Леунов Олександр Володимирович (31.12.1987-16.03.2022)

Леунов Олександр Володимирович народився 31 грудня 1987 року, смт  Краснопілля Сумської області. Закінчив місцеву дев`ятирічну школу в 2002 році. Після школи навчався в Лебединському медичному коледжі на Сумщині.

Проходив строкову службу в Криму. З 2007 по 2010 рік служив за контрактом  в 30-ій механізованій бригаді м. Новоград-Волинського Житомирської області . В 2015 році брав участь в зоні АТО. З 2021 до 24 лютого 2022 року працював у вищому професійному училищі № 24 м. Корець.

Старший сержант і командир взводу Олександр Володимирович Леунов загинув 16 березня у селі Кам’янка Харківської області, рятуючи поранених бійців ціною власного життя.

Поховали Олександра  Леунова з військовими почестями на кладовищі у Корці біля Свято-Сергіївського храму.

Без батька  залишилось двоє діток та молода вдова.

 … Читати далі

Павлюк Михайло Миколайович (??1989-04.07.2022)

Павлюк Михайло Миколайович народився 1989 року с. Річечино Корецького району Рівненської області. Навчався у школах с. Топчі та Великої Клецької. Закінчив Корецьке вище професійно-технічне училище №24. Михайло мав золоті руки, був дуже працьовитим, доброю людиною,
розповідають знайомі. У 2006 році був призваний на строкову службу, яку проходив у військовій частині м. Києва. Пізніше працював на підприємстві з виробництва вікон Epsilon у Рівному. В 2015-2016 рр. пройшов АТО, тож з  початком російського повномасштабного вторгнення був мобілізований як резервіст.
Життя захисника обірвалося 4 липня в боях за суверенність та незалежність України, під час виконання бойового завдання. Унаслідок ворожого обстрілу він був вбитий російськими окупантами на Донеччині.

У Героя залишися мама, брат та сестра.… Читати далі

Краля Іван Володимирович (15.03.1985-06.09.2022)

Краля Іван Володимирович народився 15 березня 1985 року в с. Жадківка. Навчався у Корецькій ЗОШ №3. В 2003 року закінчив загальноосвітню школу №3. Брав активну участь у спортивному житті школи. Військову службу розпочав у 169-му навчальному центрі «Десна» ім. Ярослава Мудрого сухопутних військ. Понад 10 років працював в органах внутрішніх справ. За сумлінну працю старший сержант Іван Краля нагороджений пам`ятною відзнакою, мав державні відзнаки ,,На варті громадської безпекиˮ та медаль ,,10 років сумлінної службиˮ. У 2014 – 2015 роках пройшов АТО.

Під час повномасштабної війни солдат знову пішов захищати свою країну. Івана Кралю призвали на військову службу у травні. Воїн загинув 6 вересня біля Красногорівки Донецької області під час виконання бойового завдання.

Поховали Івана Кралю на кладовищі у його рідному селі Жадківка Рівненського району.

Читати далі

Окушко Василь Анатолійович (29.12.1992 -26.09.2022)

Василь Анатолійович Окушко народився 29 грудня 1992 року. Навчався у Головницькій ЗОШ,  пізніше у Клеванському професійно-технічному училищі, де здобув спеціальність кухаря-кондитера. За спеціальністю не працював, після навчання був на заробітках. 11 жовтня 2011 року призваний на строкову військову службу, а 9 жовтня 2012 року звільнений в запас.

У 2014 році брав участь в антитерористичній операції на сході нашої держави. 2 квітня 2019 року підписав контракт іперебував  в Луганській та Донецькій областях.  Внаслідок бойових дій отримав контузію та тимчасово був звільнений від військової служби. Цьогоріч з 1 квітня продовжив захищати Україну від загарбників.
На  початку війни  Василь  навчався  в Десні в складі першого механізованого батальйону другої механізованої роти, пізніше направлений   в окупований Чорнобиль. Пізніше в село Макарівка Київської області.

Життя Окушко Василя  обірвалося 26 вересня біля Гряниківки, що на Харківщині. Василю було 29 років.

Поховали захисника на місцевому кладовищі з військовими почестями.… Читати далі

Іванов Андрій Анатолійович (11.09.1996-08.09.2022)

Іванов Андрій Анатолійович народився 11 вересня 1996 року в селі Орлівка Березнівського району, де і провів щасливе дитинство . З 2003 по 2012 рік навчався в Орлівській школі. Гарно вчився.
Андрій змалку дуже любив грати у футбол.  Після закінчення  школи, з 2012 по 2014 рік навчався в Березнівському економіко -гуманітарному ліцеї. Після успішного закінчення ліцею навчався в Київському політехнічному інституті  Ігоря Сікорського. Далі працював у Києві  за  спеціальністю,    майстром на
підприємстві.
Андрій створив сім’ю. З перших днів війни разом з дружиною вступив в територіальну оборону Києва, а потім підписав контракт з ЗСУ.
Загинув Андрій Іванов 8 вересня 2022 року в боях з  російськими загарбниками під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Йому було лише 25 років, не дожив до свого 26-річчя всього три дні.
У Героя залишилась вдовою дружина Анастасія. Втратили найдорожчого сина мама і тато, оплакують його молодші брати.
Поховали бійця у рідному селі.… Читати далі

Присвячено пам’яті п’ятьох бійців КОРДу

Дім покинув, сім’ю — служба кличе,

Бо обов’язок понад усе

«Бережи себе» в небі курличе

І від рідних молитву несе.

