Рівненський район – Сторінка 30 – Революція гідності. Війна. Рівненщина

Римар Руслан ( -26.01.2023)

Руслан Римар народився у Рівному, закінчив ЗОШ число 13. Навчався у десятому училищі м. Рівного, де здобув освіту слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і автоматики. Пройшов строкову службу. Останні роки працював у ТОВ “Транс − Н” енергетиком.. Повернувшись додому одружився.

У перші дні війни Руслан став на облік у військкоматі. У листопаді він був призваний на захищати Україну. Проходив військову підготовку в Кам’янець-Подільському . Згодом його перевели на Вінничину, а вже звідти −на передову.

44-річний солдат, сапер Руслан Римар загинув 26 січня внаслідок танкового обстрілу поблизу населеного пункту Водяне на Донеччині.

Поховали Руслана Римаря в Рівному на кладовищі “Нове”.

Єфіменко Дмитро Васильович ( 23.01.1985-13.01. 2023)

Дмитро Єфіменко народився в місті Пологи на Запоріжжі. Закінчив місцеву школу, а за тим – Бердянський державний педагогічний університет. Працював вчителем математики та інформатики у рідному місті.

У 2014-му брав участь в антитерористичної операції. Відслужив рік. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнакою «За оборону Маріуполя».

Після повернення додому, Дмитро працював вчителем математики та фізики, разом із дружиною ростили двох донечок.

З початком війни, резервіст Дмитро, знову став на захист Батьківщини, воював на Донеччині.

38-річний Дмитро Єфіменко загинув 13 січня в Бахмутському районі на Донеччини..

Поховали Героя на кладовищі “Нове”.

Прокопчук Віталій Іванович (06.09.1974 –13.09.2022)

Віталій Іванович Прокопчук народився 06.04. 1974 року у с. Голишів Рівненського району. У 1989 році закінчив Голишівську восьмирічну школу. З 1989 по 1992 роки навчався в Клеванському СПТУ №23 , де здобув професію тракториста, шофера та комбайнера. За фахом не працював.

Після одруження проживав у с. Застав’я. Деякий час працював бетонувальником на заводі залізобетонних виробів агрофірми ,,Зоря’’, потім на Рівненському хлібозаводі ,,Рум’янець’’. До війни працював в охороні на підприємстві ПрАТ,,Рівнеазот’’. Мав сім’ю – дружину та двох дорослих синів.
Загинув солдат Віталій Прокопчук під час виконання бойового завдання 13 вересня 2022 року в м. Лозова Харківської області.… Читати далі

Гордійчук Богдан псевдо “Камінь” (30.07.1983-04.01.2023)

Богдан Гордійчук народився у селі Золотолин тоді ще Костопільського району. Тут же пішов у школу, а згодом сім’я переїхала у Рівне. Тож продовжував навчання вже в рівненських загально освітніх школах: числа 9, 2 та 10. Богдан продовжив навчання в автотранспортному технікумі. Навчався в музичній школі, грав на бандурі. Пробував себе в журналістиці, рекламі, мав чудові задатки менеджера. Займався реалізацією каменю, працював менеджером у “Вікна Steko”, в останній рік перед війною працював у службі таксі 305.

У 2014 ріці разом з бійцями УНСО поїхав на Схід. Рік Богдан відвоював у зоні АТО, коли ж повернувся додому − одружився. 24 лютого він розрахувався з роботи, а вже 25 був у Макарові під Києвом. Остання операція відбувалася на Харківщині за кілька кілометрів від російського кордону. Автівка, в якій їхали воїни, після вдало проведеної операції, потрапила на міну.

4 січня на світанку 39-річний старший солдат Богдан Гордійчук загинув, віддавши всього себе у боротьбі за незалежну країну.

Богдана Гордійчука поховали на кладовищі «Нове»,

Тифель Кшиштоф ( 25.08.1989-04.12.2022)

Кшиштоф Тифель громадянин Польщі. Народився Герой 25.08.1989 року у місті Ченстохова. Любив подорожувати, займався фаєршоу.

Він не мав військового досвіду, не брав участі в активних бойових діях, але мав відмінний військовий вишкіл, адже у Польщі був членом скаутського руху.

До Рівного Кшиштоф Тифель прибув 26 квітня разом з іншими іноземцями. Тут він навчав наших захисників тактиці ведення бою.

Згодом у складі іноземного легіону поїхав на передову воювати з окупантами.

Член Інтернаціонального легіону територіальної оборони України Кшиштоф Тифель загинув під Бахмутом 4 грудня. Кшиштофу Тифелю було 33 роки.

За бажанням рідних тіло захисника України піддали кремації, а поховали його, як того хотів сам Герой, у Рівному.… Читати далі

Павлюк Михайло Миколайович (12.11.1988-04.07.2022)

Павлюк Михайло Миколайович народився 1989 року с. Річечино Корецького району Рівненської області. Навчався у школах с. Топчі та Великої Клецької. Закінчив Корецьке вище професійно-технічне училище №24. Михайло мав золоті руки, був дуже працьовитим, доброю людиною,
розповідають знайомі.

