Революція гідності. Війна. Рівненщина

Масяк Богдан Миронович народився 18 липня 1979 року в селі Велика Купля Березнівського району Рівненської області. У 1986 році пішов до першого класу Замостищенської ЗОШ. У 1995 році закінчив 9 класів. За направленням центру зайнятості Богдан здобув професію штукатура-плиточника. Працював будівельником. Їздив на заробітки. Неодружений У травні місяці 2021 року Богдан Масяк відзначений грамотою Березнівського благочиння ПЦУ за заслуги і сумлінну працю перед церквою і громадою.

26 квітня 2022 року був мобілізований на військову службу. Проходив навчання на Рівненському військовому полігоні, потім в міжнародному центрі миротворчості та безпеки «Яворівський військовий полігон». Після навчання був відправлений у зону бойових дій.
Командир відділення взводу протитанкових керованих ракет, старший солдат загинув 09 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Тернові Поди Миколаївської області. Після тривалих пошуків загиблого у травні 2023 року з військової частини повідомили мамі, що було знайдено тіло Героя. До цього часу Богдан вважався зниклим безвісти. Військове поховання відбулося – 15 травня 2023 року. 
Заупокійна служба за загиблим захисником відбулася у Церкві Святого Дмитра Солунського села Велике Поле.… Читати далі

Народився Роман Олександрович ГУРИН 31 жовтня 1989 року в м.Березне Березнівського (нині Рівненського) району Рівненської області. У 1996 році Роман пішов навчатися до Березнівської загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи №2 Березнівської районної ради Рівненської області, в якій навчався та закінчив 11 класів в 2007 році. У лютому 2013 року Роман одружився та створив міцну сім’ю, в якій народилося два синочка Артем (9 років) та Костянтин (3 роки).

Коли почалася повномасштабна війна з росією у лютому 2022 році, Роман записався до лав ЗСУ і чекав своєї черги. Вже 13 квітня 2022 року Роман був призваний на військову службу першим відділом Рівненського РТЦК та СП Рівненської області і був відправлений на навчання до військової частини А2641 на інженера-сапера. Після навчання Романа з побратимами відправили до лав ЗСУ 24-ї окремо механізованої бригади імені короля Данила військової частини А0998. З травня 2022 року Роман сумлінно та хоробро виконував усі бойові завдання разом із побратимами 24-ї ОМБ на передовій.

Перший бій був у смт. Комишуваха Краматорського району Донецької області.… Читати далі

Сульжук Юрій Олександрович народився 12 січня 1982 року, у селі Бистричі. Навчався у Бистрицькій ЗОШ здобу середню освіту. По направленню із військкомату закінчив курси шофера в м. Корець. А після навчання був призваний до лав Збройних Сил України. Повернувшись додому,  працював на сезонних роботах. Одружився,  має двоє дітей, але з дружиною не склалося.

Він був дуже хорошим батьком, постійно піклувався про своїх дітей та навіть придбав для них квартиру в  м. Рівне.

 З березня 2022 року боронив Батьківщину від московських окупантів. Воював на Київщині та Донеччині, останнім часом перебував під Бахмутом.  Двічі був поранений. Лікувався в госпіталі. Повернувся додому.Здавалось усе буде добре.  13 травня 2023 року серце українського воїна Юрія Сульжука  зупинилося.

Поховали захисника на місцевому кладовищі.

… Читати далі

Семенюк Юрій народився 17грудня 1978 року у селі Поліське Березнівського району Рівненської області.. З 1985 року по 1996 рік навчався у Поліській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Березнівського району Рівненської області. Юрій ще із шкільних років дуже захоплювався малюванням.

Перебував на заробітках як в України, так і за її межами. Коли розпочалося широкомасштабне вторгнення в Україну Юрій став на її захист. 15 червня 2022 року призваний на військову службу. Служив у механізованому батальйоні 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал- хорунжого Марка Безручка (в/ч  А4007). Наш земляк віддав своє життя у боях з московськими окупантами 04 вересня 2022 року поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області.

Мати втратила сина, дружина – чоловіка, двоє синів залишилися без тата.

Заупокійна служба за захисником відбулася у Свято-Михайлівській церкві.

Поховали Героя на місцевому кладовищі.

… Читати далі

Олександр Осійчук народився 3 вересня 1992 року у селі Городище Березнівського району. Навчався у Березнівському ліцеї №3 (на той час Березнівська школа-інтернат) здобу середню освіту. Навчався у Рівненському вищому професійному училищі та здобув професію лицювальник-плиточник. В 2011 році Олександра призвали на строкову армійську службу. Після служби був на заробітках за кордоном.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф в Україну Олександр повернувся із за кордону і вже 30 жовтня 2022 року поповнив лави ЗСУ і став на захист Батьківщини.

Працьовитий, врівноважений, доброзичливий Олександр мріяв про спокійне мирне життя, на яке зазіхнули новітні ординці.
Олександр був неодружений. Стрілець-санітар десантно-штурмового батальйону загинув 21 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Мар’їнка Донецької області.
Поховали Олександра на місцевому сільському кладовищі в урочищі Вороновка. Біля могили відважного воїна під виконання Державного Гімну України пролунали залпи військового салюту на честь назавжди молодого 30- річного земляка.

