Революція гідності. Війна. Рівненщина

Данило Молдавський народився у місті Марганець Дніпропетровської області. Все дитинство та юність пройшли саме у рідних краях на Сході України.Данилові не було й 18, як ворог прийшов на нашу землю.пішов добровольцем, пройшов вишкіл і навчання, аби стати частиною полку “АЗОВ”. І вже у 2016-му разом із побратимами опинився на самісінькому “нулі”..

Улітку 2021 року Данило звільнився з війська і розпочав цивільне життя — працював автомеханіком на СТО, планував відкрити власну справу. У перші дні повномасштабного вторгнення відправив дружину Марію у село, а сам добровольцем пішов захищати країну. Загинув 29 серпня, через майже два тижні після свого дня народження. Сталося це під час мінометного обстрілу поблизу села Ольгине Херсонської області.

Поховали Данила Молдавського у Рівному на кладовищі Нове на Алеї Героїв. Йому завжди буде 26 років

 … Читати далі

Козлишин Тарас Миколайович народився 24 травня 1980 р. у м. Рівне. Навчався у ЗОШ № 23, потім – у Рівненському ліцеї-інтернаті. З 1997 до 2002 навчався у Рівненському інституті слов’янознавства Київського славістичного університету на факультеті міжнародних відносин за спеціальністю «Міжнародне країнознавство».

У 2002 р. вступив у Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка на факультет «Міжнародні відносини». Певний час працював у Національній службі посередництва та примирення.
З 2004 р. продовжує навчання в Німеччині у Вюрцбурзькому університеті Юліуса Максиміліана.
Учасник мітингів на підтримку Помаранчевої революції у Брюсселі.
У 2007 р. повертається в Україну – працює в сімейному бізнесі.
Активний учасник Майдану та автомайдану.
Після російської анексії займається волонтерською діяльністю, активний учасник політичних акцій.
У 2015 р. проходить вишкіл у Добровольчому батальйоні ОУН. Приймає участь у бойових діях в складі батальйону як рядовий, стрілець, кулеметник, розвідник. Тричі отримує поранення.
З грудня 2015 р. – командир резервної сотні «ОУН-Прикарпаття», керівник навчального вишколу. З серпня 2016 р. – заступник голови проводу добровольчого руху ОУН з політичних питань.… Читати далі

Сергій Сілюк народився у Бресті, де служив його батько Михайло. У 1990 році сім’я переїхала у Рівне. Тож завершував шкільне навчання Сергій вже тут – спершу у 20, а за тим у 19 школі. Потім навчався в Рівненському інституті слов’янознавства КСУ за спеціальністю «товарознавець та експерт у митній справі». Строкову службу проходив у прикордонних військах,  працював у ДСНС, а чотири роки тому пішов на контрактну службу в ЗСУ.

Веселий, товариський, неконфліктний Сергій був справжньою душею компанії, міг всіх розсмішити, підняти настрій та відігнати сумні думки.

Він двічі був  в АТО/ООС – у 2019 та 2021 році. Життя 36-річного солдата Сергія Сілюка обірвалося 29 липня у Запоріжжі.

Поховали  військовослужбовця на кладовищі «Нове». в Рівному

У Сергія Сілюка залишились дружина та донька.

На фасаді Рівненської гімназії №19 відкрили меморіальну дошку на честь загиблого Героя

Сілюк Сергій Михайлович -почесний громадянин міста Рівного (Рішення Рівненської міської ради №2408 від 22.08.2022);… Читати далі

Едуард Поліщук народився у Рівному. Навчався у 22 та 20 місцевих школах, а після 9 класу вступив у Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж. Працював у сфері комп’ютерних технологій.

Потяг до електроніки та комп’ютерних технологій підштовхнув до розвитку, вирішив продовжити навчання й здобути вищу освіту за спеціальністю «Кібернетика». Проте, настала війна…

Едуард Поліщук в перші дні повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем у військкомат, а вже 6 травня його мобілізували до Збройних Сил України.

Йому назавжди 33.  27 липня рівнянин, старший солдат Едуард Поліщук загинув, захищаючи нескорений та багатостраждальний Харків.

