Брік Андрій Васильович (14.07.1987 – 08.06. 2015)

Брік Андрій Васильович народився 14 лютого 1987 року у селі Дермань Друга Здолбунівського району.
Призваний до лав Збройних Сил України 5 лютого 2015 року як доброволець.

Старший сержант, розвідник 130-го окремого розвідувального батальйону. Загинув опівночі з 7 на 8 червня 2015р., у районі села Гречишкине (Новоайдарський район Луганська область) у бойовому зіткненні розвідгрупи з диверсійно-розвідувальною групою бойовиків «ЛНР».

У нього залишилися мати, дружина і двоє малолітніх дітей.
Місце поховання: с. Дермань Друга, Здолбунівський район, Рівненська область.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 р., “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений медаллю “За військову службу Україні” (посмертно).… Читати далі

Віднічук Роман Степанович (26.05.1989-31.08.2015)

Роман Степанович Віднічук народився 26 травня 1989 року у селі Богдашів Здолбунівського району.

Хлопчик навчався в загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №4 м.Рожище, згодом, у Волинському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення вступив до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на факультет, який нині називається Гвардійський факультет військової підготовки.  Службу проходив у танковому батальйоні смт. Десна Чернігівської області.

12 червня 2012 року його переводять до Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного у місто Львів. Там він працював на кафедрі бронетанкового озброєння на посаді інженера бронетанкової служби озброєння академії.

12 серпня 2014 року для Романа Віднічука розпочалась антитерористична операція на Сході України на посаді заступника командира роти охорони з озброєння 42 окремого мотопіхотного батальйону 57 окремої мотопіхотної бригади оперативного командування «Південь». Взимку 2015 року був поранений, після відпустки знову повернувся на передову.

Загинув у ніч на 31 серпня 2015 року під час виконання завдання між блокпостами сил АТО і сепаратистів в районі міста Горлівка (Донецька область), о 3-й годині ночі виходив на зв’язок.… Читати далі

Защик Віктор Васильович ( “Шульга») (02.08.1967-4.08.2016)

Защик Віктор Васильович народився 2 серпня 1967 року в  с. Межирічі, Острозького району, Рівненської області. Мешкав у місті Нетішин Хмельницької області.

В 1974 році пішов в перший клас Межиріцької середньої школи. Після закінчення  у 1984 році місцевої школи навчатися  в Шепетівському в СПТУ №20. Здобув професію токаря. 11.11.1985 року був призваний на службу до збройних сил України.  Службу проходив у повітряно-десантних військах   м. Ізяслав. Після демобілізації навчання в ВПТУ №28 м. Острога на автослюсаря.

Віктор працював водієм в автотранспортному підприємстві, пізніше 10  років  у професійному ліцеї столяром, сантехніком, електриком.

Член Нетішинського осередку Правого сектору. З грудня 2014 року, як боєць Української Добровольної Армії Правий сектор, перебував   у зоні АТО.

Віктор – позивний “Шульга”  на Донбасі пройшов бої за ДАП, Піски, Широкине, Авдіївку. У ніч із 3 на 4 серпня Віктор Защик   помер в зоні АТО від інсульту. Йому було  49 років.

Залишились дружина-вчителька та двоє синів.

Похований в с. Межиричі Острозького району Рівненської област.

Віктор Васильович отримав медалі «За оборону Донбасу» та Об`єднання Патріотів «Сильні духом”… Читати далі

Гарбарчук Тарас Анатолійович (14.09.1995-29.01.2015)

Народився Тарас Гарбарчук 14 вересня 1995 року, проживав у смт. Гоща Рівненської області.

Був мобілізований до Збройних Сил України та направлений в зону антитерористичної операції

29 січня 2015 року під час виконання військових обов’язків  поблизу міста Вуглегірськ Донецької області старший  солдат Гарбарчук Т. А.  зник безвісти. Причиною стало попадання снаряда в танк та детонування боєкомплекту. У липні експедиція ВГО «Союз. Народна пам’ять» проводила пошук на місці розбитого танку. В результаті експедиції було проведено ідентифікацію тіла загиблого.

За рішенням суду від 10.12.2015р. Гарбарчука Тараса Анатолійовича оголошено померлим.

Місце поховання: Вважається зниклим без вісти.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).… Читати далі

Карнаухов Микола Миколайович (20.07.1965-6.02.2015)

Карнаухов Микола Миколайович народився 20 липня 1965 року у місті Кокчетав Казахська РСР.  У 1968 році  сім’я переїхала в село Зарічне Гощанського району,

звідки родом  мама – Оксана Макарівна. Навчався в Бугринській ЗОШ. Зкінчів школу із золотою   медаллю. У 1982 році вступив на механічний факультет Українського інституту інженерів водно господарства м. Рівного (спеціальність «Механізація гідромеліоративних робіт»), який закінчив у 1989 році і отримав кваліфікацію інженера-механіка. У 1983-1985 рр. проходив строкову військову службу у Військово-Повітряних Силах.

