Лазарчук Роман Богданович народився 19 січня 1977 року у селі Гута Костопільського району Рівненської області. Навчався у місцевій школі.
У 1992 – 1994 роки навчався у Березнівському лісовому коледжі на спеціальність « Лісове господарство». Проходив строкову службу в лавах ЗСУ. З 1997- 2002 роки працював у КСП « Гутянське» водієм у автопарку, а потому одружився. З 2002 – 2011 роки працював лісником у Великомидському лісництві, згодом був переведений на посаду майстра лісу.
У 2003 році продовжив навчання у Березнівському лісовому коледжі для отримання повної вищої освіти із спеціальності та здобуття кваліфікації бакалавр. У 2006 році закінчив навчання та отримав диплом за спеціальністю «Лісове господарство» і здобув кваліфікацію техніка лісового господарства.
У 2011 році був прийнятий на роботу кочегаром у Гутянську школу, де працював до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Романа Лазарчука призвали на службу у перший день повномасштабного вторгнення у 2022 році. Він захищав наші землі в багатьох гарячих точках. Своє життя боєць поклав за Україну.
28 липня 2024 року Роман загинув від мінно – вибухової травми в районі н.п.… Читати далі
Банацький Сергій Павлович (02.01.1970-12.11.2024)
Банацький Сергій Павлович народився 2 січня 1970 року в селі Гута Костопільського району Рівненської області. Навчався в місцевій школі з 1985 – 1989 роки, був студентом Себежського сільськогосподарського технікуму, здобував професію агронома.
Після навчання пройшов строкову службу в армії. Згодом повернувся в рідне село, де працював з 1991 – 1992 роки робітником у будівельній бригаді. Із 1992 – 2010 роки працював спеціалістом – землевпорядником.
У 2010 році жителі громади два рази обирали Сергія Банацького сільським головою Гутянської сільської ради. Односельці згадують його завжди привітним, світлим, чуйним, з великим добрим серцем!
З перших днів повномаштабного вторгнення Сергій не вагаючись став на захист рідної держави. 26 лютого 2022 року він доєднався до окремої 104 бригади ТрО, служив молодшим сержантом 59 батальйону, командиром 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А 7071. Захищав наші кордони у Бахмуті.
Помер 12 листопада 2023 року поблизу населеного пункту Дачне Бахмутського району Донецької області. Причиною смерті 53 – річного молодшого сержанта Сергія став набряк головного мозку.… Читати далі
Ольшанський Андрій Віталійович (26.01.1990-26.10.2024)
Ольшанський Андрій Віталійович народився 26 січня 1990 року в Москві, де вчився його батько, офіцер пожежної охорони.
У 1992 році родина переїхала в Костопіль. Андрій, єдиний син у батьків, закінчив Костопільську школу №4 і вступив на навчання у НУВГП у Рівному. В університеті пройшов військову підготовку, після закінчення мав звання молодшого лейтенанта. Збирався служити в армії, але на той час відбувалося скорочення запасу, і чоловік пішов вчитися на слюсаря-ремонтника автомобілів.
У серпні 2014 року Андрій Ольшанський пішов добровольцем в АТО, до вересня 2015 виконував бойові завдання на Донеччині у складі батальйону «Горинь».
З жовтня 2017 року Андрій Ольшанський працював у Рівненській дирекції залізничних перевезень складачем поїздів. Мешкав у Рівному, власної сім’ї не мав. Як учасник бойових дій перебував в оперативному резерві.
Повістку одержав 23 лютого 2022 року, наступного дня чоловік уже був у складі 130 окремого розвідувального батальйону, його призначили командиром механізованого розвідувального взводу. З січня 2023 року Андрій воював на Запорізькому напрямку, брав участь у контрнаступі ЗСУ та визволенні Роботиного.… Читати далі
Трофимчук Андрій Олександрович (13.12.1981-15.07.2023)
Трофимчук Андрій Олександрович народився 13 грудня 1981 року в місті Костопіль. У 1983 році відвідував дошкільний навчальний заклад №4» Берізка».
У 1997 році закінчив загальноосвітню школу № 1 ім. Т. Г. Шевченка. 1 вересня 1997 року вступив до філії ВПУ-1 у місті Костопіль.