Поховали його на кладовищі «Нове».… Читати далі

Дмитро Биць народився 21 червня 2001 року в селі Ситне Дубенського району. Успішно навчався в Ситненській школі. Закінчивши 9 класів, вступив у 2016 році на навчання до Чортківського медичного коледжу, який закінчив у 2020 році. До лав ЗСУ був призваний 26 жовтня 2020 року. Службу проходив за контрактом, мав спеціальність військовий медик. Після закінчення контракту свій подальший життєвий шлях планував пов’язати з армією, вступивши на навчання на медичний факультет військової академії. З перших днів російського вторгнення в Україну в 2022 році захищав Україну від окупантів. Брав участь у гуманітарних місіях, доставляв гуманітарні вантажі, допомагав евакуйовувати місцевих мешканців з районів бойових дій. Загинув 7 травня 2022 року в селищі Білогорівці Сєвєродонецького району Луганської області в результаті авіаудару.

Залишились батько, матір, двоє сестер і брат. Дмитро був найстаршим серед дітей.

Поховали Дмитра Биця 16 травня 2022 року в селі Ситне Крупецької сільської громади Дубенського району Рівненської області.

Дмитро Биць – повний кавалер ордена «За мужність».

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі  Указом Президента України № 175/2022 р.… Читати далі

Павлюк Володимир народився 2  грудня 1979 року.

Мобілізований солдатом, стрільцем 1-го відділення стрілецького взводу з охорони та оборони об’єкту №9 15-го окремого батальйону Національної гвардії України.

Загинув захисник через ракетний авіаційний удар по будівлі телевежі в с. Антополі Рівненського району 14 березня 2022 року.

Похований в селі Горбаків 16 березня 2022 року.… Читати далі

Дзюба Сергій народився 5 липня 1969 року в селі Андрусіїв Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району).

Проживав у селі Бабині Рівненського району.

З перших днів повномасштабної війни пішов служити у Нацгвардію.

Стрілець-радіотелефоніст 1-го відділення стрілецького взводу з охорони та оборони об’єкту № 9 НГУ загинув 14 березня 2022 року через ракетний удар по будівлі телевежі в Антополі.

16 березня 2022 року захисника поховали в рідному селі Андрусієві.

У Сергія залишилися дружина і двоє дорослих доньок.

Указом Президента України від 17 квітня 2022 року № 255/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Дзюбу Сергія Олександровича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).… Читати далі

Леонід Марцьоха народився 28 червня 1975 року в селі Злазне. Військовослужбовець проживав у с. Злазне Головинської сільської ради та в мирному житті працював на деревообробному комбінаті ТОВ «ОДЕК-Україна», що в смт Оржів. Його односельчани говорять про нього з великою повагою, бо був хорошою людиною та добрим господарем. Любив землю та багато на ній працював, мав і трактора, і коня, ніколи не боявся роботи. Втратила доброго та вірного чоловіка дружина, бо став він справжнім татом для трьох її старших дітей, народили і спільну дитину.

Леонід Марцьха, український солдат, загинув на Донеччині, захищаючи свою країну від російських окупантів, які знищили його майбутнє.… Читати далі

Чумак Роман народився 26 квітня 1992 року в селі Симонів Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району). Проживав у смт Гощі, а останні сім років у селі Великий Житин Рівненського району.

У 2009 році закінчив Гощанську школу і вступив до Київського національного університету внутрішніх справ України на факультет підготовки кадрів кримінальної міліції.

У червні 2013 року отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Правознавство» та здобув кваліфікацію «Бакалавр з права».

З липня 2013 року розпочав службу в органах внутрішніх справ Рівненського УМВС на посаді оперуповноваженого.

У вересні 2014 року вступив до Національної академії внутрішніх справ на заочну форму навчання. У травні 2016 року завершив навчання та здобув ступінь магістра за спеціальністю «Правознавство», здобув кваліфікацію юриста.

У 2015 році брав безпосередню участь в антитерористичній операції в місті Волноваха Донецької області.

З перших днів війни пішов добровільно в військомат. Мобілізований солдатом на посаді головного сержанта – командира 1-го відділення стрілецького взводу з охорони та оборони об’єкту №9 15-го окремого батальйону Національної гвардії України.… Читати далі

… Читати далі