Без рубрики

Рівному попрощаються із добровольцем-захисником Олександром Потапчуком, який загинув у боротьбі за Україну…

Олександр Потапчук народився у Рівному 9 квітня 1981 року. Навчався у 12 місцевій школі, а за тим здобув фах маляра-штукатура в ПТУ №1, відслужив строкову службу в армії. Олександр працював на будівництві, разом із дружиною виховували двох донечок — 19 та 15 років.

“Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, вже 25 лютого він пішов у військкомат. Був одним з перших добровольців. Говорив, що інакше просто не може. Сказав просто: “А хто піде, як не я? У нас двоє дітей, тож я повинен їх захищати”, – пригадує розмову з чоловіком у перші дні великої війни дружина Героя Тетяна.

Спершу Олександр разом із побратимами ніс службу на Білоруському кордоні. А за тим їх направили у Торецьк Донецької області. Фактично вся служба на далі проходила саме на цьому напрямі.

2 січня 2024 року тіло військовослужбовця знайшли та евакуювали… 42-річний солдат Олександр Потапчук загинув 20 грудня 2023 року від осколків та вибухів в наслідок бойових дій на Донеччині…

Прощання із Героєм відбулося 5 січня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному.… Читати далі

Олександр Жевняк народився на Волині у селі Великий Омеляник 31 липня 1984 року. Навчався у Рівненському технічному коледжі, де здобув фах електромонтера.

Олександр багато років пропрацював на АЗОТі. Щоразу, коли він був потрібен своїй країні, не вагаючись ставав до лав Збройних сил України — спершу у 2015 у зоні проведення антитерористичної операції. У квітні 2022 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Отримав поранення, однак повернувся на фронт.. Понад рік його підрозділ тримав оборону на Мар’янському напрямі.

Олександр попри всі труднощі завжди старався підтримати інших. Людина-запальничка, яка об’єднувала навколо себе інших, дбала про інших та намагався допомогти всім.

Попри це Олександр прагнув повернутися до своїх, навіть поранення не долікував. Адже останній рік його підрозділ тримав Мар’янський напрямок, служив на самому нулі.

Олександр дуже любив племінників, сестру, маму. Прагнув усім допомогти та підтримати, натомість у нього самого завжди все було добре…

На жаль, 10 грудня 2023 року сержант Олександр Жевняк загинув поблизу Новомихайлівки на Донеччині…

Прощання із Героєм відбулося 18 грудня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному.… Читати далі

Володимир Крижановський народився у Рівному 22 травня 1988 року. Навчався в ЗОШ № 13 міста Рівного, після школи закінчив Рівненський професійний ліцей, здобувши професію слюсаря з ремонту автомобілів.

Володимир проживав з мамою та рідною сестрою. Та, на жаль, втратив матір, а потім – і рідну сестру, якій не виповнилося ще й 20. Із великої родини у Героя залишилось лише двоюрідні дві сестри та два брати.

Володимир все життя змінював роботу, здебільшого працював в будівельній сфері. Коли ж розпочалося повномасштабне вторгнення, нікому й слова не сказавши, добровільно став на захист країни. Зателефонував рідним вже коли проходив підготовку на Житомирщині.

Добрий, веселий, справедливий, оптимістичний, вірний своїй державі – таким його запам’ятають рідні.

Близько року Володимир віддано стояв на захисті країни та віддав власне життя за рідну землю. Солдат Володимир Крижановський загинув 22 вересня 2023 року в результаті артилерійського обстрілу в Запорізькій області.

Публікації про Крижановського В.

Двоюрідна сестра Героя Марина згадує:

“Востаннє ми розмовляли ще у Житомирі, а потім його відправили у Чернівці та звідти – на Запорізький напрямок.

Кто спит, тот видит только сны,

Не зная от войны тревоги.

Вот кто-то крикнул: «Пацаны!»,

Вновь замерцали в небе звёзды.

В момент тот вспыхнул горизонт,

Российский «Град» мерцает в небе,

И мы не знаем: попадёт

Ещё хоть раз увидеть небо?… Читати далі

Творчій групі телеканалу “Нова Волинь” випала нагода познайомитись із родиною прикордонника Сергія Гулюка, лучанина, який одним із перших у найгарячішій точці України, на лінії розмежування, на Донеччині. Днями урочисто присягнув на вірність батьківщині  його старший син  Дмитро. Хлопчик одягнув військову форму у ліцеї. Він каже, що це – велика честь. В їхній багатодітній родині виховується троє дітей. Про те, як  їм живеться, що болить, що втішає, хто стоїть на сторожі інтересів дітей наших героїв – дізнавайтеся далі.
… Читати далі