У 2006 році був призваний на строкову службу, яку проходив у військовій частині м. Києва. Пізніше працював на підприємстві з виробництва вікон Epsilon у Рівному. В 2015-2016 рр. пройшов АТО, тож з початком російського повномасштабного вторгнення був мобілізований як резервіст.
Життя захисника обірвалося 4 липня в боях за суверенність та незалежність України, під час виконання бойового завдання. Унаслідок ворожого обстрілу він був вбитий російськими окупантами на Донеччині.

У Героя залишися мама, брат та сестра.… Читати далі

Іванов Андрій Анатолійович (11.09.1996-08.09.2022)

Іванов Андрій Анатолійович народився 11 вересня 1996 року в селі Орлівка Березнівського району, де і провів щасливе дитинство . З 2003 по 2012 рік навчався в Орлівській школі. Гарно вчився.
Андрій змалку дуже любив грати у футбол. Після закінчення школи, з 2012 по 2014 рік навчався в Березнівському економіко -гуманітарному ліцеї. Після успішного закінчення ліцею навчався в Київському політехнічному інституті Ігоря Сікорського. Далі працював у Києві за спеціальністю, майстром на
підприємстві.
Андрій створив сім’ю. З перших днів війни разом з дружиною вступив в територіальну оборону Києва, а потім підписав контракт з ЗСУ.
Загинув Андрій Іванов 8 вересня 2022 року в боях з російськими загарбниками під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Йому було лише 25 років, не дожив до свого 26-річчя всього три дні.
У Героя залишилась вдовою дружина Анастасія. Втратили найдорожчого сина мама і тато, оплакують його молодші брати.
Поховали бійця у рідному селі.… Читати далі

Пінчук Олександр Володимирович (07.02.1982-20.05.2022)

Пінчук Олександр народився сьомого лютого 1982. Здобув середню освіту. Закінчив Рівненський державний комерційний технікум.

Півтора роки служив у танкових військах ЗСУ. Опісля повернувся додому та хотів знайти себе у цивільному житті.

Він любив спорт, займався кікбоксингом

Захоплювався латиноамериканськими танцями — танцював капоейру, сальсу, бачату.

З початку повномасштабної російсько-української війни хотів вступити до лав тероборони, але вона вже була укомплектована. Тоді він потай від рідних і друзів підписав контракт зі Збройними силами України.

40-річний сержант загинув 2 травня, захищаючи населений пункт Пречистівка, що на Донеччині.

Поховали Олександра на кладовищі “Нове” у Рівному.

Семенюк Андрій Вікторович (16.11.1980-07.09.2022)

Семенюк Андрій народився 16 листопада 1980 року в Рівному. З 1987 року по 1997 рік навчався в ЗОШ № 28. Після закінчення школи здобув професію газозварювальника в Рівненському ПТУ №9.

З 1998 року проходив строкову службу в м. Львові у військах національної гвардії, яку закінчив у військовому званні “старший сержант”.

Після служби вісім років працював в Португалії.

25 квітня 2014 року одружився з Іриною Осипчук. 1 вересня 2015 року у них народилася донечка Софія.

У 2019 році молода сім’я переїхала жити до села Симонів Гощанської громади. З 2021 року працював зварювальником в ТОВ “СГП ім. Воловікова”.

15 березня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, а в червні вже був на передовій в селі Богоявленка в складі 68-ї єгерської бригади ім. О. Довбуша (протитанковий взвод 3-го батальйону).

41-річний Андрій Семенюк загинув 7 вересня 2022 року при виконанні бойового завдання біля населеного пункту Богоявленка Донецької області.

19 вересня 2022 року Героя Андрія Семенюка провели в останню путь. Поховали бійця на кладовищі села Симонів.… Читати далі

Баюн Вячеслав Миколайович (19.09.1970-07.05.2022)

Баюн Вячеслав народився 19 вересня 1970 року в селі Вовкошів Рівненського району (до 2021 р. – Гощанського району). Закінчив місцеву школу. Після школи вступив в Рівненський сільськогосподарський технікум, але залишив навчання заради служби в армії, під час якої отримав звання «старший сержант».

Після служби в армії одружився та переїхав жити в село Симонів Гощанської громади Рівненського району, де народилася дочка.

Захоплювався ковальським мистецтвом та тривалий період працював в цій сфері. Пізніше – різноробочим на підприємствах харчової промисловості. Перед початком війни працював за кордоном.

27 лютого 2022 року добровільно пішов до військомату та підписав контракт. Служив в 94-й бригаді, виконуючи обов’язки гранатометника.

Помер на службі 7 травня 2022 року в смт Ірдинь Черкаської області.

Похований в селі Симонів.

У загиблого залишились дружина та дочка.… Читати далі