Людська память повертатиме вас… (Герох Ато Гощанського району)

Панахида на Алеї Героїв

Ошурко Михайло Михайлович ( 05.09.1998- 25. 01.2020)

Михайло Ошурко народивя 05.09. 1998 р., с. Кутин Зарічненського району Рівненської області. Закінчив Кутинську середню школу. У 2018 році був призваний на строкову службу. Після її завершення, продовжив військову службу за контрактом. Як солдат- контрактник направлений в зону ООС.

Розвідник – гранатометник відділення оптичної розвідки. Перебував на другій лінії бойових дій, в районі Попасної на Луганщині, в/ч А2227.

На різдвяні свята був дома, у відпустці, після чого відбув у частину для подальшого проходження служби. 25 січня 2020 р. перестало битися серце воїна- захисника. Загинув в зоні проведення ООС у Луганській області в районі Попасної. Обставини загибелі військовослужбовця наразі невідомі.

Поховання солдата з військовими почестями у рідному селі.

Пруський Віктор Федорович (26.11.1970-9.12.2019)

Пруський Віктор Федорович народився 26.11.1970 року у м. Рівне. Навчався у ЗОШ №18. Після закінчення школи Віктора призвано на строкову службу, яку він проходив у 4-й розвідувальній роті 8-ї окремої бригади спеціального призначення . У 1989 році виконував завдання в Грузії. Звільнився із строкової служби 18.10.1990 року.

Віктор Пруський займався скелелазінням і гірським туризмом, піднімався в гори Кавказу та Карпат.

30.09.2016 року підписав контракт із 14-ою ОМБр. Служив на посаді оператора ПТРК, брав участь у бойових діях в районі Щастя. 25.01.2019 року термін контракту сплинув, Віктор Федорович ненадовго повернувся додому, 22.05.2019 р. знову пішов на контрактну службу.

Молодший сержант, командир бойової машини, командир відділення 14-ї окремої механізованої бригади, загинув 9 грудня увечері в районі селища міського типу Новотошківське Попаснянського району Луганської област. Смертельні осколкові поранення, що дістав під час підриву на невідомому вибуховому пристрої, були не сумісні із життям. Йому було 49 років.

Похований у Рівному на Алеї Героїв Нового кладовища. Залишилися мати й сестра.

Капустян Олексiй Віталійович (1993.18.10 – 29.11.2019)

Сержант Капустян Олексій Віталійович (позивний Капуста) народився 18 жовтня 1993 року в селі Кринички Гощанського району Рівненської області. Навчався в Тучинській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті.

«У 2012-му році призваний на службу у Збройні сили, демобілізувався у 2013 році. На війні Олексій з 2014 року. Неодноразово повертався додому, але поки ворог на порозі не міг залишатися осторонь і знову підписував контракт та вирушав на фронт. Воював в складі 2-го окремого батальйону територіальної оборони Рівненської області “Горинь”, потім у 30-й бригаді, 24-й ОМБр, 130-му окремому розвідбаті. Воював на Світлодарській дузі, поблизу Мар’їнки, в інших гарячих точках. Коли 24-у бригаду вивели на ротацію, Олексій вирішив залишитись за контрактом у 8 окремому батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де прослужив близько місяця. Командир відділення протитанкового взводу роти вогненної підтримки А 3029 , (А 4267), чудовий воїн, що володів різними видами зброї, він був обережним, відповідальним, добре усвідомлював ризик і грамотно діяв на передовій.

29 листопада 2019 року, під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Ужівка Новоазовського району Донецької, отримав від кулі снайпера поранення, несумісне із життям.… Читати далі

Дяченко Володимир Анатолійович (21.04.1987 – 23.03.2019)

Дяченко Володимир Анатолійович народився 21 квітня 1987 року в м. Житомир, навчався у Вовковиївській ЗОШ I-III ступенів, у 2004 році закінчив даний навчальний заклад.

У 2005 році був призваний на строкову військову службу, звільнився зі служби в 2006 році.

З 16 травня 2006 року до 24 лютого 2007 року проходив службу за контрактом у в/ч А 3358.

28 серпня 2014 року призваний на військову службу по мобілізації (третя хвиля). Брав участь в бойових діях у підрозділі 92-ої ОМБр. на посаді водія-механіка танка Т-64 поблизу міст Сєвєродонецьк та Лисичанськ Луганської області.

25 вересня 2015 року звільнений у запас.

У 2016 році старший солдат запасу Дяченко В. А. знову підписує контракт зі ЗСУ. Службу проходить в 14-ій ОМБр в танковому батальоні на посаді водія-механіка танка.

23 березня 2019 року Дяченко Володимир Анатолійович помер від раптової зупинки серця.

Не до весни мені сьогодні, не до….

Кондратюк Руслан Васильович (2.10.1981 – 15.02.2019)

Кондратюк Руслан народився 2 жовтня 1981 року в с. Війниця Млинівського району Рівненської області, де й постійно жив. У 1988 році розпочав навчання у Війницькій неповній середній школі, яку закінчив 1997 року. Мав добрі та відмінні знання, любив алгебру, біологію, захоплювався спортом. Вступив до Мирогощанського аграрного коледжу, що в Дубенському районі Рівненської області, який закінчив у 2002 році.

Трудовий шлях розпочав у місцевому сільськогосподарському підприємстві СВК «Нове життя», де працював помічником комбайнера, водієм, комбайнером, слюсарем та бригадиром тракторної бригади. У 2003 році одружився, у шлюбі народилося двоє діток: син Святослав та донька Діана.

У 2015 році влаштувався на заводі «Кромберг енд Шуберт Україна», що у селі Рованці Волинської області.

2 листопада 2018 року заключив контракт зі Збройними силами України. Військову службу проходив у мотопіхотному батальйоні 24-ої окремої механізованої бригади.

У п’ятницю, 15 лютого 2019 року, в зоні проведення операції Об’єднаних сил під час виконання бойового завдання в Донецькій області Руслан Кондратюк з 24-ої окремої механізованої бригади імені Короля Данила загинув.