Пруський Віктор Федорович (26. 11. 1970-9.12.2019)

Віктор Пруський народився в 1970 році – мешканець м. Рівне. Раніше служив у десантних військах, виконував завдання в Грузії. Молодший сержант Віктор Пруський в молодості займався скелелазінням і гірським туризмом, піднімався в гори Кавказу та Карпат.

З 2016 року проходив військову службу в ЗСУ за контрактом, боронив місто Щастя. Останній контракт підписав 22 травня 2019-го. Молодший сержант, командир БМП служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, що підпорядкована оперативному командуванню “Захід”.  Виконували бойові завдання в районі села Золоте Луганської області.  Загинув 9 грудня 2019 р. ввечері після детонації протитанкового мінного шлагбаума. Детонація відбулася внаслідок обстрілу противника. Рівнянин Віктор Пруський отримав множинні вогнепальні осколкові поранення, не сумісні з життям. Трагедія трапилася близько 22 години. Йому було 49 років.

Похований у Рівному на Алеї Героїв Нового кладовища. Залишилися мати й сестра.

 

 

 … Читати далі

Капустян Олексiй (1993.18.10 – 29.11.2019)

Олексій Капустян народився  в 1993 у селі Кринички Гощанського району Рівненської області.

«У 2012-му році пішов у Збройні сили, відслужив до 2013-го. Рік проміжку було часу, щоб закінчити училище, в 14-му році він пішов на війну.

Коли 24-ку вивели на ротацію, Олексій підписав контракт у 8-му батальйоні 10-ї гірсько-штурмової. Він не хотів покидати передній край.Чудовий воїн, що володів різними видами зброї, він був обережним, відповідальним, добре усвідомлював ризик і грамотно діяв на передовій.  29 листопада 2019 року , під час виконання бойового завдання загинув від кулі снайпера.

У 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді оперативного командування «Захід» Олексій Капустян прослужив близько місяця. З перших днів показав себе як відважний командир, лідер військового колективу.

Поховали Олексія Капустяна на кладовищі у селі Тучин.

У Олексія Капустяна, який віддав життя за свободу України, залишилася дружина і 3-річна донька…… Читати далі

Дяченко Володимир Анатолійович (21.04.1987 – 23.03.2019)

Дяченко Володимир Анатолійович народився 21 квітня 1987 року в м. Житомир, навчався   у Вовковиївській ЗОШ I-III ступенів, у 2004 році закінчив даний навчальний заклад.

У 2005 році був призваний на строкову військову службу, звільнився зі служби в 2006 році.

З 16 травня 2006 року до 24 лютого 2007 року проходив службу за контрактом у в/ч А 3358.

28 серпня 2014 року  призваний на військову службу по мобілізації (третя хвиля). Брав участь в бойових діях у підрозділі 92-ої ОМБр. на посаді водія-механіка танка Т-64 поблизу міст Сєвєродонецьк та Лисичанськ Луганської області.

25 вересня 2015 року звільнений у запас.

У 2016 році старший солдат запасу Дяченко В. А. знову підписує контракт зі ЗСУ.  Службу проходить в 14-ій ОМБр в танковому батальоні на посаді водія-механіка танка.

23 березня 2019 року Дяченко Володимир Анатолійович помер від раптової зупинки серця.

 … Читати далі

Кондратюк Руслан Володимирович (2.10.1981 – 15.02.2019)

Кондратюк Руслан  народився 2 жовтня 1981 року в с. Війниця Млинівського району Рівненської області, де й постійно жив. У 1988 році розпочав навчання у Війницькій неповній середній школі, яку закінчив 1997 року. Мав добрі та відмінні знання, любив алгебру, біологію, захоплювався спортом. У школі мав багато друзів.

2 листопада 2018 року заключив контракт зі Збройними силами України. Військову службу проходив у мотопіхотному батальйоні 24-ої окремої механізованої бригади.

У п’ятницю, 15 лютого 2019 року,  в зоні проведення операції Об’єднаних сил під час виконання бойового завдання в Донецькій області Руслан Кондратюк з 24-ої окремої механізованої бригади імені Короля Данила загинув.

 … Читати далі

МЕНІ ЙДЕ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ РІК І Я ЛЕЖУ У ВЛАСНІЙ КРОВІ

Мені йде двадцять третій рік.

Я маю безліч мрій і планів.

Я бачу тих, хто вмер і зник,

тому я зараз на Майдані.

Тримаюсь мужньо в обороні

і ці моменти незабутні.

Я знаю: камінь цей в долоні

назавжди змінює майбутнє..… Читати далі

Храпаченко Олександр Володимирович

Храпаченко Олександр Володимирович народився  18.09.1987  в м. Рівне. Закінчив  ЗОШ № 19  міста Рівне. У 2004 році Олександр вступив до Рівненського державного гуманітарного університету на художньо-педагогічний факультет, кафедру театральної режисури, спеціальність – режисер драматичного театру.  У 2010 році  закінчив РДГУ з освітнім рівнем – бакалавр. Під час навчання у виші Олександр був найяскравішим студентом всього факультету, грав у багатьох режисерських роботах студентів. Він був щедро наділений режисерськими здібностями, зробив не одну театральну постановку. Режисерські роботи Олександра: А. П. Чехов «Ведмідь», С. Мрожек «Стриптиз»; акторські роботи: А. Салинський «Сьогодні я стану жінкою», О. Слаповський «Від червоного щура до зеленої зірки», Софокл «Ісмена». та ін.  Олександр знявся у фільмі «Воскресіння», в якому виконав роль солдата, що  повернувся з війни додому.
Олександр Храпаченко був провідним актором, солістом театру вільної пластики «Яблуко», що діяв при кафедрі театральної режисури. Сашко був скаут-рейнджером  та  скіфом, захоплювався рок-музикою.
Активіст Євромайдану. Убитий пострілом снайпера на вулиці Інститутській у Києві. Куля потрапила в ключицю, пройшла легені та застрягла у печінці.… Читати далі

Котяш Олександр Сергійович (18.03.1992-24.10.2018)

Котяш Олександр Сергійович народився 18.03.1992 року в селі Залужжя Дубровицького району в якому і проживав.

Після закінчення в 2009 році Залузької ЗОШ I-III ступенів навчався в Рівненському автотранспортному технікумі за спеціальністю регулювання дорожнього руху. Строкову службу в лавах української армії проходив у 2012 – 2013 роках. З 2013 року служив у прикордонних військах (за контрактом), а з 2014 року періодично бував у зоні ведення бойових дій на Сході України в Донецькій і Луганській областях.

Загинув Олександр Котяш 24 жовтня 2018 року від кульового поранення. У загиблого залишилися батьки і два брати.

 

Читати далі