Але в ніч, як кошмар,

увірвалась ракета ворожа

І життя обірвалось у долі секунди, у мить,

Захищали країну. Тепер Ви —

небесна сторожа

Наче птахи їх душі до Бога злетіли. Болить….… Читати далі

Нисинець Василь Васильович (09.01.1991-22.05.22)

Нисинець Василь народився  дев’ятого січня 1991 року  в селі  Городище Березнівського району.

Трудову діяльність Василь Нисинець розпочав  у спецпідрозділі в грудні 2012 року на посаді поліцейського-водія. В органах внутрішніх справ він служив понад дев’ять років. Активно займався спортом,  захоплювався самбо.  Брав участь у спортивних змаганнях, на його рахунку — не одна перемога,  не одна медаль і  кубок.

У 2016 році після ретельного відбору Василь Нисинець став частиною новоствореного спецпідрозділу КОРД. Працював старшим інспектором 4-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління КОРД Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Згодом обрав вузьку  спеціалізацію —  кінолога.

Виконуючи бойове завдання, о  четвертій годині ранку 22 травня, капітан поліції героїчно загинув на 31-му році життя  в с. Вільноандріївка, Запорізької області.

Без батька залишилася  дворічна донька.

Поховали полеглого правоохоронця поряд із могилою батька в селі Городище  колишнього Березнівського району

 … Читати далі

Марчук Микола Васильович (20.02.1976-30.10.2022)

Микола Марчук народився у селі Горбів тоді ще Гощанського району. Навчався у Дроздівській школі, а по завершенню пішов служити в армію. Додому повернувся із сержантськими погонами. Життя своє поєднав із зв’язком — спершу займався монтажем телефонних ліній, а за тим — інтернет-кабелів.

З початком війни у військкоматі записався добровольцем.12 жовтня Микола отримав повістку і був відправлений в   Авдіївку.

46-річний сержант Микола Марчук загинув 30 жовтня в наслідок танкового обстрілу поблизу Авдіївки на Донеччині…

Поховали Миколу Марчука  на малій батьківщині, у селі, де живе мама, на Горбівських горбах.… Читати далі

Ковальчук Микола (??? -04.11.2022)

Микола Ковальчук народився у Рівному, навчався у місцевій школі-інтернаті, пізніше  здобував фах зварювальника. Пройшов службу в ЗСУ. Після повернення додому  працював за професією Рівному, в інших містах України та за кордоном.

Війна застала Миколув Естонії . Не роздумуючи, повернувся додому і  добровольцем записався боронити Батьківщину. Коли його викликали на службу, то забрав зварювальний апарат, багато свого інструменту.

На жаль, життя 48-річного сержанта Миколи Ковальчука обірвалося раптово. Побратими побачили,  йому стало зле, піднявся тиск. 4 листопада Микола Ковальчук помер у місті Кам’янка Черкаської області…

Миколу Ковальчука  відспівали  в Свято-Троїцькій церкві ПЦУ . Поховали на кладовищі «Тиннівське».

 

Публікації про Ковальчука М.

Біль втрати огортає сьогодні Рівне, адже проводжаємо в останню дорогу відданого і щирого захисника – Миколу Ковальчука.

«Він працював і в Рівному, і по всій Україні, і за кордоном. Саме в Естонії Миколу і застав початок війни. Він відразу почав розпитувати, яка в нас ситуація. Я заспокоювала, як могла, але він не повірив. Лише сказав: «Мама, тримайся». Я відразу відчула, що він збирається повертатись.

Читати далі

Микитюк Олександр Віталійович (13.11.1979 -28.10.2022)

Олександр Микитюк народився  13 листопада 1979 року в Рівному,  навчався у ЗОШ , число 26,  після 9 класу продовжив навчання у дев’ятому ПТУ, де здобув фах токаря.

Коли не стало батьків,   у 18 років Олександр оформив опіку над  12 річним  братом Романом . Працював на радіозаводі, потім – майстром з обслуговування таксофонів Укртелекому. Пізніше робив ремонти, спеціалізувався на роботі з декоративними матеріалами.

Останні 14 років Сашко разом із дружиною жив у смт  Березне.  З початком війни там пішов до військкомату, навчання проходив на Яворівському полігоні.

Військовий потрапив у Сєвєродонецьк. Пізніше отримав поранення, але повернувся на службу…

Олександр був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.

42-річний Олександр Микитюк загинув 28 жовтня поблизу села Опитне Донецької області…Поховали його, як того і хотів, у Березному на кладовищі в урочиці Лучка (6 листопада)

 … Читати далі