… Читати далі

Рябчук Анатолій народився 06.06.1986 року у селі Вітковичі Березнівського району. Навчався у Вітковицькій ЗОШ, здобув середню освіту, а після закінчення школи вступив до Дубенського коледжу культури і мистецтв та здобув спеціальність «Хореограф балетмейстер». Навчався у Рівненському державному гуманітарному університеті. Після закінчення РДГУ Анатолія Михайловича призначили на посаду директора Березнівського районного будинку культури. Анатолій Михайлович багато працював з дитячими хореографічними колективами та був керівником дитячих танцювальних ансамблів.

Анатолій став на захист рідної землі у 2015 році, учасник АТО/ООС. Після повномасштабного вторгнення росіян служив у механізованому батальйоні 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого (в/ч А1008). Під час виконання військового обов’язку із захисту України від вторгнення московських окупантів перестало битися серце нашого захисника Анатолія Рябчука.
Стрілець-гранатометник Рябчук Анатолій помер 04.03.2023 виконуючи бойове завдання у районі села Подоли Харківської області.

… Читати далі

Миронець Юрій Петрович народився 30 січня 1964 р. в с.Друхів Березнівського району Рівненської області. Навчався в місцевій ЗОШ та здобув неповну середню освіту. У 1982 році був призваний на військову службу, був водієм спеціалістом колесних
БТР. 25 травня 1991 року уклав шлюб із Миронець Наталією Миколаївною, яка родом із с.Антонівка Березнівського району Рівненської області . Згодом вона народила п’ятьох дітей (троє хлопців та двох дівчат ). Проживав із своєю дружиною в с.Друхів понад 15 років та пізніше переїхали до с.Антонівка. Працював шофером у колгоспі.

З перших днів повномасштабної війни разом із сином та зятем стали на захист нашої країни. Спочатку перебували у теробороні у селі Антонівка. 12 березня 2022р. призваний на військову службу рядового складу до м. Київ на посаду водія-електрика взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї управління та артилерійської розвідки. На захист України разом з ним стали його син та зять.
З 4 по 14 листопада 2022 р. в навчальному підрозділі  проходив підготовку «водій багатоцільових автомобілів » в результаті чого здобув кваліфікацію спеціаліст 3 класу.… Читати далі

Віталій Дударчук народився 17 вересня 1990 року в селі Резніківка Артемівського району (колишня назва Бахмутського району) Донецької області. У 1993 році, коли Віталій був ще зовсім малим, його родина переїхала на Рівненщину – до мальовничого села Прислуч, що на Березнівщині.

Віталій був яскравим прикладом для наслідування у багатодітній родині. Вчителі з місцевої школи запам’ятали його як здібного та розумного учня, який самотужки торував життєвий шлях. Адже блискуче закінчив навчання у Острозькій академії, здобувши фах юриста.

В 2015 році закінчив військову кафедру і склав Військову присягу на вірність українському народу, отримавши звання «Молодший лейтенант запасу». 

28 червня 2022 року Віталій був призваний на військову службу по мобілізації та зарахований до числа слухачів конкурсу підвищення кваліфікації при Національній академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Після проходження курсу підвищення кваліфікації отримав звання «Лейтенант» та був направлений до 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмового бригади (військова частина А3715) на посаду командира штурмового взводу, звідки був переміщений в зону бойових дій. 

4 листопада 2022 року лейтенант Дударчук Віталій Вікторович, командир 2-го гірсько-штурмового взводу 3-ї гірсько-штурмової роти, загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області. … Читати далі

Народився 26 березня 1998 року у с.Лінчин Березнівського району. 2004 році пішов до 1 класу Лінчинської ЗОШ. У 2013 році пішов
навчатися до Балашівського колегіуму а у 2015 році став випускником цього ж навчального закладу. Через рік після закінчення школи Володимир разом з братом Андрієм був призваний до ЗСУ на строкову службу. Службу проходив у військовій частині Чернігівської області у 169-ому навчальному центрі «Десна» імені князя Ярослава Мудрого – солдат – пожежник. У 2018 році Володимир
повернувся додому.
На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Володимир вступив до лав ЗСУ. Спочатку перебував у Львівській області на Яворівському військовому полігоні у третьому механізованому батальйоні в/ч А4053 звідки був направлений до міста Краматорськ, де спочатку рахувався як зниклий безвісти, та після аналізу ДНК виявилося, що він загинув 30 вересня 2022 року у віці 24 років під час виконання бойового завдання у районі села Шандриголове Краматорського району Донецької області та похований як невідомий солдат у місті Дніпро.
1 квітня 2023 року тіло Володимира перепоховано у рідному селі Лінчин.… Читати далі

Рудик Віктор Васильович народився 28 лютого 1976 року  в селі Хмелівка, Рівненської області. У Соснівському професійному училищі здобув фах зварювальника, а за тим продовжив навчання у Рівному.

У листопаді 2022 року  призваний  по мобілізації до лав Збройних Сил України. Спершу Віктор  проходив навчання у Києві, потім певний час на Рівненщині та Житомирщині, а за тим знову на Київщині.

Воював у напрямку Слов’янська, що в Донецькій області. Про військові будні Віктор рідним розповідав не багато. Лише коротко про жахи, які довелося побачити, про зруйновані будинки та понищені території.

На початку квітня 2023 року Віктор повідомив дружині, що його мають відправити на нульову позицію. Триває підготовка, а поки продовжує виконувати завдання. А 6 квітня 2023 року 47-річний солдат Віктор Рудик помер в Краматорській лікарні.

Поховали Віктора Рудика на кладовищі “Нове”..

Відповідно до рішення  Соснівської селищної ради  від 04.07.2023 №602  присвоєно  звання «Почесний громадянин Соснівської селищної територіальної громади» (посмертно). 

.

… Читати далі