22 червня 1999 року закінчив повний курс названого закладу за професією «Маляр (будівельний)- штукатур».
28 квітня 2000 року призваний на строкову службу. із травня по червень 2000 року був стрільцем в/ч 3008 м. Вінниця. З червня 2000 року по травень 2001 року – стрілець в ОФВВМВС. З травня по жовтень 2001 року – командир відділення в ОФВВМВС. Після служби працював на різних підприємствах.
Вправно вмів будувати будинки, альтанки та інші вироби з круглого дерева.У 2014 році пішов добровольцем захищати Україну. Ніс службу в З ОСР ДУКПС.
2 грудня 2022 року призваний другим відділом Рівненського РТЦК та СП Рівненської області. Проходив навчання у Польщі, далі виконував бойові завдання в Донецькій області. Старший сержант, командир відділення морської піхоти – командир машини взводу морської роти в/ч А 4548.… Читати далі
Сирочук Олександр Всеволодович (29.08.1983-26.05.2023)
Сирочук Олександр Всеволодович народився 29 серпня 1983р., в селі Малий Мидськ Костопільського району Рівненської області. Батько, Сирочук Всеволод Іванович, був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС. Мама Сирочук Галина , працювала в сільсікій раді.
У 1989 р. пішов у 1 клас. Першою вчителькою була Пінчук Люба Миколаївна, яка навчила Сашка читати та писати. Був слухняним учнем, легко засвоював шкільний матеріал. Брав активну участь у шкільних заходах, відвідував гуртки, займався спортом. Мав дуже багато друзів.
У 2000 р. закінчив Маломидську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Згодом вступив до Млинівського державного технікуму ветеринарної медицини за спеціальністю «Ветеринарна медицина» і 23 червня 2003 року здобув кваліфікацію фельдшера ветеринарної медицини.
12 вересня 2003 року був прийнятий на роботу в СВК «Серпанок» обліковцем ферми. А у жовтні – призваний для проходження служби у Збройних Силах України. Під час проходження служби, 20 лютого 2005 року помирає батько Сашка.
З 2007 по 2008 роках працював охоронцем в МПП «Сигнал» м. Костопіль. Згодом повернувся в рідне село.… Читати далі
Дідів Олександр Клавдійович (14.02.1978-28.04.2022)
Дідів Олександр Клавдійович народився 14 лютого 1978 року у мальовничому поліському селі Рудня Костопільського району Рівненської області. Батько Дідів Клавдій Ількович працював робітником у КСП ім.Щорса села Малий Мидськ. Мама Дідів Надія Оверківна працювала в лісі – збирала смолу.
У 1984 році пішов у перший клас початкової Руднянської школи. Перший вчитель – Ступницький Аполон Савович, а класний керівник – Козакова Галина Степанівна. У 1993 році закінчив 9 клас в Маломидській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Згодом працював робітником у місцевому колгоспі.
У 1996 році був призваний на службу до Збройних сил України, яку проходив у Хмельницькій області.
У 2000 році Олександр одружився. Народилася донька Анна. У 2002 році переїжджає на Житомирщину, в смт Черняхів. З 2005 року починає працювати в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЮРО ЛАМБЕР» в селищі міського типу Черняхів Черняхівського району Житомирської області. Оскільки Олександр дуже гарно малював, то по сумісництву працював художником по каменю. Був дуже хорошою людиною, мав багато друзів.
У 2006 році народився син Назарій.
Ще з перших днів війни, а саме 26 лютого 2022 року Олександр Дідів пішов боронити нашу землю. У нього була мрія побачити свою доньку випускницею Одеського медичного університету.
Анна здійснила заповітну мрію батька – закінчила університет. Але нашому Герою не судилося дожити до цих днів. «Чуйний батько й чоловік, талановита людина й патріот, справжній український господар – саме так про героя відгукуються всі знайомі». … Читати далі
Продай Андрій Андрійович (03.03.1970-17.04.2023)
Продай Андрій народився 3 березня 1970 року в місті Костопіль. У 1977 – 1985рр. навчався в Костопільській восьмирічній школі № 2.
У 1987році вступив до лісотехнічного інституту. У мирний час жив і працював у рідному місті. Служив кінологом у Збройних Силах України.
