Автор: Щербан Раїса

Валентин Гмирак народився у Білорусі. Саме звідти був родом його тато. Але коли Валік іще був зовсім маленьким, родина переїхала на батьківщину мами — у Рівненську громаду.

Економіст за освітою, Валентин присвятив себе роботі у сфері торгівлі, був приватним підприємцем.

Патріот, правдолюб та правдоруб, борець за справедливість, Валентин не сидів склавши руки. А у квітні 2022 року добровольцем пішов до військкомату. Його записали у перелік “особливо бажаючих” і сказали чекати. Він продовжив волонтерську роботу і чекав свого часу. У березні 2023 року йому принесли повістку.

За чітку патріотичну позицію, характер, безстрашність та відповідальність Валентина поважали побратими. Його рекомендували до отримання звання сержанта. Був справжнім лідером для хлопців.

Вдома Валентин був іншим — позитивним, веселим, компанійським, там, де він, завжди гамірно та весело. Гарний сім’янин, турботливий чоловік, він самостійно з нуля звів будинок для своєї сім’ї… Переживши важку втрату сина, усю любов Валентин та Тетяна віддавали доньці та онучці Варварі.

Та справжні Герої перші стають до лав небесного війська. 48-річний солдат Валентин Гмирак загинув 16 липня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Ямпіль на Донеччині…

… Читати далі

Гнітецький Костянтин Владиславович народився 15 лютого 1974 року у м.Рівне. Навчався в ЗОШ №8 м.Рівне. З 1991 по 1997 рік навчався у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» на факультеті електроніки. Здобув
спеціальність інженера-електрика відео-, аудіо- та кінотехніки.

З 1997 по 2005 рік – відеоінженер телекомпанії «Рівне 1».
З вересня 2005 по 2006 рік – відеоінженер Рівненської обласної організації Народної Партії. З квітня 2006 року по липень 2019 працював на інженерних посадах у Рівненській обласній держтелерадіокомпанії.

З липня 2020 року – оператор відділу технічного нагляду управління культури і туризму облдержадміністрації.
Працюючи в галузі культури, Костянтин займався диджиталізацією. Як режисер та оператор створив цілий ряд цікавих творчих робіт, присвячених
перлинам матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, туристичним об’єктам Рівненщини.
Був донором.

Його призвали у березні, були навчання та підготовка. А вже 19 липня дружина Оксана отримала страшну звістку.
Загинув Костянтин 16 липня 2023 року поблизу населеного пункту Діброва на Луганщині під час мінометного обстрілу противника.

Прощання із Героями відбулося 22 липня, о 10.00 на майдані Незалежності.… Читати далі

Народився Андрій Михайлович 01 березня 1976 року у м. Костополі  Рівненської області.

У 1983- 1991рр.навчався у Костопільській ЗОШ № 2 .Протягом 1991- 1993рр. у ЗОШ № 6. У дитинстві та в юнацькі роки активно займався футболом у Костопільській ДЮСШ.

У 1993- 1994рр. першу фахову освіту будівельного електрослюсаря здобув у Костопільському СПТУ № 14. Строкову службу проходив у Національній гвардії України у м. Миколаєві. ( 1994- 1996рр. )

Після служби повернувся додому вступив у 1997- 2001рр. до Рівненського сільськогосподарського технікуму і здобув освіту юриста.

За спеціальністю не працював, Після декількох років роботи в Польщі повернувся до України, працював у територіальному центрі соціального обслуговування. Потім знову робота за кордоном.

А 18 липня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації у військову частину А7098 та був призначений командиром відділення 3 кулеметного взводу. За час військової служби двічі був підвищений у званні.

Захищав кордони України на Сумщині, а згодом, у грудні 2022 року, у складі 14 окремого стрілецького батальйону «Полісся» був направлений для виконання бойових завдань на Донеччині.… Читати далі

Ілля Серко народився у Рівному. Навчався в місцевій школі число 22, здобув середню спеціальну освіту кухаря-кондитера, але за фахом не працював. Він обрав професію в сфері текстилю, де познайомився з майбутньою дружиною – Оленкою. Пара працювала на виробництві одягу в сусідніх кабінетах: Оленка шила, а Ілля займався друком на виробах.

“Ілля з дитинства відвідував церкву, але вирішив слідувати за Богом та стати частиною церкви згодом, на це вплинула робота на виробництві та, безпосередньо, Оленка.

У червні 2016 року Ілля та Оленка одружились, а згодом у 2020 році разом відкрили власну студію друку на одязі. Наприкінці грудня 2021 року в сім’ї з’явились довгоочікувані донечки — двійнята Єва та Рут.

Подружжя продовжувало разом працювати і виховувати діток до 6 червня 2023 року, саме в цей день Іллю мобілізували. Він ніколи не служив в армії, але не ховався, став на захист своєї країни, заради своїх найрідніших.

Та на жаль, 4 серпня 2023 року розвідник-сапер 30-річний Ілля Серко загинув поблизу села Новоселівське на Луганщині…

Прощання із Героєм відбудеться 18 серпня, о 10.00 на майдані Незалежності.… Читати далі

Микола Назарчук народився у Рівному, навчався у ЗОШ , число 27 та число 9 , а за тим у Рівненському економіко-технологічному коледжі НУВГП на технолога. Проте працювати за обраною спеціальністю .

Щирий, спокійний, надзвичайно відповідальний Микола завжди доводив до завершення справу, за яку брався. Він дбав про своїх рідних, надзвичайно любив батьків, сестру та племінника.

Микола не служив в армії, але коли у лютому цього року отримав повістку, відразу пішов у військкомат.

Микола ніби передчував свою смерть , і так сталося. 4 серпня 2023 року 34-річний солдат Микола Назарчук загинув у бою поблизу населеного пункту Нью-Йорк Донецької області..

Поховали Героя у Рівному на кладовищі “Нове”.

… Читати далі

Юрій Лавренчук народився у Рівному. Навчався у Квасилові, здобув фах муляра-штукатура. Працював у пекарні, супермаркеті, на меблевому виробництві. Певний час виготовляв меблі у Польщі, але в листопаді 2022 року повернувся додому.

Через три місяці його мобілізували. Спочатку проходив навчання на полігоні, потім відправився під Бахмут.

Юрій захоплювався автівками, мав посвідчення водія категорій В та С. Під час роботи на пекарні розвозив хліб мікроавтобусом. Мав плани на майбутнє, будував стосунки із дівчиною з Хмельниччини…

Він був хорошим сином. Мама завжди найбільше мама пам’ятає його слова : “Мама, я тебе люблю”..

4 серпня 2023 року у бою під час оборонних дій проти збройних сил російської федерації 29-річний солдат Юрій Лавренчук загинув у районі населеного пункту Нью-Йорк на Донеччині.

… Читати далі

Народився і виріс Юрій у с. Вільгір, навчася у місцевій школі, пізніше здобув професію електрозварювальника. У рідному селі він одружився, тут народилися дві його доньки. Згодом, молода сім’я  Мосійчуків переїхала в с. Оженин. Родина жила звичним життям, працювали, виховували трьох красунь- донечок…

З  початком повномаштабного вторгнення  ворога, Юрій добровольцем вирушив на фронт та став на захист нашої держви.

Служив в 53 окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Понад рік мужньо виконував бойові завдання в найгарячіших точках Донеччини: Вугледар Авдіївка, Бахмут. На початку квітня воїн отримав важкі поранення. Незважаючи на спроби лікарів врятувати йому життя, 18 травня 2023 року Юрій  помер.

Ніякими словами не втішити маму, дружину та донечок  загиблого Героя,

… Читати далі