Зубчик Володимир народився 31 жовтня 1970 року у селі Прислуч Березнівської громади. Із 1978 до 1988 року навчався у Прислуцькій середнійм школі. Він був трудолюбивим, добрим господарем.
Військову службу у Збройних Силах України Захисник проходив з 04 квітня 2022 року.
Старший навідник реактивної артилерійської батареї загинув 29 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника неподалік населеного пункту Калинове Куп’янського району Харківської області.
Заупокійна служба відбулася у Церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Прислуч.
У захисника залишилися мама, дружина, троє дочок, неповнолітній син
Поховали Зубчика Володимира Петровича на місцевому сільському кладовищі зі всіма військовими почестями.
Семенович Сергій Миколайович (03.04.1975-25.06.2023 )
Семенович Сергій народився 3 квітня 1975 року в селі Хотин. У 1982 році пішов до 1-ого класу Хотинської неповної середньої школи. Навчання завершив 1992 року у Прислуцькій загальноосвітній школі.
Із 12 березня 2015 року до 30 квітня 2016 року брав участь в АТО на Донбасі. Із лютого 2022 року Сергій Семенович, став на захист держави.
25 червня 2023 року під час виконання бойового завдання із територіальної цілісності України в районі населеного пункту Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області сержант, кулеметник 1- го стрілецького взводу 5-ї стрілецької роти 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого (в/ч А1008) Семенович Сергій загинув . Йому назавжди 48 років.
Похований у місті Березне.
Згідно Указу Президента України від 20 вересня 2024 року № 641, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно):
Миколайчук Олег Михайлович (03.06.1988-07.11.2022 )
Миколайчук Олег Михайлович народився 03.06.1988 року в смт Оржів Рівненського району, Рівненської області. З родини мав старшу сестру – Арсеньєву Олену Михайлівну 1987 року народження та молодшого брата Федора 1989 року народження.
Навчався Олег у Оржівській середній школі. Так склалося, що після закінчення школи юнак не вступав до середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, а одразу пішов на роботу. Працював за кордоном та в Києві.
Проходив строкову військову службу.
На початку березня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України солдатом розвідником. Служив на Донецькому напрямку.07.11.2022 року при виконанні бойового завдання Миколайчук Олег загинув у районі населеного пункту Павлівка. Помер від осколкового ураження в шийну артерію.
Олег був неодружений. На жаль, не встиг звити своє власне сімейне гніздо і нині захищає Україну в Небесному Легіоні.
14 листопада, в Оржеві відбулося прощання із загиблим Героєм. Сотні односельчан живим коридором провели захисника в останню путь.
В Олега залишилися старша сестра та молодший брат.
Жур Денис Сергійович (31.01.1991-12.06.2024)
Жур Денис Сергійович народився 31.01.1991 року в місті Ахтме, Естонія. Мама: Паніна Людмила Вікторівна.
Навчався Денис в школі села Олексіївка Нікопольського району Дніпропетровської області, яку закінчив у 2007 році.
Продовжив навчання в Дніпропетровському технікумі залізничного транспорту за спеціальністю «Галузеве машинобудування» кваліфікація «Мотовозчик». 21.05.2009 року закінчив навчання в Дніпропетровському вагонному депо за спеціальністю «Провідник пасажирських вагонів».
В 2012 році Денис був призваний до лав збройних сил України. Там заключив контракт через воєнкомат і ТЦК в місті Миколаїв та проходив службу в навчальній частині військово-морських сил Збройних сил України. Вивчав шифрування «Морзянка». Через три місяці прийняв присягу на вірність Вітчизні і українському народу. З 2012 ро 2013 роки проходив службу в Криму на морському кораблі.
У 2013 році доля звела Дениса з молодою військовослужбовицею Вікторією, після чого юнак перевівся з морфлоту в сухопутні війська. Саме з цього часу він проходив службу у військовій частині селища Оржів на Рівненщині – за місцем проживання дружини. У 2014 році в молодого подружжя народився хлопчик.
