Дяченко Володимир Анатолійович (21.04.1987 – 23.03.2019)

Дяченко Володимир Анатолійович народився 21 квітня 1987 року в м. Житомир, навчався   у Вовковиївській ЗОШ I-III ступенів, у 2004 році закінчив даний навчальний заклад.

У 2005 році був призваний на строкову військову службу, звільнився зі служби в 2006 році.

З 16 травня 2006 року до 24 лютого 2007 року проходив службу за контрактом у в/ч А 3358.

28 серпня 2014 року  призваний на військову службу по мобілізації (третя хвиля). Брав участь в бойових діях у підрозділі 92-ої ОМБр. на посаді водія-механіка танка Т-64 поблизу міст Сєвєродонецьк та Лисичанськ Луганської області.

25 вересня 2015 року звільнений у запас.

У 2016 році старший солдат запасу Дяченко В. А. знову підписує контракт зі ЗСУ.  Службу проходить в 14-ій ОМБр в танковому батальоні на посаді водія-механіка танка.

23 березня 2019 року Дяченко Володимир Анатолійович помер від раптової зупинки серця.

 … Читати далі

Кондратюк Руслан Володимирович (2.10.1981 – 15.02.2019)

Кондратюк Руслан  народився 2 жовтня 1981 року в с. Війниця Млинівського району Рівненської області, де й постійно жив. У 1988 році розпочав навчання у Війницькій неповній середній школі, яку закінчив 1997 року. Мав добрі та відмінні знання, любив алгебру, біологію, захоплювався спортом. У школі мав багато друзів.

2 листопада 2018 року заключив контракт зі Збройними силами України. Військову службу проходив у мотопіхотному батальйоні 24-ої окремої механізованої бригади.

У п’ятницю, 15 лютого 2019 року,  в зоні проведення операції Об’єднаних сил під час виконання бойового завдання в Донецькій області Руслан Кондратюк з 24-ої окремої механізованої бригади імені Короля Данила загинув.

 … Читати далі

МЕНІ ЙДЕ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ РІК І Я ЛЕЖУ У ВЛАСНІЙ КРОВІ

Мені йде двадцять третій рік.

Я маю безліч мрій і планів.

Я бачу тих, хто вмер і зник,

тому я зараз на Майдані.

Тримаюсь мужньо в обороні

і ці моменти незабутні.

Я знаю: камінь цей в долоні

назавжди змінює майбутнє..… Читати далі

Храпаченко Олександр Володимирович

Храпаченко Олександр Володимирович народився  18.09.1987  в м. Рівне. Закінчив  ЗОШ № 19  міста Рівне. У 2004 році Олександр вступив до Рівненського державного гуманітарного університету на художньо-педагогічний факультет, кафедру театральної режисури, спеціальність – режисер драматичного театру.  У 2010 році  закінчив РДГУ з освітнім рівнем – бакалавр. Під час навчання у виші Олександр був найяскравішим студентом всього факультету, грав у багатьох режисерських роботах студентів. Він був щедро наділений режисерськими здібностями, зробив не одну театральну постановку. Режисерські роботи Олександра: А. П. Чехов «Ведмідь», С. Мрожек «Стриптиз»; акторські роботи: А. Салинський «Сьогодні я стану жінкою», О. Слаповський «Від червоного щура до зеленої зірки», Софокл «Ісмена». та ін.  Олександр знявся у фільмі «Воскресіння», в якому виконав роль солдата, що  повернувся з війни додому.
Олександр Храпаченко був провідним актором, солістом театру вільної пластики «Яблуко», що діяв при кафедрі театральної режисури. Сашко був скаут-рейнджером  та  скіфом, захоплювався рок-музикою.
Активіст Євромайдану. Убитий пострілом снайпера на вулиці Інститутській у Києві. Куля потрапила в ключицю, пройшла легені та застрягла у печінці.… Читати далі

Котяш Олександр Сергійович (18.03.1992-24.10.2018)

Котяш Олександр Сергійович народився 18.03.1992 року в селі Залужжя Дубровицького району в якому і проживав.

Після закінчення в 2009 році Залузької ЗОШ I-III ступенів навчався в Рівненському автотранспортному технікумі за спеціальністю регулювання дорожнього руху. Строкову службу в лавах української армії проходив у 2012 – 2013 роках. З 2013 року служив у прикордонних військах (за контрактом), а з 2014 року періодично бував у зоні ведення бойових дій на Сході України в Донецькій і Луганській областях.

Загинув Олександр Котяш 24 жовтня 2018 року від кульового поранення. У загиблого залишилися батьки і два брати.

 

Читати далі

Гордійчук Микола Миколайович (26.05.1986 – 22.07.2015)

Народився Микола 26 травня 1986 року в м. Рівне в сім’ї військових. Через рік родина переїхала в Кам’янець-Подільський. Молодший сержант міліції, міліціонер батальйону патрульної служби міліції собливого призначення «Гарпун» ГУМВС України в Київській області. Член «Пласту» з 1993 року, старший пластун, 2009 року був інструктором військово-патріотичного табору «Легіон-12».

Випускник Кам’янець-Подільського Національного університету ім. Івана Огієнка, за спеціальністю – психолог. Учасник команди КВК «Наш Формат». Ведучий молодіжної програми «Шоу Кадрів». Був засновником і солістом групи «Своєрідне», а потім групи «Тhе DеnDі», відомим шоуменом у Кам’янці-Подільському.

Активний учасник Революції Гідності, був у складі 15-ї сотні Самооборони Майдану «Вільні люди». На службі в батальйоні перебував з квітня 2015 року. У серпні планував одружитись. Повертаючись з бойового завдання, підірвався на «розтяжці», отримав численні осколові поранення кінцівок і тулуба поблизу блокпосту «Шахта» між містами Авдіївка та Ясинувата (Донецька область), внаслідок чого помер під час транспортуваня до військового шпиталю Червоноармійська.

Указом  Президента України № 546/2015 від 15 вересня 2015 року “за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” М.… Читати далі

Борисенко Олександр Олегович (28.03.1993 – 1.09.2014)

Борисенко Олександр Олегович народився у Рівному. Закінчив ЗОШ №5. Протягом 2008-2011 рр. навчався у технічному коледжі при Національному університеті водного господарства та природокористування в групі №14 за спеціальністю «Електромеханік торговельного і холодильного устаткування». Після його закінчення був призваний до лав Збройних сил України, де й залишився служити за контрактом.

Військовий  21-річний снайпер, служив за контрактом у 30-й механізованій бригаді Новоград-Волинського 8-го армійського корпусу Сухопутних військ України. Він перебував у Криму під час його анексії РФ в березні 2014 року.

Під  час мінометного обстрілу (м. Лутугіне Луганської області)  отримав важкі поранення. Сашка доставили у військовий госпіталь, однак медики не змогли врятувати бійця. Загинув 1 вересня 2014 р. Героя поховали на Алеї Слави кладовища «Нове».

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року «за  особисту мужність і високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»  О. Борисенка нагороджено орденом ” За мужність”  IIІ ступеня (посмертно).

Згідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 р.… Читати далі