Новоград – Волинська, а потім відправили на АТО. Служив в 30-ій окремій механізованій бригаді заступником командира бойової машини.
Молодший сержант загинув 11 серпня 2014 р. у боях біля с. Степанівка, Шахтарського району, Донецької області. Похований на сільському кладовищі в селі Новий Корець Корецького району Рівненської області.
На фасаді місцевого ліцею відкрито пам’ятну дошку Тарасу Ляшуку.

Указом Президента України № 270/2015 від 15.05.2015, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом „За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Рудик Юрій Володимирович (28.05.1971-04.12.2017)

Рудик Юрій Володимирович народився 28 червня 1971 року в м. Славута Хмельницької області.

Восьмирічну освіту здобував у Майківській восьмирічній школі, навчався у  Тучинській школі-інтернаті, пізніше у загальноосвітній школі с. Русивель. Технічну освіту отримав у Корецькому ДТСААФ.

У 1989 році був призваний до  армії.

Після  служби в працював водієм у місцевому колгоспі, будівельником у приватному секторі.

21 липня 2017 року Юрій Рудик підписав контракт на проходження військової служби в зоні АТО. Служив у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді у с. Золоте Попаснянського району Луганської області.

18 листопада при виконанні бойового завдання в зоні проведення АТО на Луганщині отримав важке поранення голови від кулі снайпера. Понад два тижні перебував у глибокій комі в лікарні ім. Мечникова міста Дніпра. 4 грудня   2017 року Юрій помер у віці сорок шість років, так і не прийшовши до свідомості.

Вночі 6 грудня односельці зустрічали героя, тримаючи в руках свічки та квіти.

Похоронений  на кладовищі села Майків Гощанського району.

У Юрія залишилися  син, донька та троє маленьких онуків.… Читати далі

Козачонок Дмитро Валерійович (31.10.1994-7.05.2015)

Народився Козачонок Дмитро Валерійович 31 жовтня 1994 року в с. Застенки Дубровинського району Вітебської області Республіки Білорусь. Згодом сім’я переїхала в село Курозвани, де він пішов до місцевої школи, яку закінчив у 2010 році.
У серпні 2013 року Дмитро пішов служити по контракту. Після 3-місячної підготовки потрапив в зону проведення АТО. Старший механік-водій танкової роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський).
Весну і половину літа 2014 року Діма з товаришами провів на блокпостах, охороняючи кордони зони проведення АТО.
Загинув Козачонок Дмитро Валерійович 7 травня 2015 в результаті мінометного обстрілу російськими бойовиками позицій 30-ї бригади на оборонних рубежах між містами Горлівка й Артемівськ (Донецька область).
Поховали героя в с. Курозвани Гощанського району.
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, “за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі

Полицяк Петро Петрович (Чорний) (05.07.1992-20.01.2015)

Петро Петрович Полицяк народився 5 липня 1992 року у селі Борбин на Млинівщині. Навчався у Бобринській середній школі. Проживав у місті Дубно, звідки і був мобілізований до Збройних Сил України. Кіборг, служив у 80-й аеромобільній бригаді. Герой мав позивний “Чорний”.
До поїздки у зону АТО Петро працював будівельником, збирався одружитись.
Довгий час рідні хлопця не мали про нього жодної інформації. Зв`язок із ним перервався після вибуху і завалів у Донецькому аеропорту. У списку полонених його  не було.
Згодом стало відомо, що тіло бійця з-під руїн аеропорту доставлено у морг однієї з лікарень Дніпропетровська. Загинув Петро Полицяк 20 січня 2015року.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)… Читати далі