В період з 03.02.2015 року по 15.03.2015 року старший солдат Жур Денис Сергійович брав безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України у секторі «А» населеного пункту Старобільськ Луганської області.… Читати далі
Туньов Юрій Валентинович (21.08.1987-09.05.2023)
Туньов Юрій Валентинович народився 21.08.1987 року в смт Оржів Рівненського району, Рівненської області. Мама: Туньова Світлана Вікторівна, 1967 року народження нині проживає у смт Оржів.
Навчався Юрій в Оржівській середній школі, яку закінчив у 2004 році. Після школи навчався у Рівненському коледжі.
В серпні 2022 року старший солдат Туньов Юрій був призваний на військову службу до Державної прикордонної служби України по мобілізації та направлений для проходження військової служби до 1 прикордонному загоні. За досить короткий проміжок часу військовослужбовець зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Він відповідально ставився до виконання завдань, був старанним та сумлінним військовим.
З 12 березня 2023 року, Юрій Валентинович в складі підрозділу прикордонної комендатури швидкого реагування № 2 приймав безпосередню участь в бойових діях на Сході України задля недопущення прориву противника вглиб міста Бахмут.Не шкодуючи власного життя, Юрій Валентинович завжди добровільно першим висувався для виконання найнебезпечніших бойових завдань.
Противник штурмував позиції Сил оборони України, намагався повністю захопити місто, здійснюючи обстріли з артилерії та мінометів різного калібру. У складі зведеного підрозділу старший солдат Юрій Туньов неодноразово виходив на бойові чергування та героїчно протистояв ворогові – здебільшого бійцям з приватної військової компанії «вагнер».… Читати далі
Лафета Олександр Михайлович (13.04.1973-12.04.2024)
Народився Лафета Олександр 13 квітня 1973 року у селі Прислуч Березнівського району у багатодітній родині. З 1980 року по 1988 рік навчався в Прислуцькій середній школі, після закінчення якої навчався у Корецькій автошколі, де здобув фах водія транспортних засобів. З 1991 по 1993 рік проходив військову строкову службу. В свій час працював трактористом в місцевому колгоспі «Случ» та на сезонних роботах.
51-річний воїн Лафета Олександр Михайлович був мобілізований до лав Збройних Сил України у листопаді 2023 року. 12 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання солдат, стрілець-санітар механізованого батальйону загинув на Донеччині. Бійця майже сім місяців вважали зниклим безвісти.
За допомогою ДНК-експертизи вдалося розпізнати тіло полеглого воїна.
У мирному житті Олександр разом з дружиною виховали двох доньок та сина. Він був працьовитим господарем, спокійним чоловіком, люблячим батьком та дідусем для трьох онуків.
У Захисника залишились дружина, дочки, син, та онуки.
Булка Валерій Миколайович (28.01.1968-19.01.2025)
Народився Булка Валерій 28 січня 1968 року у селі Моквин Березнівського району. З 1975 року по 1985 рік навчався в Першотравневій середній школі. Здобувши середню освіту, продовжив навчання у СПТУ-11 міста Рівне, за спеціальністю електромонтер по ремонту електрообладнання, електрослюсар.
З 1986 по 1988 рік проходив військову строкову службу. З жовтня 1993 року працював робітником у Березнівському лісовому коледжі.
56-річний воїн Булка Валерій Миколайович був мобілізований до лав Збройних Сил України у травні 2024 року. У мирному житті Валерій разом з дружиною виховали сина та доньку. Він був працьовитим господарем, спокійним, добрим чоловіком, відповідальним працівником, турботливим чоловіком та батьком.
19 січня 2025 року у бою за нашу Батьківщину солдат, стрілець-санітар механізованого батальйону, загинув на Донеччині.
Чин поховання відбувся у місцевому Кирило-Мефодіївському храмі.
У Захисника залишились дружина Світлана Олександрівна, дочка Діана та син Дмитро.
Поховали Героя на кладовищі у селі Моквин зі всіма військовими почестями.