28 лютого 2023 року Андрія мобілізували. Проходив службу на посаді старшого солдата, розвідника – радіотелефоніста 2 -го розвідувального відділення розвідувального взводу 2- го єгерського батальйону військової частини А4056.
17 квітня 2023 року Андрій Продай загинув внаслідок мінно – вибухової травми, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Павлівка Донецької області.
Віддати шану оборонцю прийшли рідні, військові, друзі, представники влади та жителі громади. Чин похорону відбувся у соборі Петра і Павла.
Андрія поховали на « Новому» кладовищі м. Костопіль поруч з іншими Воїнами Небесного Легіону.
Корнійчук Назар Ігорович (04.04.1999 – 17.04.2023)
Корнійчук Назар Ігорович народився 4 квітня 1999 року в м. Костопіль Рівненської області. У 2005 році пішов до 1 класу загальноосвітньої школи I – III ступенів № 6. У 2008 році перейшов до загальноосвітньої школи I – III ступенів № 5.
У 2012 році, знайшовши себе у спорті, вступив до Костопільського обласного ліцею – інтернату II- III ступенів фізичної культури і спорту» Рівненської обласної ради» на греко- римську боротьбу, де здобув багато грамот, кубків та медалей.
У 2014 році вступив до Рівненського фахового коледжу НУБіП України на спеціальність «Правознавство», де показав себе, як комунікабельний, амбіційний хлопець, який закарбовувався в пам’яті не лише одногрупників а й викладачів. Навчаючись у коледжі здобував не тільки знання а й грамоти, приносячи коледжу призові місця.
У 2018 році, коли Назару виповнилося 18 років, вступив до лав ЗСУ за контрактом хоча був звільнений із військової служби за станом здоров’я. Проходячи службу, одночасно навчався в Національному університеті біоресурсів і природокористування України за спеціальністю « Право».… Читати далі
Стасюк Олексій Дмитрович (25.03.1995-19.05.2023)
Стасюк Олексій Дмитрович народився 25 березня 1995 року в с. Яполоть Рівненського району.
У 2001 році пішов до Яполотської загальноосвітньої школи I- III ступенів.
Був трішки сором’язливим, спокійним на вдачу хлопчиком, гарно товаришував з дітками, у вільний час захоплювався технікою.
Навчання у школі закінчив у 2012 році. Після школи пішов працювати полірувальником а згодом різчиком на фірму по виготовленню пам’ятників. Їздив на заробітки. Мріяв відкрити свій невеличкий бізнес. З початком повномаштабного вторгнення росії на Україну, Олексій був у місцевій теробороні, їздив у сусіднє село на чергування на блокпост.
6 березня 2022 року вступив до лав ЗСУ, спочатку проходив навчався на полігоні а 23 березня вже був у зоні бойових дій на Донеччині. Служив у 68 окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша, був стрільцем помічником гранатометника військової частини А 4056, 1-го єгерського відділення 3 єгерського взводу 2-ї єгерської роти 1-го єгерського батальйону.
Загинув 19 травня 2023 року в н.п. Новомайорське Донецької області під час виконання бойового завдання, пов‘язаного з захистом територіальної цілісності та держаного суверенітету України, внаслідок мінно – вибухової травми.… Читати далі
Рицький Дмитро Володимирович, позивний “Ріко”(08.11.2000-18.05 2022)
Дмитро Рицький народився 8 листопада 2000 року вм. Костопіль у дружній багатодітній сім’ї . В 2016 році закінчив Костопільську ЗОШ №2, вступив на навчання до Костопільського будівельно – технологічного коледжу, провчився лише півтора місяця, сказав, що це не його справа. В мирний час працював на будівництві.
З 2019 року був учасником антитерористичної операції на Сході України, пішов служити у ЗСУ за контрактом. Дмитро був стрільцем, помічником гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону, старшим солдатом в/ч А 1008 14 – ої ОМБР, учасником АТО, ветераном бойових дій.
Військовослужбовець загинув 18 травня 2022року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу с. Яковлівка Донецької області Бахмутського району.
Посмертно солдат Рицький нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
. У Дмитра залишилися мама, дві сестри та двоє братів.