Віхи трудової діяльності:

  • 1989-1990 рр. – інженер науково-дослідного сектору УІІВГ;
  • 1990-1992 рр. – молодший науковий співробітник кафедри будівельних і меліоративних машин;
  • 1992-1994 рр. – навчання в аспірантурі УІІВГ, 1994-1998 рр. – асистент кафедри ААГ і ТМ;
  • 1999-2005 – старший викладач кафедри ААГ і ТМ, з 2005- доцент кафедри ААГ і ТМ;

У 1999 році захистив дисертацію на здобуття вченого звання кандидата технічних наук.

Тематика наукової діяльності – енергозберігаючі технології прокладання довгомірних елементів пасивними землерийними робочими органами, оптимізація виробничих процесів автосервісних підприємств. Автор більше 50 наукових і навчально-методичних праць, зокрема 4 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.… Читати далі

Пляшко Федір Петрович (29.01.1966 – 22.08.2017)

Федір Петрович Пляшко народився 29 січня 1966 року в селі Озерськ Дубровицького району, проживав у місті Дубровиця. Відслужив 15 років у прикордонних військах та вийшов на пенсію. У 2014 році став активним учасником Революції гідності і в цьому ж році пішов добровольцем на фронт, де перебував один рік.

У травні 2017 року пішов служити контрактником в 14 бригаду ОК «Захід» у Володимир-Волинському  та попросив командування направити його на передову. Військовий ніс службу у першій лінії оборони – Щастя та Старий Айдар Луганської області.

У Федора Петровича залишилися дружина, троє дорослих синів та двоє онуків.

 

 … Читати далі

Борсук Іван Іванович ( 09.07.1986-8.07.2018)

Борсук Іван Іванович народився 09 липня 1986 року в селі Лютинськ  Дубровицького району. Навчався в Березнівському Західноукраїнському коледжі на правознавчому відділенні, який закінчив в 2006 році.

Строкову службу проходив в період з 2006 по 2007 роки у 80-тій аеромобільній бригаді.  Під час мобілізації в особливий період був призваний до лав Збройних Сил України в ІІІ хвилі. Військову службу проходив в період з  серпня 2014 по січень 2016 року у 128 окремій гірсько-штурмовій бригаді. При виконанні бойових завдань проявив мужність та героїзм під час операцій в Дебальцеве, за що Указом Президента України від 26.02.2015 року був нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ст.,  нагороджений також  медаллю «Захисник  Вітчизни»,  пам’ятною медаллю  «128  ОГПБ військова розвідка», нагрудним знаком «Ветеран війни-УБД».

В травні 2018 року підписав контракт для проходження військової служби в 14 ОМБР.

Під час обстрілу позицій 29 червня 2018 року в районні населеного пункту Попасна Донецької області  отримав вогневе кульове поранення голови, внаслідок чого 8 липня 2018 року  від отриманих поранень помер в Харківському військовому госпіталі.… Читати далі

Охмак Іван Миколайович ( 8.06.1991-2.02.2015)

Народився Охмак Іван Миколайович   8 червня 1991 року в селі Лугове. У 1997 році Іван пішов до першого класу Лугівської  початкової школи І ст. З 2001 р.  Охмак Іван пішов навчався у  Миляцької загальноосвітньої школи І- ІІІ ст. , яку закінчив у 2008 ро. Цього ж року вступив до ВПУ № 22 м. Сарни,   здобув кваліфікацію техніка-механіка. В жовтні 2011 року Наказом Головного командувача України Охмака Івана Миколайовича було призвано до лав Збройних Сил України. Іван проходив службу у батальйоні зв’язку та радіотехнічного забезпечення в/ч А4465, в 2012 році хлопець повернувся з армії відслуживши строкову службу. В серпні  2014 року  був призваний  до лав ЗС України. 1 серпня 2014 року мобілізований.  Проходив службу на посаді водія польового вузла зв’язку військової частини польова пошта В4673. 2 лютого 2015 року Охмак Іван Миколайович загинув виконуючи  бойове завдання з усунення пошкоджень зв’язку в базовому таборі під Дебальцевим.

Указом Президента України №108/2015 «Про відзначення державними нагородами України» ” за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присяз  нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Колесник Юрій Олександрович (22.03.1994-23.10.2017)

Народився Колесник Юрій Олександрович 22 березня 1994 року в багатодітній патріотичній родині, батько розмальовував церкви, старший брат став священником.

Батьки виховували своїх дітей у дусі патріотизму і любові до України. Тому маленький Юрко зростав справжнім українцем, для якого Україна  була понад усе.

Юрій закінчив 9 класів місцевої школи і продовжив навчання в Дубровицькому професійному ліцеї, де здобув спеціальність муляра-штукатура. Але через деякий час він вирішив піти стопами свого діда – вояка УПА – і присвятити себе захисту Батьківщини. 15 жовтня 2013-го Юрій підписав контракт і пішов на військову службу в ЗСУ. Війну зустрів у складі 80-ї окремої аеромобільної бригади. За його плечима бої за Луганський аеропорт, пекло Іловайського котла. У 2014 був контужений. Після повернення із фронту хлопець вступив до Академії сухопутних військ у Львові, а згодом знову відправився на війну вже у складі 45-ї ОДШБр, яка дислокується в Одеській області, та виконував бойові завдання у Луганській та Донецькій областях. 29 листопада 2015 р.

Юрій Колесник був нагороджений медаллю МО “Захиснику Вітчизни”.  … Читати далі