Рівненський район

Ігор Олександрович Буторін народився 2 травня 1989 року в місті Рівне. Закінчив школу №6, після чого здобув професію будівельника, пічника та штукатура у вищому професійному училищі №1

Працював у рекламному агентстві Андрія Лящука “Чегевара” монтажником, а останні роки їздив на роботу за кордон.

У вересні 2022 року Ігор добровільно пішов до лав Збройних сил України. Перший виїзд у зону бойових дій відбувся 9 січня 2023 року. Побратими Ігоря згадують його як доброго, справедливого та завжди готового прийти на допомогу товариша.

Ігор захоплювався рок-музикою. Він колекціонував гітари та мріяв навчитися грати.

“Він був моїм первістком, моєю опорою і підтримкою. Я мала два крила, а тепер залишилося лише одне… Його молодший брат зараз також захищає Україну” – каже мама військового Ірина Вікторівна

На жаль, 7 березня 2025 року в місті Дніпро молодший сержант Ігор Буторін помер у реанімації від серцево-легеневої недостатності.

У Героя залишилися мама, вітчим, брат, сестра, дружина та донька.

Прощання із захисником відбулося у четвер, 13 березня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному.… Читати далі

Андрій Гришкевич народився 13 жовтня 1996 року. Навчався у Квасилівській загальноосвітній школі, згодом закінчив Автотранспортний фаховий коледж за спеціальністю «Міжнародні перевезення на автотранспорті». Продовжив навчання у Національному університеті водного господарства та природокористування, де здобув вищу освіту. Після завершення навчання працював брокером митного контролю.

“З дитинства захоплювався спортом – займався боксом, мав понад 40 стрибків із парашутом. Любив музику, писав пісні, грав на гітарі. Вів активний і здоровий спосіб життя, організовував подорожі та відпочинки для друзів. Був справедливим, добрим, щирим та відповідальним сином і товаришем”, – розповідає мама Світлана.

У травні 2020 року підписав контракт на військову службу. Коли розпочалося повномаштабне вторгнення Андрій продовжив службу та став на захист Батьківщини.

На жаль, 27- річний солдат Андрій Гришкевич загинув 10 червня 2024 року на Покровському напрямку, Донецької області.

У Героя залишилися батьки та брат. Поховали військового на Алеї Героїв кладовища “Тинне”.

… Читати далі

Андрій Довжаниця народився 21 лютого 1990 року у місті Рівне. Закінчив Рівненську загальноосвітню школу №8. Після цього навчався у Рівненському аграрному коледжі за спеціальністю програмування. Вищу освіту здобув у Тернопільському національному економічному університеті, а згодом отримав ступінь магістра у Національному університеті водного господарства та природокористування.

Працював експедитором у кондитерській компанії «Лукас», пізніше – програмістом у медичному коледжі. Деякий час працював у за фахом у Польщі.

«У вересні 2022 року Андрія мобілізували до лав Збройних сил України. Він чесно та самовіддано виконував свій військовий обов’язок. Був людиною доброю, спокійною, завжди готовою допомогти іншим, ніколи не відмовляв тим, хто потребував підтримки», – розповідає мама Галина Максимівна.

На жаль, 27 січня 2023 року Андрій Довжаниця загинув на Покровському напрямку, Донецької області. Повернути тіло для достойного поховання вдалося лише зараз.

У Героя залишилися дружина, батько та мати.

Прощання із захисниками відбулося у вівторок, 4 березня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховали Андрія Довжаницю на кладовищі у селі Зірно, Березнівського району.

… Читати далі

Олександр Величко народився 28 січня 1974 року у Рівному. Навчався у школі №24 до 9-го класу, після чого продовжив освіту у ВСП “Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП”. Перед війною вступив до Національного університету водного господарства та природокористування, де провчився 4 роки. Останні роки працював у сфері торгівлі.

Олександр добровільно став на захист Батьківщини у квітні 2024 року.

Олександр був людиною широких інтересів. Він захоплювався комп’ютерами, колекціонував монети та цікавився спортом, особливо футболом. Постійно прагнув до розвитку: отримав водійські права у 48 років і намагався реалізувати себе в різних сферах.

«Він був людиною, яка прагнула зробити все й одразу, мав непосидючий дух і був надзвичайно цілеспрямованим. Завжди допомагав рідним, особливо опікувався хворою матір’ю», — розповідає мама Ніна Михайлівна.

На жаль, 51-річний старший солдат Олександр Величко загинув 17 лютого 2025 року під час бойових дій на Харківщині.

Прощання із захисником відбулося у вівторок, 25 лютого, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійна служба відбулася у Свято-Покровському соборі. Поховали Героя на кладовищі «Нове»…

Публікації про Величко О.

Мельник Олександр Миколайович народився 22 вересня 1968 року в місті Рівне. Навчався у школі №23 м. Рівне, згодом здобував освіту в професійно-технічному училищі. Останні роки працював охоронцем.

Проходив строкову військову службу у 1984 році в прикордонних військах. У березні 2022 року, будучи справжнім патріотом, добровільно став на захист України та вступив до лав Збройних Сил України.

Олександр був скромною людиною, не любив вихвалятися, але ділився з рідними спогадами про службу, про моменти єдності з побратимами. Вони разом мріяли про перемогу та повернення додому.

Був доброю, щирою людиною, чудовим чоловіком, батьком та дідусем. Завжди прагнув, щоб у його родині панували мир і злагода. Любив проводити час із сім’єю, бавити онуків, ходити з ними на риболовлю, займатися спортом. У Героя залишилися дружина Лариса, донька Світлана та син Андрій.

Та онуки Дмитро, Каріна, Ангеліна та Давид.

На жаль, у віці 56 років, захищаючи суверенітет України, Олександр загинув 9 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Поховали захисника на кладовищі “Нове”

… Читати далі