Рибачук Богдан Валентинович (10.06.1979-16.10.2024)
Богдан народився 10 червня 1979 року у селі Прислучі що на Березніщині. В 1996 році, здобувши повну загальну середню освіту в Прислуцькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, продовжив навчання в Березнівському лісовому коледжі, який закінчив 19 лютого 1999 року за спеціальністю «Лісове господарство». Після закінчення навчання працював на сезонних роботах та в місцевому товаристві з обмеженою відповідальністю «МВ-ФОРЕСТ».
Був добрий, спокійний, чуйний, любив багато читати та грав на гітарі. У вільний час пробував писати вірші. Ніколи не відмовляв в допомозі іншим.
21 березня 2024 року солдат Богдан Рибачук був призваний на військову службу по мобілізації, став стрільцем-помічником гранатометника механізованого батальйону.
Мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, Герой загинув 16 листопада 2024 року під час мінометного обстрілу в Харківській області.
На площі Незалежності в місті Березне відбулося громадське прощання з Героєм.
Заупокійна служба відбулася у Свято-Різдво-Богородичному храмі села Прислуч.
Поховали Богдана Рибачука на сільському кладовищі в селі Прислуч
Базилюк Микола Віталійович (22.06.1976-19.01.2025)
Базилюк Микола Віталійович народився 22 червня 1976 року у селі Новорічиця колишнього Зарічненського району Рівненської області. У 1993 році закінчив Новорічицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. З 1994 по 1996 рік проходив строкову військову службу.
Так склалася доля, що зустрівши свою кохану дружину Ірину, домівкою для нього стало село Моквин. З 1998 по 2002 рік працював на місцевій паперовій фабриці, згодом на сезонних роботах. Займався будівництвом власного житлового будинку в селі Моквин.
Миколу мобілізували до лав ЗСУ у серпні 2023 року. Війна підірвала здоров’я Миколи Базилюка. .19 січня 2025 року старший сержант запасної роти Базилюк Микола Віталійович, перебуваючи на військовій службі, помер у Харківській області.
Запам’ятали Миколу як надзвичайно доброго, працьовитого чоловіка, який любив понад усе своїх дочок та сина. У мирному житті захоплювався збиранням лісових дарів – ягід та грибів.
Заупокійна служба відбулася у Свято-Михайлівського храмі села Моквин.
У Захисника залишилися мама Ніна Іванівна, дружина Ірина Миколаївна, дочки Сніжана, Карина та Рената, син Владислав, брати Сергій та Віктор, сестра Олена.
Поховали Миколу Віталійовича на кладовищі в селі Моквин.… Читати далі
Скоцький Олександр Миронович (25.08.1974 – 07.10.2022)
Олександр Миронович Скоцький народився 25 серпня 1974 року. Дитинство пройшло в c. Космачів. Закінчив 9 класів Великолюбаської загальноосвітньої школи. Потім навчався у Квасилівському професійно-технічному училищі, здобув професію електрика. Пройшов строкову службу в ЗСУ.
В мирний час працював електриком на підприємствах Домобудівного комбінату, інкубаторній фабриці м. Костополя, та на будівництві у м. Рівному. Останнім часом працював за кордоном.
Коли розпочалося повномаштабне вторгнення росії в Україну, Олександр Скоцький пішов на війну добровольцем. Був призваний на військову службу 24 березня 2022 року в м. Мукачево. Проходив службу в 128 гірсько – штурмовій роті військової частини А1778, на посаді стрілець – санітар.
А 17 травня 2022 року Олександр був відправлений у зону бойових дій Донецької області. Мужньо захищав рубежі нашої країни від російських окупантів на Луганському та Херсонському напрямках, віддав життя за волю України!
Загинув Олександр Миронович 7 жовтня 2022 року на Херсонщині у н.п. Нова Кам’янка Нововоронцовського району. Олександр з 7 жовтня 2022 року вважався безвісти зниклим.
Поховали Олександра Скоцького 2 лютого 2023 року на сільському кладовищі с.… Читати далі