Революція гідності. Війна. Рівненщина

Придюк Микола народився 16 червня 1993 року в м. Дубровиці Рівненської області.

У 2010 році вступив до НУВГП на спеціальність екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування, згодом у магістратуру, які закінчив у 2015 році за спеціальністю прикладна екологія та збалансоване природокористування, отримав кваліфікацію інженер з охорони навколишнього середовища.

З початком повномасштабного вторгнення Микола Придюк долучився до лав Збройних сил України. Командир кулеметного взводу захищав свою родину та Батьківщину на різних ділянках фронту. 24 вересня 2022 року при виконанні бойового завдання в Донецькій області воїн загинув.

28 вересня 2022 р. у с. Крупове, жителі Дубровицької громади провели в останню путь свого земляка, Придюка Миколу. Поховали Героя на Крупівському кладовищі.

У загиблого залишилися дружина, донька та батьки.… Читати далі

Усе своє професійне життя 56-річний рівнянин Олег Гаврилюк провів за кермом автівки. І це мало кого дивувало, бо ж з машинами завжди був на «ти». Останні роки працював водієм у ТОВ «Віксус». А коли у перші дні війни пролунав дзвінок із військкомату, то він не сховався.

У ЗСУ Олег Гаврилюк був заступником начальника навчального курсу в школі танкістів у Чернігівській області. Під час ракетного удару 17 травня по селищу Десна на Чернігівщині 56-річний військовий з Рівненщини Олег Гаврилюк  та ще понад 80 людей загинули.

Попрощалися із загиблим 24 травня на території Свято-Покровського Собору.

Поховали Героя на кладовищі «Нове».

Без чоловіка залишилася дружина Ірина, без батька двоє дітей Ярослав та Анастасія.… Читати далі

Симонюк Андрій Вікторович народився 21 вересня 1981 року в                       смт Володимирець Рівненської області. В період з 1988 року по 1995 рік навчався в  загальноосвітній школі № 125 м. Казань, республіка Татарстан, російської федерації.

У 1995 році вступив до Казанського Суворовського військового училища, яке закінчив у 1998 році. З 1998 по 1999 рік проходив військову службу та навчався в Казанській філії військово-артилерійського університету, м. Казань.

У вересні 1999 року  переїхав  на проживання в Україну,  м.Рівне.  Навчався в Українському державному університеті водного господарства та природокористування, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «підйомно – транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання та здобув кваліфікацію інженера – механіка.

Свою трудову діяльність Андрій СИМОНЮК розпочав у липні 2002 року на посаді інженера, пізніше переведений на посаду заступника начальника транспортного цеху, а згодом начальником транспортного цеху АТ «Рівневтормет». В період з 2005 по 2009 рік працював на посадах менеджера Приватного підприємства «РОМ» та ТОВ «Українська сірникова фабрика».

З травня 2009 року працював на державній службі в органах Мінприроди України, де пройшов шлях від провідного спеціаліста  до начальника відділу.… Читати далі

 Байчура Роман Миколайович  народився  6 червня 1986 року в селі Поліське Березнівського району Рівненської області. У 2001 році закінчив Поліську ЗОШ І-ІІ ступенів. Після школи навчався У Соснівському ВПУ №8 де здобув професію столяра-будівельника. Роман у мирному житті працював на різних будівельних роботах.

Коли розпочалося   масштабне вторгнення до України   пішов добровольцем на війну. Спочатку був направлений у Володимир Волинський, військова частина  А 1008, а потім   у Донецьку область.

Загинув Роман Байчура 25 липня у боях з російськими окупантами поблизу населеного пункту Берестове Донецької області.

Батьки втратили сина, дружина – чоловіка, двоє малолітніх синів – тата.

Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася  у Свято-Михайлівській церкві села Поліське.

 … Читати далі

Віктор Франчук народився 11 квітня 1994 року в селі Яполоть на Костопільщині, де і проживав. Останнім часом разом з дружиною займався волонтерством. З початку повномасштабного російського вторгнення, у березні 2022 року без вагань став на захист Батьківщини.  Солдат Віктор Франчук був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону в/ч А4350.

Виконуючи бойове завдання, Віктор Франчук 27 липня 2022 року загинув під Херсонською Білогіркою в результаті артилерійського обстрілу. Ненависні варвари забрали у батьків люблячого сина, у вагітної жінки – надійного чоловіка, а у шестирічної донечки, котра цьогоріч мала стати першокласницею, – дорогого татуся.

Віктора поховали на місцевому кладовищі в с. Яполоть.… Читати далі

Олександр Стецюк народився 30 березня 1985 року в с. Великий Стидин на Костопільщині. Мобілізований був добровольцем ще на початку розв’язаної росією війни – 10 березня.

Олександр – стрілець-зенітник 1-го зенітно-ракетного взводу зенітно-ракетної батареї військової частини А4053.

Поліг наш Захисник на полі бою як Герой 17 вересня 2022 року неподалік с. Опитне Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника.

Війна обірвала життя прекрасного сім’янина, батька двох дітей.

Оленксандра урочисто поховали у рідному селі.… Читати далі

Народився Андрій Грановський 6 квітня 1999 в с. Хотин Дубенського району Рівненської області. Навчався у Радивилівській ЗОШ № 1. Закінчив Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП, отримав спеціальність електрогазозварювальника.

Воїн Андрій мав пухлину мозку і вилікувався, а з початком війни в Україні пішов добровольцем захищати свою Батьківщину від російських загарбників. На відмовляння  рідних відповідав: «А хто піде,  як не я”.

Андрій Грановський проходив службу у Донецькій області, поблизу Бахмута, після цього був переведений у Харківську область.

22 вересня 2022 року Андрій Грановський загинув у м. Куп’янськ Харківської області, під час виконання бойового завдання по захисту незалежності України.

Поховали Грановського Андрія на кладовищі в м.Радивилові,

У загиблого героя залишились батьки і молодша сестра.

Указом Президента України №363/2023 “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку” ГРАНОВСЬКОГО Андрія Сергійовича  нагороджено  орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Удостоєний відзнаки «Князівський хрест Героя «Навіки в строю».… Читати далі

Ігор Вікторович Левицький народився 3 лютого 1995 року.

З 2001 року навчався в  Костопільській  ЗОШ  №2 І–III ступенів (нині Костопільський ліцей №2).

Ігор Левицький у мирному житті працював таксистом за кордоном. Але після 24 лютого повернувся в Україну і добровольцем пішов воювати за рідну землю. Він був справжнім патріотом, мудрим командиром відділення, комунікабельним та товариським, мав багато друзів, з якими завжди ділився останнім.

2015- 2016 роки – проходив військову строкову службу в ЗСУ в десантних військах.

Призваний на військову службу 21. 03. 2022 року Костопільським  РТЦК та СП Рівненська область до виконання дій на різні зміни в оперативній обстановці та з 13. 04. 2022 року проходив службу у в/ч А 4350, відповідно до наказу командира в/ч  А 4350 ( по строковій частині), від 06. 04. 2022 року №3, командир Валерій Скред.

Командир відділення аеромобільного взводу та солдат Ігор Левицький загинув 27. 07. 2022 року в результаті артобстрілу в районі  Білогірки Херсонської області.

Похований у Костополі на міському кладовищі «Нове» з іншими воїнами небесного легіону.… Читати далі